Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства icon

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства




НазваПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства
Сторінка7/13
Дата17.11.2012
Розмір2.6 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13

^ ХІД УРОКУ

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

  • учасники займають робочі місця.

  • інструктаж стосовно правил поведінки та проведення уроку.

Клас ділиться на дві команди. У команді не має капітанів – всі учасники працюють як на командний результат, так і на індивідуальний. Кожен член команди переможців отримає по 10 балів, учасники команди переможених отримують оцінку залежно від кількості набраних фішок (наприклад чотири фішки - 9 балів, три - 8, дві -7). Фішки учні отримують за правильні відповіді. Користуватися підручниками і атласами можна лише в тих конкурсах, де дозволяє вчитель. Відповідати в конкурсі буде той учень якого називає сам вчитель. Відповіді, що будуть виголошені учнями без дозволу вчителя команді не зараховуються.

  • порядок проведення конкурсів:

  • «Цікава абетка»

  • «На своєму місці»

  • «Географічний дощ»

  • «Гаряча путівка»

  • «Подорож всліпу»

  • «Улюблена назва»

  • «Редактор»

  • «Що зайве?»


ІІІ. КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ.

Вступне слово вчителя:

Наша держава розташована в центрі Європи, пам’ятний знак про його розташування знаходиться біля села Ділове, Рахівського району, Закарпатської області України.

Ви багато чули та читали щодо видатних місць нашої Батьківщини, але настав час ближче познайомитись із їхньою своєрідністю!

Сьогодні ми з вами проведемо мандрівку по території нашої мальовничої держави. Оскільки погода зараз не тішить нас теплом, і не дозволяє відправитись у далекі цікаві екскурсії, тому ми відправимось із вами в уявні мандри Україною.

Для цього доведеться трішки попрацювати, щоб дістатися до пункту призначення – виграшу в нашій грі!

Перший конкурс: «Цікава абетка»

Учням роздаються порізані літери на кольоровому папері, вони мають скласти назву своєї команди самотужки та наклеїти її на папері.

Оцінювання: 1 бал команді яка впорається першою і підняла руку.

Другий конкурс: «На своєму місці»

Учням роздаються «сліпі контурні карти» та завдання на картках щодо виконання роботи на контурній карті. Користуватись можна лише атласом. На виконання завдання надається 3 хв. Кожна правильна відповідь «коштує» 1бал (в сумі за цей конкурс можна отримати 4бали). Вчитель викликає за власним бажанням будь-якого учня з команди, і якщо він дає правильну відповідь то команда отримує бал і на власний рахунок учень отримує фішку.

Одна з команд має назвати та вказати координати крайньої східної і західної точок України (на контурній карті), визначити її протяжність зі сходу на захід, дати характеристику впливу довготного положення України на особливості її природи. Інша команда аналогічно вказує крайні північну та південну точки з їх координатами, визначає протяжність з півночі на південь, характеризує широтне положення та його вплив на природу.

Після виконання завдання, по одному з представників команд виходять до дошки та показують ці об’єкти на настінній контурній карті з коментованим поясненням. При відповіді однієї з команд, інша занотовує сказане.

Третій конкурс: «Географічний дощ»

Кожній команді почергово задаються питання. Якщо одна з команд не знає відповіді на питання, право відповіді автоматично переходить до іншої команди. (Учня, котрий даватиме відповідь вчитель обирає сам).

Оцінювання: по одному балу за кожну правильну відповідь.

  1. Які моря омивають Україну?

  2. На якому материку знаходиться Україна?

  3. Український острів у Чорному морі?

  4. Назвіть столицю України?

  5. Гори на заході України.

  6. Назвіть площу України.

  7. Найвища точка України?

  8. Найвища точка Кримських гір.

  9. Зі скількома державами межує Україна по суходолу?

  10. Півкуля, у якій знаходиться Україна?

Четвертий конкурс «Гаряча путівка»

Учням роздаються карки із завданнями, де зазначені координати об'єктів. (Можна користуватися атласами). Діти самостійно шукають їх, а відповідь заносять до бланку, після чого показують на карті. На виконання завдання дається 2 хвилини. (Учня, котрий даватиме відповідь вчитель обирає сам).

Оцінювання: по 2 бали за кожну правильно знайдену точку.


«Миколаїв»

Широтне положення

Довготне положення

Назва географічного об’єкту

50 27' пн..ш

30° 30' сх..д.

Київ

44 56' пн..ш

34° 6' сх..д.

Сімферополь



Широтне положення

Довготне положення

Назва географічного об’єкту

48°23′ пн. ш. 

31°10′сх. д.

Добровеличківка

47°56′ пн. ш.

24°10′ сх. д. 

Ділове
«Луганськ»


П’ятий конкурс: «Подорож всліпу»

Кожній з команд надаються контурні карти України, на яких вони мають правильно підписати назви країн-сусідів нашої держави, на виконання завдань дається 1 хвилина(завдання виконується на швидкість). Команда яка виконала це завдання першою – відповідає, показуючи країни на карті.(Учня, котрий даватиме відповідь вчитель обирає сам).

Оцінювання: завдання на швидкість – за кожну правильно вказану країну команда отримує по 1 балу до загального заліку Учень, який виступає отримує 1 фішку.

Шостий конкурс: «Улюблена назва»

За 1 хвилину учні мають написати географічні об’єкти, які стосуються географічного положення України. (Записи з об’єктами учні дають на перевірку журі).

Оцінювання: нараховується по 1 балу до загального заліку команд за кожну правильну відповідь.

Сьомий конкурс: «Редактор»

Учням роздаються картки з текстом, на яких допущені помилки. За 2 хвилину команди мають знайти помилки та виправити їх. Один з представників команди зачитує текст і пояснює, де допущено помилки та у який спосіб їх потрібно виправити. (Можна користуватися атласами). Бали нараховуються за кількістю знайдених помилок. (Учня, котрий даватиме відповідь вчитель обирає сам)

Більша частина України розташована в межах великої ^ Африканської літосферної плити, якій у рельєфі відповідають височини. Лише крайній захід і південь України належать до Тихоокеанського рухливого поясу літосфери, якому в рельєфі відповідають Гімалайські й Капські гори.

Оцінювання: нараховується по 2 бали за кожну знайдену та виправлену помилку. Учню, який виступає видається 1 фішка.

Восьмий конкурс: «Що зайве?»

Ведучий зачитує географічні назви. Команди визначають, що в кожному випадку є зайвим, а також пояснює чому. Після того як помилки будуть знайдені, один з учасників команди сигналізує про це вчителю піднятою рукою. (Учня, котрий даватиме відповідь вчитель обирає сам).

Оцінювання: по 1 балу за вірно знайдений зайвий об’єкт.

Команда « Полтава»:

Польща

Китай

Білорусь

Італія.

Команда « Київ»:

Чорне море

Норвезьке море

Балтійське море

Азовське море.

^ IV. АНАЛІЗ ТА ОЦІНЮВАННЯ ВИКОНАНИХ УЧНЯМИ ЗАВДАНЬ.

Оголошується протокол журі. Підбиваються підсумки гри. Оцінюється робота учнів на уроці.


ПРОТОКОЛ ЖУРІ




п/п


Назва конкурсів

Оцінка в балах

Критерії оцінювання

«Полтава»

«Київ»

1.













2.













3.













4.













5.













6.













7.













8.













9.














^ V. КОМЕНТОВАНЕ ПОЯСНЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Скласти задачу на визначення місцевого та поясного часу.

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Члени команди переможців отримують по 10 балів. Учасники переможеної команди отримують оцінки залежно від кількості отриманих фішок (можна запропонувати ставити оцінки в журнал за їх згодою).

Зазначимо, що розробок нетрадиційних уроків зараз існує чимало, але постає запитання, чому вчителі не проводять такі уроки в школах? Відповідь очевидна – у підготовці нетрадиційного уроку основний тягар лягає на плечі учителя. Крім того, багато вчителів думають, що на уроці географії потрібно вчитися, а не гратися. Та на нашу думку це твердження є хибним.

Дослідження сучасних психологів свідчать, що старший школяр може, читаючи очима, запам’ятати 10% інформації, слухаючи – 26%, розглядаючи – 30%, слухаючи і розглядаючи – 50%, обговорюючи – 70%, застосовуючи особистий досвід – 80%, у спільній діяльності з обговоренням – 90%, навчаючи інших -95%. Тому, нетрадиційний урок з використанням групового та кооперованого навчання дає змогу активізувати та утримати інтерес школярів до навчальної діяльності, взаємонавчання учнів у парах, трійках, мікрогрупах може принести більше користі, ніж звична розповідь вчителя.

Проте, успішність таких уроків залежить від знання методики їх проведення. Результативність нетрадиційного уроку вимірюється не лише рівнем досягнення його дидактичної мети, а й зацікавленістю учнів процесом вивчення географії. Найбільш успішним буде той урок, по завершенні якого діти незчуються як збіг час.

Нетрадиційний урок має стати звичною формою організації навчання географії, оскільки цього вимагає сучасний плин змін освітнього процесу на теренах України.

Література:

  1. Антипова О., Румянцева Д., Паламарчук В. У пошуках нестандартного уроку // Радянська школа. - 1991. - № 1. - С.65-69

  2. Вашуленко М.С., Дмитренко Л. І. Нестандартні уроки мовлення та мислення молодших школярів // Початкова школа. -1993. №11. - с.6-8.

  3. Вішнікіна Л. П. Нові навчальні технології в географії / Л. П. Вішнікіна 
    // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2007. – № 1 (486). – С. 7–10.

  4. Малафіїк І. В. Дидактика. Навчальний посібник / К.: Кондор, 2009. - 406 c.

  5. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти / І.П. Підласий. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2004. – 616 с.

В.А. Кітченко, студентка 4 курсу

О.М. Мащенко, к. пед. н., доцент

кафедри географії та краєзнавства

ПНПУ імені В.Г. Короленка


^ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ЗМІН КЛІМАТУ

НА ЕТНІЧНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДСТВА


Кожна людина у більшій чи меншій мірі усвідомлює значення погодно-кліматичних умов для свого життя та діяльності. Опосередкований вплив змін клімату на життя кожного індивіда у контексті цивілізаційного розвитку людства та окремих етносів є вельми імпліцитним і з’ясовується лише в результаті спеціальних досліджень інтегративного характеру на стику географічної, біологічної та історичної наук. Так, американські антропологи Д. Ван Куверінг та Е. Делсон прийшли до висновку, що морфологія давньої людини, її культура тісно пов’язані з кліматичними ритмами і можуть навіть датуватися за ними. Досить детально з’ясовано вплив похолодання в плейстоцені на розвиток матеріальної культури та розселення неандертальців у Західній Європі (А.А. Величко, А.Л. Монгайт). Є багато літописних та археологічних підтверджень проявів холодного середньовіччя в житті населення Європи. Отже, є низка досліджень часткових за змістом та локальних за масштабом щодо наслідків кліматичних змін для суспільства. Проте узагальнюючи праць щодо характеру та множинності таких наслідків у літературі не знаходимо.

Усе зазначене дозволило окреслити проблему дослідження та сформулювати мету статті – узагальнити впливи змін клімату на людське суспільство.

Ми виділяємо такі види впливів змін клімату на людське суспільство:

  • зміна організації побуту;

  • зміна господарської діяльності та знарядь праці;

  • сприяння або перешкоджання відкриттям нових земель;

  • переселення в райони зі сприятливішими кліматичними умовами;

  • загибель поселень та держав;

  • вплив на розвиток етносів;

  • вплив на перебіг політичних процесів.

Далі ми обґрунтуємо кожен із видів впливів кліматичних змін на суспільства та доведемо їх на конкретних прикладах.

Зміна організації побуту, господарської діяльності та знарядь праці були цілком обумовлені кліматичними ритмами на нашій планеті. Вплив змін клімату на людське суспільство особливо якісно проявлявся в епохи похолодань. Існування льодовикових епох зумовило активізацію адаптаційних механізмів до природних умов, котрі суттєво змінилися під впливом кліматичних змін. Саме періоди похолодань супроводжувалися якісними еволюційними стрибками у розвитку людини. У плейстоцені це проявлялося через використання вогню у побуті, знарядь праці у господарській діяльності, облаштуванні жител. Періоди похолодань стали кризовими часами для людини, котрі обумовили перехід від збиральництва до полювання та землеробства.

Зміни періодів похолодань та потеплінь в історії розвитку людської цивілізації перешкоджали або навпаки – сприяли, відкриттям нових земель. Яскравим прикладом такої взаємозалежності є відкриття норманами Гренландії та подальше облаштування там своїх поселень в період потепління та льодовикова блокада норвезьких колоній в Гренландії в ХІ-ХІІІ ст.

Після першого історичного похолодання з кульмінацією близько 3 тис. років тому почалося нове потепління, котре тривало і в першому тисячолітті нашої ери, відоме як «малий кліматичний оптимум». Даний період можна назвати також періодом забутих географічних відкриттів, на відміну від періоду Великих географічних відкриттів ХV та ХVІ ст.

В Х ст. різко зменшилося зледеніння в європейському секторі Арктики. Це відбулося під час Архизької перерви у зледенінні. Саме у ці часи відбулося відкриття Ісландії норманами (860 р. н. е.) та почалася її колонізація в 870 році.

Х. Альман зазначає, що в період колонізації клімат Ісландії був м’якшим від сучасного, снігова лінія та межа давньої рослинності розташовувалися вище. Зарості берези простягалися від гір до моря, льодовики були меншого розміру, ніж зараз.

Пізніше, в 895 році 25 кораблів під керівництвом норвезького моряка Еріка Рудого відправилися до західних берегів Гренландії, де в той час були родючі землі та хороші пасовища. В Гренландії утворилося два поселенських округи – Східна та Західна колонії на відстані 12 днів шляху. Загальна кількість жителів становила близько 4-5 тис. жителів.

З початку колонізації до середини ХІV ст. на західному узбережжі Гренландії клімат був більш м’яким, ніж в ХV ст.

Радіокарбоновий аналіз давнього вугілля, яке було взято із помешкань давнього норманського поселення дозволив встановити абсолютний вік, який сягає 900 та 1060 років. Це доводить, що поселення норманів виникло саме в Х-ХІ ст., тобто співпадає з кліматичним ритмом потепління.

З ХІІІ ст. в Гренландії почалося похолодання, що супроводжувалося наступом льодовиків. До середини ХІV ст. через різкі зміни клімату населення острову припинило займатися землеробством та скотарством, через складну льодовикову обстановку біля берегів порушився морський зв'язок між норвезькими колоніями та Скандинавією. Останнє норвезьке судно відправилося до Гренландії в 377 році, а із Гренландії останній корабель прийшов в 1410 році. Корабель, який був направлений до Гренландії в 1542 році для дослідження території Східної колонії не виявив там жителів.

З кінця ХV ст. в Ісландії також почалося похолодання клімату: пакові льодовики блокували північне узбережжя, де клімат став майже арктичним; льодовики наступали на культурні землі та поселення, рослинність стала бідною, що в свою чергу призводило до збідніння пасовищ. Населення було вимушене відступати перед наступаючими льодовиками. Приблизно в цей час відмічалися випадки замерзання Адріатичного моря та всієї поверхні Балтійського моря.

Таким чином, через тяжкі льодовикові умови плавання біля берегів Гренландії погіршилися, а із середини ХV ст. вони зовсім припинилися. До льодовикової блокади норвезькі колонії в Гренландії до ХІ-ХІІІ ст. сильно розрослися. Через тяжкі льодовикові умови вони зазнали краху та були знищені ескімосами в період 1341-1379 рр. н. е.

Загибель поселень та держав у давні часи також була пов’язана із впливом кліматичних змін на людське суспільство. Так, завершення існування держави норманів у Гренландії, аланів на Кавказі приурочене до зміни кліматичної обстановки на планеті, що характеризується настанням холодного періоду. Якщо такий період на початкових етапах становлення людства відіграв роль чинника еволюції через введення в дію різноманітних адаптаційних механізмів людини, то екстремум похолодання в епоху Середньовіччя у північних районах планети став причиною загибелі поселень даних територій. Людина була у ситуації відсутності можливостей для міграції, оскільки ареал існування держави норманів у Гренландії та аланів на Кавказі був окреслений природною межею зледенінь при настанні епохи похолодань.

Досить істотним є вплив змін клімату не лише безпосередньо на господарську діяльність людини, а й на історію цілих людських колективів – етносів. З початку XIII століття на території Східної Європи йшли інтенсивні процеси етногенезу, що привели у результаті до утворення декількох етносів. За цей же час на території Східноєвропейської рівнини кілька разів відбувалася зміна кліматичного режиму. При цьому на етнічний розвиток населення на цій території робило вплив не лише встановлення певного режиму зволоження, але і конкретна зміна одного кліматичного режиму іншим. В результаті етнічної еволюції за цей період склалося декілька великих етносів, ареали яких можна обкреслити таким чином: українці розселилися по лісовій, лісостеповій і степовій смузі від Карпат до Воронежа і Кавказу, білоруси освоїли болотисті ліси в центрі Східної Європи, литовці – частина Прибалтики з сирим вологим кліматом, татари – злиття Ками і Волги, башкири – степи і лісостепи Приуралля.

Система Київської Русі була адаптована до кліматичного режиму, при якому максимальне зволоження випробовувала лісостепова смуга. Розкішна північна частина степу і лісостепу давала можливість процвітання половецьким пологам і київським князям. Зміна домінування режиму зволоження до початку XIV століття привела до початку різкого усихання аридної зони і зволоження гумідної. При цьому минулі залишки господарства Київської Русі і половецького степу були зруйновані, давши можливість вироблення нових адаптивних форм.

У регіоні Східної Європи коливання клімату впливали не лише загалом на появу одних та зникнення інших етносів, їхню еволюцію, а й зокрема на політичні процеси, що цілком були зумовлені кліматичними, а відповідно й господарськими змінами на даній території. Яскравим прикладом, котрий підтверджує взаємозв’язок змін клімату та суспільних змін в країнах регіону є XVII ст., коли гумідизація клімату призвела до об’єднавчих процесів між етносами. Формування в даний період руського етносу завдяки об’єднавчим процесам дозволили йому надзвичайно широко розселитися по континенту.


М.М.Гупало - вчитель географії

Кривушівського НВК

Кременчуцький район

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13

Схожі:

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний факультет
Географія промислових комплексів” для студентів географічних факультетів / Укладач С.І. Іщук. Київський університет імені Тараса Шевченка. —...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Затверджую ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Затверджую ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний факультет
Організація краєзнавчо-туристичної діяльності” / Укладач Л. О. Голуб. Пдпу імені В. Г. Короленка. — Полтава, 2009. — 8 с. — Затверджено...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такі напрями підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка затверджую
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка / Укладачі: викладач кафедри фізичної культури І здоров'я...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
«Початкова освіта» для вступників з базовою освітою «молодший спеціаліст початкової освіти» / Укладачі: Зімакова Л. В., Зімниця Є....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи