Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології icon

Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології




НазваРобоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології
Сторінка2/6
Дата28.06.2012
Розмір0.72 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6
^

3. Зміст навчальної програми з мікробіології та вірусології


ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ

ВСТУП

Визначення мікробіології як науки. Галузі мікробіології: загаль­на, медична, ветеринарна, технічна, сільськогосподарська, океаніч­на, космічна. Біотехнологія.

Значения медичної мікробіології для практичної діяльності лікаря-стоматолога.

Медична мікробіологія та її розділи: бактеріологія, вірусологія, протозоологія, мікологія та ін.

Задачі медичної мікробіології у вивченні біологічних властиво­стей патогенних та непатогенних мікроорганізмів, закономірностей їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем; розробка та використання методів мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики інфе­кційних хвороб. Методи дослідження мікроорганізмів. Використан­ня мікробів для одержання імунобіологічних, хіміотерапевтичних медичних препаратів і біотехнологічних процесів.

Зв’язок медичної мікробіології з практичною діяльністю лікаря. Принципи організації мікробіологічної служби, заклади мікробіоло­гічного профілю.

Мікроби як основний об’єкт вивчення мікробіології. Доклітинні і клітинні форми мікробів (пріони, віроїди, віруси, бактерії, гриби, най­простіші). Спільні з вищими тваринами і рослинами ознаки мікробів: самоорганізація, самовідтворення, саморегуляція, онтогенетичний і філогенетичний розвиток. Специфічні ознаки мікробів. Особливості мікроорганізмів як живих істот: мікроскопічні розміри, порівняно про­ста організація, велика швидкість розмноження, виключна біохімічна активність, пластичність і пристосовуваність, повсюдне поширення в біосфері, можливість патогенних властивостей.
^

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІКРОБІОЛОГІЇ


Перші уявлення про контагії.

Винахід мікроскопа і відкриття мікроорганізмів (А. Левенгук та ін.). Відкриття перших патогенних мікроорганізмів - збудників фавуса та сибірки.

Виникнення та становлення мікробіології як науки (друга поло­вина XIX ст.). Роботи Л. Пастера, Р. Коха та їх шкіл. Їх значення для медичної мікробіології. Відкриття збудників основних інфекційних захворювань людини. Розробка методів їх культивування та дифере­нціації.

Медична мікробіологія в першій половині XX сторіччя. Пода­льші відкриття збудників інфекційних хвороб. Розвиток хіміотера­певтичного напрямку в мікробіології та медицині (П. Ерліх та ін.). Відкриття антибіотиків (О. Флемінг та ін.).

Відкриття вірусів. Становлення вірусології як самостійної науки. Д.Й.Івановський - засновник вірусології. Вірусологія у першій поло­вині XX ст. Відкриття вірусів, які вражають тварин, людей, бактерії (бактеріофаги) та спричиняють пухлини у тварин (онкогенні віруси). Розробка методів лабораторної діагностики вірусних інфекцій.

Сучасний період розвитку медичної мікробіології (друга поло­вина XX ст. - початок XXI ст). Значення науково-технічного прогре­су в галузі молекулярної біології і генної інженерії, генетики для подальшого розвитку теоретичної та прикладної медичної мікробіо­логії, вірусології та імунології.

Прогрес вірусології у другій половині XX ст., пов’язаний з ви­вченням структури, біохімії, генетики вірусів. Відкриття нових віру­сів - збудників захворювань людини (віруси гепатитів, ВІЛ, гемора­гічних гарячок, вірусу Ебола та ін.). Пріони та їх еволюція. Розробка сучасних методів лабораторної діагностики, профілактики і терапії вірусних інфекцій.

Роль російських та українських вчених у розвитку мікробіоло­гії. Вклад Д.Самойловича, М.М. Тереховського, Д.И. Івановського, Г Н. Габричевського, Д.Л.Романовського, Ф.Я. Чистовича, Л.С. Ценковського, Г. М. Мінха, О.О.Мочутковського, Ф.О. Леша, І.І. Мечникова, М.Ф. Гамалії, Д.К. Заболотного, В.К. Високовича, В.В. Підвисоцького, З.В. Єрмольєвої, П.Ф. Здродовського, В.М. Жданова, А.О. Смородинцева, М.П. Чумакова, Л.О. Зільбера, С.М. МІнервіна, С.С.Дяченка, В.С. Деркача, С.Г. МосІнга у розвиток медичної мікро­біології, вірусології та імунології.

Одержання нових профілактичних та лікувальних препаратів, розвиток мікробіологічної промисловості. Досягнення медичної мікро-біології у зниженні захворюваності на інфекційні захворювання.

Значення мікробіології в підготовці лікаря-стоматолога.
^

СИСТЕМАТИКА І НОМЕНКЛАТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ


Історія розвитку ідей про систематику мікроорганізмів. Сучасні уявлення про еволюцію світу мікробів. Принципові відмінності у структурі і функціях між прокаріотами (бактерії), еукаріотами (гри­би, найпростіші), вірусами, віроїдами, пріонами.

Філогенетична (природна) систематика та використання гено-систематичного підходу. Архебактерії і еубактерії.

Штучна (ключова, нумерична) систематика. Систематика за Д. Берджі.

Класифікація прокаріотів, таксономічні групи. Вид та його визна­чення в мікробіології. Внутрішньовидові категорії, підвиди, варіанти.

Поняття про популяцію, культуру, штам і клон у мікроорганіз­мів. Бінарна номенклатура бактерій.

Сучасна класифікація вірусів, принципи, покладені в основу її ство­рення. Номенклатура вірусів: родина, підродина, рід, вид, варіанти.

Класифікація грибів.

Класифікація найпростіших.

^ МОРФОЛОГІЯ І ХІМІЧНИЙ СКЛАД МІКРОБІВ КЛІТИННОЇ БУДОВИ

Структура і морфологія прокаріотів

Основні форми і розміри бактерій. Хімічний склад бактеріаль­ної клітини: вода, хімічні елементи та мінеральні речовини, нуклеї­нові кислоти, білки, ліпіди, вуглеводи. Особливості хімічного скла­ду бактерій у порівнянні з еукаріотичними клітинами.

Структура бактеріальної клітини. Морфофізіологічні особливо­сті грампозитивних І грамнегатавних бактерій. Джгутики., війки, ка­псула, клітинна стінка, периплазма, цитоплазматична мембрана, ну-клеоїд, цитоплазма, рибосоми, мезосоми, плазміди, включення. Хі­мічний склад і функціональне значення різних структур прокаріотів. Поліморфізм бактерій. Форми існування бактерій, які перебувають у спокої (спори). Спороутворення. Властивості L-форм бактерій.

Особливості ультраструктури і хімічний склад спірохет, актино­міцетів, рикетсій, хламідій, мікоплазм.

Основні методи дослідження морфології бактерій (методи мік­роскопії). Світлова мікроскопія з використанням імерсійних об’єктивів, темнопольна, фазовоконтрастна, люмінесцентна мікроскопія. Елек­тронно-мікроскопічні методи дослідження мікроорганізмів. Препарати для мікроскопії, техніка їх виготовлення.

Прості та складні методи фарбування. Методи Грама, Ціля-Ні-льсена, Ожешко, Нейссера, Буррі-Гінса, Йоне та ін. Механізми взає­модії барвників зі структурами бактеріальної клітини. Фактори, що впливають на фарбування бактерій за Грамом. Мікроскопічний метод діагностики інфекційних захворювань.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології iconЕкзаменаційні питання з курсу мікробіології, вірусології, імунології
Задачі медичної мікробіології та вірусології у вивченні збудників інфекційних захворювань, вдосконаленні методів лабораторної діагностики,...
Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології iconЕкзаменаційні питання з курсу мікробіології, вірусології, імунології
Задачі медичної мікробіології та вірусології у вивченні збудників інфекційних захворювань, вдосконаленні методів лабораторної діагностики,...
Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології iconТематичний план практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології для студентів ІІІ курсу медичного факультету
Основи санітарної мікробіології та вірусології. Санітарно-мікробіологічне дослідження води, грунту, повітря
Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології iconЕкзаменаційні питання з курсу мікробіології, вірусології, імунології
Медична мікробіологія та предмет її вивчення. Задачі медичної мікробіології та вірусології у вивченні збудників інфекційних захворювань,...
Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Сумський державний університет Медичний інститут Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією та курсом мікробіології, вірусології та імунології
Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією та курсом мікробіології, вірусології та імунології
Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології iconТематичний план лекцій з мікробіології, вірусології та імунології для студентів
Предмет, мета та завдання мікробіології. Етапи розвитку мікробіології. Зв’язок мікробіології з фармацією, фармакологією, технологією...
Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології iconРобоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології
Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового...
Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології iconТематичний план лекцій з курсу мікробіології, вірусології, імунології для студентів 2 курсу стоматологічного факультету вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
Предмет і задачі медичної мікробіології. Морфологія та ультраструктура бактерій
Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології iconТематичний план лекцій з мікробіології, вірусології та імунології для студентів фармацевтичного факультету заочнї форми навчання (термін навчання 4,5 років)
Предмет та завдання мікробіології. Зв’язок мікробіології з фармацією, технологією виготовлення ліків. Принципи класифікації та систематики...
Робоча навчальна програма з мікробіології, вірусології та імунології iconОсобливості перебігу інфекційного мононуклеозу в сумській області
СумДУ, кафедра інфекційних хвороб і епідеміології з курсом мікробіології, вірусології та імунології
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи