Укладач В. К. Терлецький
Скачати 0.73 Mb.
|
|
Міністерство освіти і науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка Історичний факультет Кафедра географії та краєзнавства
Робоча програма з навчальної дисципліни  ^ 0401 Природничі науки Напрям підготовки: 6.040104 Географія Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр Курс навчання: ІІ-й. Семестр: 3-й Укладач: канд. геогр. наук, доцент Булава Леонід Миколайович Полтава — 2010 Робоча навчальна програма розроблена на основі: Програми педагогічних інститутів. Біогеографія: Для спеціальності 01.18.00 «Географія і біологія» / Укладач В. К. Терлецький. – К.: Ін-т системних досліджень освіти, 1993. - 12 с. Надзаголовок: Міністерство освіти України. Інститут системних досліджень освіти. Затверджено Управлінням вищих навчальних закладів. Відповідальна за випуск М.Д. Савицька. 1. Загальні положення. 1.1. Мета курсу «Біогеографія» − формування знань про біосферу Землі, як одну із сфер географічної оболонки, та її складові – біогеоценози. Біогеографію доцільно викладати після курсу «Основи екології». 1.2. Характеристика навчальної дисципліни «Біогеографія» ^ математичної та природничо-наукової підготовки Частина циклу: нормативна, варіативна (за вибором вузу, студентів) − підкреслити Загальний обсяг дисципліни, види навчальної діяльності, їх розподіл по семестрах:
^
^ з дисципліни «Біогеографія»: Поточний контроль: усне опитування на лабораторних заняттях, тестування з теми. Модульний контроль: у формі тестування з тем змістового модуля. Підсумковий контроль – екзамен у формі усної перевірки знань – відповідей на питання, що додаються у кінці робочої програми (згруповані по 2 питання у кожному білеті), та експрес-тестування. 1.4. Оцінювання навчальної діяльності студентів. Співвідношення між шкалами оцінок за ECTS, 100-бальною шкалою навчального закладу і національною шкалою наведені у таблиці:
1.5. Розподіл балів за види навчальної діяльності студентів упродовж семестру
* Кожний із видів поточної навчальної діяльності студента (усні відповіді, лабораторні завдання, самостійні роботи — оцінюється за 10-бальною шкалою). Наприкінці вивчення кожного модуля нами виводиться середня оцінка за виконання усіх видів навчальної діяльності (від 0 до 10 балів). Така система оцінювання близька до практики оцінювання у загальноосвітніх школах. Вона не потребує обов’язкового оцінювання видів діяльності студентів за кожне заняття. Сума оцінок за 4 модулі становить до 40 балів (10 балів за модуль х 4 = 40 балів) Підсумкове експрес-тестування проводиться на початку екзамену (16 балів). Сума балів (максимум – 100) і є результатом роботи студента. Змістовий модуль 1. ^ Тема 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІОСФЕРИ Зміст теми. Вступ (1 год.). Об’єкт і предмет вивчення біогеографії як науки. Місце біогеографії у системі природничих наук. Її взаємозв’язок з географічними науками. Структура біогеографії як науки. Методи біогеографічних досліджень. Коротка історія розвитку біогеографії. Пізнавальне й практичне значення біогеографічних знань. Структура навчальної дисципліни «Біогеографія». Джерела знань для вивчення курсу. Вимоги до організації вивчення дисципліни і оцінювання знань студентів. ^ Учення В.І.Вернадського про біосферу. Сучасні уявлення про межі біосфери. Співвідношення меж біосфери і географічної оболонки. Проблема походження життя. Еволюція біосфери. Сучасні уявлення про походження життя на Землі. Основні етапи еволюції організмів. Умови розвитку організмів у криптозої й фанерозої (у взаємозв’язку з розвитком інших геосфер). Коротка історія виникнення й розвитку основних систематичних груп організмів. Загальні закономірності еволюції органічного світу. Проблема походження людини як біологічного виду. ^ (3). Різноманітність організмів у сучасній біосфері, закономірності поширення їх систематичних груп на Землі (над царств і царств). Біомаса і біопродуктивність. Біосфера, як найбільша екосистема. Структурні частини й блоки сучасної біосфери. Кругообіги речовин у біосфері (глобальні, малі). Кругообіги вуглецю, азоту, кисню, фосфору. Роль біологічних кругообігів у еволюції біосфери та географічної оболонки. Антропогенний вплив на біосферу. Проблеми стійкості біосфери. Співвідношення понять “біосфера”, “антропосфера”, “ноосфера”. ^ Лекції (12 год.):
^ (2 год.)
Самостійна робота (12 годин). Питання для самопідготовки й співбесіди: 1) Дайте визначення поняття «Біосфера», обґрунтуйте її межі. 2) Гіпотези, що пояснюють виникнення життя на Землі. 3) Коротко схарактеризуйте історію розвитку життя у криптозої. 4) Схарактеризуйте історію розвитку біосфери у палеозої; поясніть зв’язок з розвитком інших сфер географічної оболонки. 5) Схарактеризуйте історію розвитку біосфери у мезозої і кайнозої. 6) Дайте характеристику сучасної біосфери (різноманіття систематичних груп організмів, закономірності їх розподілу між суходолом і Світовим океаном тощо). 7) Розкрийте суть понять: «біомаса», «біопродуктивність», «біологічний кругообіг речовин». 8) Вплив географічних чинників на біологічну еволюцію роду «Ноmo». Людина і сучасна біосфера. Форма контролю - Тестова перевірка знань з теми «Біосфера» (по варіантах). Індивідуальна робота. Приклади індивідуальних завдань:
10) Аналіз взаємозв’язків між еволюцією біосфери й розвитком географічної оболонки. Тема 2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ БІОГЕОГРАФІЇ Зміст теми. Поняття про популяцію. Роль популяцій у еволюції органічного світу. ^ Вплив факторів навколишнього середовища на формування меж ареалів. Типи ареалів. Поняття про ендемізм, реліктовість і космополітизм у поширенні систематичних груп організмів. Явище вікарування. Динаміка меж ареалів, її причини. Автохтонні й алохтонні організми. Проблеми інтродукції, акліматизації, реакліматизації та натуралізації організмів. Центри походження та ареали поширення видів культурних рослин та домашніх тварин. ^ Причини різноманіття флори і фауни. Типи флор (ортоселекційні, реліктові, мігруючі, ендемічні), та фаун (материкові, острівні, морські). Поняття про конкретну флору. Принципи флористичного й фауністичного районування суходолу й світового океану. Флористичні царства суходолу (Голарктичне, Палеотропічне, Неотропічне, Капське, Австралійське, Голантарктичне) та їх коротка характеристика. Фауністичні царства суходолу (Нотогея, Неогея, Палеогея, Арктогея), та їх коротка характеристика. Характеристика фауністичних областей одного із царств. Флористичне й фауністичне районування території України. Проблеми експлуатації, охорони та відтворення флори й фауни. ^
Лабораторне заняття
Самостійна робота (6 годин). Форма контролю – усне опитування (див. зміст теми вище) Індивідуальна робота. Підготуйте реферат (або електронну презентацію) однієї з фауністичних областей: Австралійська підобласть Новозеландська підобласть Полінезійська підобласть Гавайська підобласть Неотропічна область; Чілійська підобласть Неотропічна область; Бразильська підобласть Неотропічна область, Карибська підобласть Ефіопська область (по підобластях) Мадагаскарська область( підобласть) Індо-Малайська область; Індійська підобласть Індо-Малайська область; Малайська підобласть Голарктична область; Арктична (Канадська) підобласть Голарктична область; Сонорська підобласть Голарктична область; Середземноморська під. Голарктична область; Маньчжурсько-Китайска (східноазійська) підобласть Голарктична область; Центральноазіатська під.; Голарктична область; Європейсько-Сибірська підобласть; Нотогея. Патагонська підобласть. ^ Вступ. Картосхема області чи підобласті. Характеристика фауни: а) ссавці; б)птахи; в)рептилії; г)амфібії д) безхребетні. Відмітити види реліктів і ендеміків. Додатки (малюнки, ксерокопії, фотографії та таблиці). Список літератури (сторінки з … по …). | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
