Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет довідник для студента з вивчення дисципліни хірургія icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет довідник для студента з вивчення дисципліни хірургія




Скачати 387.97 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет довідник для студента з вивчення дисципліни хірургія
Сторінка2/3
Дата02.07.2012
Розмір387.97 Kb.
ТипДокументи
1   2   3

    1. Види самостійної роботи студентів (СРС) в модулю 2.

з.п.

ТЕМА

К-сть годин

^ Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

20

Поточний контроль на практичних заняттях

2.
^

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:


  1. Діабетична стопа

  2. Сучасні методи стентування судин

  3. Ендоскопічне аорто-коронарне шунтування

  4. Алотрансплантати в судинній хірургії

  5. Лазерна хірургія в ангіології

20


Підсумковий модульний контроль

3.

Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором:

Огляд наукової літератури за вибором

6

Поточний контроль на практичних заняттях

3.
^

Підготовка до підсумкового модульного контролю


10

Підсумковий модульний контроль



РАЗОМ


56




4.4. Перелік індивідуальних завдань

  1. Варикозна хвороба – сучасний стан проблеми.

  2. Анатомічні аномалії жовчного міхура та жовчних шляхів – вплив на результати хірургічного лікування.

  3. Мініінвазивна хірургія холедохолітіазу – сучасні можливості та перспективи.

  4. Поліорганна недостатність (дисфункція) при хронічному панкреатиті – патогенез та лікування.

  5. Сорбційні методи детоксикації в ургентній абдомінальні хірургії.

  6. Жовтяниця - як хірургічна проблема.

  7. Принципи антибактеріальної терапії абдомінального сепсису.

  8. Можливості ендоскопічного гемостазу в хірургії органів черевної та грудної порожнин.

  9. Лімфодема кінцівок. Сучасний погляд на проблему.

  10. Імунокорекція в хірургічних хворих - можливості та перспективи.

  11. Сучасні методи діагностики та лікування захворювань серця.

  12. Печінкова кома.

  13. Паразитарні та не паразитарні ураження печінки.

  14. Принципи панкреатодуоденальної резекції.

  15. Нові технології хірургічного лікування захворювань судин.

  16. Сучасні технології діагностики захворювань молочної залози.


^ 4.5. Оцінювання навчальної діяльності студента.


Початковий контроль знань студентів здійснюється на початку практичного заняття з дисципліни і включає в себе перевірку знань теоретичного та практичного матеріалу, котрий вивчався на попередніх курсах (нормальна та топографічна анатомія, фізіологія та патофізіологія, рентгенологія, пропедевтика внутрішніх хвороб тощо), що проводиться методом усного фронтального опитування чи написання контрольних робіт. З цією метою використовуються тестові питання для контрольних робіт або білети з завданням.

^ Поточний контроль знань здійснюється під час проведення практичних занять, включає перевірку теоретичного та практичного матеріалу та контроль оволодіння практичними навичками, котрі передбачені методичними розробками занять із відповідних тем. Перевірка знань студентів здійснюється за допомогою усного фронтального опитування, вирішення тестових завдань різного ступеня важкості, розв’язування ситуаційних задач.

^ Проміжний контроль знань студентів проводиться під час написання контрольних робіт із засвоєння змістових модулів та включає перевірку практичного матеріалу та контроль оволодіння практичними навичками, котрі передбачені методичними розробками занять із відповідних тем, розв’язування клінічних задач.

^ Заключний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До нього допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.


При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ох бальною традиційною шкалою: „5”(відмінно), „4”(добре), „3”(задовільно), „2”(незадовільно).

  • Оцінку „5” (відмінно)- виставляють студенту, який глибоко і надійно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно та методично його викладає, у відповіді якого тісно пов’язані теорія з практикою. При цьому студент не вагається з відповіддю при видозміні завдання, вільно справляється з задачами та питаннями другого та третього рівня оцінки знань, виявляє знайомство з монографічною літературою, вірно обґрунтовує прийняте рішення, володіє елементами лікарської техніки, різносторонніми навиками та прийомами виконання практичних робіт. Практичні навички виконує без помилок, вміє в професійній діяльності ефективно використовувати набуті знання.

  • Оцінку „4” (добре) – виставляють студенту, який твердо знає програмний матеріал, грамотно та за суттю викладає його, який не допускає істотних неточностей у відповідях на запитання та виконанні необхідних практичних навичок.

  • Оцінку „3” (задовільно)- 2 виставляють студенту який має знання лише основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає неточності, недостатньо правильні формулювання, порушення послідовності викладення матеріалу, зазнає труднощів у виконанні практичних робіт або виконує їх з істотними помилками, з помилками вирішує ситуаційні задачі третього рівня контролю знань.

  • Оцінку „2” (незадовільно)- виставляють студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнено виконує практичні роботи, не вирішує завдання ІІ-ІІІ рівня контролю знань.



Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів (індивідуальних завдань): Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 8 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

^ Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

^ Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

^ Орієнтовна структура підсумкового модульного контролю



п/п

Форми контролю викладачем

Місце контролю

1

Відповідь на 30 тестових завдань, які охоплюють всі теми модулю.

Навчальна кімната

2

Розв’язання трьох ситуаційних задач, одна з яких по невідкладним станам.

Навчальна кімната

3

Письмова відповідь на 3 теоретичних питання, які охоплюють всі теми модулю.

Навчальна кімната

4

^ Огляд конкретного хворого:

Збирання скарг, анамнезу захворювання та їх оцінка.

Огляд пацієнта, збирання інформації про загальний стан пацієнта та його аналіз.

  • Фізікальне обстеження органів дихання з їх оцінкою.

  • Фізікальне обстеження черевної порожнини з аналізом отриманої інформації.

  • Виділення провідного синдрому, постановка най­більш вірогідного попереднього діагнозу основного захворювання, його ускладнення, супутньої патології.

  • Складання плану обстеження.

  • Оцінка результатів лабораторних та інтерпретація ре­­зультатів інструментальних методів дослідження /міні­мум 5 досліджень хворого, з яким працює студент/.

  • Диференційна діагностика з урахуванням даних лабораторних та інструментальних досліджень.

  • Визначення принципів лікарської тактики.

  • Визначення прогнозу у даного хворого.

  • Рекомендації зміни образу життя /при необхідності/.

  • Виписати два рецепти на медичні препарати.

  • Ведення медичної документації /написати довідку про перебування в стаціонарі, лист хвороби, виписку з історії хвороби, направлення на консультацію в інший стаціонар, елементи історії хвороби/.

  • Участь у дискусії при обговоренні хворого.

Палата

5

Виконання мінімум чотирьох медичних маніпуляцій вказаних модулі на муляжах та хворому

перев’я­зочна, ма­ні­пуля­цій­ний кабі­нет, опе­ра­ційна

Примітка:

  1. Неправильна відповідь на ключові питання, неправильне розв’язання тестів, ситуаційних задач є підставою до незадовільної оцінки.

  2. Ключові питання – сучасна класифікація, особливості клініки, диференційна діагностика, лікувальна тактика на етапах госпіталізації /на дому, поліклініці, кареті швидкої допомоги, ускладнення захворювання.

  3. Оцінка з модуля виставляється як середня з оцінок за етапи, на які структурований підсумковий контроль та визначення коефіцієнту кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю за формулою.


^ Розподіл балів, які присвоюються студентам

№ з.п.

Модуль 2

(поточна навчальна діяльність)

Максимальна кількість балів




Змістовий модуль 3




1.

Тема 1

8

2.

Тема 2

8

3.

Тема 3

8

4.

Тема 4

8

5.

Тема 5

8

6.

Тема 6

8




Змістовий модуль 4




7.

Тема 7

8

8.

Тема 8

8

9.

Тема 9

8

10.

Тема 10

8

11.

Тема 11

8

12.

Тема 12

8

13.

Тема 13

8

14.

Тема 14

8

15

Підсумковий модульний контроль

80




Разом змістові модулі

112

16.

Індивідуальна самостійна робота студента

8

РАЗОМ сума балів

200

Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 8 балів, “4” – 6,5 ба­лів, “3” – 5 бали, “2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.

^ Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 75 балів (14 х 5=70 + 5 балів за ІСРС).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

Отримані бали конвертуються таким чином:

^ За шкалою ECTS

За національною шкалою

За шкалою БДМУ (у балах)

A (відмінно)

відмінно

180-200

B (дуже добре)

добре

165-179

C (добре)

150-164

D (задовільно

задовільно

135-149

E (слабко)

120-134

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

70-119

F

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

1-69


^ 4. 6. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю.

  1. Фіброз, цироз печінки. Сучасний патогенез, класифікація.

  2. Фіброз, цироз печінки. Ускладнення. Клініка ускладнень.

  3. Фіброз, цироз печінки. Диференційна діагностика.

  4. Принципи консервативного та оперативного лікування портальній гіпертензії та її ускладнень.

  5. Жовтяниця як хірургічна проблема. Етіологія, патогенез.

  6. Жовтяниця як хірургічна проблема. Клінічні прояви. Методи дослідження.

  7. Жовтяниця як хірургічна проблема. Принципи консервативного лікування.

  8. Жовтяниця як хірургічна проблема. Хірургічна тактика. Роль малоінвазивних оперативних методів в лікування механічної жовтяниці.

  9. Печінкова недостатність. Класифікація. Патогенез.

  10. Печінкова недостатність. Клінічні прояви в залежності від ступеня важкості.

  11. Сучасні методи лікування печінкової недостатності.

  12. Пересадка печінки.

  13. Паразитарні та непаразитарні ураження печінки. Особливості клініки. Диференційна діагностика. Методи обстеження.

  14. Паразитарні та непаразитарні ураження печінки. Ускладнення. Принципи лікувальної тактики.

  15. Жовчнокам’яна хвороба. Стан проблеми. Етіологія. Патогенез. Причини утворення конкрементів.

  16. Жовчнокам’яна хвороба. Клінічна картина. Діагностика. Диференційна діагностика.

  17. Хронічний калькульозний холецистит. Клінічні прояви. Методи дослідження. Диференційна діагностика.

  18. Хронічний калькульозний холецистит Принципи лікування. Показання до ендоскопічних, лапароскопічних та втручань з міні доступів. Прогноз.

  19. Ускладнення хронічного калькульозного холециститу. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика.

  20. Ускладнення хронічного калькульозного холециститу. Лікування.

  21. Постхолецистектомічний синдром. Частота. Класифікація. Клініка різних форм.

  22. Постхолецистектомічний синдром. Диференційна діагностика.

  23. Постхолецистектомічний синдром. Методи обстеження.

  24. Постхолецистектомічний синдром. Лікування.

  25. Дайте визначення варикозної хвороби.

  26. Етіологія, патогенез, класифікація варикозної хвороби.

  27. Дайте коротку клінічну характеристику основних варіантів перебігу варикозної хвороби.

  28. Складіть план обстеження хворого із різними формами варикозної хвороби.

  29. Охарактеризувати значення додаткових методів обстеження при варикозній хворобі (в т.ч. рентгенологічних).

  30. Назвати основні принципи консервативного та хірургічного лікування варикозної хвороби.

  31. Назвати сучасні засоби консервативної терапії варикозної хвороби.

  32. Скласти план лікування хворого з урахуванням варіанту перебігу варикозної хвороби, віку хворого та строків виникнення ускладнень.

  33. Назвати основні методики проведення електрофонофореза, показання та протипоказання до застосування.

  34. Назвати основні рентгенологічні ознаки варикозної хвороби.

  35. Назвати основні принципи хірургічного лікування варикозної хвороби:

  36. Мастопатії, мастити. Етіопатогенез.

  37. Класифікація мастопатій, маститів. Поділ на локалізовані та дифузні форми.

  38. Клінічна картина мастопатій, маститів.

  39. Лікувальна тактика при локалізованих формах мастопатії та маститів.

  40. Техніка секторальної резекції.

  41. Принципи негормональної та гормональної терапії дифузних мастопатій та маститів. Диспансерне спостереження.

  42. Фіброаденоми молочної залози, класифікація.

  43. Клініка фіброаденом.

  44. Методи діагностики фіброаденом.

  45. Диференційний діагноз фіброаденоми і раку молочної залози.

  46. Принципи хірургічного лікування фіброаденом.

  47. Додаткові методи діагностики дисгормональних та пухлинних захворювань молочної залози.

  48. Покази до комбінованого та комплексного лікування.

  49. Анатомо-фізіологічні відомості про венозну систему нижніх кінцівок.

  50. Визначення поняття ПТФХ.

  51. Етіологія венозної недостатності.

  52. Сучасні питання патогенезу ХВН.

  53. Класифікація ХВН.

  54. Клініка ПТФХ.

  55. Інструментальні методи визначення ХВН.

  56. Венозні проби.

  57. Консервативне лікування ХВН.

  58. Особливості лікувальної тактики в залежності від ступеня важкості ПТФХ.

  59. Диференційна діагностика тромбофлебіту та ПТФХ.

  60. Диференційна діагностика білої та синьої флегмазії.

  61. Передопераційна підготовка пацієнтів з ПТФХ.

  62. Вибір характеру оперативного втручання при різних видах та рівнях ПТФХ.

  63. Післяопераційна лікувальна програма.

  64. Профілактика та прогноз у хворих з ПТФХ.

  65. Диференційна діагностика хронічного холециститу.

  66. Діагностична програма хронічного холециститу.

  67. Лікувальна програма хронічного холециститу.

  68. Ускладнення хронічного холециститу.

  69. Особливості клінічної картини хронічного холециститу при наявності супутньої патології.

  70. Клінічна картина ускладнень хронічного холециститу та їх диференційна діагностика.

  71. Показання до екстрених та термінових операцій при хронічного холециститі.

  72. Характер оперативних втручань при хронічного холециститі.

  73. Характер оперативних втручань при ускладненнях хронічного холециститу.

  74. Показання до мініінвазивних оперативних втручань (ендоскопічних, лапароскопічних, під контролем КТ та ультразвуку) при хронічному холециститі..

  75. Інтраопераційні ускладнення при холецистектомії та їх лікування.

  76. Ускладнення після холецистектомія, їх профілактика та лікування.

  77. Передопераційна підготовка хворих на холецистит.

  78. Післяопераційне ведення пацієнтів, оперованих з приводу холециститу.

  79. Анатомо-функціональні відомості про підшлункову залозу.

  80. Етіологія та патогенез хронічного панкреатиту.

  81. Класифікація хронічного панкреатиту (ХП).

  82. Методи обстеження хворих на хронічний панкреатит.

  83. Типова клінічна картина хронічного панкреатиту.

  84. Диференційна діагностика хронічного панкреатиту.

  85. Діагностична програма хронічного панкреатиту.

  86. Консервативне лікування хронічного панкреатиту.

  87. Ускладнення хронічного панкреатиту.

  88. Особливості клінічної картини ХП при наявній супутній патології.

  89. Клінічна картина ускладнень ХП та їх диференційна діагностика.

  90. Показання до оперативних втручань при хронічному панкреатиті.

  91. Характер оперативних втручань при хронічному панкреатиті.

  92. Характер оперативних втручань при ускладненнях ХП.

  93. Показання до мініінвазивних оперативних втручань (ендоскопічних, лапароскопічних, під контролем УЗД) при ХП.

  94. Інтраопераційні ускладнення ХП та їх лікування.

  95. Післяопераційні ускладнення ХП, їх профілактика та лікування.

  96. Передопераційна підготовка хворих на хронічного панкреатит.

  97. Ведення пацієнтів, оперованих з приводу хронічного панкреатиту.

  98. Дайте визначення справжніх та несправжніх (псевдокіст) кіст ПЗ.

  99. Класифікація та патогенез розвитку кіст та псевдокіст ПЗ.

  100. Клінічні прояви кіст ПЗ.

  101. План обстеження та діагностична програма хворих з кістами ПЗ.

  102. Назвіть стадії формування псевдокісти.

  103. Ускладнення кіст ПЗ.

  104. Лікування кіст ПЗ в залежності від стадії.

  105. Клініка та діагностика пухлин ПЗ.

  106. Лікування раку (пухлин) ПЗ.

  107. Принципи панкреатодуоденальної резекції.

  108. Вклад вітчизняних вчених у вивчення патології стравоходу.

  109. Визначення поняття “дивертикул стравоходу”, “ахалазія кардії”.

  110. Хірургічна анатомія стравоходу.

  111. Основні ланки етіопатогенезу різноманітних захворювань стравоходу.

  112. Класифікація опіків стравоходу.

  113. Клініка опіків стравоходу.

  114. Методи дослідження при опіках стравоходу.

  115. Можливі ускладнення при опіках стравоходу.

  116. Дивертикули стравоходу: класифікація, клініка)

  117. Сторонні тіла та пошкодження стравоходу, клініка, діагностика.

  118. Реконструктивні операції на стравоході.

  119. Особливості ведення хворих в післяопераційному періоді.

  120. Топографо-анатомічні співвідношення органів межистіння.

  121. Класифікація кіст межистіння.

  122. Класифікація пухлин межистіння.

  123. Методи діагностики патології межистіння.

  124. Клінічний перебіг целомічних кіст межистіння.

  125. Клінічний перебіг ентергокістом.

  126. Клінічний перебіг загрудинного зобу.

  127. Клінічний перебіг бронхогенних кіст межистіння.

  128. Дифдіагностика кіст середостіння.

  129. Особливості клінічного перебігу пухлин межистіння.

  130. Показання до оперативного лікування пухлин і кіст середостіння.

  131. Класифікація медіастинітів.

  132. Клініка та діагностика медіастинітів.

  133. Методи хірургічного лікування медіастинітів.

  134. Хірургічна анатомія межистіння.

  135. Етіологія кіст межистіння.

  136. Класифікація патології межистіння.

  137. Рентгенологічні ознаки патології межистіння та стравоходу.

  138. Патогенез розвитку медіастинітів.

  139. Особливості клінічного перебігу різних форм медіастинітів.

  140. Методи оперативного лікування хворих на патологію стравоходу.

  141. Методи оперативного лікування хворих на медіастиніти.

  142. Анатомо-фізіологічні відомості про лімфатичну систему ніг та грудної лімфатичної протоки.

  143. Визначення поняття лімфедеми.

  144. Етіологія лімфо-венозної недостатності та ізольованої лімфедеми.

  145. Сучасні питання патогенезу лімфедеми.

  146. Класифікація лімфедеми.

  147. Клініка лімфедеми.

  148. Інструментальні методи визначення лімфедеми.

  149. Лімфо-венозні проби.

  150. Консервативне лікування лімфедеми.

  151. Оперативне лікування лімфедеми.

  152. Особливості лікувальної тактики в залежності від ступеня важкості лімфедеми.

  153. Диференційна діагностика набряків ніг.

  154. Передопераційна підготовка пацієнтів з лімфедемою.

  155. Вибір характеру оперативного втручання при різних видах та рівнях лімфедеми.

  156. Післяопераційна лікувальна програма.

  157. Профілактика та прогноз у хворих з лімфедемою.

  158. Визначення “тромбоз”, “емболія”, “флеботромбоз”.

  159. Вказати причини тромбозів та емболій.

  160. Знати патогенез тромбоутворення, класифікацію тромбозів та емболій.

  161. Клініка, діагностика та основні принципи консервативного лікування тромбоемболічної хвороби.

  162. Інструментальні методи обстеження артеріальної патології.

  163. Фармакологічна дія прямих і непрямих антикоагулянтів та фібринолітиків.

  164. Принципи невідкладної допомоги при масивній тромбоемболії легеневої артерії.

  165. Методи хірургічного лікування хвороби та синдрому Леріша.

  166. Клініка, діагностика, патогенез та принципи лікування облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок.

  167. Клініка, діагностика, патогенез та принципи лікування хвороби Рейно.

  168. Клініка, діагностика, патогенез та принципи лікування облітеруючого ендартеріїту нижніх кінцівок.

  169. Клініка, діагностика, патогенез та принципи лікування хвороби Бюргера.

  170. Клініка, діагностика, патогенез та принципи лікування вузликового периартеріїту.

  171. Сучасні методи реабілітації при судинній патології.

  172. Визначення “мезентеріальний тромбоз”, “емболія мезентеріальних судин”.

  173. Вказати етіопатогенетичні причини порушень мезентеріального кровобігу.

  174. Клініка та діагностика стадії ішемії внутрішніх органів.

  175. Інструментальні методи обстеження хворих з гострою ішемією органів травлення.

  176. Фармакологічна дія прямих і непрямих антикоагулянтів та фібринолітиків.

  177. Принципи передопераційної підготовки при гострому порушенні мезентеріального кровообігу.

  178. Методи хірургічного лікування тромбозів та емболій судин внутрішніх органів.

  179. Оптимальна хірургічна тактика при критичній ішемії внутрішніх органів.

  180. Причини маститу.

  181. Класифікація маститу.

  182.  Клінічна симптоматика маститу.

  183. Лабораторні та інструментальні методи діагностики маститу.

  184. Лікувальна тактика та вибір методу лікування маститу.

  185. Консервативне лікування маститу.

  186.  Хірургічне лікування маститу.

  187. Хронічний неспецифічний мастит.

  188. Доброякісні пухлини молочної залози. (Аденома,  Фіброаденома,  Фіброма,    Ліпома) 

  189. Класифікація доброякісних пухлин молочної залози.

  190.  Лікувальна тактика та вибір методу лікування доброякісних пухлин молочної залози.

  191. Етіологія і патогенез мастопатій.

  192. Класифікація мастопатій.

  193. Клінічна симптоматика мастопатій.

  194. Лабороторні та інструментальні методи діагностики мастопатій.

  195. Лікувальна тактика та вибір методу лікування мастопатій.

  196.  Профілактика мастопатій.

  197. Етіологія тромбозів, емболій, ТЕЛА

  198. Знати патогенез тромбоутворення, класифікацію тромбозів та емболій, ТЕЛА.

  199. Клініка, діагностика та основні принципи консервативного лікування ТЕЛА

  200. Методи обстеження артеріальної патології.

  201. Фармакологічна дія прямих і непрямих антикоагулянтів та фібринолітиків.

  202. Лікування та профілактика ТЕЛА

  203. Невідкладна допомога при ТЕЛА.

  204. Анатомо – фізіологічні відомості про магістральні вени.

  205. Визначення поняття тромбозу магістральних вен.

  206. Етіологія тромбозу магістральних вен.

  207. Сучасні питання патогенезу тромбозів магістральних вен.

  208. Класифікація тромбозів магістральних вен.

  209. Диференційна діагностика тромбозів.

  210. Сучасні методи діагностики.

  211. Рентгенологічні ознаки тромбозів магістральних вен.

  212. Сучасна лікувальна програма тромбозів.

  213. Особливості передопераційної підготовки пацієнтів з тромбозом магістральних вен.

  214. Вибір характеру операційного втручання при різних видах та рівнях тромбозів магістральних вен.

  215. Анатомо-фізіологічні відомості про серцево-судинну систему.

  216. Визначення поняття ІХС.

  217. Етіологія ІХС.

  218. Сучасні питання патогенезу ІХС.

  219. Класифікація ІХС .

  220. Клініка ІХС.

  221. Інструментальні методи дослідження при ІХС.

  222. Оперативне лікування ІХС.

  223. Особливості лікувальної тактики в залежності від ступеня важкості ІХС.

  224. Передопераційна підготовка до аорто-коронарного шунтування.

  225. Вибір характеру оперативного втручання при різних видах ІХС.

  226. Післяопераційна лікувальна програма.

  227. Профілактика та прогноз у хворих з ІХС.

  228. Методика проведення коронарографії;

  229. Методика проведення аорто-коронарного шунтування;

  230. Методика проведення коронарного стентування;

  231. Методи консервативного лікування ІХС;

1   2   3

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет довідник для студента з вивчення дисципліни хірургія iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни ”Загальна хірургія з анестезіологією”...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет довідник для студента з вивчення дисципліни хірургія iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни ”Загальна хірургія з анестезіологією”...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет довідник для студента з вивчення дисципліни хірургія iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни "Топографічна анатомія та...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет довідник для студента з вивчення дисципліни хірургія iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни „Фізичне виховання та здоров‘я...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет довідник для студента з вивчення дисципліни хірургія iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Довідник для студента складений на підставі діючого навчального плану та програми з гігієни та екології для студентів вищих медичних...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет довідник для студента з вивчення дисципліни хірургія iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни Фізіології для студентів...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет довідник для студента з вивчення дисципліни хірургія iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни Фізіології для студентів...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет довідник для студента з вивчення дисципліни хірургія iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни урологія для студентів вищих...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет довідник для студента з вивчення дисципліни хірургія iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни урологія для студентів вищих...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет довідник для студента з вивчення дисципліни хірургія iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «Медична психологія» для...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи