В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма icon

В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма




НазваВ. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма
Сторінка1/5
В.Г. Короленка<><><>ЗАТВЕРДЖУЮ:<> <> Голова приймальної комісії
Дата31.05.2013
Розмір0.98 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Г. Короленка


ЗАТВЕРДЖУЮ:

Голова приймальної комісії ПНПУ

_______________М.І. Степаненко

«23» лютого 2013 р.


ПРОГРАМА

ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ З ІСТОРІЇ

ДЛЯ ВСТУПНИКІВ НА ОСВІТНЬО-КВЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ

МАГІСТРА


Полтава – 2013


Пояснювальна записка

Пріоритетним напрямом розвитку вищої освіти України сьогодні є модернізація її змісту з метою інтеграції до європейського та світового освітнього простору на принципах Болонської декларації.

Програмні матеріали передбачені для вступників до магістратури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка за спеціальністю 8.02030201 «Історія».

Програма передбачає творчий підхід викладачів та студентів до розкриття проблем і альтернативний аналіз історичних процесів.

Програмні матеріали розроблені з метою об’єктивного і неупередженого відбору найкращих спеціалістів за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов’язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

Пропонована програма містить пояснювальну записку, перелік дисциплін навчального плану, що виносяться на екзамен та зміст програм, обсяг знань та вмінь студентів, критерії оцінювання знань вступників та перелік основних документів, на основі яких укладено програму.


Перелік дисциплін навчального плану,

що виносяться на атестацію


  1. Давня історія України.

  2. Середньовічна історія України.

  3. Нова історія України.

  4. Новітня історія України.

  5. Історія Стародавнього Світу.

  6. Історія Середніх віків.

  7. Нова історія країн Європи та Америки.

  8. Новітня історія країн Європи та Америки.

  9. Нова і Новітня історія країн Азії, Африки та Латинської Америки.

  10. Історія слов’янських народів.



ЗМІСТ

питань екзамену з курсу «Історія України»

1. Простежте головні етапи антропогенезу в українських землях: палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік. Трипільська культура.

Палеоліт. Питання походження людини у світовій історії. Головні етапи світового антропогенезу. Родова організація суспільства. Мезоліт. Удосконалення знарядь праці. Неоліт. Перехід від привласнюючих форм господарювання до відтворюючих. Скотарство. Землеробство. Енеоліт. Поява металевих виробів. Удосконалення керамічного виробництва. Зміна соціальної структури суспільства: майнове розшарування. Трипільська культура. Бронзовий вік. Початок розкладу первіснообщинної формації, формування класових суспільств.

^ 2. Охарактеризуйте політичну історію та спосіб життя кіммерійців, скіфів, сарматів, грецьких колоністів на українських землях.

Початок залізного віку. Кіммерійці – перший відомий народ на території України. Пам’ятки кіммерійців, їх соціальна організація, матеріальна культура, мистецтво. Скіфи. Початок Північнопричорноморської Скіфії. Розселення скіфів. Війна з персами. Зовнішня політична і торгівельна діяльність скіфів. Побут і культура. Розселення, військова справа та устрій сарматів. Античні колонії на території України. Головні центри колонізації. Державно-політичний устрій. Населення. Господарство. Економіка. Побут. Культура.

^ 3. Розкрийте проблему походження, суспільний устрій, господарську діяльність та вірування східних слов’ян.

Давні слов’яни. Проблема походження слов’ян в історіографії. Найбільш ранні писемні відомості про слов’ян. Сусіди слов’ян. Слов’яни у другій чверті І тис. н.е.: черняхівська та київська культури. Розвиток слов’янського етносу в другій половині І тис. н.е. Празька, пеньківська та колочинська культури. Розселення східних слов’ян у V-VІ ст. Держава Антів. Північні та південні слов’янські племінні союзи. Господарська діяльність. Внутрішня і зовнішня торгівля. Суспільні відносини. Вірування.

^ 4. Проаналізуйте становлення і розквіт Київської Русі як державного утворення.

Проблема виникнення Київської Русі. Норманська (варязька), антинорманська теорії походження Русі. Утворення державного об’єднання слов’янських племен Подніпров’я. Князі Аскольд, Олег, Ігор. Княгиня Ольга, її реформи та мирна дипломатія. Князювання Святослава Ігоревича, його військові походи. Прихід до влади князя Володимира Великого, його перетворення в соціально-господарській сфері. Початок релігійної реформи. Прийняття християнства – різнобічні погляди на проблему. Формування системи передачі влади. Початок князювання Ярослава Мудрого. Завершення суспільно-політичного сформування держави. “Руська правда”. Ярослав Мудрий – “тесть Європи”. Володимир Мономах. Причини феодальної роздробленості Київської Русі. Економічне і політичне посилення окремих феодальних центрів.

^ 5. Охарактеризуйте головні етапи розвитку Галицько-Волинського князівства.

Галицьке князівство після відокремлення від Піднесення Галичини за Ярослава Осмомисла. Розвиток Волинського князівства після від’єднання від Києва. Князі Ізяслав Мстиславович, Мстислав Ізяславович. Піднесення Волинського князівства за Романа Мстиславовича. Об’єднання Галицького і Волинського князівств в єдину державу. Тимчасовий занепад князівств після смерті Романа Мстиславовича. Відродження єдності Галицько-Волинської держави за Романовичів. Зростання могутності, розширення кордонів на схід. Данило Галицький. Градобудівництво. Спроба створення загальноєвропейської коаліції проти Золотої Орди. Галицько-Волинська держава за Даниловичів. Правління Лева І. Король Юрій І. Створення львівської митрополії. Князі Андрій і Лев ІІ Юрійовичі. Спроба визволення з під монгольського панування. Правління Юрія ІІ (Болеслава Тройденовича) – останній період існування єдиної держави. Посилення польських впливів у Галичині. Відокремлення Волині (1340 р.). Любарт Гедимінович. Захоплення Польщею Галичини (1349 р.).

^ 6. Простежте еволюцію становища українських земель у складі Великого князівства Литовського (ХІV-ХVІ ст.)

Литовські племена на узбережжі Балтійського моря: жемголи, куроли, жмуть, литва, ятвяги та інші. Виникнення Литовської держави. Прихід до влади Гедиміна. Початок литовської експансії на землі Південної Русі, її характер. Прихід до влади Ольгерда. Приєднання до Литви Волині, Чернігово-Сіверщини, Київщини з Переяславщиною, Поділля. Битва на Синіх Водах. Кревська унія 1385 року. Князь Ягайло-Володислав ІІ. Початок правління Вітовта. Островська угода 1392 року. Битва з монголо-татарами на р. Ворсклі. Віленська угода 1401 року. Городельська унія 1413 року. Посилення польсько-литовських впливів на українських землях на початку ХV століття. Свидригайлові війни. Сигизмунд. Казимир ІV. Загарбання Польщею Західного Поділля. Дальше посилення утисків Литви щодо руських земель. Остаточна ліквідація удільних князівств. Адміністративний устрій українських земель наприкінці ХV століття. Відокремлення Київської митрополії від Московської (1458 р.). Систематичні напади татарських і турецьких загарбників на Україну. Намагання московських князів приєднати південно-руські землі. Сепаратні тенденції в північних руських землях. Виступи М.Глинського та С.Олельковича. Перехід до панщинно-фільваркового господарства. Початок закріпачення селян. “Устава на волоки”. Литовський статут 1529 року. Повстанські рухи.

^ 7. Проаналізуйте особливості соціально-економічного та релігійного становища українських земель після Люблінської унії.

Становище українських земель на середину ХVІ століття. Зовнішні та внутрішні фактори, які сприяли зближенню Литовсько-Руської та Польської держав. Укладення унії в Люблені у січні-липні 1569 року. Створення Речі Посполитої. Зміни у статусі українських земель після Люблінської унії. Розвиток сільського господарства. Зростання магнатського та шляхетського землеволодіння. Юридичне оформлення кріпосного права. Литовські статути 1566 і 1588 років. Посилення феодальних впливів на сході земель Південної Русі. Посилення полонізації в соціальній сфері на початку ХVІІ століття. Релігійне становище в українських землях. Єзуїти. Братства, їх вплив на релігійне життя в українських землях. Погіршення становища Руської Православної церкви. Спроби зближення частини православного кліру з римською короною. Підготовка і укладення унії в жовтні 1596 року у м. Бресті. Виникнення греко-католицької (уніатської) церкви. Супротивний рух з боку православних владик та магнатів. Князь К. Острозький. Релігійна полеміка. Збереження ієрархічної структури Православної церкви. Діяльність І. Борецького і П. Могили.

^ 8. З’ясуйте проблему походження українського козацтва та зазначте основні його категорії.

Проблема походження українського козацтва в працях істориків. Етно-соціальні концепції виникнення козацтва на теренах України. Причини зародження козацтва. Джерела козацтва. Категорії українських козаків. Городове козацтво. Створення реєстрового козацтва (1572 р.). Формування його структури, зростання чисельності наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ століття. Зародження запорізького козацтва. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький. Формування адміністративно-господарчого устрою Запоріжжя. Заняття, побут козаків. Запорізька Січ – християнська козацька республіка.

^ 9. Охарактеризуйте козацько-селянські повстання наприкінці ХVІ — на початку ХVІІ століття.

Виділення козацтва в окремий суспільний стан і перетворення його на велику громадсько-політичну силу. Перше козацько-селянське повстання 1591-1593 рр. на чолі з К. Косинським. Повстання козаків під проводом С.Наливайка у 1594-1596 рр. Посилення кріпосницького і національно-релігійного гніту наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ століття. Визвольний рух проти панування шляхетської Речі Посполитої. Петро Конашевич-Сагайдачний. Вирішальна роль українського козацтва в битві проти турецько-татарського війська під Хотином (1621 р.). Посилення утисків щодо реєстрового козацтва у 20-30-і роки ХVІІ століття. Повстання 1625 року під проводом М.Жмайла. Куруківська угода з королівською владою. Повстання 1630 року. Тарас Трясило. Гетьман Михайло Дорошенко. Запровадження полково-сотенного поділу реєстрового війська. Зруйнування Кодацької фортеці запорожцями на чолі з Іваном Сулимою у 1635 році. Козацько-селянські повстання 1637-1638 рр. П. Бут (Павлюк), К. Скидан, Я. Острянин, Д. Гуня. “Статті для заспокоєння руського народу” - “Ординація” 1638 р. Причини поразки та історичне значення козацько-селянських повстань.

  1. ^ Розкрийте причини, характер, рушійні сили, хронологічні рамки, історичне значення Української революції середини ХVІІ століття.

Політико-ідеологічні, соціально-економічні причини й передумови, хронологічні рамки процесу. Дефініції стосовно сутності, змісту подій. Українська революція в контексті загальноєвропейського революційного процесу. Початковий період боротьби. Обрання Б.Хмельницького гетьманом Війська Запорозького. Переможні битви 1648 року: під Жовтими Водами (5-6 травня), під Корсунем (16 травня), під Пилявцями (11-13 вересня). Облога Львова, Замостя, Листопадове перемир’я: причини, наслідки.

  1. ^ Змалюйте соціально-політичний портрет Б.Хмельницького як політика, дипломата, полководця, будівничого Козацької держави.

Становлення козацького політичного автономізму. Перша половина XVIIст. – зародження державної ідеї у формі козацького політичного автономізму. Розвиток української державної ідеї в процесі національно-визвольних змагань українства. Перша половина 1648 року – ідея утворення на частині української території національно-адміністративної автономії у складі реформованої Речі Посполитої. Витоки ідеї «Великого князівства Руського» (Західний похід Б.Хмельницького). Грудень 1648 року – травень 1649 року – формулювання ідеї Русько-Українського князівства, непідлеглого Речі Посполитій (переговори Б.Хмельницького з А.Кисілем у Переяславі 20-25 лютого 1649 року). Політика полівасалітетної підлеглості стосовно регіонально-наближених монархічних і станово-представницьких дворів задля улегітимнення Козацької держави. Зборівський договір 8 серпня: сутність, наслідки (історіографія питання). Берестецька битва 18-30 червня 1651 року: хід, результати. Білоцерківський договір 18 вересня 1651 року. Молдавські походи Богдана Хмельницького. Битва під Батогом 1652 року. Молдавсько-валашська авантюра Тимофія Хмельницького. Облога Жванця (вересень-грудень 1653 року). Польсько-кримське замирення 5 грудня 1653 року. Ускладнення геополітичного становища Української держави. Смерть Б.Хмельницького 27 липня (6 серпня) 1657р. Історична велич Богдана.

  1. ^ Проаналізуйте політико-правовий статус «Війська Запорозького» за українсько-московським договором 1654 року.

Сутність дипломатії Б.Хмельницького. Чинники московського вибору гетьмана. Переяславська рада 8 січня 1654 року. Історія укладання і зміст «Березневих статей» Б.Хмельницького. Політико-правовий статус України згідно з договором: історіографічний огляд проблеми. Україна в системі міждержавних зносин у 1654 – першій половині 1657 років. Початок боротьби України й Московії проти Речі Посполитої: весняно-літні операції 1654 року в Білорусі; спустошення татарами й поляками влітку-восени 1654 року Брацлавщини; Дрижипільська битва 29 серпня 1655 року (під Охматовом). Західний похід українсько-московських військ. Розгром коронного гетьмана С.Потоцького під Городком 29 вересня 1655 року (під Львовом). Взяття Любліна. Озернянська битва 22 листопада 1655 року і замирення гетьмана з ханом. Віленське московсько-польське перемир’я 24 жовтня 1656 року. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького. Союз Гетьманату з Трансильванією від 18 жовтня 1656 року. Українсько-шведські перетрактації (започатковані ще 1652 року). Дії корпусу Антона Ждановича в Галичині та в Польщі.

  1. ^ З’ясуйте чинники, зміст, хронологічні межі та політичні уроки Руїни.

Причини та зміст Руїни. Проблема хронологічних рамок доби в історіографії. Політичні уроки Руїни в контексті державоствердження українства.

  1. ^ Гадяцька унія 1658 року: фактори українсько-польського порозуміння, сутність, політичні наслідки в контексті доби.

Зміна політичного курсу Москви щодо Чигирина по смерті Б.Хмельницького. Місії В.Кикіна та А.Роколова, діяльність київського (А.Бутурліна) та путивльського (М.Зюзіна) воєвод, посольства Трубецького, підкріпленого військами Г.Ромодановського задля розколу в Україні та обрання лояльного до царя гетьмана. Чигиринська старшинська рада 23-26 серпня 1657 року та обрання володарем булави І.Виговського. Штрихи до політичного портрету новообраного гетьмана. Корсунська рада (жовтень 1657 року): підтвердження легітимності І.Виговського як гетьмана та схвалення його зовнішньополітичного курсу на ствердження незалежної соборної України. «Статті А.Матвєєва» як спроба перегляду статусу Гетьманату в союзі з Московією. Характеристика дипломатії гетьмана в догадяцький період (жовтень 1657 – серпень 1658 років): воєнно-політичний договір зі Швецією, замирення з Річчю Посполитою, союзи з Трансильванією та Кримом, прагнення парітетності у стосунках із Московією. Чинники, зміст і наслідки антигетьманського заколоту М. Пушкаря – Я.Барабаша. Запорозька Січ – Чигирин: витоки й сутність протистояння. Військова рада в Переяславі в лютому 1658 року: чергове підтвердження правочинності Виговського. Антигетьманська опозиція й московський «нейтралітет». Розгром заколотників під Полтавою в червні 1658 року. Зміна зовнішньополітичних орієнтирів І.Виговського. Чинники Гадяцького вибору І.Виговського. Межиріцька угода 15 липня 1658 року. Гадяцький договір 16 вересня 1658 року: історія укладання; порівняння гадяцького й кінцевого, сеймового (червень 1659 року) варіантів. Крах українсько-польського компромісу та оцінка Гадяча 1658 року в історіографії. Конотопський (8-9 липня 1659 року) тріумф і кінцева поразка гетьмана. Рада під Германівкою (вересень 1659 року): зречення І.Виговського внаслідок старшинського перевороту. Подальша доля колишнього гетьмана та оцінка його здобутків і втрат.

  1. ^ Розкрийте актуальні проблеми історії України за гетьманування І.Мазепи (1687-1709 роки).

Гетьман І.Мазепа – людина й політик. Коломацькі статті 1687 року. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана, його державницький ідеал. Україна на початку Північної війни. Участь українських полків у воєнних діях на землях Московії, Прибалтики й Речі Посполитої. Національно-визвольне повстання на Правобережжі під проводом Семена Палія. Ствердження І.Мазепи на Правобережжі. Похід Карла ХІІ в Україну. Передісторія та чинники шведського зовнішньополітичного вибору І.Мазепи. Українсько-польський 1708 року та українсько-шведські 1708-1709 років договори: історична ретроспектива. Розрив українського керманича з московським монархом. Загибель Батурина 2 листопада 1708 року. “Обрання” І.Скоропадського гетьманом. Шведи в Україні: реакція місцевого населення. Полтавська катастрофа – трагедія українства: облога Полтави; козаки Мазепи під час і після Полтавської битви; козаки І.Скоропадського в час вікопомної події. Відхід І.Мазепи, Карла XII та К.Гордієнка з частиною запорожців від Полтави до Бендер. Репресії петрівського режиму щодо мазепинців і українського загалу. Знищення царизмом Чортомлицької Січі 14 травня 1709 року. Смерть І.Мазепи 22 вересня (2 жовтня) 1709 року. Причини краху державницьких домагань гетьмана. І. Мазепа в історіографії ХІХ-початку ХХІ ст.

  1. ^ Проаналізуйте діяльність гетьмана в екзилі П.Орлика (1710-1742 роки).

Проблема правонаступництва І.Мазепи («Бендерська комісія», гетьманський скарб, успадкований А.Войнаровським). 5(16) квітня, Бендери – обрання П.Орлика гетьманом України в еміграції.

Стислий виклад біографії П.Орлика

Зміст «Конституції…». Преамбула, 16 статей (латиною і тогочасною українською мовою).

Боротьба П.Орлика за українську державність у роки «Східної кризи» (1710-1714рр.). Прутський (1711р.), Константинопольський (1712р.), Адріанопольський (1713р.) договори Росії з Туреччиною: Гетьманщина (Лівобережна Україна з Києвом) – в складі Російської імперії (остання втратила Запорожжя, Азов, Таганрог). Правобережна Україна в складі Речі Посполитої.

П.Орлик – повпред українства в Європі (1714-1742рр.). Праці гетьмана: «Маніфест до європейських урядів», «Вивід прав України»(1712р.). Від полівасалітетності до ідеї європейської коаліції задля унезалежнення України. Щоденник П.Орлика – обсягом понад 2 тис. стор. (з 1720 по 1733рр.) Помер у Яссах, 1742р. Історичне значення діяльності П.Орлика.

  1. ^ З’ясуйте місце «Бендерської Конституції» в розвою політико-правової думки українства.

Обрання Пилипа Орлика гетьманом України 5 (16) квітня 1710 року. Бендерська конституція як пам’ятка історіософської та політико-правничої думки, віддзеркалення світогляду козацької еліти. Боротьба П.Орлика за державність України. “Східна криза” 1710-1714 років: похід П.Орлика на Правобережну Україну 1711 року; зрадливі дії татарських очільників; Прутський похід 1711 року Петра І; Прутський (1711), Константинопольский (1712) і Андріанопольский (1713) договори Росії з Туреччиною та їх наслідки для України. П.Орлик – повпред українства в Європі. Зусилля гетьмана по створенню нової антиросійської коаліції.

  1. ^ Російський централізм і українська автономія в першій половині ХVІІІ ст.: історія протистояння.

Україна після Полтавської катастрофи. Обрання стародубського полковника І.Скоропадського гетьманом України. Характеристика особистості нового володаря булави, його взаємин із І.Мазепою. «Решетилівські» статті 1709 року як спроба гетьмана порятувати національну державність. Акції Петра І стосовно звуження компетенції козацьких владних інституцій. Перше скасування гетьманства по смерті І.Скоропадського. Козацька еліта в боротьбі за відновлення державних прав України (1722-17450 роки). Запровадження та діяльність першої Малоросійської колегії (1722-1727 роки). Наказний гетьман П.Полуботок і бригадир-президент Колегії С.Вельямінов: сутність протиборства. Чинники відновлення гетьманства. Д.Апостол (1727-1734 роки): діяльність задля відродження та зміцнення козацької автономії. Друге скасування гетьманства по смерті Д.Апостола. Діяльність наступної царської інституції – «Правління гетьманського уряду» (1734-1750 роки): обмеження автономії, підрив економіки Війська Запорозького, культури українського народу.

  1. ^ Проаналізуйте стратегію, тактику та наслідки наступу Російської імперії на українську автономію в другій половині ХVІІІ ст.

Лівобережна та Слобідська Україна в другій половині XVIII ст. Ліквідація Гетьманату. Відновлення гетьманства. Кирило Розумовський (1750-1764 роки): реформи задля відродження української державності. Остаточна ліквідація гетьманства та запровадження другої Малоросійської колегії. Українські посланці у роботі «Уложенної комісії» 1767-1768 років. Друга Малоросійська колегія (1764-1786 роки): мета зорганізації, механізм її реалізації, підсумки діяльності. Історичне місце Гетьманату в процесі державо ствердження українства. Ліквідація Нової Січі та подальша доля українського козацтва. Приєднання до Росії Північного Причорномор’я і Криму. Нова Січ (1734-1775 роки). Передісторія, функціонування, чинники ліквідації. Останній кошовий П.Калнишевський. Запорожці після ліквідації Нової (Підпільненської) Січі. Задунайська Січ (1775-1828 роки). Чорноморське, Бузьке, Новоросійське, Азовське козацьке військо. Переселення козаків на Кубань. Україна в російсько-турецьких війнах XVIIIст. Освоєння Півдня України та остаточне закріпачення селян.

  1. ^ Проаналізуйте розвиток суспільно-політичної думки в Україні в першій половині ХІХ ст.

Загальна характеристика становища українських земель наприкінці XVIII-ХІХ ст. Адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ українських земель у складі іноземних держав. Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин у першій половині ХІХст. Антикріпосницька боротьба в Україні в першій половині та середині ХІХст. Характер політики російського царизму щодо України. Посилення національного та соціального гніту. Форми і характер протесту українського населення. Найбільші заворушення серед козаків, селян і військових поселенців. Селянські виступи під проводом У.Кармелюка на Поділлі. «Київська козаччина». «Похід у Таврію за волею». Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні у першій половині ХІХ ст. Основні тенденції розвитку суспільно-політичного руху на землях підросійської України. Виникнення та діяльність перших таємних організацій. Масонський рух. Декабристи в Україні. Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830-1831рр. та Україна. Кирило-Мефодіївське товариство. Національна ідея в суспільно-політичному русі першої половини ХІХст. Утворення і склад Кирило-Мефодіївського братства. «Книга буття українського народу» і «Статут слов’янського братства св. Кирила і Мефодія». Розгром товариства та репресії царського уряду проти українського національного руху. Роль і місце Кирило-Мефодіївського товариства в історії суспільно-політичної, історіософської думки України. Політичне і соціально-економічне становище західноукраїнських земель у складі імперії Габсбургів. Адміністративно-територіальний устрій та населення західноукраїнських земель. Характер політики австрійського уряду щодо українців. Стан господарства і характер економічних відносин. Посилення кріпосницького гноблення і занепад феодальної системи. Селянські виступи в Галичині, на Буковині, на Закарпатті («холерні бунти»).

Українське національне відродження на західноукраїнських землях в першій половині XIXст. Передумови національного відродження на західноукраїнських землях. Основні тенденції розвитку суспільно-політичного руху. Становлення національної самосвідомості. «Руська трійця» в історії суспільно-політичного руху і культури України. Альманах «Русалка Дністрова». Революція 1848 – 1849 рр. в Австрійській імперії та український національно-визвольний рух. Розгортання революційних подій в Австрійській імперії. Скасування кріпосницької залежності селян і панщини. Пожвавлення культурно-освітнього руху. Вихід першої української газети «Зоря Галицька». Зародження українсько-польського протистояння в Галичині. Головна Руська Рада. «Галицько-Руська матиця». «Руський собор». Вибори до австрійського парламенту. Львівське збройне повстання 1848 р. Поразка революції, придушення селянського руху.

  1. ^ Розкрийте основні напрямки й форми розвитку суспільно-політичної думки на українських землях в другій половині ХІХ ст.

Суспільно-політичне життя в Україні у другій половині ХІХ ст. Національна політика російського царизму щодо України. «Хлопоманство». Польське повстання 1863-1864рр. і Україна. Виникнення громад та їх культурно-освітня діяльність наприкінці 50-их - на початку60-их років. Валуєвський циркуляр 1863р. та переслідування українофілів. Діяльність М.Драгоманова. Молоді громади. «Братство тарасівців». Піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст. Суспільно-політичний рух після революції 1848 – 1849 рр. Москвофіли. Зародження національної течії в суспільному русі. Розгортання руху народовців у Галичині, на Буковині та в Закарпатті. Заснування та діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта» та Літературного товариства ім.. Т.Шевченка (з 1892 р. – Наукового товариства ім. Т.Шевченка). Радикальний рух в Галичині. Народна рада. Виникнення і діяльність Радикальної партії. Проголошення ідеї політичної незалежності України. Наукова і політична діяльність М.Грушевського в Галичині. Утворення УНДП та УСДП. Робітничий і селянський рух на західноукраїнських землях.

^ 21. Охарактеризуйте пожвавлення суспільних рухів та процес виникнення політичних партій в Україні на початку ХХ сторіччя.

Особливості промисловою розвитку та соціально-економічне становище робітників. Стан сільського господарства та соціально-економічне становище селян. Революційний та опозиційний рух у Наддніпрянській Україні (1900-1904 роки). Демонстрації протесту і страйки робітників. Селянські повстання. Студентський рух. Земсько-ліберальний рух. Суспільно-політичні рухи. Політичні партії в Україні: їх програми і тактики. Причини, характер та рушійні сили російської революції 1905-1907 роки. Україна в революції. Класи і партії в революції: урядовий, ліберально-буржуазний і пролетарсько-селянський блок. Революційний рух в Україні весною та влітку 1905 року. Відступ революції. Підсумки революції. Зміст політичної реакції російського уряду (1907 – 1910 роки). Політичні репресії в Україні: їх цілі і наслідки. Аграрні реформи П.Столипіна та її реалізація в Україні. Економічне становище та проблеми консолідації українських політичних сил в умовах політичної реакції влади. Промислове піднесення, становище сільського господарства в 1910-1914 роках. Соціальне становище робітників і селян в Україні. Початок революційного піднесення.

^ 22. Розкрийте соціально-економічне становище західноукраїнських земель на початку ХХ сторіччя.

Особливості соціально-економічного становища західноукраїнських земель на початку ХХ століття. Перша світова війна. Причини і характер війни. Ставлення до війни різних класів, діяльність партій та політичних об’єднань. Воєнні дії на території України в 1914-1916 роках. Українські Січові Стрільці. Українське питання в контексті перемог і поразок Російської, Австро-Угорської і Німецької армій. Економічні та соціально-політичні наслідки війни для України.

^ 23. Розкажіть про основні події Української революції 1917 року.

Лютнева революція в Росії. Утворення Центральної Ради. М. Грушевський. Протистояння між Центральною Радою і РНК Росії. І, ІІ та ІІІ Універсали Центральної Ради. Ультиматум Центральній Раді. І Всеукраїнський з'їзді рад та війна більшовиків з УНР. В. Антонов-Овсієнко. М. Муравйов. Бій біля залізничної станції Крути. Проголошення IV Універсалом незалежності УНР. Послаблення позицій Центральної Ради. Проголошення Гетьманату П. Скоропадського.

^ 24. Покажіть історичне значення Української Центральної Ради.

Лютнева 1917 року революція в Петрограді. Утворення Української Центральної Ради в Києві. Внутрішня політика УЦР (квітень-жовтень 1917 року). І і ІІ Універсали. Жовтнева революція в Петрограді. Проголошення в Києві Українською Центральною Радою Української Народної Республіки. ІІІ Універсал. Внутрішня і зовнішня політика УНР (жовтень 1917 — квітень 1918 року). ІV Універсал, проголошення незалежності УНР. Більшовицька агресія. Окупація України айстро-німецькими військами. Криза УНР.

^ 25. Визначте головні результати внутрішньої і зовнішньої політики Української Держави Павла Скоропадського.

Здобутки в аграрній політиці Скоропадського, становище в фінансах, на транспорті, в промисловості. Охарактеризуй соціальну базу гетьманського режиму. За рахунок яких елементів відбувалося формування державного апарату Української Держави? Що було зроблено для формування української армії? Проаналізуй міжнародну діяльність гетьманського уряду, дипломатичні зв’язки Української Держави.

^ 26. Дайте оцінку внутрішньополітичному курсові Української Народної Республіки доби Директорії.

Державний переворот 29 квітня 1918 року. Українська Держава, її внутрішня і зовнішня політика. Антигетьманське повстання. Відновлення УНР. Ії внутрішня і зовнішня політика (грудень 1918 - літо 1919 року). Отаманія.

Встановлення Радянської влади в Україні, соціально-економічна політика більшовиків у 1919-1920 роках та її наслідки. Денікінський політичний режим в Україні. Громадянська війна в Україні. Інтервенція військ Антанти. Війна УНР проти більшовиків, Денікіна, Польщі, Врангеля. Західні землі України у 1918-1920 роках. Розпад Австро-Угорської імперії. Встановлення української влади у Львові і краї. Захист Утворення ЗУНР, війна з Польщею (листопад 1918 – липень 1919 року). Акт Злуки УНР і ЗУНР. Військово-політичні стосунки урядів УНР і ЗУНР (1919-1920 роки). Падіння ЗУНР. Наслідки, уроки Української Революції 1917-1920 років.

^ 27.Опишіть характерні риси більшовицької політики «воєнного комунізму» в Україні.

Походження та використання терміну "воєнний комунізм". Причини впровадження надзвичайних заходів. Декрети, які встановлювали цю політику. Створення комітетів бідноти. Комунізація села – зразкові сільськогосподарські комуни та радянські господарства. Методи та значення впровадження політики. Характерні риси політики "воєнного комунізму" – введення безгрошових розрахунків, відміна торгівлі, введення прямого продуктообміну, зрівняльного розподілу продуктів серед працюючого населення, запровадження карткової системи, "мілітаризація праці". Прояви "воєнного комунізму" у політичній сфері. Наслідки цієї політики.

^ 28. Змалюйте результати нової економічної політики в Україні.

Криза „воєнного комунізму”. Розмах антирадянського повстанського селянського руху, їх збройне придушення. Економічна криза наприкінці 1920 - на початку 1921 р. Ситуація в промисловості, на транспорті, в сільському господарстві. Голод 1921-1923 років. Матеріальне становище населення. Перехід до мирного будівництва. Причини переходу до нової економічної політики. Суть НЕПу. Запровадження НЕПу в УСРР. Державний капіталізм. Нова система праці Кооперативний рух. Здобутки непу в промисловій сфері, на селі. Соціальні результати нової економічної політики. Протиріччя непу. Згортання нової економічної політики, перехід до командно-адміністративної системи. Підсумки нової економічної політики в Українській СРР. Входження Української СРР до Союзу РСР. Конституції УСРР 1925 та 1929 років.

^ 29. Назвіть підсумки соціалістичної індустріалізації в Україні.

Причини, завдання, мета соціалістичної індустріалізації. План ГОЕЛРО. Початок індустріалізації. Відмова від нової економічної політики. Джерела фінансування індустріалізації. Початок будівництва нових підприємств, створення нових промислових галузей. „Стрибок” в індустріалізацію. Директиви першої п’ятирічки, виконання п’ятирічного плану. Трудове змагання. Форсована індустріалізація. Плани другої п’ятирічки, їх виконання. Труднощі індустріалізації. Експлуатація трудового ентузіазму, стаханівський рух, ударництво, новаторський рух. Виконання третього п’ятирічного плану. Соціальний розвиток України. Матеріальне становище суспільства. Підсумки соціалістичної індустріалізації УРСР.

^ 30. Дайте характеристику перебігові суцільної колективізації в Україні, її результати.

Початок колективізації селянських господарств. Розвиток різноманітних форм кооперації на селі. Хлібні та хлібозаготівельні кризи, зменшення товарного хліба в другій половині 1920-х років. Застосування владою надзвичайних методів хлібозаготівлі. Опір селянства насильницькому вилученню хліба. Репресії влади щодо куркулів. Курс на „ліквідацію куркульства як класу”. Проголошення курсу на суцільну колективізацію сільського господарства. Радикальні темпи, примусовий характер колективізації. Посилення селянського опору колективізації, збройні виступи, масовий забій худоби. „Запаморочення від успіхів”, тимчасове зниження темпів колективізації. Різке зменшення кількості колгоспів. Новий, завершальний етап суцільної колективізації. Становлення на селі колгоспного ладу. Збільшення хлібозаготівельного плану для України. Безлад і безгосподарність у колгоспах. Скорочення виробництва сільськогосподарської продукції. Зменшення посівних площ, зниження врожайності, занепад тваринництва. Початок голоду навесні 1932 року. Репресивні заходи більшовицького режиму щодо українського селянства. Надзвичайна комісія В. Молотова в Україні. Чистка серед керівних кадрів на селі. „Чорні дошки”. Блокадне становище України. Збільшення вивозу хліба з України, експорту сільськогосподарської продукції. Зростання масштабів голоду. Замовчування масштабів Голодомору-Геноциду. Жертви Голодомору. Підсумки суцільної колективізації. Розселянювання України. Поступове зміцнення колгоспної системи, нарощування аграрного виробництва.

^ 31. Покажіть, як відбувалося становлення тоталітарного режиму в Українській РСР протягом 1920 – 1930-х років

Освіта, наука, культура, мистецтво в радянській Україні 1930-х років. Репресії проти національної інтелігенції. „Розстріляне відродження”. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Сталінізм, адміністративно-командна система, бюрократичний соціалізм. Репресії проти українських політичних, громадських, наукових, творчих кадрів, господарських керівників, армійського командування. Боротьба з „українським буржуазним націоналізмом”. Масові репресії 1930-х років. „Великий терор” 1937 року. Судові та позасудові форми репресивних переслідувань. Конституції СРСР 1936 та УРСР 1937 років та реалії суспільно-політичного життя. Моральна деградація суспільства, земель. наклепництво, доноси, атмосфера підозри і недовіри. Психоз пошуку „ворогів народу”. Становлення сталінської політичної системи в УРСР, її основні характеристики, наслідки, вплив на вітчизняну історію.

  1. ^ Охарактеризуйте становище західноукраїнських земель в 20 – 30-ті роки ХХ сторіччя.

Окупація Польщею українських етнічних територій. Ризький мирний договір. Рішення Ради послів Антанти про передачу Галичини Польщі. Заходи польської влади, спрямовані на асиміляцію українського населення. Поділ етнічних українських Закриття українських шкіл, ліцеїв, гімназій. Переселення польських осадників на територію Східної Галичини, Західної Волині та Полісся. Колонізаторська політика польської влади. Українська Військова Організація. Вплив ідей інтегрального націоналізму Д. Донцова на визвольний рух українців. Перший конгрес українських націоналістів, створення ОУН. Засадничі ідеї та завдання ОУН. Тактика боротьби ОУН. Організаційна структура, методи боротьби ОУН. Пацифікація. Терористична діяльність ОУН. Євген Коновалець, Степан Бандера, Андрій Мельник. Засади, соціальний склад, політичні завдання УНДО. Українська соціалістична радикальна партія. Український союз хліборобів-державників. Українська соціал-демократична партія. Вплив на політичні рухи Галичини та Волині релігії і церкви. Комуністична партія Східної Галичини (Західної України). Репресії проти членів КПЗУ з боку сталінського режиму. Анексія Румунією Північної Буковини і Бессарабії. Адміністративно-територіальний устрій українських територій Румунії. Економічне становище українців. Румунізація. Татарбунарське повстання. Запровадження військового стану. Вплив ідей ОУН на українців Румунії. Участь українців у діяльності політичних партій Румунії. Входження Підкарпатської Русі (Закарпаття) до складу Чехо-Словаччини. Адміністративно-територіальний поділ Закарпаття, його автономія. Освіта, наука, культура українців Чехо-Словаччини. Економіка Закарпаття, рівень життя населення. Політичні партії закарпатців. „Українське питання” в планах Німеччини, Угорщини, Румунії, Польщі. Мюнхенський договір, його вплив на долю Закарпаття. Проголошення меморандуму про автономію Закарпаття. Закон про автономію Карпатської України. Уряд А. Бродія, А. Волошина. Проголошення незалежності Карпатської України. Створення „Карпатської Січі”. Втручання у справи Закарпаття Німеччини та Угорщини. Участь ОУН у формуванні Закарпатської держави. Парламентські вибори в Карпатській Україні, ухвала Конституції. Окупація Карпатської України військами Угорщини, війна за незалежність, поразка Карпатської України.

^ 33. Охарактеризувати оборонні бої на території Української РСР (червень 1941 – липень 1942 рр.). Розкрити стратегічне значення оборони Києва.

Співвідношення сил німецької групи армій „Південь” і військ Південного і Південно-Західного фронтів. Напрями головних ударів. Мобілізаційні заходи в Україні (мобілізація до Червоної армії, створення народного ополчення, винищувальних загонів і груп, розвідувально-диверсійних груп). Основні битви на радянсько-німецькому фронті. Танкова битва в районі Рівне – Дубно – Луцьк – Броди (23-29 червня 1941 р.): результати і значення. Київська оборонна операція (7 липня-26 вересня 1941 р.): її стратегічне значення та оцінка в історіографії. Загибель Південно- західного фронту. Оборона Одеси (5 серпня-16 жовтня 1941 р.). Оборона Севастополя. Бойові дії в Криму та на Керченському півострові (30 жовтня 1941р.-4 липня 1942 р.). Місця найбільших оточень відступаючих радянських військ. Накази Ставки Верховного головнокомандування № 270 (16 серпня 1941 р.), № 001919 (12 вересня 1941 р.), №227 (28 липня 1942 р.). Створення загороджувальних загонів НКВС, штрафних рот і батальйонів. Ставлення до військовополонених. Людські, матеріальні і територіальні втрати на початковому етапі радянсько-нацистської війни. Причини поразки і відступу радянських військ.

^ 34. Охарактеризувати нацистський окупаційний режим на території України: характер, сутність, регіональні особливості, органи окупаційної влади, економічна політика.

Нацистський „новий порядок” та його складові: система масового знищення людей (геноцид), система пограбування, система експлуатації людських і матеріальних ресурсів. Терористичний характер окупаційного режиму та його загальні риси. Адміністративно-територіальне розчленування України: дистрикт „Галичина”, рейхскомісаріат „Україна”, Трансністрія, військова адміністрація прифронтових територій. Органи окупаційної влади (на прикладі рейхскомісаріату „Україна”). Нацистські каральні органи (СС – охоронні загони; СД – нацистська служба безпеки, розвідувальне управління СС; Гестапо – державна таємна поліція). Колабораціонізм на окупованих землях України, його причини. Форми колабораціонізму: економічна, адміністративна, військова, ідеологічна. Основні заходи плану „Ост”: часткове понімечення місцевого українського населення, заселення німцями окупованих земель, масові депортації. Нацистська пропаганда. Аграрна і промислова політика окупантів. Економічне пограбування території України. Пограбування культурних цінностей. Остарбайтери та їх доля. Фашистські концтабори для військовополонених. Наслідки політики геноциду та економічного пограбування на окупованій території України.

^ 35. Визначити етапи розгортання радянського партизанського руху в роки радянсько-нацистської війни. Назвати причини кризи партизанського руху на початковому етапі.

Суть партизанської форми боротьби в тилу окупантів. Передумови та причини виникнення. Чисельність, джерела формування та поповнення, характер діяльності партизанських загонів. І етап розгортання партизанського руху (1941- середина 1942 рр.). Криза становлення партизанської боротьби, її причини. Перші партизанські загони. ІІ етап партизанського руху (середина 1942-середина 1943 рр.). Створення Центрального і Українського штабів партизанського руху, його роль у стабілізації партизанської форми боротьби. „Рейкова війна”. Стосунки партизанів з місцевим населенням. ІІІ етап партизанського руху (друга половина 1943-1945 рр.). Великомасштабні рейди партизанських з”єднань. Боротьба з загонами УПА. Вихід за межі України. Організатори й керівники партизанських загонів і з”єднань. Значення партизанського руху.

^ 36. Визначити і охарактеризувати основні етапи створення і діяльності Української повстанської армії у роки Другої світової війни.

Передумови і причини створення УПА. Роль ОУН(Б) в організації збройного антифашистського опору. І етап (літо 1941-осінь 1942 рр.). Виникнення перших військових формувань: „Поліська Січ”, загони самооборони. Характер боротьби з окупантами на початковому етапі. ІІ етап (осінь 1942-лютий/березень 1943 рр.). Об”єднання розрізнених загонів і створення УПА. Структура УПА, система військової підготовки та забезпечення. ІІІ етап (весна 1943-осінь 1944 рр.). Рішення ІІІ надзвичайного Збору ОУН(Б) про двофронтову концепцію боротьби. Зміна тактики і спрямованості боротьби. Стосунки з польськими загонами Армії Крайової та польським населенням. Питання оцінки чисельності УПА та ефективності боротьби з окупантами: суперечливі підходи в сучасній історіографії.

^ 37. Розкрити причини, періоди та напрямки політики десталінізації в Українській РСР.

Суть десталінізації. Передумови й причини десталінізації. Періоди десталінізації. І період (весна 1953-початок 1956 рр.). Припинення гучних кримінальних справ. Ліквідація позасудових органів, перші амністії та їх наслідки. Початок реабілітації репресованих. Заворушення політв”язнів у таборах ГУЛАГу. Особливості І періоду десталінізації в Україні. Припинення кампанії боротьби проти націоналізму. ІІ період (початок 1956-1961 рр.). Вплив рішень ХХ з”їзду КПРС на процес десталінізації суспільно-політичного життя. Обмеженість і гальмування реабілітаційних процесів щодо репресованих діячів українського національно-визвольного руху. ІІІ період десталінізації (осінь 1961-осінь 1964 рр.). Активізація критики культу особи Й.Сталіна та його оточення. Непослідовність десталінізації, збереження умов для рецидивів культу особи. Основні напрямки десталінізації: амністія, реабілітація, послаблення внутрішнього режиму в таборах, звільнення зі спецпоселень, критика культу особи Й.Сталіна та боротьба з його наслідками, розширення участі громадян в управлінні державою.

^ 38. Показати особливості післявоєнної відбудови промисловості і сільського господарства України (1944 – початок 1950-х рр.)

Причини труднощів відбудовчих процесів. Обсяги матеріальних збитків, завданих економіці УРСР. Соціально-економічне становище населення на визволених територіях України. Демографічні втрати і проблема трудових ресурсів. Мінімальні розміри іноземної допомоги, політизація проблеми. Завдання по відбудові промисловості, особливості, методи, результати її здійснення в Україні. Стан післявоєнного сільського господарства України. Голод 1946-1947 рр. Відновлення роботи МТС, поступова механізація та електрифікація сільськогосподарської галузі. Кадрова політика на селі. Відставання аграрної галузі від рівня розвитку промисловості, його причини. Підсумки відбудовчого періоду.

^ 39. Охарактеризувати дисидентський рух в україні 1960-х – першої половини 1980-х рр.: характер, течії, форми діяльності.

Причини зародження дисидентського руху в Україні. Визначення сутності дисидентського руху, особливостей його характеру, спрямованості. Основні течії руху: політична, правозахисна, релігійна, національно-орієнтована, характеристика засад їх діяльності. Чисельний, соціальний, віковий, професійний склад дисидентського руху в республіці. Представники дисидентського руху. Форми діяльності. Українська Гельсінська група. Переслідування дисидентів органами радянської влади. „Великий покіс” і „генеральний погром” дисидентського руху, його наслідки. Значення дисидентського руху.

^ 40. З’ясувати причини і прояви кризових явищ у розвитку сільського господарства Української РСР (друга половина 1960-х – перша половина 1980-х рр.).

Система управління сільським господарством. Екстенсивний характер його розвитку. Державна політика другорядного фінансування колгоспного виробництва. Спроби налагодження системи матеріального стимулювання виробництва, розвитку особистих підсобних господарств. Запровадження гарантованої грошової оплати праці. Особливості розвитку зернової галузі сільського господарства в Україні. Курс на спеціалізацію сільськогосподарського виробництва. Меліорація, хімізація та їх наслідки. Проблеми розвитку тваринництва, причини його відставання. Державна політика закупівлі і заготівлі сільськогосподарської продукції: проблеми і способи їх вирішення. Спроби інтеграції сільського господарства і переробної промисловості на початку 1980-х рр. та зміни в управлінні сільським господарством, створення агропромислових комплексів. Криза забезпечення продовольством населення республіки. Продовольча програма СРСР (1982 р.). Відтік трудових ресурсів з села, проблема „неперспективних” сіл. Соціальна сфера українського села. Ознаки хронічної кризи сільського господарства.

^ 41. Назвати і розкрити характерні риси суспільно-політичного життя в Українській РСР у другій половині 1960-х – першій половині 1980-х рр.

Посилення централізаторської політики КПРС. Нова Конституція УРСР 1978р. і права республіки. Законодавче закріплення монопольної ролі КПРС. Нові теоретичні положення про етап „розвинутого соціалізму” і нову спільність „радянський народ”. Чисельність і соціальний склад КПУ. Діяльність центральних і місцевих органів радянської влади. Громадські і молодіжні організації. Тенденції неосталінізму в суспільно-політичному житті. П.Шелест як виразник „автономізму” української партійно-господарської номенклатури. В.Щербицький: уособлення ідеології „централізму” партійного керівництва.

^ 42. З’ясувати передумови і прояви пробудження національної і політичної активності українського суспільства у другій половині 1980-х рр.

Суть „перебудови”, ініційованої М.Горбачовим. Її основні напрямки: демократизація суспільно-політичного життя, гласність, надання громадянам можливості впливу на прийняття державних рішень і контролю за їх виконанням. Падіння авторитету компартії СРСР і УРСР, скорочення її чисельності. Зростання популярності опозиційних сил в республіці. Роль української інтелігенції у створенні неформальних організацій. Зростання інтересу до національної історії. Прийняття „Закону про мови в Українській РСР”. Народний рух України за перебудову (вересень 1989 р.), головні засади його програми. Ставлення компартійного керівництва до НРУ. Відродження Української Гельсінської спілки та інших дисидентських організацій. Радикалізація політичного життя: початок політичної реформи, вибори до Верховної Ради СРСР на альтернативній основі та їх результати. Перші демократичні вибори до Верховної Ради УРСР: утворення парламентської більшості (О.Мороз) і Народної ради (І.Юхновський). Страйковий рух. Початок формування багатопартійності в Україні. „Декларація про державний суверенітет України” (16 липня 1990 р.).

^ 43. Охарактеризувати процес реформування економіки України в

1990-х рр.

Стартові можливості економіки незалежної України. Об”єктивні і суб”єктивні труднощі на шляху реформування економіки. Затвердження Верховною Радою „Основних напрямків економічної політики України в умовах незалежності” (25 жовтня 1991 р.). Стратегія реформування: роздержавлення і приватизація майна, заміна адміністративного регулювання ринковими відносинами. Базові принципи ринкової економіки: приватна власність і вільна підприємницька діяльність. Характер приватизації початку 1990-х рр. Енергетична криза. Спад виробництва. Безробіття. Сертифікатна приватизація та її провал. „Тіньова” економіка, зловживання під час приватизації. Запровадження національної валюти. Створення фінансово-промислових кланів. Майнове розшарування суспільства. Поступова економічна стабілізація на рубежі 1990-2000-х рр. Досягнення вітчизняної промисловості.

^ 44. Охарактеризувати аграрну політику України в 1990-2000-х рр.

Суперечливий характер розвитку колгоспно-радгоспної системи, історична зумовленість початку її реформування. Створення законодавчої бази реформування аграрної галузі. Стратегічні напрямки реформування: деколективізація, приватизація колгоспної власності, різноманітні форми власності і типи господарств. Закон „Про селянське (фермерське) господарство” (1991 р.). Дискусії про продаж землі. Початок розпаювання землі. Падіння сільськогосподарського виробництва. Радикалізація реформування села за президентства Л.Кучми. Указ „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” (1999 р.). Ухвалення Земельного кодексу (2001 р.). Орендні відносини у сільському господарстві. Структурні зміни у землеробстві і тваринництві. Стан соціальної сфери на селі.

^ 45. Охарактеризувати зовнішньополітичний курс і міжнародне становище України доби незалежності.

Проблеми і труднощі становлення зовнішньої політики незалежної України. Задекларовані принципи зовнішньої політики. Процес визнання незалежної України та формування її позитивного іміджу на початковому етапі державотворення. Відмова від ядерного статусу. Пріоритети зовнішньої політики України. Співробітництво з країнами СНД. Україно-російські відносини. Проблема базування Чорноморського флоту. Курс на євроатлантичну інтеграцію та непослідовність у його реалізації. Напрямки економічного співробітництва. Розвиток відносин з українською діаспорою. Участь України в діяльності міжнародних організацій.

^ Короткий зміст навчального матеріалу, що виноситься

на державну атестацію

«Всесвітня історія»

  1   2   3   4   5

Схожі:

В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма iconВ. Г. Короленка Затверджую Голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка М.І. Степаненко 23 лютого 2013 року Програма
Програма вступного випробування з біології для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень магістр. – Полтава: пнпу, 2013. – 33...
В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма iconВ. Г. Короленка Затверджую Голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка М.І. Степаненко 23 лютого 2013 року Програма
Програма вступного випробування з біології для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст. – Полтава: пнпу, 2012. –...
В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма iconВ. Г. Короленка "затверджую" Голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка М.І. Степаненко "23" лютого 2013 р. Програма
«Іноземна мова» для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр» за напрямами підготовки
В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка проф. М.І. Степаненко 23 лютого 2013 р. Програма
Програма вступного випробування з технологій для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст / Укладачі: Є. В. Кулик,...
В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка проф. М.І. Степаненко 23 лютого 2013 р. Програма
Програма вступного випробування з технологій для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст / Укладачі: Є. В. Кулик,...
В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка проф. М.І. Степаненко 23 лютого 2013 р. Програма
Програма вступного випробування з технологій для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень магістр / Укладачі: В. П. Титаренко,...
В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка проф. М.І. Степаненко 23 лютого 2013 р. Програма
Вступного випробування з трудового та профільного навчання з методикою викладання для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень...
В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма iconВ. Г. Короленка затверджую голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка проф. М.І. Степаненко 23 лютого 2013 р. Програма
Вступного випробування з трудового та профільного навчання з методикою викладання для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень...
В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма iconВ. Г. Короленка Затверджую Голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка М.І. Степаненко 23 лютого 2012 року Програма
Програма вступного випробування з біології для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр. – Полтава: пнпу, 2012. – 27...
В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма iconВ. Г. Короленка Затверджую Голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка М.І. Степаненко 23 лютого 2012 року Програма
Програма вступного випробування з біології для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр. – Полтава: пнпу, 2012. – 27...
В. Г. Короленка затверджую: Голова приймальної комісії пнпу м.І. Степаненко «23» лютого 2013 р. Програма iconВ. Г. Короленка Затверджую Голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка М.І. Степаненко 23 лютого 2012 року Програма
Програма вступного випробування з біології для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр. – Полтава: пнпу, 2012. – 27...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи