Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства icon

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства




НазваПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства
Сторінка2/13
Дата17.11.2012
Розмір2.6 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

^ ЗЛЕДЕНІННЯ В ІСТОРІЇ ЗЕМЛІ


Зледеніння в історії Землі відіграли дуже велику роль. Вони змінювали рельєф і на великих територіях, утворюючи льодовикові морфоскульптури. Добре відомі грандіозні льодові щити, які покривають значну частину Середньоєвропейської і Східноєвропейської, Західну і Східну Сибір, Північну Америку всього лише 12 тис. років тому. Але Велике четвертинне зледеніння в останні 1,5 млн. років не були першими в геологічній історії. Сліди найбільш ранніх зледенінь (тілліти) відомі в відкладах віком 2,3 млрд. років у Канаді, Південній Африці і в Сибіру.

Найбільш цікаві і важливі з геологічної точки зору Велике зледеніння останніх двох млн. років. Неогеновий і четвертинний період – це час формування нашого сучасного рельєфу нашої планети і її кліматичної зональності. Важливою подією цього часу були зледеніння, які простягалися на величезні території півночі материків і сформували в сучасному вигляді льодовиковий щити Антарктиди. Уже в другій половині олігоцену, приблизно 35 млн. років тому, почалося похолодання, яке виразилося в зменшення ареалів теплолюбивої фауни і флори і в змінах типів рослинності. Зниження температури повітря у високих широтах призвело до виникнення невеликих гірських льодовиків в Антарктиді (але при цьому температура там була набагато вища сучасної). Утворення льодовиків сприяло похолодання. Вже в пізньому олігоцені середньорічна температура на землі не перевищувала -5°С. У неогеновий період на Землі різко загострилися контрасти температур. Цьому сприяло встановлення на всіх материках континентальних умов і утворення високих протяжних гірських систем, в тому числі в межах платформних областей. Похолодання незважаючи на епізоди тимчасового потепління поступово захоплювало більш низькі широти. На великих територіях поширилася лісотундра. В Арктичному басейні з’явився льодовий покрив, що сприяло ізоляції океану через ріст Ісландсько-Фарерського підняття, яке перегородило північну частину Атлантики. Ці процеси розпочалися 4 - 4,5 млн. років тому, але особливо посилилися в пізньому пліоцені, коли виникли льодовики в Гренландії, Ісландії, Канаді, на островах Арктичного архіпелагу, в Скандинавії, Південній Америці (Патагонія). Розпочався період Великих зледенінь.

Завдяки добрій вивченості четвертинних льодовикових відкладів в Європі і Північній Америці, історія зледенінь відновлюється досить чітко. Тим більше, що на допомогу кореляції подій прийшли дані по глибоководному бурінню. Буріння льодовиків Антарктиди і Ґренландії, океанічних і морських товщ осадових порід дають дуже чітку і точну картину того, що відбувалось із кліматом нашої планети за останні кілька сотень тисяч років. Учені ставлять діагноз за рівнем концентрації ізотопів оксиґену – О-18, та карбону – С-13, у льодовиках. Вони виявили чітку закономірність: чим вища температура на планеті, – тим більша концентрація цих ізотопів у льодовикових нашаруваннях Антарктики та Арктики. В результаті довготривалих досліджень вдалося встановити кількість зледенінь на Землі та їх тривалість. Як виявилося, кожен із десяти льодовикових періодів тривав приблизно 90-100 тисяч років. Їх розділяли дуже нетривалі періоди потепління (8-15 тисяч років). Останнє потепління розпочалося близько одинадцяти тисяч років тому і триває понині. За ці 11 тисяч років почав збільшуватись ексцентриситет земної орбіти: показник нутації складає 23,44 і продовжує зменшуватись, а прецесія вступила у новий цикл. Отож, чекаємо на новий льодовиковий період.

Російські вчені впевнені, що пік нового глобального похолодання припаде на 2055 рік. Вони впевнені, що світ загине від холоду. Одним з варіантів майбутнього кінця світу, на думку багатьох учених, може стати глобальне потепління: полярні льоди розтануть і затоплять всі найбільші прибережні міста світу. Однак російські вчені впевнені, що все буде не так, і світ загине від холоду. Можливо, це відбудеться вже через два роки.

На думку зав. сектору космічних досліджень Пулковської обсерваторії РАН Хабібулло Абдусаматова, через два роки по всій Землі почнеться різке похолодання. Новий «малий» льодовиковий період буде тривати не менше двох століть, вважає він.

Цікаво, що прихильники теорії глобального потепління вважають, що саме в цьому році наша планета, навпаки, "скипить як каструля, яку вчасно не прибрали з вогню". За словами Х.Абдусаматова, Земля стала охолоджуватися, починаючи з 1990-х років.

За попередні століття планета ввібрала в себе достатньо сонячного тепла і тепер остигає. Зазначимо, прогнозоване російським вченим затяжне похолодання стане вже п'ятим "малим льодовиковим періодом" за останні дев'ять століть. Подібні кліматичні явища були зафіксовані XIII, XV, XVII і XIX століттях. Абдусаматов також попереджає, якщо льодовиковий період називають малим, це аж ніяк не означає, що він пройде не помічено. Як правило, кожен цикл похолодання супроводжується епідеміями, неврожаями і, як наслідок, масовими переселеннями народів, говорить у Сонячна активність в наступні 20-30 років може різко знизитися, що може призвести до повторення так званого "маундерівського мінімуму" - найтривалішого зменшення сонячної активності з 1645 до 1715 рік, з яким зв'язують "малий льодовиковий період" в Європі.


Л.М. Булава, канд. геогр. наук,

професор, завідувач кафедри

географії та краєзнавства

ПНПУ імені В.Г. Короленка

АНАЛІЗ ЗМІН КЛІМАТУ МІСТА ПОЛТАВИ ЗА 1961−2011 роки

Обробка даних метеорологічних спостережень на метеостанції Полтава за період з 1991 по 2011 рік, а також дані електронного кліматичного довідника за 1961-1990 роки [8] дозволяють зробити певні висновки про динаміку показників елементів клімату території.

^ Чинники кліматоутворення. Особливості клімату значною мірою залежать від впливу радіаційного чинника, зумовленого географічною широтою місцевості, яка визначає кількість сонячної радіації. Тривалість сонячного сяяння у Полтаві схарактеризована в табл. 1.

Таблиця 1. Тривалість (годин) сонячного сяйва, 1961-1990 роки

Середня

тривалість

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Рік

66

79

130

181

265

293

299

283

213

143

58

40

2050



Тривалість сонячного сяяння в значній мірі залежить від хмарності. Із можливих сум сонячної радіації на частку прямої радіації припадає 79%; частка розсіяної радіації становить 21%.

Улітку близько 20% сонячної радіації відразу відбиває земна поверхня (альбедо). Взимку величина альбедо сягає 45-56% (табл. 2):

Таблиця 2. Альбедо (%) діяльної поверхні, середні показники по місяцях, 1961-1990 рр.

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Рік

56

53

40

21

21

21

20

20

20

21

31

45

25

Більшу частину сонячної енергії поверхня області отримує в теплий період року, в основному на протязі другої половини весни, в літні місяці та на початку осені. Радіаційний баланс території в середньому за рік є додатнім, а на протязі зими - від'ємним (табл. 3).

Таблиця 3. Радіаційний баланс діяльної поверхні за середніх умов хмарності

^ За місяць

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Рік

МДж/м2

-44

-11

63

192

313

343

272

261

129

41

-23

-28

1508


Другим за впливом на показники клімату є чинник циркуляції атмосфери.

Упродовж останніх десятиліть спостерігаються певні зміни в характері циркуляції атмосфери. Рідше, ніж у попередні кліматичні епохи, проявляється так звана "Вісь Воєйкова", північніше якої панував західний переніс повітряних мас і циклональний тип погоди, а південніше – східний переніс і антициклональний тип погоди. Ця вісь зумовлювала кліматичну межу між лісостеповою й степовою зонами й розміщувалася на південний схід від Полтави. «Вісь Воєйкова» - це відріг Сибірського баричного максимуму, який зумовлював антициклональну погоду (морозну і суху), та посилився вплив циклонів (із Ісландського мінімуму, Середземноморської баричної депресії та Чорноморської баричної улоговини).

^ Показники елементів клімату. Температура повітря. Річний хід температури повітря майже повністю співпадає з річним ходом розподілу сонячної радіації.

Одним з найважливіших кліматичних показників є середня місячна температура повітря. Посилення впливу Атлантики і Середземномор'я призвело до збільшення середньої температури повітря в найхолодніший місяць – січень на 3°C, порівняно із показниками середини ХХ століття (від -7 до -4°С), та середньої температури повітря за рік на +1,3°C (від 7,1 до 8,4°С). Зросла середня температура повітря у лютому-березні на 1,5-2 оС. Температура повітря у липні й серпні також зросла на 1оС (відповідно, липня з 20,5 до 21,6 оС; серпня з 19,6 до 20,6 оС). Майже не змінилася вона в травні-червні й вересні-листопаді.

Зазвичай, найтеплішим місяцем року на Полтавщині був липень, але починаючи з 2004 р. найбільш теплим частіше є серпень. Це ж саме можна сказати й про зимовий сезон (починаючи з 2001 р., найхолоднішим місяцем частіше є лютий). Це вказує на те, що річний хід температур в області стає більш схожий на території із кліматом, перехідним до морського (зменшення континентальності). Порівняння середніх багаторічних показників температури повітря у місті Полтава за два періоди відображено в табл. 4.:

Таблиця 4. Середня місячна і річна температура повітря (°С)

Місяць:

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Рік

1961 – 1990 рр.

-6,6

-5,3

-0,1

8,8

15,4

18,7

20,1

19,4

14,3

7,6

1,5

-3,1

7,6

1991 – 2011 рр.

-4,2

-3,9

-1,3

9,5

15,5

18,3

21,6

20,6

14,7

8,2

1,6

-3,6

8,45

Найбільш низька

-15,4

-17,0

-7,7

1,7

10,3

14,4

16,9

16,6

10,7

1,5

-7,5

-13,5

5,1

Рік*

1963

1929

1928

1929

1919

1887

1852

1915, 1950

1894

1920

1993

1855

1933

Найбільш висока

+1,0

2,7

5,7

13,4

19,7

23,5

25,1

25,6

19,4

12,1

8,4

3,0

9,9

Рік*

2007

2002

1990

1950,

2000

2003

1901

2001

2010

1909

1918, 1929

2010

1886, 1960

2007

*За період спостережень із 1848 р.; останній рік, який враховувався – 2011.


Нижче відображені показники зміни температури повітря в Полтаві з 1991 р.:


Таблиця 5. Середньомісячні температури в Полтаві з 1991 по 2011 рр.


Рік

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

За рік

1991

-2,9

-6,8

-0,6

9,7

13,3

20,1

22,5

19,3

15,0

10,0

1,2

-3,9

8,1

1992

-2,9

-3,4

3,7

7,5

13,6

18,6

20,2

22,7

13,7

6,2

1,6

-4,8

8,1

1993

-3,2

-3,2

-0,2

7,7

15,8

16,6

19,1

18,8

11,7

7,3

-7,5

-1,6

6,8

1994

-0,3

-7,8

-0,4

11,1

13,5

16,7

21,1

19,6

19,2

8,6

0,1

-6,0

8,0

1995

-4,6

1,0

3,2

9,0

15,2

21,1

20,8

19,6

14,4

8,2

-0,1

-6,1

8,5

1996

-9,9

-7,5

-3,6

8,6

18,7

19,2

21,3

19,7

11,8

7,6

5,5

-4,5

7,2

1997

-7,1

-3,5

0,7

5,8

16,2

19,0

19,2

18,8

11,1

6,1

2,8

-5,0

7,0

1998

-3,3

-2,3

0,9

10,2

15,5

21,4

21,4

19,1

15,2

8,2

-3,2

-6,2

8,1

1999

-2,0

-1,2

3,0

12,1

12,6

22,2

24,3

19,9

15,6

8,8

-1,6

-0,5

9,4

2000

-6,0

-1,5

1,1

13,4

14,7

17,7

20,6

21,1

13,1

8,9

2,0

0,8

8,8

2001

-0,8

-3,1

2,7

11,0

13,7

16,8

25,1

21,6

14,1

8,3

2,2

-8,1

8,6

2002

-4,4

2,7

5,4

9,7

15,6

18,8

24,5

20,5

15,5

7,0

3,3

-9,5

9,1

2003

-5,1

-8,1

-2,1

6,4

19,7

18,2

20,2

19,8

14,0

7,6

2,8

-1,0

8,2

2004

-2,9

-3,3

3,9

8,5

13,5

17,1

19,9

20,2

14,6

8,7

2,5

-0,6

8,5

2005

-0,3

-5,4

-2,9

10,6

17,6

17,5

20,5

21,0

16,5

8,9

2,4

-1,4

8,8

2006

-9,0

-7,9

-0,1

9,3

14,3

19,0

20,4

21.7

15,6

9,5

2,2

1,13

8,0

2007

1,0

-4,1

5,1

8,8

18,3

20,5

22,3

23,0

15,1

9,8

0,3

-1,3

9,9

2008

-5,3

-1,3

5,1

11,3

13,8

19,1

21,0

22,1

13,9

10,4

3,3

-2,2

9,3

2009

-4.8

-4.2

1.7

9.9

14.8

21.3

23.2

19.0

16.8

9.3

4.4

-3.7

9.1

2010

-8.8

-3.5

0.1

10.4

17.6

22.1

24.8

25.7

15.4

5.6

8.3

-2.4

9.6

2011

-6.1

-8.4

0

8.9

17.1

20.5

23.1

20.2

15.7

7.7

0.8

1.5

8.4







  • Найтепліший місяць року.




  • Найхолодніший місяць року.





  • 19,7
    Найвищий температурний показник даного місяця за досліджуваний період.

    -8,1

  • Найнижчий температурний показник даного місяця за досліджуваний період.


Одним із екстремальних кліматичних показників є максимальна і мінімальна температури повітря. У Полтаві найнижчий абсолютний мінімум (−33,6°С) був зареєстрований 11 січня 1940 р.

Абсолютний максимум (+39,4°С) спостерігався у Полтаві 8 серпня 2010 року.

^ Атмосферні опади, в основному, випадають при проходженні північно-західних (атлантичних) циклонів.

Мінімальна річна кількість опадів (242 мм) спостерігалась у Полтаві в 1934 р., максимальна (911 мм) – в 1913 р. Максимальну добову кількість опадів (190 мм) зафіксовано в серпні 1884 р. У середньому за рік у місті спостерігається 143 дні з опадами; найменше їх (9) у серпні, найбільше (18) – у грудні. Вологими були 1913, 1988, 1997, 2004 роки (понад 750 мм/рік); сухими – 1934, 1946, 1953, 1975, 1991, 1993, 2000 роки (менше 450 мм/рік).


Таблиця 6. Опади в Полтаві. Місячна кількість опадів за 1991 – 2011 рр.

Рік

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

За рік

1991

27

25

8

16

107

73

14

70

10

38

17

22

427

1992

21

14

29

24

77

43

27

10

45

94

63

12

459

1993

27

27

47

41

30

48

28

16

76

13

11

65

429

1994

44

16

66

71

77

15

24

56

5

66

43

33

522

1995

72

41

57

100

33

94

31

40

73

7

79

43

670

1996

42

46

20

68

50

56

27

74

118

61

34

23

619

1997

14

38

25

82

65

115

95

64

69

76

48

62

753

1998

35

21

68

45

27

9

120

56

2

90

60

31

563

1999

99

38

53

17

55

40

32

27

3

19

69

70

486

2000

37

31

47

23

52

41

79

12

71

7

7

27

434

2001

29

34

74

74

47

204

68

10

108

42

74

33

497

2002

14

29

28

27

111

54

40

53

73

63

33

8

533

2003

58

28

29

24

17

24

222

43

31

132

26

39

673

2004

72

36

35

19

90

45

128

150

58

27

36

27

723

2005

33

61

22

35

26

104

69

24

1,3

66

67

69,9

578

2006

26

31

70

16

61

82

14

52

46

43

37

13,6

492

2007

66

18

29

6

39

183

25

25

172

36

39

12

650

2008

36

13

48

59

46

33

75

28

60

32

41

31

502

2009

48

56

72

1

61

67

116

13

61

68

46

88

698

2010

54

77

23

12

53

83

64

10

83

56

43

83

639

2011

24

24

10

44

41

102

160

53

12

14

29

83

590










- Найбільша кількість опадів за місяць.




- Найменша кількість опадів за місяць.

Кліматичні довідники середини ХХ століття вказують річну кількість опадів у Полтаві з початку спостережень на рівні 485 - 525 мм. Порівняно з початком-серединою ХХ ст., кількість опадів зросла впродовж більшості місяців року (особливо суттєво – в зимові місяці й у вересні). Майже не змінилась кількість опадів у квітні – липні, жовтні – листопаді, а в серпні – зменшилася. Але, як і раніше, найменше опадів випадає в лютому, а найбільше – у червні й липні. Слід вказати, що для Полтавщини раніше був властивий континентальний тип річного ходу атмосферних опадів (з мінімумом узимку і максимумом улітку). Зараз картина змінилася в бік зменшення континентальності. Так, взимку вони в середньому складають 20% (раніше – 18%), весною 24%, восени – 27% (раніше − по 22%), а літом – 32% (в попередню епоху - 38% від річної норми). Таким чином, розподіл атмосферних опадів по сезонах став більш рівномірним.


Таблиця 7. Середня кількість опадів, (мм) ; метеостанція Полтави

Характе-

ристика

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Холоднперіод

(ХІ-ІІІ)

Теплий період

(ІV-X)

Рік

Середня за

1961 – 1990

43

37

35

40

51

60

71

46

44

42

49

51

215

354

569

Середня за

1991 – 2011

42

33

41

38

55

71

69

42

56

43

42

40

198

368

566

Найменша

1

1

2

0

4

2

6

0

0

0

2

2

52

129

242

Рік*

1894

1954

1903

1918, 1934

1934

1935, 1964

1904

1929

1944, 1949

1987

1926

1889

1954

1934

1934

Найбільша

138

90

90

155

160

204

260

347

172

192

121

152

422

746

911

Рік*

1966

1937

1978

1877

1933

2001

1913

1884

1917

1970

1965, 1980

1887

1966

1913

1913

*За весь період спостережень; останній рік, який враховувався – 2011.

Отже, з початку ХХ століття до початку ХХІ століття клімат Полтави змінювався у бік потепління (особливо в холодне півріччя) і збільшення атмосферного зволоження, тобто ставав сприятливішим для більш стійкого розвитку сільськогосподарського виробництва.

Література:

  1. Бабіченко В.М. та інші. Температура повітря в Україні за 1961-2005р. //Український географічний журнал. — 2007. — №4.  – С. 34-39.

  2. Бойченко С.Г., Волощук В.М., Дорошенко І.А. Глобальне потепління та його наслідки та території України //Укр. геогр. журнал. — 2000. — №2. — С.59-68.

  3. Волощук В. М., Бойченко С.Г., Степаненко С.М., Бортник С.Ю., Шищенко П.Г. Глобальне потепління і клімат України: регіональні екологічні та соціально-економічні аспекти. – К.: Вид.-полігр. центр „Київський університет”, 2002. – 117с.

  4. Климат Полтавы / Под ред. В.Н.Бабиченко. – Л.: Гидрометеоизд, 1983. – 208с.

  5. Клімат України / За редакцією В.М. Ліпінського, В.А. Дячука, В.М. Бабіченко. – Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут, 2003. – 344 с.

  6. Клімат України: у минулому... і майбутньому? / ред. М.І. Кульбіда, М.Б.Барабаш ; Український науково-дослідний гідрометеорологічний ін-т, Український гідрометеорологічний центр. – К. : Сталь, 2009. – 234 с.

  7. Клімат України. Текст лекції до теми курсу «Фізична географія України» / Укладач Л.М. Булава. – Полтава: ПНПУ імені В.Г.Короленка, 2010. – 24 с.

  8. Кліматичний кадастр України / Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут, Центральна геофіз. обсерваторія. (Таблиці в електронному вигляді). – Київ, 2006. – 308 с.

  9. Мартазинова В.Ф. та ін. Зміни великомасштабної атмосферної циркуляції повітря протягом ХХ ст. та її вплив на погодні умови і регіональну циркуляцію повітря в Україні //Укр. географ. журнал. — 2001. — №2. — С.28-34.

  10. Мартазинова В.Ф., Иванова Е.К. Синоптические процессы, определяющие современный климат Украины // Фізична географія та геоморфологія. – К.: ВГЛ «Обрії», 2009. – Випуск 57. – С. 18-23.

  11. Степаненко С.М. Изменения климата. Что нас ожидает в ближайшем будущем / С.М. Степаненко // Вестник Гидрометцентра Черного и Азовского морей. – 2007. – №2. – С. 34-38.


А.С. Кушнір, аспірант Інституту

географії НАН України

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний факультет
Географія промислових комплексів” для студентів географічних факультетів / Укладач С.І. Іщук. Київський університет імені Тараса Шевченка. —...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Затверджую ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Затверджую ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний факультет
Організація краєзнавчо-туристичної діяльності” / Укладач Л. О. Голуб. Пдпу імені В. Г. Короленка. — Полтава, 2009. — 8 с. — Затверджено...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такі напрями підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка затверджую
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка / Укладачі: викладач кафедри фізичної культури І здоров'я...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
«Початкова освіта» для вступників з базовою освітою «молодший спеціаліст початкової освіти» / Укладачі: Зімакова Л. В., Зімниця Є....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи