М. П. Пан, В.І. Торкатюк, О. С. Вороніна міжнародний менеджмент
Скачати 2.55 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Затверджую: перший проректор Стадник Г.В. «___»________________ 2007р. М.П. Пан, В.І. Торкатюк, О.С. Вороніна МІЖНАРОДНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (Конспект лекцій для студентів магістерської підготовки за спеціальностями 8.050107 “Економіка підприємства”та 8.050106 “Облік та аудит”денної форми навчання) Харків – ХНАМГ – 2007 УДК 333.13 ББК 65.290-2 Пан М.П., Торкатюк В.І., Вороніна О.С. Міжнародний менеджмент: Конспект лекцій для студентів магістерської підготовки за спеціальностями 8.050107 - “Економіка підприємства”і 8.050106 - “Облік та аудит”денної форми навчання. - Харків: ХНАМГ, 2007. – 210 с. Автори: к.т.н., доцент М.П.Пан, д.т.н., проф. В.І.Торкатюк, О.С.Вороніна. Конспект лекцій побудовано за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП). Рекомендовано для студентів економічних спеціальностей. Рецензент: зав. кафедри управління будівництвом і міським господарством Харківської національної академії міського господарства, доктор технічних наук Ачкасов А. Є. Затверджено на засіданні кафедри економіки будівництва. протокол №11 від 27.06.2007 р. ©Пан М.П., Торкатюк В.І., Вороніна О.С., ХНАМГ, 2007 ^ Змістовий модуль 1. Теоретичні основи міжнародного менеджменту  Змістовий модуль 2. Ключові проблеми міжнародного менеджменту  ^ Змістовий модуль 1. Теоретичні основи міжнародного менеджменту  Змістовий модуль 2. Ключові проблеми міжнародного менеджменту  ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Теоретичні основи міжнародного менеджменту ^ План: 1.1.Суть міжнародного бізнесу та періодизація його розвитку. 1.2.Глобалізація та інтернаціоналізація міжнародного бізнесу. 1.3.Транснаціональні корпорації як об'єкт міжнародного менеджменту. 1.4.Суть міжнародного менеджменту та основні національні школи менеджерів. 1.1. Суть міжнародного бізнесу та періодизація його розвитку  Міжнародний бізнес базується на можливості отримання вигод саме з переваг міждержавних ділових операцій, тобто з того факту, що продаж даного товару в іншій країні або налагодження фірмою однієї країни виробництва в іншій країні, або надання послуг спільно фірмами двох країн третій і т. д. забезпечують залученим у бізнес сторонам більше переваг, ніж вони б мали, якби вели справу у своїх країнах. Це — ключовий момент не лише в розумінні природи і специфіки власне міжнародного бізнесу, але й поясненні виникнення і розвитку міжнародного менеджменту як такого. Варто звернути увагу на те, що конкретні вигоди міжнародного бізнесу пов'язані з отриманням більшого прибутку з урахуванням таких факторів:
Основні риси міжнародного бізнесу:
3. Міжнародний бізнес суттєво варіаційний залежно від глибини рівня інтернаціоналізації: від разових поставок на зарубіжний ринок до розвинутої структури МНК.
10. Принципова відмінність міжнародного бізнесу полягає в оберненій оцінці внутрішньодержавної ситуації: негативні тенденції в економіці країни (або окремої її галузі) можуть бути оцінені міжнародною фірмою по-іншому, оскільки саме ці тенденції можуть відкрити фірмі додаткові можливості бізнесу. 11. На відміну від внутрішньодержавної конкуренції, міжнародний бізнес може відчувати підтримку своєї держави у боротьбі з конкурентами в багатьох неявних формах. Найвідоміша концепція періодизації розвитку міжнародного бізнесу запропонована відомим американським дослідником ^ . Згідно з його концепцією протягом останніх п'яти століть виокремлюються чотири ери у розвитку міжнародного бізнесу: комерційна, експансійна, концесійна та ера незалежних держав. ^ Починається з часів великих географічних відкриттів і закінчується серединою XIX ст. Пошук величезних особистих вигід, пов'язаних з торгівлею колоніальними товарами в Європі, був потужною рушійною силою, яка визначала розвиток базової форми міжнародної торгівлі. Ризики цього бізнесу були також надзвичайно великими (пов'язані з далекими морськими подорожами), але сама можливість отримання прибутків, що набагато перевищували затрати, залучала в цей найперший міжнародний бізнес дедалі нові покоління підприємців. ^ У цей період здійснюються остаточне оформлення і структуризація колоніальних імперій на фоні бурхливого розвитку європейських країн (пізніше США), спричиненого промисловою революцією початку XIX ст. і наступними досягненнями технологічного розвитку. Відбувся перехід від виведення екзотичних заморських товарів до видобутку сировини і систематичного плантаційного господарства в колоніальних регіонах як вигідніших і економічно перспективніших сфер міжнародного бізнесу. ^ В цей період якісно змінилась роль найбільших компаній, що оперували на колоніальних ринках. Майже повсюдно компанії-концесіонери перетворюються на автономні економічні держави, що здійснюють виробничі, торгові, освітні, медичні, транспортні, поліцейські функції не лише для своїх робітників, але часто для всіх жителів районів, що належать до концесій. ^ , якій притаманні дві особливості розвитку. З одного боку, це — становлення і бурхливий розвиток десятків нових національних держав, що отримали внаслідок концесійної ери в певному розумінні розвинутий економічний базис і певну кадрово-технологічну структуру. З іншого боку, у спадщину дісталися і всі недоліки колоніального господарського розвитку: від монопродуктових економік до тяжких фінансових проблем. Це стало першим поштовхом для значного розвитку міжнародного бізнесу: незалежні держави проводили активний пошук ринків збуту традиційних продуктів свого експорту і були активними реципієнтами для будь-яких інвестицій. Таким чином розвиток міжнародних ринків капіталу дістав нового імпульсу, що зумовило появу і розвиток ряду нових фінансових інструментів, зростання сфери міжнародного аудиту та консалтингу. Згодом Р. Робінсон виокремив п'яту еру розвитку міжнародного бізнесу, що охоплює період після Другої світової війни і включає такі чотири періоди: 1.^ для якої було притаманне утворення численних міжнародних фірм, насамперед у США, які здійснювали ефективний трансфер ресурсів між країнами та експорт американського менеджменту.
^ Суть глобалізації полягає в розвитку взаємозв'язків і посиленні взаємозалежності між окремими країнами й географічними регіонами світу.  За умов глобалізації міжнародні корпорації стають частиною трикутника, в якому, крім них, діють місцеві фірми, а також інші міжнародні конкуренти. Кожній корпорації доводиться вести конкурентну боротьбу в трьох напрямах:
Щоб отримати успіх в умовах глобалізації, міжнародним корпораціям доводиться пропонувати, а місцевим фірмам сприймати не окремі дії компаній, а цілий комплекс пропозицій — так звані пакети розвитку, що містять усі основні аспекти бізнесу: від досліджень і персоналу до реклами й капіталу. Ця ідея була обґрунтована ^ [Rohnen, 1986, р. 67]. Згідно з цією ідеєю реальне просування бізнесу до ефективного виробництва товарів і послуг потребує комплексу «пакета розвитку», до складу якого входять: капітал, технології, інформація, кваліфікація і компетенція персоналу, рекламна і консалтингова підтримка, збутова мережа і т. ін. Звичайно, можна отримувати складові пакета частками окремо від різних фірм і дешевше. Однак врешті-решт досягнення світового рівня виробничих процесів уповільнюються. У цьому зв'язку варто звернути увагу на ефективність впровадження в Україні «пакетів розвитку» міжнародних корпорацій «Мак-Дональдс», «Кока-Кола», «Лукойл» та ін.  З розвитком процесів інтернаціоналізації форми міжнародного бізнесу змінюються від простих (міжнародна торгівля) до складних (міжнародні корпорації з прямими іноземними інвестиціями). До основних форм міжнародного бізнесу можна віднести:
Слід підкреслити, що експорт є найпростішою формою міжнародного бізнесу і являє собою продаж товарів (послуг) в інші країни. В сучасних умовах зовнішньоторговельні операції становлять понад 80% обсягів міжнародного бізнесу. До того ж експорт є найменш ризикованою, але й найменш прибутковою формою міжнародного бізнесу. Зазначені особливості примушують учасників міжнародного бізнесу модернізувати експорт. Найпоширенішими формами такої модернізації є локальне складування і продаж, а також локальне складання і продаж.       Для розуміння етапів інтерналізації корисно використовувати відому модель ЕРRG (етноцентризм — поліцентризм — регіоцентризм — геоцентризм), яку розробив Говард Перлмуттер. Етноцентризм (Е) означає підпорядкування зарубіжних операцій внутрішнім операціям. ^ — врахування особливостей бізнесового середовища кожної приймаючої країни. Регіоцентризм (К) — зосередження повноважень і комунікацій на регіональному рівні, який включає групу приймаючих країн-сусідів. ^ — означає діяльність компанії по всьому світу шляхом розвитку співробітництва штаб-квартири з філіями для розробки стандартів і процедур, що відповідають і загальним, і локальним завданням фірми. Більш розгорнуту схему інтернаціоналізації бізнесу пропонує Ненсі Адлер. Вона наведена на рис. 1.1. Як видно з цієї схеми, національні фірми (фаза І) не мають міжнародної діяльності. Міжнародні фірми (фаза II) спрямовують свої зусилля на експансію зовнішніх ринків. Після перетворення їх на мультинаціональні фірми вони намагаються збалансувати свої зв'язки в межах власних міжнародних ринків (фаза III). Нарешті, фаза IV означає, що збалансування внутрішніх зв'язків супроводжується динамічним пошуком нових ринків.  Рис. 1.1. Фази інтерналізації за Н.Адлер ^  Основними характеристиками транснаціональних компаній є: наявність власників у різних країнах, міжнародний склад працівників, у тому числі менеджерів;міжнародне мислення вищого керівництва; джерела прибутку в різних країнах; міжнародна структура активів; продаж на закордонних ринках. Сьогодні у світі налічується близько 65 тис. міжнародних корпорацій, що включають понад 700 тис. відділень. Для всіх міжнародних корпорацій (міжнародних організацій, мультинаціональних організацій, транснаціональних організацій) загальним є рух товарів, послуг, капіталу, технологій, інформацій, менеджменту між національними економіками. Самі корпорації утворюють у своїй сукупності систему багатонаціональних компаній. Міжнародна корпорація складається з материнської компанії (М), розташованої в країні походження (заснування), і мережі відділень (філій) В1; В2;... Вп, які розміщені в приймаючих країнах 1; 2;... N. Організація бізнесу в міжнародних корпораціях ґрунтується на спеціалізації окремих відділень і материнської компанії на певних видах продукції чи видів діяльності. Існує дві моделі спеціалізації: горизонтальна і вертикальна інтеграція. ^ означає таку взаємодію відділень міжнародної корпорації, за якої виготовлення і реалізація певної продукції на міжнародних ринки закріплюється за відповідними відділеннями з урахуванням усіх витрат. ^ базується на спеціалізації окремих відділень за стадіями технологічного процесу й зосередженні виготовлення кінцевої продукції в незначній кількості філій, які поставляють її на світові ринки. Природа міжнародних корпорацій значною мірою віддзеркалюється теорією інтерналізації, обґрунтованою ^ та Марком Кассоном. Теорія інтерналізації міжнародних корпорацій полягає в тому, що ринки проміжних продуктів і напівфабрикатів менш досконалі, ніж ринки кінцевої продукції, тому виготовлення проміжної продукції доцільно зосередити всередині компанії, розміщуючи замовлення між окремими відділеннями як у країні походження, так і за кордоном. Таким чином, інтерналізація означає процес перетворення зовнішніх ринкових зв'язків у внутрішні (централізовано корпоративні) за умов більшої досконалості останніх. ^  ММ — особливий вид менеджменту, головними цілями якого є формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах і відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн і міждержавної взаємодії. ^
Дослідження національних моделей менеджменту сформували нову галузь наукових досліджень — порівняльний менеджмент.  Таким чином, методологічною основою міжнародного менеджменту є, по-перше, загальний менеджмент, а по-друге, порівняльний менеджмент. Треба зауважити, що успішна діяльність менеджерів у міжнародних корпораціях потребує їх високої кваліфікації. Вона забезпечується не лише набутим досвідом, а й професійною управлінською освітою, «а надається в провідних школах бізнесу, а також постійним навчанням у міжнародних корпораціях. У наш час загальновизнаною є теза про неможливість бути кваліфікованим менеджером без належного професійного навчання. Узагальнення досвіду навчання маркетингу і менеджменту у провідних школах бізнесу світу дає змогу виокремити такі альтернативні підходи до навчання маркетингу, менеджменту, фінансів та ін.:
Інші навчальні заклади або віддають перевагу одному із запропонованих методів, або ж комбінують зазначені підходи у різному співвідношенні для різних дисциплін і програм. Кейс-метод дає можливість через колективну творчу дискусію на прикладі конкретної абсолютно правдивої ситуації, що містить оригінальний практичний досвід, виробити у слухачів цілком конкретні практичні навички. ^ , заснованої в 1898 р., ґрунтується на самостійних дослідженнях слухачами публікацій і діяльності корпорацій з певних питань, наступному обговоренні отриманих висновків і результатів і внесенні пропозицій щодо прийняття відповідних рішень у компаніях. ^ полягає в тому, щоб залучати до викладання не окремих тем, а цілих курсів менеджерів-практиків, які мають певний хист до педагогічної роботи і досвід викладацької діяльності. ^ ґрунтується переважно на підготовці фахівців у навчальних центрах усередині компаній, орієнтуючись насамперед на власний досвід фірми. Кожна із національних шкіл менеджменту робить свій внесок у соціально-культурну складову міжнародного менеджменту. Однак внесок різних націй у менеджмент не може бути однаковим. Тому розглянемо особливості провідних національних шкіл менеджменту з урахуванням відомої світової тріади фінансово-економічних центрів, що утворюють три кластери національних шкіл менеджменту.  На рис. 1.2 представлений склад трьох основних кластерів відповідно до таких критеріїв, як прямі іноземні інвестиції і міжнародна торгівля.  Рис. 1.2. Основні кластери прямих іноземних інвестицій та міжнародної торгівлі До складу кластерів включені не всі країни світу, а лише ті, які піддаються найбільшому впливу кластерних центрів. Тому якщо говорити про місце прибалтійських країн чи України у зазначеній схемі, то їх слід було б віднести до європейського кластера. Відповідно до трьох зазначених світових центрів як основні виокремлюється американська, європейська та японська національні школи менеджменту. Контрольні запитання
Термінологічний словник ключових понять Вертикальна інтеграція, геоцентризм, глобалізація, експорт, етноцентризм, інтерналізація, інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту, кластер, локальне складання і продаж, локальне складування і продаж, ліцензування, міжнародна організація, міжнародний бізнес, міжнародний менеджмент, мультинаціональна організація, національна школа бізнесу, пакет розвитку, поліцентризм, порівняльний менеджмент, регіоцентризм, спільне підприємство, транснаціональна корпорація, транснаціональна організація, управлінські контракти, франчайзинг. |
Схожі:
 | М. П. Пан Методичні вказівки до виконання практичних І самостійних робіт з навчальної дисципліни «Міжнародний менеджмент» Методичні вказівки до виконання практичних І самостійних робіт з навчальної дисципліни «Міжнародний менеджмент» (для студентів 5... | | Методичні вказівки до виконання самостійної та контрольної робіт І проведення практичних занять з дисципліни “основи зовнішньоекономічної діяльності” «Основи зовнішньоекономічної діяльності» для студ. 5 курсу заочної форми навчання за напрямом підготовки 0501 “Економіка І підприємництво”,... |
| Методические указания к изучению дисциплины «Экономика проектных решений» «Экономика и предпринимательство», 0502 – «Менеджмент» и студентов 4 курса специальности 07. 092101 – «Промышленное и гражданское... | | Методичні рекомендації для виконання контрольної роботи з дисципліни " Фінансовий менеджмент " Фінансовий менеджмент: Методичні вказівки для виконання контрольної роботи з дисципліни “Фінансовий менеджмент” (для студентів 5-6... |
| Харківська національна академія міського господарства пан м п. програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни «Міжнародний менеджмент» для студентів 5 курсу денної І заочної... | | В.І. Торкатюк А. Л. Шутенко, В. В. Коненко Методичні вказівки до виконання практичних І самостійних занять з дисципліни «Менеджмент персоналу» (для студентів 5курсу денної... |
| Робоча програма навчальної дисципліни Робоча програма навчальної дисципліни «Міжнародний менеджмент» для студентів денної форми навчання спеціальностей 050107 “Економіка... | | Міжнародний менеджмент Попередні курси: менеджмент, управління персоналом, фінанси підприємства, інвестиційний менеджмент, стратегічний менеджмент |
| Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства І. В. Корінько, Б. К. Зеленський, М. П. Пан, Е. Ю. Шевченко конспект лекцій з навчальних дисциплін «Водопостачання І водовідведення» «Водопостачання І водовідведення» та «Менеджмент організацій» для студентів заочної форми навчання напрямів підготовки 060101 (0921)... | | Комплексні кваліфікаційні Частина Теоретичні завдання (тести). Напрям підготовки – 0501 „Економіка та підприємництво”. Спеціальність – 050107 „Економіка підприємства... |