Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства icon

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства




НазваПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства
Сторінка6/13
Дата17.11.2012
Розмір2.6 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Таблиця 1.

^

Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями і середовищами [1, с. 95-96]




з/п

Суб’єкти моніторингу довкілля

Кількість точок спостережень, од.

атмос-ферне повітря

стаціона-рні джерела вікидів в атмос-ферне повітря



поверх-неві води

джерела

скидів зворотних вод у повер-хневі води



підземні води

джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти

грунти




1

Міністерство охорони навколишнього природного середовища







99

37










2

МНС

9




11













3

МОЗ

120




48










45

4

Міністерство аграрної політики







28




33




80

5

Держводгосп







19




33




33

6

Держжитло-комунгосп




106

10

7

24







Від МОЗ моніторинг довкілля в місцях проживання і відпочинку населення проводить Полтавська обласна СЕС. Міністерство агрополітики представлено Полтавським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”. Управління Держводгоспу (Полтавське регіональне управління водних ресурсів) спостерігає за станом поверхневих вод, Полтавське обласне виробниче управління водного господарства “Полтававодгосп” – за станом грунтів, поверхневих та ґрунтових вод на територіях осушуваних та зрошувальних земель. Головне управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації контролює стан джерел централізованого питного водопостачання підприємств житлово-комунального господарства області. Полтавське обласне головне управління земельних ресурсів Держкомзему володіє інформацією про структуру земельних угідь, розподіл земельного фонду в розрізі власників і землекористувачів, про рекультивацію порушених земель та ін.

Розглянемо детальніше регіональну мережу моніторингу по контрольованим середовищам.

Систематичні спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря проводяться обласною СЕС та лабораторією Полтавського обласного центру по гідрометеорології. Полтавська обласна СЕС відбирає проби атмосферного повітря на стаціонарних (в мм. Полтава, Кременчук, Комсомольськ) та пересувних постах спостережень. Полтавський обласний ЦГМ має 9 стаціонарних спостережних постів (4 – в м. Полтаві, 4 – в м. Кременчуці і 1 – в м. Комсомольську). Регулярні спостереження за ступенем забруднення повітря здійснюються у Полтаві по 10 інгредієнтах, у Кременчуці по 17, у Комсомольську по 7. У відібраних фільтрах з аерозолями в лабораторії ЦГО Гідрометслужби (м. Київ) визначається вміст в повітрі 8 важких металів, а в регіональній лабораторії Донецького ЦГМ вміст бенз(а)пірену. На близько тисячі підприємств області зареєстровано більше 20 тис. стаціонарних джерел промислових викидів в атмосферу, проте відділ інструментально-лабораторного контролю Державної екологічно інспекції в Полтавській області в змозі за рік зробити не більше 100 контрольних вимірів.

Екологічний стан поверхневих вод контролюється Держекоінспекцією на 22 річках. Обласний центр по гідрометеорології контролює гідрохімічні показники на 12 створах. Центр “Облдержродючість” має 28 постів на річках, водосховищах і ставках, де раз на рік відбирає проби і визначає вміст нітратів, пестицидів, радіонуклідів (цезій-137, стронцій-90) і важких металів (ртуть, свинець, кадмій, мідь, цинк). Лабораторією Полтавського регіонального управління водних ресурсів (ПРУВР) Держкомітету України по водному господарству контролюється стан поверхневих вод на 5 річках в 11 пунктах спостереження в місцях розташування водозаборів. Контроль здійснюється по 35 гідрохімічних показниках. Радіологічний моніторинг проводиться на трьох створах на Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах. Обласне виробниче управління “Полтававодгосп” здійснює державний моніторинг підземних вод на територіях зрошувальних та осушувальних меліоративних систем Полтавської області. Контроль якості питної води ведуть обласна СЕС та підприємства водопровідно-каналізаційного господарства.

Моніторинг ґрунтів здійснює центр “Облдержродючість”, який відбирає проби і визначає вміст залишків пестицидів, важких металів (ртуть, свинець, кадмій, мідь, цинк) і радіонуклідів на землях сільськогосподарського призначення. Обласне виробниче управління “Полтававодгосп” здійснює моніторинг ґрунтів на зрошуваних та осушуваних і прилеглих до них землях. Обласна СЕС контролює стан ґрунтів в місцях проживання і відпочинку населення.

У 2004 р. було розроблено, погоджено із суб’єктами моніторингу в області та затверджено керівництвом облдержадміністрації Програму моніторингу довкілля Полтавської області, розраховану на 2005-2009 роки [3]. В липні 2010 р. затверджено Програму з виконання заходів регіонального моніторингу довкілля Полтавської області на 2010 – 2011 роки [2]. Основними завданнями Програми є:

• забезпечення функціонування регіональної системи моніторингу довкілля Полтавської області як складової загальнодержавної системи моніторингу навколишнього природного середовища;

• довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля;

• аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін;

• здійснення спостережень, збереження та аналіз даних і первинної інформації щодо екологічного стану складових довкілля;

• створення та ведення баз даних і забезпечення інформаційного обміну.

Таким чином, в результаті проведеного дослідження з’ясовано, що на Полтавщині державний моніторинг екологічного стану довкілля здійснюється територіальними органами та інспекціями Міністерства з охорони навколишнього природного середовища. Крім них право здійснювати моніторинг надано іншим органам виконавчої влади та їх територіальним органам: обласній санітарно-епідеміологічній службі (МОЗ), регіональному управлінню водних ресурсів та обласному виробничому управлінню водного господарства (Держводгосп), обласному управлінню земельних ресурсів (Держкомзем), обласному управлінню лісового господарства (Міністерство лісового господарства), місцевим органам виконавчої влади і прокуратури, органам самоврядування. Всі ці міністерства і відомства самостійно контролюють свою діяльність. Проблемою залишається те, що єдиної системи державного контролю в сфері охорони довкілля на даний час в області не існує. Необхідно також підвищити якісний рівень узагальнення даних стану довкілля, які накопичуються різними організаціями – суб’єктами моніторингу, а також підприємствами, які здійснюють найбільший техногенний вплив на довкілля.

Література:

  1. Екологічний паспорт Полтавської області за 2009 рік. – Полтава: Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, 2010. – 130 с.

  2. Про затвердження Програми з виконання заходів регіонального моніторингу довкілля Полтавської області на 2010 – 2011 роки [Електронний ресурс] http://www.menr.gov.ua/content/article/286

  3. Програма моніторингу довкілля Полтавської області на 2005-2009 роки [Електронний ресурс] // Державний екологічний моніторинг – Регіональні програми моніторингу (www.menr.gov.ua)



Р о з д і л 2.

^ МЕТОДИКА ГЕОГРАФІЇ, ДИПЛОМНА ПІДГОТОВКА ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ З ГЕОГРАФІЇ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ТУРИЗМУ НА ПОЛТАВЩИНІ (УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСВІДУ)





Л.М. Булава - к. геогр. наук,

професор, завідувач кафедри

географії та краєзнавства

ПНПУ імені В.Г. Короленка


^ НОРМАТИВНЕ І МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ


Упродовж останнього десятиліття в Україні здійснюється розробка і корекція освітніх стандартів, навчальних програм, освітніх моделей для загальної середньої і вищої освіти на основі компетентнісної концепції.

Поняття «компетентність» і «компетенція» визначаються в ряді нормативних документів щодо проектування змісту вищої освіти [2].

Поняття «компетентність» розглядається як інтегрована характеристика якостей особистості, результат підготовки випускника вузу для виконання діяльності в певних професійних та соціально-особистістних предметних областях (компетенціях), який визначається необхідним обсягом і рівнем знань та досвіду у певному виді діяльності. Стосовно випускників педвузу, то передусім слід мати на увазі набуття ними професійної компетентності як передумови виконання кола повноважень на посаді вчителя школи.

Поняття «компетенція» студента і випускника вузу включає знання й розуміння (теоретичне знання предметної області, здатність знати й розуміти), знання як діяти (практичне й оперативне застосування знань у предметній області, в якій індивід добре обізнаний і проявляє готовність до виконання діяльності), знання як бути (цінності як невіддільна частина способу сприйняття й життя з іншими в соціальному контексті).

Поняття «компетенція» включає не тільки когнітивну й операційно-технологічну складові, але й мотиваційну, етичну, соціальну, поведінкову сторони (результати освіти, знання, уміння, систему ціннісних орієнтирів). У формуванні компетенції вирішальну роль відіграє не тільки зміст освіти, але також і освітнє середовище навчального закладу, організація освітнього процесу, технології навчання. Поняття «компетенція» несе інтегральний характер стосовно традиційних понять «знання», «уміння», «навички».

Поняття «компетенція» ми розглядаємо також як нормативну одиницю, ідеальну модель, бажаний інтегрований результат освіти, який закладається в стандарт вищої педагогічної освіти, навчальні програми, моделі компетентного випускника педвузу з певної спеціальності і предмету.

Поняття «компетентність» має індивідуалізований, особистісно-орієнтований характер і характеризує реальне засвоєння студентом нормативних вимог, його особистісне ставлення до предмета діяльності. Компетентність студента з предмета або предметної галузі – це особистісна якість, яка підлягає оцінюванню і вимірюванню відносно параметрів, закладених у нормативні документи – вимоги щодо сформованості певних компетенцій. Отже, компетентності – це вимірювані конкретні досягнення студентів (випускників), які визначають, що здатний робити студент (випускник) по завершенні всієї або частини освітньої програми.

Відповідність якості підготовки випускника (його компетентність) щодо вимог галузевого стандарту вищої освіти передбачено визначати за групами компетенцій: соціально-особистісних (розуміння та сприйняття етичних норм поведінки відносно інших людей і відносно природи; здатність учитися упродовж всього життя тощо); загальнонаукових (базові уявлення про основи філософії, економічної теорії, вітчизняної історії, культурології, соціології що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості, схильності до етичних цінностей тощо); інструментальних (здатність до письмової й усної комунікації рідною мовою; навички роботи з комп'ютером; навички управління інформацією; дослідницькі навички), професійних – відповідно до спеціальності й освітньо-кваліфікаційного рівня (загально-професійних, наприклад, з фізичної географії – уміння давати наукове пояснення природних явищ і закономірностей їх поширення; та спеціалізовано-професійних, до яких слід віднести компетенції з фахової методики – уміння планувати і конструювати основні види діяльність учнів, форми їх навчальної і позакласної роботи тощо).

Упровадження компетентнісно-зорієнтованого підходу потребує розробки нормативного забезпечення: нового покоління галузевих державних стандартів вищої освіти, навчальних програм, а також оновлення змісту й технологій навчання та оцінювання рівня компетентностей.

У процесі роботи у складі робочої групи з розроблення фахової складової галузевого стандарту вищої освіти (ОКХ, ОПП, засобів діагностики рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівця) за спеціальністю 6.040104 «Географія», з кваліфікацією випускника «вчитель географії загальноосвітнього закладу ІІ-го ступеня», автором були запропоновані принципи, які були враховані при розробці циклів дисциплін природничо-наукової, професійної та практичної підготовки:

  • Принцип відповідності змісту науково-предметної підготовки бакалаврів структурі сучасної географічної науки. Цей принцип більшою мірою врахований у концепції стандарту для вищої базової географічної освіти у класичних університетах [3]. Тому, в міру можливостей, ми намагалися наблизити перелік дисциплін науково-предметної підготовки у вузах педагогічного профілю до їх переліку в класичних університетах.

  • Принцип комплексності у підборі навчальних дисциплін полягає у необхідності зменшення їх кількості (за європейськими вимогами – до сорока), та оптимізації кількості підсумкових контролів. Передусім, цей принцип стосувався змісту освітньо-професійної програми за циклом математичної та природничо-наукової підготовки. Досвід роботи дозволяє автору стверджувати, що специфіка педагогічного вузу не дозволяє упроваджувати при підготовці вчителів географії значні за обсягом курси фундаментальних дисциплін. А курси з невеликим обсягом годин з цих наук є малоефективними. Тому було прийнято рішення проводити актуалізацію знань із перелічених наук, здобутих студентами під час навчання в середній школі, в рамках інтегрованих вузівських дисциплін (геології з основами геофізики і геохімії; біогеографії та основ екології, математичних методів у географії та основи статистики).

  • Принцип послідовності формування географічних компетентностей при підготовці бакалаврів за спеціальністю реалізувався у проекті стандарту через складання структурно-логічних схем, які відображають взаємозв’язок дисциплін і послідовність їх викладання за семестрами.

  • Принцип варіативності, врахування якого передбачає відведення 30% навчального навантаження з циклу професійної та практичної підготовки для викладання дисциплін самостійного вибору вузу або студента.

Організація освітнього процесу на основі компетентністного підходу потребує переосмислення змісту освіти з кожного навчального предмета, а також формування методичної системи, яка дозволяла на практиці реалізовувати цей підхід. Під поняттям «методична система» ми розуміємо різновид дидактичної системи, яка включає принципи, дидактичні умови, форми, методи і технології формування знань учнів або студентів з певної освітньої галузі чи навчального предмета.

На жаль, ця система для географії у педвузах розроблена набагато гірше, ніж, наприклад, для хімії [4]. Однією зі складових частин розробки методичної системи формування компетентностей з географії була розробка викладачами кафедри географії та краєзнавства ПНПУ імені В.Г.Короленка системи підручників і підручників для школи й вузу, зокрема посібника для оцінювання компетентності з фізичної географії у випускників педвузу за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» [1].

Література:

  1. Булава Л. М. Державний екзамен з географії: Навч. пос. для підготовки до державного екзамену бакалавра / Л. М. Булава, Л. П. Вішнікіна, О. М. Мащенко. — Полтава: ПДПУ імені В.Г.Короленка, 2010. — 32 с.

  2. Комплекс нормативних документів для розроблення складових системи галузевих стандартів вищої освіти / За заг. ред. В.Д.Шинкарука. Укладачі: Я. Я. Болюбаш, К. М. Левківський, В. Л. Гуло та інші. — К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2008. — 73 с.

  3. Шищенко П. Г. Концепція стандарту вищої базової географічної освіти: Монографія /  П.Г. Шищенко, Я. Б. Олійник, О. Ю. Дмитрук. – Київ: Тандем, 2000. — 588 с.

  4. Шиян Н. І. Творчість як складова професійної компетентності майбутнього вчителя хімії / Н. І. Шиян // Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін : Міжнар. наук-пр. конф.: Зб. наук. праць: ХIV Каришинські читання. / Ін-т інноваційних технологій та змісту освіти; Ін-т педагогіки АПН України; ПДПУ імені В.Г.Короленка. – Полтава : Астрея, 2007. — С.140-144.

Т. Мельничук, О. Терещенко, Ю. Хлистун

студенти 4-го курсу;

Л.П. Вішнікіна – к.п.н., доцент кафедри

географії та краєзнавства Полтавського

нац. пед. ун-ту імені В.Г. Короленка


^ УРОК ГЕОГРАФІЇ НЕТРАДИЦІЙНОЇ ФОРМИ


Робота якій присвячує себе вчитель – це не тільки одноманітність уроків, що проводять з дня у день за однотипною схемою, а можливість урізноманітнення, поглиблення знань та кругозору дітей. Інструментом для здійснення цих аспектів навчання виступає нетрадиційний урок.

Такий урок є реалізацією творчого потенціалу не лише вчителя, демонстрацією його досвідного та творчого доробку, а також являється каталізатором для виявлення індивідуальності учнів та можливістю перевірки їх знань у нестандартних ситуаціях, які складають систему ігор на уроці. На такому уроці можна максимально стимулювати пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу учнів, їхній інтерес до навчання географії.

Науковою основою впровадження нетрадиційних уроків географії в освітній процес є доробки науковців і педагогів щодо того, що нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру і постійно набуває нових форм проведення (Підласий І.П. [6], Вашуленко М.С., Дмитренко Л.І. [2]); нетрадиційний урок – це розвиток, рух структури традиційного уроку ( Малафіїк І.В. [4]) На думку Антипової О.Й., Паламарчук і В.Ф., Рум’янцевої Д.І. [5], особливість нетрадиційних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в учнів, сприяло їхньому оптимальному розвиткові і вихованню.

Утім, ми вважаємо, що нетрадиційний урок, не є стихійним явищем у процесі навчання в школі і не виступає імпровізованим начальним заняттям, оскільки він потребує доволі ретельної підготовки. Більш того, проектування такого уроку потребує значно більших зусиль ніж проектування уроку традиційної форми. Проте такі зусилля виправдовують себе, оскільки нетрадиційний урок пробуджує інтерес учнів до навчання, зацікавлює їх і сприяє тому, щоб вивчення географії було для учнів доступним, ненав’язливим, викликало позитивні емоції.

На нетрадиційних уроках географії за допомогою гри вчитель може сформувати та поглибити знання й вміння учнів, скоригувати та вдосконалити вже набуті ними географічні компетенції

Чималу роль у плануванні уроку нетрадиційної форми потрібно надавати мотивації дітей, насамперед, найкраще у такому випадку спрацьовує пов’язання як набутих географічних знань і вмінь так і тих, що будуть формувати під час уроку, з життям дітей. Саме цей етап уроку має носити яскраве емоційне забарвлення, щоб вплинути на сприйняття матеріалу дітьми.

Переваги нетрадиційних уроків уже доведені методистами, психологами і вчителями практиками. До основних переваг таких уроків відносять:

• незвичність та цікавість змісту;

• достатньо велику активність учнів;

• створення позитивного емоційного настрою в учнів;

• формування інтересу до предмета;

• отримання навичок спільної діяльності.

Дослідження проблеми впровадження нетрадиційних уроків є доволі актуальним у контексті розвитку сучасної освіти. Саме на таких уроках вчитель має змогу спілкуватися з учнями у незвичній для них атмосфері. Крім того, однією з незаперечних переваг такого виду уроку, на нашу думку, є те, що під час його проведення вчитель може здійснюючи індивідуальний та колективний контроль навчальних досягнень учнів та реалізовувати засади особистісно орієнтованого навчання. Саме цю ідею ми намагалися висвітлити у розробці власного уроку нетрадиційної форми, що подається.


^ ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ ПОШИРЕННЯ, ПОГЛИБЛЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ І ВМІНЬ НЕТРАДИЦІЙНОЇ ФОРМИ:


ТЕМА УРОКУ: Крайні точки і розміри території України. Географічне положення, кордони. Географічний центр України.

МЕТА:

  • освітня: сформувати знання про фізико-географічне положення території України на карті світу. Здійснити контроль та корекцію отриманих раніше знань.

  • розвиваюча: формувати інтелектуальні уміння аналізу й синтезу; розвивати здібності швидкого мислення; поглиблювати вміння працювати у складі команди та з картою.

  • виховна: виховувати патріотичне ставлення до Батьківщини.

ОБЛАДНАННЯ: підручники, контурні карти, фізична карта «Україна», атласи для 8-го класу, картки із завданнями, конверти із завданнями, роздаткові фішки.

ТИП УРОКУ: поширення, поглиблення та систематизації знань і вмінь.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний факультет
Географія промислових комплексів” для студентів географічних факультетів / Укладач С.І. Іщук. Київський університет імені Тараса Шевченка. —...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Затверджую ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Затверджую ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний факультет
Організація краєзнавчо-туристичної діяльності” / Укладач Л. О. Голуб. Пдпу імені В. Г. Короленка. — Полтава, 2009. — 8 с. — Затверджено...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такі напрями підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка затверджую
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка / Укладачі: викладач кафедри фізичної культури І здоров'я...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
«Початкова освіта» для вступників з базовою освітою «молодший спеціаліст початкової освіти» / Укладачі: Зімакова Л. В., Зімниця Є....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи