Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Скачати 426.48 Kb.
|
|
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка Затверджую Голова приймальної комісії ПНПУ імені В.Г. Короленка ___________проф. М.І. Степаненко 23 лютого 2012 року ПРОГРАМА вступних випробувань з фахових дисциплін спеціальності «Початкова освіта» для вступників з базовою освітою «молодший спеціаліст початкової освіти» Полтава – 2012 Програма вступних випробувань з фахових дисциплін спеціальності «Початкова освіта» для вступників з базовою освітою «молодший спеціаліст початкової освіти» / Укладачі: Зімакова Л.В., Зімниця Є.А., Карапузова Н.Д., Мужикова І.М., Олійник С.П., Острянська О.А., Пасічніченко А.В. – Полтава: ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2012. – 28 с. Рецензенти: Шпак В.П. – доктор педагогічних наук, професор кафедри соціальної роботи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького; Ірклієнко В.С. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музики ПНПУ імені В.Г. Короленка. Основні положення програми вступних випробувань із фахових дисциплін спеціальності «Початкова освіта» укладені для абітурієнтів із базовою освітою «молодший спеціаліст початкової освіти». Вони дозволять абітурієнтам ознайомитися зі змістом навчальних дисциплін педагогіки, психології та методик початкового навчання, що виноситься на екзамен, критеріями оцінювання. Затверджено на засіданні кафедри початкової і дошкільної освіти ПНПУ імені В.Г. Короленка Протокол № 12 від 14.02.2012 року. ^ Ступенева підготовка кваліфікаційного працівника заснована на принципах гуманізації, демократизації та неперервності освіти. Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка передбачає здобуття студентами певних освітньо-кваліфікаційних рівнів – бакалавр, спеціаліст та магістр. Професорсько-викладацьким складом психолого-педагогічного факультету розроблена фахова підготовка бакалавра початкової освіти за скороченим терміном на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста початкової освіти. Навчання здійснюється за заочною формою. ^ – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді професійної діяльності. Бакалавр (другий рівень кваліфікації фахівців) – освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні знання та спеціальні уміння щодо узагальненого об’єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певній галузі економіки, науки, культури, техніки, промисловості. Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для виконання завдань та обов’язків певного рівня професійної діяльності, передбачених для відповідних посад у певній галузі господарства. Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі отриманої раніше кваліфікації бакалавра чи спеціаліста здобув поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру у ВНЗ ІV рівня акредитації, має певний досвід їх застосування і продукування нового знання для вирішення професійних завдань та обов’язків у певній галузі економіки, промисловості, науки, техніки, освіти та культури. Бакалавр початкової освіти отримує кваліфікацію «учитель початкових класів». Спеціаліст – має право на посаду вчителя, а також організатора початкової освіти всіх рівнів – завуча початкової школи, методиста, інспектора тощо. Магістр – викладач педагогіки та методик початкової освіти у вищому педагогічному навчальному закладі, науковий працівник, а також організатор професійної освіти й освітянських закладів. Мета вступного випробування з початкової освіти для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр – встановити рівень теоретичної та практичної психолого-педагогічної підготовки учителів початкової освіти освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» до здійснення професійної діяльності у загальноосвітній школі І ступеня та їх спроможність здобувати наступний освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр». Вступні випробування з фахових дисциплін початкової освіти для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» проводяться у формі тесту з восьми дисциплін, які абітурієнти вивчали, здобуваючи диплом освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» за спеціальністю «Початкова освіта»: педагогіки, загальної та вікової психології, методики викладання української мови в початкових класах, методики викладання математики в початкових класах, методики навчання природознавства, методики трудового навчання та художньої праці, образотворчого мистецтва з методикою викладання. Вступні випробування проводяться відповідно до розкладу, складеного приймальною комісією ПНПУ імені В.