Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства icon

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства




НазваПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства
Сторінка9/13
Дата17.11.2012
Розмір2.6 Mb.
ТипДокументи
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

^ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАГАДОК ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ ТА ЕКОНОМІКИ


Процеси ринкової трансформації сформували потребу до розширення економічного світогляду суспільства через економічну освіту громадян. Це викликало появу нового шкільного предмету „Основи економіки”, який був включений до інваріантної складової типових навчальних планів з 2001/2002 навчального року. Найпершою проблемою впровадження курсу став дефіцит спеціалістів. Невелика кількість годин, що відведена на предмет не дозволяє школам залучати на постійній основі фахових економістів. На наше глибоке переконання вчитель економіки, який не лише вичитує години з економіки, а виступає організатором процесу економічної освіти школярів, не може бути запрошеним сумісником, які б глибокі знання за ним не стояли, а радше консультантом, до якого вчителі звертаються за допомогою. В Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка підійшли до підготовки вчителя економіки з розумінням того, що це повинне бути доповненням до певної основної спеціальності. Унікальність економіки як предмету полягає в чудових інтегративних можливостях з більшістю шкільних дисциплін. За нашими спостереженнями найчастіше економіку в школах Полтавської області зараз викладають вчителі географії чи історії, рідше математики, трудового навчання. За базовим навчальним планом економіка віднесена до освітньої галузі „Суспільствознавство”, тому підготовка вчителів економіки на історичному факультеті є особливо доцільною і являє собою унікальне одночасне поєднання спеціальностей – географії, історії та економіки. Досвід викладання дисципліни „Методика навчання економіки” для студентів даної спеціальності і покладений в основу цієї статті.

На сучасному етапі велике значення приділяється прикладному аспекту формування знань, вмінню застосовувати отримані знання на практиці. В цьому контексті універсальність економічних знань полягає в можливості їх використання для пояснення оточуючої соціальної дійсності, адже в більшості подій суспільного життя можна знайти економічний контекст. Навчити студентів (та в подальшому через них і учнів) виокремлювати економічні аспекти в питаннях повсякденного буття та застосовувати в різних поєднаннях елементи економічних знань до конкретних життєвих ситуацій покликане використання „економічних загадок”. Методика їх створення і форми використання розроблені Радою з економічної освіти США і творчо застосовуються українськими вчителями, що пройшли підготовку через вітчизняні регіональні центри економічної освіти, або ознайомились з відповідною методичною літературою [1; 2]. У вітчизняній педагогіці ця методика лежить в руслі технології евристичного (пошукового) навчання, коли знання виступають інструментом, засобом розвитку пізнавальних можливостей учнів.

„Економічна загадка” – це парадоксальне запитання з оточуючої дійсності, відповідь на яке визначається економічними законами. Найголовнішою їх перевагою є можливість використання в навчанні відкритих задач, тобто таких, які можуть не мати однозначної відповіді, або в умові недостатньо інформації для їх розв’язання, адже саме життя складається з подібних відкритих задач (ми не є експертами з окремих питань і маємо обмежений доступ до інформації, правильне рішення з точки зору певної групи людей виявляється хибним в розумінні іншої, до того ж в економічній науці існують альтернативні погляди на пояснення одних і тих же подій). Тому практикування в їх розв’язуванні сприяє формуванню цілісного світогляду, що ґрунтується на міцних міждисциплінарних зв’язках; виводить студентів на найвищий рівень творчої активності; спонукає використовувати економічні знання в нестандартних ситуаціях; розвиває навички критичного мислення. Методика використання економічних загадок в навчальному процесі відноситься до активних форм і методів роботи і може відбуватися у вигляді „розумового штурму”, дискусії, роботи малих груп, конкурсу на кращу економічну загадку. Наш досвід засвідчив, що доцільно спочатку пропонувати для розв’язування загадки, що сформульовані викладачем особисто або наведені у відповідній літературі. Вони слугують взірцем для творчого пошуку студентів. В подальшому студенти залучаються до процесу створення власних „економічних загадок” і пошуку відповідей на них. Нижче наводяться приклади подібних економічних загадок, які умовно поділені на дві групи: 1) класичні, тобто ті, що описані в економічній літературі; 2) авторські, які створені студентами і викладачами Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка.

1. Класичні економічні загадки.

  • „Парадокс вартості”: „Батько теоретичної економіки” Адам Сміт в одній із праць запитував „Чому вода, яка настільки необхідна, що без неї неможливе життя, має таку низьку ціну, а алмази, які зовсім непотрібні, такі дорогі?” [3, с. 315]

^ Методика розв’язання. Як правило, студенти звертають увагу на рідкість і унікальність алмазів, що купівля алмазів – це вигідне вкладання капіталу, що витрати на видобуток алмазів дуже високі, а на водопостачання низькі. Викладач коментує: „Для 18 ст. подібні відповіді виглядали б переконливими, проте це не пояснює різницю в цінах, адже вся наявна в світі вода більш корисна, ніж вся світова пропозиція алмазів. Адам Сміт так і не розв’язав цей парадокс. Проте він обмежився вказівкою, що „споживча вартість” товару, тобто його загальне значення для економічного добробуту, – це не те саме, що його „мінова вартість”, тобто загальна сума грошей, за яку він продається. Сучасні економісти з легкістю пояснюють цей парадокс на основі концепції граничної корисності”. Після вивчення теми „Корисність продуктів і послуг” студенти знову повертаються до цієї задачі. Викладач стимулює розв’язання обговоренням питань:

  • В повсякденному житті з якою корисністю води ми маємо справу? (З граничною, бо ми вже маємо певну ступінь задоволення спраги, кожен випитий стакан води буде наступним, але не першим.)

  • Уявіть ситуацію, коли мова йде про загальну корисність води? (Людина в пустелі, що страждає від зневоднення.)

  • Порівняйте корисності води і алмазів. (Загальна корисність вище у води, бо людина в пустелі здатна віддати всі алмази світу за ковток води. Гранична корисність набагато вища у алмазів, так як кожен алмаз ми цінуємо більше, ніж додатковий стакан води. Тобто, перша порція води завжди корисніше алмазу, проте всі останні – навпаки.)

Студенти формулюють висновок, відповідаючи на підсумкове запитання: „Якою саме корисністю визначаються ринкові ціни?” (Ринкова ціна визначається граничною, а не загальною корисністю. Тому ціна алмазів висока, а води низька.) Викладач може завершити розгляд загадки висловлюванням невідомого американського студента: „Теорію економічної вартості легко зрозуміти, якщо пам’ятати, що хвіст виляє собакою: потрібно зосередитись на граничній, а не на загальній корисності”. В наступних загадках до цієї теми в студентів вже достатньо знань для їх самостійного розв’язання.

  • Все, до чого не торкався легендарний цар Мідас, перетворювалось в золото. Цар почав умовляти богів забрати свій дар назад. Чому? Яку економічну концепцію ілюструє ця легенда? [4, с. 6]

Відповідь. Ця легенда ілюструє теорію спадної граничної корисності товару чи послуги для споживача, коли остання одиниця товару приносить йому менше задоволення, ніж передостання. У випадку з царем Мідасем ми маємо справу з від’ємним значенням граничної корисності.

  • Задача Пола Хейні: студент-юнак відмовляється від побачення з коханою дівчиною посилаючись на підготовку до завтрашнього екзамену з фізики. Ображена дівчина у відповідь зауважує: „Невже фізика для тебе дорожче ніж я?” Як використовуючи економічні концепції можна з’ясувати, що юнак цінує більше – фізику чи дівчину? [5, с. 58]

Відповідь. Дівчина для юнака безумовно дорожче за фізику, проте гранична корисність знань з фізики в ситуації екзамену більша, ніж гранична корисність побачення з дівчиною.

2. Авторські економічні загадки. Нижче наводяться економічні загадки, що склали студенти історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка спеціальності «географія» під час вивчення курсу „Методика навчання економіки” (прізвища студентів вказано в дужках).

  • Інфляцію економісти вважають однією з економічних хвороб. Чому ж тоді частина людей вбачає від неї користь як собі особисто, так і економіці в цілому? (Габрусь С.)

Відповідь. Помірний темп інфляції може стимулювати економічне зростання; в короткостроковому періоді між рівнем інфляції і безробіттям спостерігається обернена залежність (крива Філіпса); інфляція вигідна боржникам, які повертають борг грошима з меншою купівельною спроможністю.

  • Відомо, що скупий платить двічі, чому ж тоді багато людей замість того, щоб купити одну якісну дорогу річ, як правило, на ці кошти купує декілька речей, дешевших, але і менш якісних? (Сидоренко І.)

Відповідь. Люди обирають альтернативу, яка їм здається найкращою, тому що з нею пов’язані найменші витрати і найбільші вигоди в порівнянні з іншою альтернативою. У кожного споживача своє уявлення про вигоду, проте купуючи дешеві товари вони не враховують віддалених наслідків такого рішення, наприклад, ціну ремонту.

  • ^ Чому чим далі ви їдете, тим менше сплачуєте перевізнику за кожен кілометр? (П’ятько Ю.)

Відповідь. Пояснює цю закономірність ефект економії на масштабах виробництва. Перевізники мають можливість встановити такі тарифи внаслідок того, що загальні середні витрати на один кілометр зменшуються за рахунок середніх постійних витрат.

  • Чому вчитель однакової кваліфікації за один і той самий урок в м. Києві отримує більшу заробітну плату ніж в м. Полтаві, адже погодинна оплата вчительської праці в межах України однакова? (Заєць Т.)

Відповідь. Вчителі відносяться до працівників бюджетної сфери. Не дивлячись на те, що на законодавчому рівні встановлюється розмір окладів, який не залежить від місця проживання, вчителі можуть отримувати надбавки за рахунок місцевих бюджетів. Бюджет Києва дозволяє зробити це.

  • Відомо, що продуктивність праці робітника прямо пропорційна його освіченості. Чому ж тоді учні, які вчились в школі на відмінно і мають кращі знання заробляють менше ніж ті, які навчалися погано і навіть не встигали? (Лихман М.)

Відповідь. На рівень зарплат крім продуктивності праці робітника впливає ще багато чинників. Можливо учні, що мають погані знання погоджуються на непрестижну, фізично важку, проте високооплачувану роботу, або вони володіють підприємницькими здібностями чи іншим унікальним талантом (в спорті, мистецтві).

  • ^ Чому після відкриття Америки європейці заради золота здатні були вбивати індіанців, хоча для індіанців воно такого значення не мало? (Серба П.)

Відповідь. Золото для індіанців відігравало духовну роль як уособлення зв’язку з Сонячним божеством, тобто воно було неекономічним благом, а для європейців золото – це універсальний засіб для отримання економічних благ і влади.

  • ^ Чому економісти отримують вищу зарплату ніж викладачі університету, які їх навчали? (Шевчук С.)

Відповідь. Рівень прибутковості підприємств, де працюють економісти, вищий ніж вузу (освітньої галузі), де вони навчались.

  • США мають величезні запаси нафти – 2% світових запасів і посідають за цим показником 11 місце серед країн світу. Чому тоді половину потреб в нафті ця країна імпортує? (Серба П.)

Відповідь. Імпортна нафта дешевша. В США експлуатуються тільки високорентабельні родовища, а інші консервуються.

  • ^ Чому в країнах Європи своя армія безробітних, проте вони із задоволенням беруть на роботу українців? (Кравченко О.)

Відповідь. Українці не конкурують з європейцями, бо зайняті важкою, непривабливою, молооплачуваною працею. Тобто, українці і європейці займають різні сегменти ринку праці. Також безробітні європейці отримують велику допомогу по безробіттю і тому, порівнюючи вигоди і витрати, обирають не працювати.

  • ^ Чому проїзд в маршрутці, автобусі чи тролейбусі коштує однаково як для тих пасажирів, що розвалилися на сидіннях, так і для тих, які ледве стоять на одній нозі? (Шабельник А.)

Відповідь. Згадайте соціальні цілі економічної системи. Така система оплати порушує економічну справедливість, проте вона відповідає економічній ефективності, інакше витрати на впровадження різної оплати, контроль за дотриманням прав на сидячі місця перевищили б суспільну користь від подібних заходів.

  • Відомо, що сарана може знищити всі посіви сільськогосподарських культур і спричинити голод. Тому здавна місцеві жителі ведуть боротьбу з цим шкідником усіма можливими способами. В 1936 році Міністерство сільського господарства Китаю, щоб підняти рівень сільськогосподарського виробництва, впровадило Закон про активну боротьбу з шкідниками. Чому ж тоді після його прийняття, населення Китаю на своїх наділах почало вирощувати сарану замість сільськогосподарських культур і її стало ще більше? (Окань Р.)

Відповідь. За кожну пійману сарану виплачувалась винагорода в розмірі 1 юань, що зробило здавання державі сарани більш прибутковою справою ніж вирощування сільськогосподарської продукції. З двох альтернатив селяни обирали кращу з них і діяли з точки зору економіки раціонально.

  • На ярмарку у Великих Сорочинцах можна спостерігати за дивною добовою динамікою коливання цін. Так солом’яний капелюх вранці коштує 4 грн., в обід його ціна зростає до 7 грн., а ввечері знову опускається до 4 грн. Чому? (Ніколаєнко І.)

Відповідь. За незмінної пропозиції (продавці мешкають на ярмарку) попит змінюється протягом доби – максимальна кількість споживачів на ринку спостерігається в обід, до того ж, враховуючи спекотну погоду, нагальність потреби також досягає піку саме в обідні години і попит стає нееластичним. Отже, крива попиту зміщується праворуч і вгору, що спричинює зростання цін на капелюхи в обід.

Запропоновані відгадки є лише одним з варіантів найбільш вірогідного пояснення описаних парадоксів. Актуальним є створення банку цікавих економічних загадок, які безумовно є дієвим методом активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів та розширюють педагогічний арсенал майбутнього вчителя. В якості проблемних запитань подібні загадки використовують в олімпіадних завданнях з економіки, проте не менш важливим є надання можливості учням та студентам позмагатися не лише в розв’язанні, але і в створенні економічних загадок. Використання в навчальному процесі економічних загадок доводить, що сфера застосування економічного мислення практично необмежена. В студентів розвивається вміння, використовуючи місцеві чи загальнонаціональні приклади, побачити проблему і шукати логічно обґрунтовані шляхи до її пояснення і розв’язання.

Література:

  1. Матеріали програми курсів підвищення кваліфікації вчителів економіки / керівник колективу розробників Решетняк О.В. – Київ, 2002. – Режим доступу : http://www.ucee.com.ua.

  2. Економіка в дії. 14 найпопулярніших уроків з економіки для викладання в середній школі / [Переклад з англ.] ; за редакцією Джейн С.Лопус, Емі М. Вілліс. – К. : Амадей, 2004. – 184 с.

  3. Самуельсон П. Економіка : підручник / П. Самуельсон. – Львів : Світ. 1993. – 494 с.

  4. Фирсов Е.Г. Экономика. Интеллектуальные игры для школьников / Е.Г. Фирсов. – Ярославль : Академия развития, 1998.—208 с.

  5. Травин Е.Н. Уроки экономики в школе : пособие для учителей экономики и обществознания / Е.Н. Травин – Ярославль : Академия развития, Академия Холдинг, 2003. – 160 с.: ил.— (Учитель года России). –160 с.



В.В. Уткін – студент-магістрант;

Л.П. Вішнікіна – к.п.н., доцент кафедри

географії та краєзнавства Полтавського

нац. пед. ун-ту імені В.Г. Короленка


^ ВИВЧЕННЯ ЖИТТЄВОГО ШЛЯХУ ТА НАУКОВОГО ДОРОБКУ В.О. ОБРУЧЕВА


Однією з нагальних проблем сучасної освіти є недостатній аналіз наукових надбань видатних науковців XXст. та залучення їхнього доробку до змістовного компоненту методики викладання географічних дисциплін у вишах і навчання географії у загальноосвітніх навчальних закладах. При цьому слід зазначити, що сучасні наукові положення, принципи та концепції сформувалися саме упродовж минулого століття. Відповідно до цього недостане дослідження біографій та наукових здобутків тих, хто власне і створював ці положення, принципи та концепції може призвести до негативних наслідків. Адже всі відкриття робить людина, а не книга.

Готуючись до уроків географії та занять з географічних дисциплін у вишах потрібно використовувати матеріали, що стосуються життєвого шляху та наукового доробку видатних вчених, адже у шкільних та вузівських підручниках недостатньо приділяється уваги діячам цього питанню.

Серед видатних радянських учених, що зробили великий внесок до скарбниці світових знань, значне місце посідає В. О. Обручев – відомий географ-мандрівник, геолог та громадський діяч. Величезний діапазон його наукової діяльності, що включає роботи з загальної і регіональної геології, з питань щодо походження лесів, з тектоніки, геоморфології, мерзлотознавства, палеогеографії, стратиграфії тощо вражає. Тим не менш його біографічні дані та наукові здобутки недостатньо висвітлюються в історії географії, і тому потребують ґрунтовного вивчення та систематизації таких відомостей.

Втім окремі періоди життя В.О. Обручева досліджувались різними вченими, а саме : М.С.Думітрашко [1], Е.М.Мурзаєвим [2], М.А.Коровіним [3], М.А. Поступальскою [4] та ін..

Беручись за аналіз життєвого шляху та творчості В.О. Обручева ми мали на меті поширити та систематизувати результати досліджень науковців та підготувати навчальні матеріали до їхнього наступного використання у географічній освіті як у вищій, так і основній школі.

Володи́мир Опана́сович О́бручев (10 жовтня 1863 — 19 червня 1956)-видатний російський геолог і географ. Він народився в с. Клепеніно на Волзі, колишньої Тверської губернії, у сім'ї армійського офіцера. Захоплення майбутнього науковця пригодницькими книгами, пристрасть до мандрівок та не досить заможний стан його сім’ї зумовили вибір місця навчання. Пізніше значну роль у долі майбутнього науковця відіграла поява серед викладачів гірського інституту І.В. Мушкетова. Саме цікаве викладення наукового матеріалу цим ученим сприяло обранню геології як сфери наступної діяльності багатьох його студентів.

Після закінчення інституту В.О. Обручев одержав звання гірського інженера і залучився до геологічних досліджень, пов’язаних із споруджуванням Закаспійської залізниці. За час роботи в цій експедиції він вивчав територію уздовж лівого берега Амудар'ї від Чарджоу до Керки.

Надалі науковець займався вивченням геологічної будови території Сибіру, центральної і середньої Азії. Він встановив, що піски Каракумів мають річкове, а не морське походження, як вважали раніше. Крім того з'ясував, що суха долина р. Узбой — це стародавнє русло р.Амудар’ї, через яке в середні віки води цієї річки потрапляли в Каспійське море.

У 1892—1893 В.О. Обручев брав участь в експедиції Г.Н. Потаніна до Центральній Азії., пройшов з нею більше 13 тис. км., обстежуючи переважно райони, яких до нього ніхто з європейців не діставався. Зібраний матеріал дозволив йому по-новому висвітлити геологічну будову і физико-географічні особливості цієї величезної території. За результатами експедиції він створив карти Східної і Центральної Монголії, Північного Китаю, гірської системи Нань-Шань, Циньлінь, плато Ордос, передгірь Східного Тянь-Шань тощо. Значним доробком цієї експедиції було відкриття шести невідомих раніше гірських хребтів.

Подальші дослідження науковця виявили, що в Центральній Азії відсутні морські відклади третинного періоду, а сама третинна система відкладів переважно представлена тут континентальними утвореннями. Головним об’ектом географічного вивчення В.О. Обручева була природа Сибіру. Він досліджував геоморфологічну та геологічну будову Олекмінсько-Вітімського району, Забайкалля, золотоносних районів басейну р. Лєни, гірських систем Саян та Алтая тощо. Крім того, виконав ґрунтовні обстеження родовищ золотата, дав прогноз їхніх перспективних пошуків.

До видатних наукових та прикладних доробків В.О. Обручева належать: обґрунтування теорії еолового походження лесів, розв’язання ряду важливих проблем металлогеннії, розробка класифікацій рудних родовищ та пісків. Вчений обґрунтував припущення про четвертинне зледеніння північної частини Сибіру та порівняно недавнє утворення западини оз. Байкал в результаті розривних порушень земної кори. Результати своїх досліджень він узагальнив у ґрунтовній праці «Геологія Сибіру» (т. 1—3, 1935—1938), в якій вперше ввів поняття «неотектоніка».

В своїй діяльності В.О. Обручев був не лише географом та геологом. Коло його творчих інтересів розповсюджувалось на етнографічні пошуки та дослідження. Результати цих досліджень знайшли своє відбиття у науково-фантастичних книгах «Плутонія», «Земля Саннікова» та інші його літературних творах. Літературна діяльність вченого-мандрівника сприяла популяризації географії серед широких верств населення, позаяк сприймалась як опис реальних подій.

У 1929 р. В.О. Обручева було обрано дійсним членом Академії наук СРСР, після чого він переїхав до Ленінграда, де очолив Геологічний інститут. У цей період він займався питаннями мерзлотознавства і очолив в 1930 р. академічну комісію (пізніше Комітету) з вічної мерзлоти, а пізніше Інститут мерзлотознавства (1939 р.), став першим директором якого він став.

У 1935 р. Академію наук було перенесено до столиці і вчений повернувся до Москви. У 1938 р. Академія наук заснувала премію імені В.О. Обручева для молодих учених за кращі роботи з геології Сибіру.

На початку Великої Вітчизняної війни В.О. Обручев евакуювався до Свердловська, де працював на оборону і продовжував трудитися над багатотомною «Історією геологічного дослідження Сибіру».

Не зважаючи на труднощі військового часу (брак друкарських робочих, паперу) продовжували виходити великими тиражами його науково-популярні книги і брошури, було видано ґрунтовну працю «Основи геології» (1944). У передмові до книги вчений говорить про те, що існують «Цікава фізика», «Цікава хімія», «Цікава алгебра», «Цікава мінералогія» та інші аналогічні твори, в яких у легкій і доступній формі розповідається про основні положення відповідних наук. Тож автор поставив на меті створити цікаву і захоплюючу книгу з геології та блискуче її реалізував.

У роки війни В.О. Обручев написав ряд науково-популярних статей: «Що дала геологія для оборони наший Батьківщини і що вона може дати ще», «Крижані склади», «Успіхи геологічних наук за 25 років в СРСР», «Як утворилися викопні скарби Уралу» тощо. У 1946 р. вийшов черговий науково-популярний твір академіка В.О. Обручева – «Походження гір і материків».

У 1947 р. за видатні здобутки у розповсюдженні наукових знань Володимира Опанасовича Обручева було обрано почесним членом Всесоюзного товариства по розповсюдженню політичних і наукових знань, а його книги були визнані зразком популяризації. У тому ж році Академія наук присудила В.О. Обручеву за наукові досягнення першу золоту медаль імені А.П. Карпінського, одночасно він був вибраний почесним президентом Географічного товариства СРСР. До того вчений обирався почесним членом Мінералогічного товариства, Московського товариства випробувачів природи, Лондонського географічного товариства, товариства землезнавства в Берліні, Гамбурського і Угорського географічних товариств, Американських географічного і геологічного товариств, а також – Нью-йоркського музею природної історії.

Усе вище зазначене дозволяє зробити висновок, що основними напрямками роботи вченого були: дослідження: походження лесів Центральної та Середньої Азії, зледеніння й вічна мерзлотав межах Сибіру, тектоніка і тектонічна будова Азії, геологія родовищ золота та інших руд Сибіру.

На всіх етапах наукового шляху вчений мав підтримку своєї сім’ї. У лютому 1887 він одружився з Лізі Лур’є, яка заради чоловіка прийняла православ’я. Їхній шлюб тривав близька 45 років, у сім’ї народилося троє синів (Володимир (1888-1966), Сергій (1891-1965) і Дмитро (1900-1970)).

Діти В.О. Обручева продовжили його справу: Володимир став зоологом і географом, Дмитро - палеонтологом, а Сергій – геологом. Проте найбільший внесок у науку належить С.В. Обручеву, який досліджував хребет Черського, обстежив Полюс холоду північної півкулі та відкрив Тунгуський вугленосносний басейн. Цікаво, що сини успадкували літературні та лінгвістичні здібності батька. Зокрема, Сергій оволодів 11 мовами, у числі яких значилися латина та есперанто. Природничими науками займалисяінші й інші члени сім’ї академіка.

Останні роки свого життя академік Обручев В.О. часто хворів, що було наслідком його активного експедиційної діяльності. Не зважаючи на те, що в 1948 році він втратив зір, продовжував наукову діяльність. 19 липня 1956 року після довгої і тривалої хвороби великий геолог та географ помер в московській лікарні від запалення легенів.

Проте пам’ять про нього залишиться назавжди – ім'ям В.О. Обручева названий мінерал обручевит, гірський хребет у Туві, гору у верхів'ях р. Вітіма, льодовик на полярному Уралі, підводна височина в Тихому океані біля берегів Камчатки, оазис в Антарктиді та інші географічні об'єкти.


Література

  1. Думітрашко Н. В.О. Обручев / Н. Думітрашко – М. : Географія, 1955. - 40 с.

  2. Мурзаев Э. М. Владимир Афанасьевич Обручев / Є.М. Мурзаєв, В.В. Обручев, Г. Е. Рябухин – М. : Знание, 1959. – 245 с.

  3. Коровин М. Знаменитый исследователь Азии, основоположник сибирской геологии / М. Коровин, Д. Стрельников и др. // Известия АН СССР. Серия геологич. 1944. № 1. - 14 с.

  4. Поступальская М. В.А. Обручев / М. Поступальская, С. Ардашникова – М. : Знание, 1963. – 208 с.


Н.С. Барскова – методист

відділу освіти виконкому

Комсомольської міської ради

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Схожі:

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний факультет
Географія промислових комплексів” для студентів географічних факультетів / Укладач С.І. Іщук. Київський університет імені Тараса Шевченка. —...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Затверджую ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
Затверджую ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний факультет
Організація краєзнавчо-туристичної діяльності” / Укладач Л. О. Голуб. Пдпу імені В. Г. Короленка. — Полтава, 2009. — 8 с. — Затверджено...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такі напрями підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка затверджую
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка / Укладачі: викладач кафедри фізичної культури І здоров'я...
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
«Початкова освіта» для вступників з базовою освітою «молодший спеціаліст початкової освіти» / Укладачі: Зімакова Л. В., Зімниця Є....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи