Апн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко icon

Апн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко




НазваАпн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко
Сторінка2/5
Дата30.06.2012
Розмір0.49 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5

Значну увагу професор В.К.Сидоренко приділяє підготовці науково-педагогічних кадрів – він здійснює керівництво аспірантами та здобувачами наукового ступеня доктора і кандидата педагогічних наук (всього він підготував 26 кандидатів і 3 доктори наук), активно виступає опонентом на захистах кандидатських і докторських дисертацій. Його колишні аспіранти і здобувачі, а нині кандидати і доктори педагогічних наук, доценти розвивають наукові ідеї свого керівника і наставника у різних куточках України: І.С.Голіяд, І.В.Жерноклеєв, В.В.Юрженко (НПУ імені М.П.Драгоманова), В.О.Давидович (Чернівецький національний університет), Т.А.Андронюк (Херсонський державний університет), С.П.Павх (Тернопільський національний педуніверситет), М.І.Бондаренко, В.Б.Харламенко, Н.П.Щетина (Глухівський державний педуніверситет), В.В.Васенко (Переяслав-Хмельницький державний педуніверситет), Л.О.Грищенко (Полтавський державний педуніверситет), Ю.М.Ковбаса (Чернігівський державний педуніверситет), Д.О.Лазаренко (Слов’янський державний педуніверситет), В.М.Манько (Національний аграрний університет), Л.З.Тархан (Кримський інженерно-педагогічний університет) і багато інших.


Професор В.К.Сидоренко бере активну участь в роботі спеціалізованих Вчених рад по захисту кандидатських і докторських дисертацій. Він є головою спеціалізованої Вченої ради з теорії та методики трудового навчання і креслення, членом спеціалізованої Вченої ради з теорії та методики професійної освіти в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.

Багато зусиль докладає В.К.Сидоренко вдосконаленню навчально-виховного процесу на рідному педагогічно-індустріальному факультеті НПУ імені М.П.Драгоманова. Він бере безпосередню участь у чисельних заходах, що сприяють якнайповнішому наближенню фахової підготовки вчителя трудового навчання до реальних потреб загальноосвітньої школи, активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів, якнайширшому залученню їх до навчально-дослідницької діяльності. Він прибічник повсюдного застосування інформаційних технологій у навчанні. За його оригінальними методичними розробками вивчали креслення, технічну естетику, основи стандартизації, профорієнтацію багато поколінь студентів.

Найвідповідальнішим аспектом своєї діяльності В.К.Сидоренко вважає керівництво рідною йому кафедрою трудового навчання і креслення НПУ імені М.П.Драгоманова, яку він очолює з 2000р. За роки керівництва кафедрою йому вдалося згуртувати колектив, який по праву є науковим лідером в галузі теорії та методики трудового навчання в Україні.

Наукові ідеї В.К.Сидоренка добре відомі і в багатьох країнах Європи. За останні роки ним започатковано співпрацю з вченими-педагогами із Великобританії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Хорватії, Швеції. Показником такої співпраці є багаторазові спільні міжнародні конференції.

У багатьох педагогічних колективах вищих педагогічних закладів освіти України знають В.К.Сидоренка як принципового, вимогливого і разом з тим доброзичливого голову Державної екзаменаційної комісії чи експерта під час проведення атестаційних чи акредитаційних заходів.

Характерною рисою В.К.Сидоренка є його готовність щедро поділитись творчими здобутками з учнями та колегами. Він є частим гостем педагогічних колективів багатьох середніх загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих закладів освіти, до нього звертаються за порадами з усіх куточків України. І в цьому він вбачає своє покликання – завжди поділитись ідеями зі своїми учнями і колегами, безкорисливо надати кваліфіковану пораду чи консультацію всім, хто звертається до нього. Тому і найвища нагорода для нього – визнання та авторитет серед учнів, колег, товаришів.

Перебуваючи у постійному науковому пошуку, генеруючи чисельні ідеї, В.К.Сидоренко завжди цінить корисну пораду, надійну підтримку друзів і соратників, до яких він у першу чергу відносить докторів наук, професорів Р.С.Гуревича, О.М.Коберника, Г.В.Терещука, О.Т.Шпака, М.І.Шута.

Глибоко переконаний В.К.Сидоренко в тому, що неоціненний скарб кожної людини – то наявні у неї знання. А головне джерело цих знань – книга. Тому він до нестями любить книги.

У своїй діяльності В.К.Сидоренко ніколи не шукає легких шляхів або привілеїв. Тільки завдяки наполегливій праці здобув громадське визнання і шану.

^

НАУКОВІ ЗДОБУТКИ ВІКТОРА СИДОРЕНКА



Як фахівець в галузі теорії та методики навчання графічним дисциплінам школярів та студентів вищих закладів освіти має авторитет в широких науково-педагогічних колах України та за її межами. Спектр його наукових уподобань широкий.

Тривалий час професор В.К.Сидоренко проводить глибокі теоретичні дослідження проблем графічної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ та студентів вищих навчальних закладів. Завдяки цьому всебічно обґрунтовано дидактичні основи курсу креслення, встановлено закономірності формування графічних знань та умінь. Це стало основою переконливого доведення, що шкільний курс креслення слід розглядати як обов’язковий елемент загальної середньої освіти, а вузівський – як складову професійної підготовки фахівця.

Професором В.К.Сидоренко вперше зроблено акцент на необхідність формування графічної культури школярів. Важливе місце у цьому повинно бути відведено рівню сформованості графічних знань і вмінь, які можуть виступати засобом пізнання навколишнього світу. Але ці знання і вміння не повинні бути статичними. Це означає, що володіючи високим рівнем графічних знань і вмінь, школяр за кожним графічним зображенням, за кожною лінією чи умовною позначеною на ньому повинен “бачити” реальний просторовий образ, уміти пов‘язати його з реальним об‘єктом навколишньої дійсності. У більш широкому розумінні графічна культура повинна відображати здатність людини прогнозувати, планувати і коригувати свої дії, будувати процес діяльності в образах, а потім вже втілювати його в реальні дії чи процеси. Дослідження В.К.Сидоренком механізмів формування графічних знань та вмінь довели, що уміння створювати в уяві образи об‘єктів діяльності і оперувати ними – характерна особливість інтелекту людини. Вона полягає у можливості довільно актуалізувати образи на основі заданої графічної інформації (у процесі розв‘язування конкретної задачі), видозмінювати їх під впливом різних умов (навчальних чи виробничих) або за власною ініціативою, вільно перетворювати їх і на цій основі створювати нові образи, суттєво змінені порівняно з початковими. Тому є всі підстави вважати, що графічна культура школяра у певній мірі може сприяти його розумового розвитку.

Дослідження В.К.Сидоренка переконують, що визначальним компонентом розумового розвитку школярів на уроках креслення виступає специфічний вид образного мислення – просторове мислення, яке характеризується своєрідністю змісту (оперування образами) і характеру здійснення (видозміна образів в уяві). Для цілеспрямованого впливу на розвиток просторового мислення в процесі графічної діяльності В.К.Сидоренком розроблено дидактичну модель, основу якої утворюють три системи розумових дій: аналізу, синтезу і керування процесом мислительної діяльності.

Упродовж багатьох років В.К.Сидоренко брав участь у проведенні досліджень вдосконалення графічної підготовки учнів професійно-технічних досліджень. Результатами цих досліджень стали принципи уніфікації теоретичних основ структури та змісту курсу креслення для майбутніх кваліфікованих робітників. Важливим здобутком цього аспекту дослідження стала розробка принципово нового підходу до створення ефективної методики навчання кресленню. В її основу покладено класифікацію графічних понять за рівнем їх складності. Оригінальність цієї методики полягає в тому, що в її основу покладено класифікацію графічних понять, а певній групі понять відповідають типові методичні прийоми їх формування.

Професором В.К.Сидоренком вперше теоретично обґрунтовано умови реалізації конструкторсько-технологічного підходу у вивченні вузівського курсу креслення. Цей підхід означає, що будь-яке питання власне графічного характеру повинно розглядатися з позиції конструкторсько-технологічної діяльності. Тому він передбачає, що питання побудови зображень на кресленнях та супутні їм процеси повинні відбуватися на основі поєднання геометричних знань із знаннями технологічного характеру. Такий підхід вирішує непрості проблеми міжпредметних зв’язків курсу креслення з багатьма технічними предметами.

Важливе значення для графічної підготовки майбутніх фахівців у вищому педагогічному закладі освіти має теоретично обґрунтований В.К.Сидоренком узагальнений підхід до навчання розв’язуванню графічних задач. В основу цього покладено запропоновану типологію графічних задач. Для кожної типової задачі розроблено узагальнений алгоритм її розв’язування.

Значну увагу В.К.Сидоренко приділяє дослідженню інтеграційних процесів та закономірностей в освіті. Проведені ним дослідження свідчать про те, що на основі реалізації інтеграційних підходів до визначення змісту загальної середньої освіти не тільки на якісно новому рівні вирішуються питання навчання і виховання, оптимального конструювання навчальних предметів, а й закладається фундамент для комплексного бачення школярами складних проблем дійсності.

Разом з тим, В.К.Сидоренком теоретично обґрунтовано і експериментально підтверджено, що в умовах інтеграції трудового навчання і креслення стає можливим забезпечити цілісність процесу розвитку технічного мислення школярів як системотвірного фактору основних компонентів їхніх технічних здібностей. Це означає, що розвиток технічних здібностей школярів потребує взаємодії образно-дійових компонентів мислення з науковими технічними знаннями. Саме такій вимозі відповідає функціонування дидактичної системи, в основу якої покладено інтеграцію трудового навчання і креслення.

На думку В.К.Сидоренка створення інтегрованих курсів дає підстави по новому вирішувати проблему фундаментальної підготовки у вищому навчальному закладі. Ним переконливо обґрунтовано, що фундаментальні предмети – це та теоретична основа, яка закладує основи для професійної підготовки. З іншого боку – це й засіб засвоєння змісту професійної діяльності. Як свідчать проведені В.К.Сидоренком дослідження, фундаментальність підготовки повинна полягати не у засвоєнні навчальних предметів, традиційно віднесених до фундаментальних, а в широті та грунтовності, яка забезпечує у перспективі професійну мобільність фахівця, розширює його професійну компетентність, формує готовність до оперативного реагування на можливі зміни у сфері професійної діяльності та безперервне підвищення кваліфікації. Професором В.К.Сидоренко теоретично обґрунтовано доцільність створення принципово нових інтегрованих курсів з нарисної геометрії та креслення, машинознавства й основ виробництва для вищих педагогічних закладів освіти. Останнім часом предметом уваги В.К.Сидоренка стали проблеми фундаментальної підготовки фахівців у вищих технічних закладах освіти.

Найвагомішим науковим здобутком В.К.Сидоренка є його дослідження сучасних теоретико-методологічних проблем трудового навчання школярів. Ним переконливо доведено, що в нових умовах соціально-економічного розвитку України існуюча система трудової підготовки учнівської молоді вичерпала свої можливості. Відбувається стрімка переорієнтація ціннісних орієнтирів в суспільстві, перебудова системи суспільного виробництва, що відображається відповідними змінами на ринку праці. Тому стає цілком очевидною невідповідність між традиційним змістом трудового навчанням і потребами суспільного розвитку. Разом з тим звичні для багатьох поколінь уявлення про зміст уроків трудового навчання стають причиною відвертого принизливого ставлення до ролі і місця трудової підготовки в системі загальної середньої освіти. До причин, що викликали незадоволеність у суспільстві існуючою системою трудового навчання, В.К.Сидоренко відносить: недостатню сформованість особистості учня до трудової діяльності у нових соціально-економічних умовах; відрив змісту трудової підготовки від потреб сучасного суспільства та ринку праці, недооцінку сучасних досягнень в галузі техніки і технологій; надмірну спрямованість трудового навчання на виробниче середовище і применшення інших життєво необхідних сфер діяльності - господарчої, надання послуг соціального обслуговування тощо; низьку інтелектуальну насиченість змісту предмету, що призвело до уповільнення саморозвитку учнів, а трудове навчання – до розряду другорядних у навчальному плані школи; розрив, який посилюється від класу до класу, між системами загальноосвітньої і трудової підготовки і знецінення її в очах учнів та їх батьків; недостатнє використання різноманітних форм організації трудового навчання. тощо

Професором В.К.Сидоренком теоретично обґрунтовано необхідність організації трудового навчання на основі проектно-технологічного підходу. Проектна методика навчання найбільш придатна для реалізації особистісно-орієнтованого підходу до навчання. Вона є новою педагогічною технологією і являє собою можливу альтернативу традиційній класно-урочній системі. Доцільність застосування проектної методики в сучасній шкільній освіті, на думку В.К.Сидоренка, зумовлена очевидними тенденціями в освітній системі до більш повноцінного розвитку особистості учня, його підготовки до реальної діяльності. Вона забезпечує не тільки міцне засвоєння навчального матеріалу, але й інтелектуальний і моральний розвиток учнів, їхню самостійність.

Творчу проектно-технологічну діяльність школярів у процесі трудового навчання В.К.Сидоренко розглядає як інтегративний вид діяльності по створенню виробів чи послуг, що мають об’єктивну чи суб’єктивну новизну і особисту чи суспільну значимість. На його думку проектно-технологічна діяльність інтегрує всі види сучасної діяльності людини: від появи творчого задуму до реалізації готового продукту. Виходячи з цього перед вчителем трудового навчання ставиться мета не лише навчити кожного учня сукупності трудових операцій та прийомів, а формувати технічно освічену особистість, здатну швидко адаптуватися до стрімких змін в сучасному техногенному середовищі. Тобто мова повинна йти вже не про звичне для багатьох поколінь трудове навчання, а про початкову технічну освіту як невід̉ємний компонент сучасної загальної середньої освіти.

Професором В.К.Сидоренком обґрунтовано, що проектно-технологічний підхід дасть можливість реалізувати варіативність у змісті трудової підготовки, тобто уникнути жорсткої регламентації наповнення змісту навчальної діяльності учнів. При правильному спрямуванні діяльності учнів, виконання творчих проектів набере рис справжньої продуктивної праці, звільненої від формалізму і вимушеного виконання робіт, які далеко не завжди сприймалися самими учнями.

В.К.Сидоренко переконаний у тому, що завдяки проектній методиці трудове навчання повинно стати інтегративною освітньою галуззю, яка синтезує в собі наукові знання з математики, фізики, хімії, біології, дизайну, економіки, основ правознавства і показує їх прояв в роботі промисловості, сільського господарства, енергетики, транспорту, зв̉язку, будівництва, сфери надання послуг, ведення домашнього господарства, культури побуту і інших напрямків діяльності людини. Це в свою чергу буде сприяти посиленню мотивації учнів до вивчення інших загальноосвітніх предметів.

У багатьох публікаціях В.К.Сидоренка переконливо доведено, що принципово нова проектно-технологічна система трудового навчання викликає потребу суттєвого оновлення його змісту, спрямованого на формування уявлень та знань про перетворюючу діяльність людини, яка в сучасних умовах пронизує весь її життєвий простір: побут, розваги, навчання, виробничу сферу, управління. Вона визначає місце людини в природі і суспільстві, рамки її втручання в природні процеси. Центральне місце в знаннях про перетворюючу діяльність повинна зайняти техніка як загальнокультурна парадигма, що забезпечує єдність матеріальної і духовної культури, взаємозв’язок усіх видів культури (трудової, правової, моральної, художньої й ін.), а також обумовлює необхідність виділення універсальної культури, що зв’язує суспільство з середини.

В.К.Сидоренком теоретично обґрунтовано, що новий зміст трудового навчання повинен забезпечити формування: 1) уявлень про різноманітність видів перетворюючої діяльності, про наслідки їх впливу на особистість, культуру, природу і суспільство, про еволюцію техногенного середовища; 2) умінь оцінювати стан техногенного середовища, орієнтуватися в ньому, розуміти необхідність запобігати впливу негативних наслідків техногенної діяльності на людину, природу і суспільство; 3) знань про техніку як результат інтегрованої пізнавально-перетворюючої взаємодії людини і природи. Результатом цього може стати розуміння техніки як засобу пізнання і впливу на життєве середовище людини; 4) знань про загальнонаукові закономірності в технічних об’єктах і процесах, які заповнюють навколишній простір людини. Такі знання можуть стати основою для уміння зрозуміти будову технічного об’єкта чи можливості процесу, пояснити принцип його дії та запропонувати можливості для вдосконалення; 5) умінь прогнозувати і проектувати процеси, об’єкти і засоби перетворюючої діяльності відповідно до заданих умов їх функціонування; 6) умінь планувати власну технічну діяльність, дотримуватись норм і правил технічної культури і культури праці.

Професор В.К.Сидоренко стоїть на позиції, що окреслені вимоги до змісту трудового навчання стануть основою технічної орієнтації школярів та формування в них трудових компетенцій, необхідних для опанування обраної сфери профільного трудового навчання у старшій школі. Оновлений зміст трудового навчання забезпечить формування технічної культури і культури праці, необхідних кожній людині у її повсякденному житті, навчальній та трудовій діяльності. Новий за своєю сутністю навчальний предмет дасть можливість відобразити у його змісті технологію не тільки як спосіб практичного перетворення природи та суспільства, суспільних відносин, але й як спосіб формування світу людської культури. Тобто стане можливим подати технологію як цілеспрямовано організований процес трансформації природних об’єктів у світ матеріальної культури суспільства.

Широкого визнання набули результати проведених останнім часом досліджень В.К.Сидоренка в галузі розвитку науково-технічної творчості студентської молоді, методології науково-педагогічних досліджень. Він є автором навчальної програми та оригінального навчального посібника з основ наукових досліджень для студентів педагогічних спеціальностей вищих закладів освіти.


1   2   3   4   5

Схожі:

Апн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко iconАпн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко
Віктор Костянтинович Сидоренко: Біобібліографічний покажчик /Упоряд. Н.І. Тарасова, Г.І. Шаленко; Національний педагогічний університет...
Апн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко iconКопиленко Олександр Любимович, д ю. н., член-кореспондент Національної академії наук України, директор Інституту закон
України, голова Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, академік апн україни, президент Одеської національної юридичної...
Апн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко iconКопиленко Олександр Любимович, д ю. н., член-кореспондент Національної академії наук України, директор Інституту закон
України, голова Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, академік апн україни, президент Одеської національної юридичної...
Апн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко iconОрганізащйний комітет голова оргкомітету
Мельник П. В., д е н., професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, ректор Національного університету...
Апн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко iconМ ирон Петрович Горошко фахівець у галузі лісової таксації, лісовпорядкування, лісівництва, доцент, кандидат сільськогосподарських наук, член-кореспондент Лісівничої академії наук України, член Наукового товариства ім
Мирон Петрович Горошко – фахівець у галузі лісової таксації, лісовпорядкування, лісівництва, доцент, кандидат сільськогосподарських...
Апн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко iconІван могитич
Академії будівництва України, член-кореспондент Української Академії архітектури, дійсний член ісомоs, заслужений працівник культури...
Апн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко iconОсновні наукові напрями та найважливіші проблеми фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2009–2013 рр
Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України, Української академії аграрних наук, Академії медичних наук...
Апн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко iconНаціональна Академія педагогічних наук України Інститут соціальної та політичної психології напн україни
Слюсаревський Микола Миколайович, член-кореспондент напн україни, директор іспп напн україни
Апн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко iconСво (позначення стандарту) стандарт вищої освіти
Черних Валентин Петрович, доктор хімічних наук, доктор фармацевтичних наук, професор, ректор Національної фармацевтичної академії...
Апн україни Член-кореспондент Академії педагогічних наук України Віктор Костянтинович Сидоренко iconМіністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Наукова бібліотека Кафедра загальної фізики Член-кореспондент апн україни Микола Іванович Шут
Член-кореспондент апн україни Микола Іванович Шут: Біобібліографія / Упоряд. Н.І. Тарасова; Національний педагогічний університет...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи