Зміст Малаканова Л.В.Мирошник Олена Георгіївна Зміст 3 Пояснювальна записка Зміст програми Педагогічна література для підготовки до вступу зі спеціальності |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка Природничий факультет Кафедра педагогічної майстерності та менеджменту ЗАТВЕРДЖУЮ Голова приймальної комісії _________ проф. М.І.Степаненко 23 лютого 2012 року Програма вступного випробування з „Управління навчальним закладом” спеціальність 8.18010020 Полтава – 2012 Програма вступного екзамену зі спеціальності 8.18010020 – «Специфічні категорії. Управління навчальним закладом» для навчання за освітньо – кваліфікаційним рівнем – магістр, - 2012. – 23 с. Укладачі: Кривонос Н.М. – кандидат педагогічних наук, професор кафедри педагогічної майстерності та менеджменту ^ – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогічної майстерності та менеджменту Пивовар Н.М. – доцент кафедри педагогічної майстерності та менеджменту Рецензенти: Хомич Лідія Олексіївна – доктор педагогічних наук, професор, заступник директора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України; ^ кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. Схвалено на засіданні кафедри педагогічної майстерності та менеджменту Протокол № 10 від 17 лютого 2012 року Зміст^ Пояснювальна записка Сучасні тенденції гуманізації освіти, орієнтація на вияв індивідуальності кожного учня ставлять серйозні вимоги щодо особистості педагога, розвитку його творчого потенціалу та рівня науково-методичної підготовки. У цьому контексті цілком виправданим є намагання ознайомити майбутніх учителів з теорією і практикою використання педагогічних технологій, виникнення яких є об’єктивним процесом еволюції освіти, основою педагогічної майстерності. Ідея програми – допомогти майбутньому учителю зорієнтуватися у сучасних процесах, які відбуваються в освітньому просторі, збудити його думку щодо шляхів удосконалення системи освіти у ХХІ столітті, актуалізувати проблему власної професійної готовності до виконання педагогічних обов’язків, сформувати настанову на сприймання педагогічної діяльності як творчого процесу. Зміст програми орієнтує майбутніх учителів на сприймання педагогічної технології як певної системи, яка має цільові орієнтації, науково-філософське обґрунтування теорії та практики педагогічної майстерності, концепції розвитку майбутнього вчителя, особливостей змісту методичного забезпечення процесу навчання. При цьому важливою є орієнтація студентів на осмислення дидактичної, соціально-психологічної сутності педагогічної технології, її стратегії, ефективного використання в ході викладання фахових дисциплін. Обов’язковими умовами досягнення ефективності в роботі зі студентами за даною програмою є реалізація принципу інтеріоризації – перехід від діалогу “зовнішнього” у діалог “внутрішній”, від колективного обговорення до індивідуальної творчості; побудова занять на засадах комунікативного підходу у навчанні, використання імітаційного моделювання педагогічної діяльності, тренінгових вправ. Важливою складовою успіху у навчанні є широке використання педагогічного досвіду, шкільної практики організації навчального процесу. Робота за програмою допоможе студентам визначити пріоритети у майбутній педагогічній діяльності, накреслити перспективи професійного самоудосконалення. ^ Тема 1. Педагогічна діяльність і педагогічна майстерність Суспільна значущість професії вчителя. Історичний екскурс у становлення професії. Роль учителя у передаванні суспільного досвіду, сприянні соціальному прогресові. Соціальна зумовленість змісту педагогічної діяльності і пріоритети дитини в роботі вчителя. Вчитель як організатор життєдіяльності учнів, що забезпечує кардинальні потреби людини у самоактуалізації і визнанні. Функції вчителя: виховна, освітня, розвивальна, громадсько-педагогічна, методична. Багатоаспектність змісту педагогічної діяльності. Поняття педагогічної діяльності як мета-діяльності, спрямованої на розвиток учнів. Рефлексивна діяльність педагога. Структура педагогічної діяльності, її компоненти. Специфіка мети, суб’єкта, об’єкта, засобів і результату діяльності педагога. Мета педагогічної діяльності як зміни, які прогнозує педагог у розвитку особистості учня в процесі навчання і виховання. Спрямованість мети на позитивні зрушення у розвитку учнів. Специфіка мети педагогічної діяльності у особистісному прийнятті соціального завдання і врахуванні інтересів дитини у перетворенні мети в задані цілі навчальної діяльності. Об’єкт – структурний компонент педагогічної діяльності, що вказує, на кого і на що скерована діяльність педагога, - процес керівництва діяльністю учня, спрямованої на засвоєння соціального досвіду і розвиток особистості вихованця. Створення учневі умов для вияву позиції суб’єкта у навчанні і вихованні, Досягнення суб’єкт-суб’єктного характеру взаємодії вчителя й учнів. Узгодженість впливів суб’єктів педагогічного процесу. Використання дидактичних і комунікативних засобів як інструментарію, за допомогою якого здійснюються необхідні педагогічні перетворення. Гуманістичний зміст результату педагогічної діяльності, його вияв на предметному (система знань), операційному (система навичок і вмінь), мотиваційному (система ціннісних орієнтацій) рівнях. Поняття педагогічної майстерності вчителя, спільне й відмінне у різних наукових підходах. Педагогічна майстерність і педагогічний талант. А.С.Макаренко про майстерність і талант педагога. Елементи педагогічної майстерності: гуманістична спрямованість, професійна компетентність, розвинені педагогічні здібності, володіння педагогічною технікою. Педагогічна майстерність як система, роль кожного елементу майстерності у забезпеченні ефективності педагогічної діяльності. Гуманістична спрямованість особистості вчителя – системотвірний фактор його майстерності. Види спрямованості вчителя та їх узгодженість з головною метою педагогічної діяльності. Характеристика гуманістичної спрямованості вчителя. Професійна компетентність педагога. Особливості професійних знань учителя-майстра: комплексність, технологічність, особистісна забарвленість, відкритість новому і відсутність догматизму. Педагогічні здібності: комунікативні, соціально-перцептивні, динамізм, емоційна стабільність, оптимістичне прогнозування, креативність. Педагогічна техніка як володіння вчителем способами дій для досягнення запланованого результату. А.С.Макаренко про важливість педагогічної техніки. Критерії педагогічної майстерності: доцільність, продуктивність, діалогічність, оптимальність, творчість. Рівні оволодіння педагогічною майстерністю: елементарний. базовий. досконалий, творчий. Педагогічна ситуація і педагогічна задача. Види педагогічних задач. Логіка розв’язання педагогічної задачі. Розповідь учителя як фрагмент педагогічної діяльності, її сутність, функції. Творчий задум педагогічної розповіді. Надзавдання розповіді і особливості його побудови. Структура розповіді. Умови ефективності розповіді. Професійні вимоги до вчителя розповідача. Самовиховання вчителя, його роль у становленні професійної майстерності. Етапи професійного самовиховання: самопізнання, планування роботи над собою, реалізація програми, самоконтроль. Способи самопізнання . Формування індивідуального стилю педагогічної діяльності. Література
Тема 2. Педагогічна техніка вчителя Поняття педагогічної техніки. Педагогічна техніка як володіння комплексом прийомів педагогічного впливу та організації поведінки вчителя. А.С.Макаренко і В.О.Сухомлинський про значення педагогічної техніки і можливості оволодіння нею. Складники педагогічної техніки: вміння керувати собою, володіти своїм організмом (мімікою, пантомімікою), емоціями, мовленням і вміння впливати на особистість і колектив( техніка організації контакту, техніка активного слухання, навіювання тощо). Внутрішня і зовнішня техніка актора й учителя. Внутрішня техніка вчителя як система прийомів управління психічним станом педагога, його творчим самопочуттям. А.С.Макаренко про роль мажору в роботі вихователя. В.О.Сухомлинський про роль психічної саморегуляції в діяльності вчителя. Способи управління психічним станом під час налаштування на публічну діяльність і в умовах її здійснення: виховання доброзичливості й оптимізму, вияв позитивної установки на спілкування; контроль власного фізичного стану (регуляція м’язового напруження, зміна темпу мовлення та рухів); розрядка від негативних емоцій за допомогою створення зони захисного збудження; управління увагою, переключення і концентрація її на меті і надзавданні діяльності; звернення до власного почуття обов’язку; аутотренінг, його етапи, доцільні формули самонавіювання. Важливість для педагога формування саногенного мислення. Зовнішня техніка вчителя як втілення внутрішнього переживання вчителя в його тілесній природі. Управління мовленням, голосом, мімікою, пантомімікою, поставою як інструментами педагогічного впливу. Вимоги до зовнішнього вигляду педагога: естетична виразність, елегантність, привітність, зібраність, стриманість, відчуття впевненості й гідності, доцільність. Вияв їх в одязі, поставі, міміці, рухах. Імідж педагога, шляхи досягнення зовнішньої виразності вчителя. Репертуар невербальної комунікації: мова тіла, міжособистісний простір, часова характеристика спілкування. Засоби статичної і динамічна експресії у мові тіла. Корекція постави для досягнення естетики пози, увага до ходи. Жести, їх класифікація, вимоги до жестикуляції. Виразність міміки і досягнення візуального контакту. Використання міжособистісного простору у впливові на учнів. Види дистанцій і їх вплив на характер взаємодії. Критерії педагогічної ефективності невербальної поведінки вчителя: демонстрація вчителем упевненості, внутрішньої сили; трансляція спрямованості на діалог з учнями; естетизація середовища спілкування; природність і доцільність невербальних засобів комунікації. Типові помилки педагогів у використання педагогічної техніки й шляхи запобігання їх виникненню. Культура і техніка мовлення вчителя. Функції професійного педагогічного мовлення вчителя, вимоги до нього. Робота педагога з підвищення рівня власної культури мовлення. Техніка мовлення, її складові: техніка дихання, голосотворення, виразність дикції, темпоритм. Дихання як енергетична база мовлення, його види, типи. Механізм діафрагмально-реберного дихання. Голос педагога, вимоги до нього. Причини порушення голосу вчителя та його гігієна. Дикція, її роль в діяльності вчителя. Будова артикуляційного апарату і можливості його тренування. Артикуляційна зарядка. Недоліки дикції та шляхи їх усунення. Система вправ для розвитку чіткої дикції. Виразність мовлення вчителя, її засоби. Робота вчителя з удосконалення виразності мовлення. Література
Тема 3. Майстерність педагогічного спілкування Роль педагогічного спілкування в організації навчально-виховного процесу. Професіональне і непрофесіональне педагогічне спілкування. Поняття професіонального педагогічного спілкування, його багатогранність і поліфункціональність. Суб’єкт-суб’єктний характер професіонального педагогічного спілкування, його ознаки. Характер педагогічного спілкування: функціонально-рольове і особистісно орієнтоване. Психологічний портрет особистісно орієнтованого вчителя.. Типи педагогічного спілкування: діалогічне і монологічне. Поняття діалогічного педагогічного спілкування, його основні критерії: визнання рівності особистісних позицій, відкритість і довіра партнерів; домінанта педагога на співрозмовникові і взаємовплив поглядів; модальність висловлювання і персоніфікація повідомлення; поліфонія; двоплановість позиції педагога. Контакт у педагогічному діалозі, ознаки контакту. Позиції Батька, Дорослого і Дитини в педагогічній взаємодії. Прибудови вчителя у спілкуванні. Бар’єри, що перешкоджають педагогічній взаємодії: психологічні, фізичні, соціальні, гностичні, естетичні. Шляхи їх усунення. Структура педагогічного спілкування: моделювання, комунікативна атака, управління спілкуванням, аналіз і моделювання нової системи взаємодії. Правила, які оптимізують взаємодію на кожному етапі спілкування. Стилі спілкування вчителя як вияв характерних особливостей педагогічної взаємодії. Стилі ставлення педагога до вихованців (за Я.Л.Коломінським) і стилі керівництва (за К.Левіним) як основа класифікації стилів спілкування (за В.А.Кан-Каликом): спілкування на підставі захоплення спільною творчою діяльністю; на основі дружнього ставлення; спілкування –дистанція, спілкування-залякування, спілкування-загравання. Моделі педагогічного спілкування. Особистість учителя як інструмент впливу в педагогічній взаємодії. Комунікативність як інтегральна характеристика здатності педагога здійснювати професіональне спілкування. Поняття комунікативності і комунікабельності. Гіпер- і гіпокомунікабельність. Якості педагога, що забезпечують ефективність взаємодії: здатність до емпатії, рефлексії, доброзичливість, автентичність, динамізм, емоційна стабільність. Роль уважності і спостережливості вчителя у спілкуванні. Професійні особливості уваги педагога. Увага у спілкуванні, напрямки її розвитку. Способи комунікативного впливу: переконування і навіювання, їх характерні особливості, взаємозв’язок у педагогічному впливові. Література
Тема 4 . Технологія організації педагогічної взаємодії у процесі індивідуальної бесіди Індивідуальна бесіда як модель педагогічної взаємодії, її роль у педагогічній діяльності. Гуманістична установка вчителя на бесіду як розливальну допомогу. Основні принципи майстерного ведення індивідуальної педагогічної бесіди. Структура індивідуальної педагогічної бесіди, виокремлення завдань кожного етапу, використання доцільних технік спілкування для забезпечення ефективності взаємодії на кожному етапі бесіди. Завдання етапу моделювання: усвідомлення проблеми, визначення мети взаємодії. Сутність децентрації позиції вчителя для розв’язання цих завдань. Забезпечення психологічного контакту на початковому етапі бесіди. Дешифрування невербальної комунікації партнера для з’ясування його готовності до взаємодії, приєднання через синхронізацію поведінки з метою досягнення первинної спільності. Завдання етапу управління спілкуванням: обмін повідомленнями, встановлення зворотного зв’язку, коректування програми бесіди згідно з поставленою метою і поведінкою співрозмовника. Методика контактної взаємодії як технологія забезпечення контакту (за Л.Б.Філоновим), її принципові положення. Специфіка організації взаємодії (вибір тактик і очікувані результати) на кожній стадії: накопичення згоди, пошук спільних інтересів, прийняття для обговорення особистих якостей і принципів, виявлення рис, негативних для взаємодії, адаптація партнерів, узгоджена взаємодія. Стратегії взаємодії у спілкуванні (за К.Томасом), їх сутність, класифікація, доцільність використання в певних ситуаціях. Організація взаємодії за стратегією співробітництва. Техніки взаємодії у процесі аналізу проблеми та пошуку її вирішення. Типові реакції вчителя в індивідуальній бесіді та їх трансформація в розвивальну пораду. Сутність активного слухання, його відмінність від пасивного слухання. Рефлексивне і нерефлексивне активне слухання. Доцільність нерефлексивного слухання, невербальні і вербальні форми його вияву. Прийоми рефлексивного слухання: з’ясування, перефразування, відбиття почуттів, резюмування. Технологія побудови „Я-висловлювання” як способу заявити про власний погляд, не викликаючи захисної реакції, її переваги перед „Ви-висловлюванням”. Конструкція „Я-висловлювання”, вимоги до побудови кожної частини. Доцільність використання „Я-висловлювання” у педагогічній взаємодії. Завдання етапу аналізу спілкування: співвіднесення досягнутого результату із поставленою метою, усвідомлення досягнень, аналіз допущених помилок і розуміння способів їх запобігання, з’ясування місця бесіди у подальшій педагогічній взаємодії. Тактика вчителя на етапі закінчення розмови. Прийоми педагогічної взаємодії. Сутність прийому педагогічного впливу. Класифікація прийомів (за Е.Ш.Натанзон): гальмівні і спонукальні. Аналіз механізму дії основних гальмівних прийомів (констатація вчинку, натяк, іронія, збудження тривоги щодо покарання, удавана байдужість, удавана недовіра). Характеристика основних спонукальних прийомів (авансування, вияв умінь учителя, обхідний рух, фланговий підхід, опосередкування, прохання, вияв невдоволення). Прийоми етичного захисту вчителя, їх функції. Характеристика прийомів етичного захисту (за Н.Є.Щурковою): запитання на відтворення, запитання про адресата, окультурене відтворення, виправдання поведінки, вияв доброзичливості, великодушне прощення, посилання на особливості свого характеру, зіставлення поведінки з позитивними рисами партнера, залишення наодинці, доведення до абсурду. Педагогічний такт як міра педагогічно доцільного впливу вчителя на учнів. Такт і культура спілкування педагога. Принципи педагогічного такту. Морально-психологічні якості педагога як передумова педагогічного такту. Такт і тактика. Правила поведінки в бесіді як ситуації стимулу до розвитку особистості співрозмовників: контроль над збереженням надзавдання бесіди – активізація внутрішніх ресурсів співрозмовника; дотримання тактики розвивальної поради; перевага реакції розуміння над іншими реакціями; отримання зворотного зв’язку через емпатійне слухання. Література
ІІІ. Питання для вступних іспитів до магістратури зі спеціальності 8.18010020 „Управління навчальним закладом” з курсу „Основи педагогічної майстерності” та „Педагогічні технології: теорія та практика” 1. Питання на перевірку знань теоретичного матеріалу 1. Професія педагога, її суспільна роль, значущість у розвитку особистості дитини. Функції учителя. В.О.Сухомлинський про покликання до педагогічної діяльності. 2. Структура педагогічної діяльності та специфіка її компонентів. Педагогічна діяльність як мета-діяльність. Рефлексивні процеси в діяльності вчителя. 3. Поняття педагогічної майстерності. Структура особистості вчителя-майстра. А.С.Макаренко про талант і майстерність. 4. Педагогічна задача та педагогічна ситуація. Алгоритм розв’язання педагогічної задачі. Способи розв’язання педагогічних задач вчителем-майстром і не майстром /за Н.В.Кузьміною/. 5. Педагогічна розповідь як фрагмент педагогічної діяльності: її мета, структура, засоби, вимоги до суб’єкта розповіді. 6. Педагогічна техніка учителя як складова педагогічної майстерності. А.С.Макаренко і В.О.Сухомлинський про роль педагогічної техніки в діяльності вчителя. Зв’язок зовнішньої та внутрішньої техніки педагога. 7. Способи саморегуляції поведінки вчителя. Аналіз першоджерел з проблеми . управління вчителем власним психічним станом. 8. Мовлення педагога, його функції. Техніка і культура мовлення вчителя. 9. Поняття педагогічного спілкування, його сторони, функції. Структура педагогічного спілкування. 10. Стилі педагогічного керівництва і стилі спілкування. Класифікація В.А.Кан-Калика. 11. Педагогічне спілкування як діалог, його ознаки. Методика контактної взаємодії за Л.Б.Філоновим. 12. Поняття комунікативнсті педагога, її суть. Моделі спілкування вчителя за В.А.Кан-Каликом. 13. Позиції вчителя у спілкуванні. Прибудови і бар’єри у педагогічній взаємодії. 14. Педагогічний такт учителя, його принципи. І.О.Синиця про морально-психологічні якості особистості вчителя, які забезпечують тактовну поведінку. 15. Прийоми педагогічної взаємодії, їх класифікація і характеристика за Е.Ш.Натанзон. Н.Є.Щуркова про прийоми етичного захисту. 16. Визначте сутність і складові педагогічної технології. Обґрунтуйте критерії технологічності в організації навчально-виховної діяльності. 17. Визначте сутність і процесуальні характеристики технології, побудованої на активізації пізнавальної діяльності учнів. Порівняйте технології репродуктивного і пошукового навчання за ефективністю розвитку учнів. 18. Обґрунтуйте актуальність ідеї особистісно орієнтованого навчання. Визначте структуру технології особистісно орієнтованого навчання. 19. Розкрийте гуманістичну сутність особистісно орієнтованої технології навчання і виховання. Визначте умови ефективного запровадження цієї технології у сучасній школі. 20. Порівняйте процесуальні характеристики авторитарного і гуманістичного навчання за результативністю особистісного розвитку учнів. Визначте показники цього розвитку. 21. Розкрийте концептуальні положення технології, побудованої на розвитку пізнавальної активності учнів. Визначте можливості цієї технології у забезпечення успішного навчання учнів. 22. Визначте структуру технології проблемного навчання. Обґрунтуйте умови її ефективного використання. 23. Поясніть особливості технології побудови уроку-діалогу. Обґрунтуйте критерії успішного застосування цієї технології. 24. Порівняйте різні концептуальні підходи до організації успішного навчання учнів (на досвіді вітчизняної і зарубіжної школи). Визначте їхні продуктивні ідеї. 25. Охарактеризуйте сучасні інноваційні технології організації успішного навчання учнів. Визначте їхні можливості щодо забезпечення якості освіти. 26. Визначте сутність і концептуальні основи ігрових технологій. Обґрунтуйте необхідність використання ігрової форми навчальних занять. 27. Охарактеризуйте концептуальні засади соціоігрової педагогіки. Визначте її можливості у стимуляції пізнавальних інтересів учнів. 28. Визначте сутність і структуру технології навчання у співробітництві. Обґрунтуйте доцільність різних моделей організації групової роботи. 29. Визначте характеристики авторської школи як педагогічної полі системи. Обґрунтуйте спільне і відмінне в різних технологічних моделях авторської школи. 30. Обґрунтуйте роль авторських шкіл у розвитку інноваційних педагогічних технологій. Наведіть приклади інноваційної діяльності авторських шкіл. 2. Питання на перевірку вміння застосовувати теоретичні знання в аналізі педагогічних ситуацій
Ви – учитель загальноосвітньої школи, перед яким стоїть завдання розробити урок з вивченням нової теми. З різних технологічних моделей побудови цього уроку ви хочете обрати найбільш ефективну.
2. Ситуація: Після проведення відкритого уроку для педагогів міста вчителька залишається у класі одна і, пригадуючи схвальні відгуки колег про себе, відчуває задоволення. На уроці все йшло чітко за планом, був хороший темп роботи. Але раптом вона усвідомлює, що зовсім не знає, як сприймали урок учні, чи всі її зрозуміли. Заклопотана тим, щоб устигнути виконати заплановане, працюючи з учнями, вона не бачила їхніх облич, очей. Вона їх не відчувала! Вона не знала глибини їхніх інтересів, причетності кожного із них до роботи. Урок задля уроку. Урок із дітьми – не для дітей (за оповіданням Ю.Л. Львової).
3. Ситуація: На семінарі з проблем інноваційних освітніх технологій вам запропонували визначити принципові відмінності авторської школи.
4. Ситуація: Володя, учень 6-го класу, не цікавився географією. Вчителька, спілкуючись з його батьками, дізналась про його захоплення собакою. Після цього вона провела в класі бесіду про дику собаку Дінго та про її батьківщину Австралію. Володя в цей час ніби приріс до парти... Учень дуже змінився, а географія стала його улюбленим предметом.
5. Ситуація: В одній із полтавських шкіл працює вчителька української літератури, відома в області як майстер своєї справи. На уроках вона вміло створює ситуації співроздумів та співпереживання, вчить аналізувати твори, вдумливо їх читати й самостійно оцінювати. Її учні збагачують свій досвід, виконуючи пошукові завдання. На уроках панує творча атмосфера.
6. Ситуація: Відомий учитель-новатор з донецької школи В.Ф.Шаталов розпочинає урок географії з діалогу:
А тепер відкрийте атласи і подивіться уважно, на якій широті розташовані Іркутськ, Київ, Прага, Париж? Дійсно, кожне з цих міст розташоване біля 50-ї паралелі, але Париж майже біля самого узбережжя Атлантичного океану, а Іркутськ – у глибині континенту Євразії. Але, можливо, такі показники температури випадкові і завтра все буде навпаки? Не будемо поспішати. Звернімось до вивчення нової теми. А в кінці уроку ви дасте відповідь на поставлене питання.
7. Ситуація: На уроці хімії вчителька запропонувала учням виконати практичну роботу, яка дає змогу довідатися про нові для них факти про взаємодію металів з водою, кислотами й солями. Для цього вона поділила клас на три групи. Одна група дослідним шляхом встановила взаємодію металів з водою, інша досліджувала взаємодію із кислотами, третя перевіряла, як метали взаємодіють із солями. Практична робота тривала 15 хвилин; результатом її було отримання школярами фактів дослідним шляхом. В останній частині уроку учні під керівництвом учителя колективними зусиллями сформулювали загальний висновок.
8. Ситуація: На уроці мови у першому класі для перевірки знання абетки вчителька організує навчання учнів наступним чином. Ведучий учень розподіляє літери абетки між усіма учнями і задає слово „апельсин”. За сигналом до дошки виходять учні, літера яких входить до слова, й шикуються в послідовності літер у заданому слові. Якщо одна й та ж літера у слові повторюється двічі або учень отримав при розподілі три літери, то діти шукають і обговорюють варіанти способів побудови. Вишикувавшись, учні виголошують слово по складах – кожен склад вимовляється лише тими літерами – учнями, з яких він складається.
9. Ситуація: У книзі „Серце віддаю дітям” В.О.Сухомлинський описує свій урок з учнями початкової школи. Теплого сонячного полудня ранньої осені ми йдемо на берег річки... до високої кручі, на якій за багато років оголився розріз ґрунту ...
Мені хочеться, щоб предмети навколишнього світу порівнювали всі діти, особливо тугодуми – Петрик, Валя, Ніна... Потім ми порівнюємо маленький камінець, який хтось підняв, і зелений кленовий листочок... Дитяча думка вирує. Поступово у свідомості дітей формується перше поняття про живе і неживе. Одні предмети живі, інші – неживі, і це діти бачать із численних фактів, та коли я запитую „А чим же відрізняється живе від неживого?” – вони не можуть відповісти. Коли Костя говорить: „Живе рухається, а неживе не рухається”, - майже всі погоджуються з ним, але потім настає мовчання, діти дивляться навколо себе, виникають заперечення:
...Ні, виявляється справа не в русі. Чим же відрізняється живе від неживого?
10. Ситуація: Учитель фізики полтавської школи №13 І.Д. Гончаренко у своїй роботі з учнями керується наступними правилами:
11. Ситуація: Учитель історії Микола Михайлович готується до зустрічі з учнями на наступному уроці. Він уявив собі завтрашній урок так яскраво, ніби уже провів його і тепер згадує. Ось він входить до кабінету історії. Як завжди, з радістю, натхнений, із палким бажанням вести урок так, щоб не було байдужих облич, очей, що нудьгують... Спитає, які виникли запитання під час повторення матеріалу. І миттєво помітить у різних кінцях класу кілька пар очей, що старанно уникають погляду вчителя... Замислено пройде по класу і заговорить з учнями спокійно, довірливо. Він запитуватиме їхню думку про ту чи ту подію, погоджуватиметься з ними чи заперечуватиме, помічаючи неточності й помилки, примусить учнів посперечатися один з одним, оперуючи датами і фактами... А потім поставить цікаве проблемне питання. І десятки палаючих очей освітять душу вчителя своїм проникливим світлом...
12. Ситуація: Під час проведення міжнародної конференції з нових педагогічних технологій в системі освіти було продемонстровано методику навчання „Навчаємося разом”, розроблену в університеті штату Мінне сота в 1987 році (Девід Джонсон, Роджер Джонсон). Клас розбивається на різнорідні (за рівнем знань) групи в 3-5 осіб. Кожна група отримує одне завдання, що є підзавданням певної великої теми, над якою працює весь клас. Внаслідок спільної роботи окремих груп і всіх груп у цілому досягається засвоєння усього матеріалу. Усередині групи учні самостійно визначають ролі кожного з них під час виконання спільного завдання: відстеження правильності виконання завдань партнером, моніторинг активності кожного члена групи у вирішенні спільного завдання, а також культури спілкування всередині групи. Із самого початку група має начебто подвійне завдання – з одного боку, академічне – досягнення певної пізнавальної, творчої мети, а з другого – соціально-психологічне – дотримання в ході виконання завдання певної культури спілкування...
13. Ситуація: Учні з нетерпінням чекають на уроки фізики, які проводить учитель Іван Данилович. Перший урок після літніх канікул він почав так:
Так фізика стає найулюбленішим предметом.
14. Ситуація: Відомий польський педагог Януш Корчан для кращого засвоєння учнями початкової школи теми „Займенник” написав казку, яку розказував на уроці. „Я розповім вам про одне невелике слово, таке розумне, що навіть важко повірити. Це таке маленьке слово – „хто””. Постукали у двері – ти питаєш: „Хто?”, а якби не було цього малятка Хто, ти мусив би спитати: „Це Казик стукає..., чи тітка? чи гончар? чи продавець посуду?...” А той усе відповідав би: „Ні, ні, ні”. І ти міг би так цілі три години підряд запитувати і не вгадати. Ти спітнів би, як миша, розізлився б, не їв, не пив, а все запитував. А так: „Хто там?” – і в цьому коротенькому „хто” сидять усі імена, всіх на світі людей. Хто – це займенник”.
15. Ситуація: Учителька літератури полтавської школи № 28 Н.Г.Купрієнко розпочинає урок у 4 класі: „Доброго дня, друзі! Дзвінок нагадав нам про початок уроку. Тож, зосередьтеся, хвилинка тиші! Кожний подумав про себе, перевірив: чи в порядку моє вбрання, зачіска, що роблять мої руки, на що дивляться очі? Навели порядок у своїх думках, зосередили ті, які допоможуть краще працювати на уроці. Всі готові до нових відкриттів? Отже, розпочнімо наш урок”.
16. Проаналізуйте ситуацію додатку до теми №1, давши відповідь на питання 1,2 (Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С. 24-26). 17. Проаналізуйте ситуацію додатку до теми №1, давши відповідь на питання 3,4 (Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С. 24-26). 18. Проаналізуйте першу ситуацію додатку до теми №2, давши відповідь на питання 1,2 (Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С. 34-36). 19. Проаналізуйте першу ситуацію додатку до теми №2, давши відповідь на питання 3,4 (Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С. 34-36). 20. Проаналізуйте другу ситуацію додатку до теми №2, давши відповідь на питання 3,6 (Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С. 37-38). 21. Проаналізуйте першу ситуацію додатку до теми №4, давши відповідь на питання 2,3 (Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С. 70-71). 22. Проаналізуйте другу ситуацію додатку до теми №5, давши відповідь на питання 1,4 (Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С.90-91). 23. Проаналізуйте першу ситуацію додатку до теми №6, давши відповідь на питання 1,2,4(Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С.111- 112 24. Проаналізуйте першу ситуацію додатку до теми №11, давши відповідь на питання 1,2, (Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С. 192-193). 25. Проаналізуйте першу ситуацію додатку до теми №11, давши відповідь на питання 3,4 (Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С. 192-193). 26. Проаналізуйте другу ситуацію додатку до теми №12, давши відповідь на питання 4,5 (Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С.207-209). 27. Проаналізуйте ситуацію додатку до теми №13, давши відповідь на питання 2,3 (Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С.225-227). 28. Проаналізуйте ситуацію додатку до теми №15, давши відповідь на питання 1,3 (Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С.272-274). 29. Проаналізуйте другу ситуацію додатку до теми №16, давши відповідь на питання 1,2(Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С.303). 30. Проаналізуйте ситуацію додатку до теми №19, давши відповідь на питання 2,3 (Див. :Педагогічна майстерність: Хрестоматія. – К.: Вища школа, 2006. – С.356-357). Критерії оцінювання якості знань осіб, що вступають до магістратури зі спеціальності 8.18010020 „Управління навчальним закладом”
^ 8.18010020 „Управління навчальним закладом” 1. Педагогічні технології: теорія та практика: Навчально-методичний посібник / За ред.. проф. М.В.Гриньової. – Полт. держ. пед. ун-т. імені В.Г.Короленка – П., АСМІ: 2006. – 230 с. 2. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.., За ред.. І.А.Зязюна. – 2-ге вид., допов. І переробл. – К.: Вища шк.., 2004. – 422 с. 3. Педагогічна майстерність: Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд.: І.А.Зязюн, Н.Г.Базилевич, Т.Г.Дмитренко та ін..; За ред.. І.А.Зязюна .– К.: Вища шк.., 2006. – 606 с. 4. Словник термінології з педагогічної майстерності. – Полтава, 1995. 5. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.., За ред.. І.А.Зязюна. – К.: Вища шк.., 1997. – 349 с. 6. Педагогічні технології: теорія та практика: Курс лекцій: Навчальний посібник / За ред.. проф. М.В.Гриньової. – Полт. держ. пед. ун-т. імені В.Г.Короленка – П., АСМІ: 2004. – 180 с. 7. Педагогічна майстерність: Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд.: І.А.Зязюн, Н.Г.Базилевич, Т.Г.Дмитренко та ін..; За ред.. І.А.Зязюна .– К.: СПД Богданова А.М., 2008. – 462 с. 8. Педагогіна майстерність: Тексти / За заг. ред. І.А.Зязюна. – Модуль І. – Ч. 2. – Полтава, 2001. – 224 с. 9. Педагогіна майстерність: Тексти / За заг. ред. І.А.Зязюна. – Модуль І. – Ч. 1. – Полтава, 2001. – 224 с. 10. Педагогіна майстерність: Тексти / За заг. ред. І.А.Зязюна. – Модуль ІІ. – Ч. 1. – Полтава, 2004. – 240 с. 11. Педагогіна майстерність: Тексти / За заг. ред. І.А.Зязюна. – Модуль ІІ. – Ч. 2. – Полтава, 2004. – 184 с. Голова предметної комісії Д.п.н., професор кафедри педагогічної майстерності та менеджменту проф. Гриньова М.В. |
![]() | Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. – Полтава,... | ![]() | Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Психолого-педагогічний факультет Кафедра соціальної і корекційної педагогіки Програма вступного екзамену з корекційної освіти для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст / авт укл. О.І. Березан,... |
![]() | Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Психолого-педагогічний факультет Кафедра соціальної І корекційної педагогіки Програма вступного екзамену з корекційної освіти для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст / авт укл. О.І. Березан,... | ![]() | Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Психолого-педагогічний факультет Кафедра соціальної і корекційної педагогіки Програма вступного випробування з соціальної педагогіки для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень магістр. / авт укл. В.... |
![]() | Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Психолого-педагогічний факультет Кафедра соціальної і корекційної педагогіки Програма вступного випробування з соціальної педагогіки для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст. / авт укл.... | ![]() | Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Психолого-педагогічний факультет Кафедра соціальної І корекційної педагогіки Програма вступного випробування з соціальної педагогіки для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст. / авт укл.... |
![]() | Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Психолого-педагогічний факультет Кафедра соціальної І корекційної педагогіки Програма вступного випробування з соціальної педагогіки для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень магістр. / авт укл. В. І. Березан,... | ![]() | Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка затверджую Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка / Укладачі: викладач кафедри фізичної культури І здоров'я... |
![]() | Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка затверджую «Фізичне виховання» Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка / Укладачі: завідувач кафедри фізичної... | ![]() | Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка затверджую Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка» на основі окр «Молодший спеуваліст» / Укладачі: викладач... |