Г. Короленка. ^ Зміст навчального матеріалу з дисципліни «Педагогіка» 1. Педагогіка в системі наук про людину. Методологічні основи педагогіки. Загальне уявлення про педагогіку як науку. Об'єкт, предмет, завдання і функції педагогіки. Виникнення, становлення і розвиток педагогіки як науки. Етапи і стадії розвитку педагогіки. Структура педагогіки. Джерела розвитку педагогіки. Педагогічні течії. Освіта як соціальний феномен. Освіта як педагогічний процес. Понятійний апарат педагогіки. Пізнавальне й практичне значення педагогічних знань. Єдність педагогічної науки і педагогічної практики. Система педагогічних наук. Міжпредметні зв'язки педагогіки з іншими науками. Поняття про методологію педагогіки і її рівні. Філософські основи педагогіки. Філософські напрями, які виступають у ролі методології педагогіки: екзистенціалізм, неотомізм, неопозитивізм, прагматизм, неопрагматизм, біхевіоризм, діалектичний матеріалізм. Загальнонауковий рівень методології педагогіки. Обґрунтування нової методології педагогіки. Парадигми освіти. Сутність поняття «парадигма освіти». Витоки різноманіття парадигм. Езотерична парадигма. Традиціоналістсько-консервативна (знаннєва) парадигма. Технократична парадигма. Біхевіористська (раціоналістична, поведінкова) парадигма. Гуманістична (феноменологічна) парадигма освіти. ^ Поняття системи освіти, її структура. Основні історичні етапи розвитку системи освіти. Основні принципи організації освіти в Україні. Типи навчальних і навчально-виховних закладів. Завдання закладів освіти. Управління системою освіти в Україні. Стан освіти в Україні. Глобальна освіта й українська школа. ^ Педагогічна дійсність і її вивчення. Сутність поняття «науково-педагогічне дослідження». Основні методологічні принципи дослідження. Конкретно-методологічні принципи педагогічних досліджень. Системний підхід до наукового дослідження. Організація наукового дослідження. Структура теоретичного дослідження. Форми логічного мислення в педагогічному дослідженні. Система методів і методика науково-педагогічного дослідження. Соціологічні методи дослідження. Спостереження. Метод запитань. Педагогічне тестування, проективні методи. Методи вивчення колективних явищ. Педагогічний експеримент. Математичні методи. Логіка (етапи) педагогічного дослідження. Технологія проведення конкретного дослідження. Комплексні соціально-педагогічні дослідження. ^ Виховання як суспільне явище та спеціально організована діяльність по досягненню мети освіти. Поняття про мету виховання в сучасній педагогіці. Мета виховання в українському суспільстві. Генеза мети виховання. Мета виховання як система цілей. Ієрархія цілей у педагогіці. Всебічний гармонійний розвиток особистості як мета виховання. Зародження та становлення ідеї про всебічний розвиток особистості у вітчизняній та зарубіжній педагогіці. Загальна та індивідуальна мета виховання. Умови і фактори визначення та реалізації мети виховання. Завдання виховання. Освіта як найважливіша ланка реалізації мети виховання. Основні тенденції розвитку освіти. Ідеал виховання: сутність, види та функції. Сутність особистості в гуманістичній концепції виховання. Тенденції і принципи гуманістичного виховання. Комплексний підхід до виховання. Сутність аксіологічного підходу до вивчення педагогічних явищ. Поняття про педагогічні цінності. Класифікація педагогічних цінностей. Освіта як загальнолюдська цінність. Виховання як процес інтеріоризації загальнолюдських цінностей. 5. ^ Розвиток особистості як педагогічна проблема. Особистість як предмет дослідження психологічної і педагогічної наук. Поняття про структуру особистості, процес її розвитку та формування. Загальні та вікові закономірності, особливості індивідуального розвитку особистості. Вікові періоди розвитку особистості. Індивідуальні особливості учнів. Роль спадковості та її вплив на розвиток особистості вихованця. Вплив середовища, діяльності, активності та спілкування на розвиток і формування особистості. Діяльність як чинник розвитку особистості. Взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх умов розвитку. Внутрішні суперечності як рушійні сили розвитку. Діагностика розвитку. Сутність соціалізації і характеристика її стадій. Чинники соціалізації і формування особистості. Становлення особистості в процесі соціалізації. Вплив виховання і навчання на розвиток і формування особистості вихованця. Теорії розвитку особистості (біогенетичні теорії розвитку, соціогенетичні теорії розвитку, теорії взаємодії факторів розвитку особистості, персоналістичні теорії розвитку). Проблема вікової періодизації в педагогіці. Сучасна періодизація розвитку дитинства, педагогічні критерії виділення вікових періодів розвитку дитинства та їх значення в організації навчально-виховного процесу. Підготовка дітей до школи. Особливості розвитку та виховання дітей молодшого шкільного віку. Види інтересів молодших школярів. Роль спілкування. Самооцінка й оцінні судження. Індивідуальний підхід до учнів у процесі навчання і виховання. ^ Суть педагогічного процесу. Історичні уявлення про педагогічний процес як цілісне явище. Рушійні сили педагогічного процесу. Педагогічний процес як система. Цілісність педагогічного процесу. Закономірності педагогічного процесу. Етапи педагогічного процесу. Організація педагогічного процесу. Поняття про педагогічну систему, її сутність і структурні компоненти. Виховні системи та їх розвиток. Дидактичні системи та їх розвиток. Управління педагогічними системами. ^ Роль сучасного вчителя у суспільному розвитку. Суть педагогічної діяльності, основні види, специфіка. Структура педагогічної діяльності. Функції учителя. Педагогічна культура. Професійно значимі якості педагога демократичної школи. Комплексні педагогічні вміння учителя-вихователя. Педагогічна майстерність учителя-вихователя, її елементи (гуманістична спрямованість, професійна компетентність, педагогічні здібності, педагогічна техніка). Психолого-педагогічні особливості роботи вчителя початкової школи. Стилі педагогічного керівництва. ^ Поняття про народну педагогіку та ЇЇ значення для виховання і соціалізації особистості. Поняття "українська етнопедагогіка", її мета, завдання та значення для розвитку сучасної педагогічної науки. Історія розвитку української етнопедагогіки. Структура української етнопедагогіки і характеристика її елементів. Основні принципи української етнопедагогіки, їх зміст і значення. Основні засоби української етнопедагогіки. Педагогічні погляди українського народу на виховання підростаючого покоління (мета, зміст та основні чинники виховання; засоби та методи виховання; принципи народного виховання; самовиховання в житті людини. Виховний ідеал української народної педагогіки. Традиційний український ідеал людини; тип досконалої людини в українській козацькій педагогіці. Сучасний ідеал українського національного виховання. ^ Виникнення і розвиток дидактики як складової педагогіки, що вивчає проблеми освіти та навчання. Загальна теорія навчання і методика викладання окремих предметів з основ наук. Взаємозв'язок часткових методик. Основні категорії дидактики: процес навчання, принципи навчання, зміст освіти, методи навчання, організаційні форми навчання, засоби навчання. Українська народна дидактика, її мета, завдання, зміст. Особливості теорії навчання в провідних зарубіжних країнах. ^ Навчання як вид пізнавальної діяльності учнів, його основні ознаки. Компоненти процесу навчання: мета, завдання, зміст, методи, засоби, форми організації навчальної діяльності, досягнутий результат, його оцінювання. Основні функції процесу навчання: освітня, мотиваційна, розвивальна, виховна, пізнавальна. Суперечності та рушійні сили процесу навчання. Основні етапи оволодіння знаннями. Типи навчання та їх характеристика. Мотивація учіння школярів; формування навчальних інтересів; пізнавальні інтереси в навчанні. ^ Наукові основи змісту освіти. Вироблення відповідних державних стандартів обсягу знань у різних типах навчальних закладів. Зміст освіти в початковій школі в умовах розбудови української держави. Відповідність змісту навчання пізнавальним, віковим можливостям учнів початкових класів. Навчальний план початкової школи, принципи його побудови. Навчальні програми, принципи їх побудови, вимоги до програм початкових класів, їх структура. Навчальні підручники і посібники для початкових класів, їх види, зміст. ^ Визначення принципів навчання як вихідних положень, що регулюють пізнавальну діяльність учнів і діяльність учителя. Характеристика традиційних принципів навчання. Принципи навчання в народній дидактиці. Поняття про закономірності навчання. ^ Визначення методу навчання та його структура. Прийоми як складова частина методу і як самостійна дидактична категорія. Різні підходи до класифікації традиційних методів: за джерелом знань, за характером пізнавальної діяльності учня. Вибір методів навчання в залежності від різних умов (мета уроку, зміст виучуваного матеріалу, джерела інформації, навчальні можливості учнів). ^ Сутність і класифікація засобів навчання. Характеристика основних засобів навчання: підручників, навчальних посібників, наочних, технічних засобів навчання. Використання комп'ютерів у навчальному процесі. Основні форми організації навчального процесу (урок, екскурсія, домашні завдання, самостійна робота, додаткові заняття, факультативи та ін.). Урок як основна форма навчання в українському шкільництві. Вимоги до сучасного уроку. Традиційна типологія уроків. Структура уроку в залежності від його мети. Підготовка вчителя до уроку та її основні етапи. Поняття про дидактичну гру. Типи дидактичних ігор (комбіновані, імовірні, рольові, гра-драматизація). Організація дидактичної гри. Особливості підготовки і проведення інтегрованих та нетрадиційних уроків у початковій школі. Педагогічні можливості екскурсій. Класифікація екскурсій. Організація та проведення екскурсій. Домашня навчальна робота учнів. Організація факультативних занять. Види факультативів. ^ Поняття про контроль навчання, його функції. Види контролю навчання. Методи контролю навчання. Тести успішності. Форми тестових завдань. Створення тестів успішності. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Вимоги до перевірки та оцінювання навчальних досягнень школярів. ^ Особливості малокомплектної школи. Особливості планування навчального процесу. Специфіка побудови уроків у класах-комплектах. Варіанти структури уроків у класах-комплектах. Організація самостійної роботи. Організація виховного процесу в малокомплектній школі. ^ Виховання як процес цілеспрямованого формування особистості. Компоненти вихованого процесу: мета, завдання, зміст, методи, форми, засоби. Структура виховного процесу. Двосторонній характер виховання. Принципи виховання. Виховання та самовиховання – дві сторони єдиного процесу формування особистості. Етапи педагогічного керівництва самовихованням учнів. Прийоми самовиховання. Поняття про перевиховання. Структура перевиховання. Рушійні сили виховного процесу. Зовнішні та внутрішні протиріччя. Критерії вихованості. ^ Поняття про методи виховання. Різні підходи до класифікації методів виховання. Класифікація методів виховання, в основу якої покладено цілісну структуру діяльності особистості: методи формування свідомості особистості; методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки; методи стимулювання поведінки і діяльності особистості; методи самовиховання. ^ Поняття про колектив і процес його формування. Види дитячого колективу: первинний і загальний, постійний і тимчасовий, одновіковий і різновіковий. Виховні функції учнівського колективу (організаційна, виховна, стимулююча). Структура первинного учнівського колективу. Стадії розвитку колективу (за А.С.Макаренком). Закони життя колективу. Педагогічне керівництво процесом формування колективу. Особливості саморозвитку особистості в колективі. ^ Позакласна виховна робота, її форми: класна година, етична бесіда, зустрічі з відомими людьми, обговорення книг, читацькі конференції, масові свята, змагання, конкурси, олімпіади та ін. Методика колективного творчого виховання (І.Іванов). Колективні творчі справи. Позашкільні заклади в системі освіти і виховання: палаци та будинки дитячої творчості, дитячо-юнацькі центри міжнародного співробітництва, дитячі театри, центри науково-технічної творчості, школи образотворчого мистецтва, центри юних техніків, дитячо-юнацькі спортивні школи, дитячі бібліотеки. Формальні та неформальні групи. Характеристика дитячих громадських організацій ("Пласт", Спілка піонерських організацій України (СПОУ), "Січ"та ін). ^ Сім’я як соціально-педагогічне середовище. Благополучні та неблагополучні сім’ї. Родинне виховання. Народна педагогіка про виховання дітей у сім’ї. Форми і методи роботи вчителя з батьками учнів. Залучення батьків до виховної роботи. Чинники ефективності взаємодії вчителя з батьками учнів. ^ Світогляд особистості. Народний світогляд як джерело формування наукового світогляду. Структура світогляду: знання, погляди, переконання, вчинки, дії людини. Шляхи формування світогляду школярів. Завдання розумового виховання. Критерії розумового виховання. ^ Суть моралі і моральності. Єдність загальнолюдських і національних цінностей у моральному вихованні. Психолого-педагогічні основи морального виховання. Критерії моральної вихованості. Шляхи морального виховання учнів у навчанні й позанавчальній діяльності. ^ Головні завдання екологічної освіти. Мета екологічного виховання. Поняття про екологічну культуру, її аспекти. Принципи екологічного виховання. Шляхи та форми екологічного виховання учнів у позанавчальній діяльності. Критерії екологічної грамотності і вихованості підростаючого покоління. Суть фізичного виховання, його зміст. Основні засоби та методи фізичного виховання. Організація фізичного виховання в початковій школі. ^ Роль естетичного виховання у формуванні особистості. Поняття про естетичне виховання, його основні завдання. Взаємозв'язок між естетичною культурою та естетичним розвитком особистості. Поняття про естетичний смак, естетичний ідеал. Особливості естетичного виховання молодших школярів. Шляхи естетичного виховання: естетичне виховання в ході вивчення навчальних дисциплін; естетичне виховання в позанавчальній діяльності. Засоби естетичного виховання: праця, природа, мистецтво, побут. ^ Виховання працьовитості як важливий аспект морального формування особистості. Ознаки працьовитої людини. Принципи трудової підготовки. Етапи трудової підготовки школярів. Види діяльності учнів початкової школи. Вікові відмінності в трудовому вихованні школярів. Компоненти профорієнтації учнів: профінформація, профконсультація, профвідбір, профадаптація. ^ Рівні загальної середньої освіти. Завдання та напрями розвитку загальної середньої освіти. Система державного управління загальною середньої освітою. Заклади системи загальної освіти. Загальноосвітній навчальний заклад недержавної форми власності. Основні функції управління сучасною освітою. ^ Компоненти управлінської культури. Функціональні обов'язки посадових осіб. Педагогічний аналіз у внутрішкільному керівництві. Об'єкти педагогічного аналізу. Види планів роботи школи. Функції і зміст організації керівництва школою. Внутрішкільний контроль і особливості його регулювання. Види, форми і методи внутрішкільного контролю. |
