Вступ
Скачати 143.06 Kb.
|
Зміст Реле високого тискуДвоблочне реле тиску ППР (датчика) та електронного приладу ЕП Продовження додатка А |
|
|
ЗМІСТ
Вступ Ці методичні вказівки призначені для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Експлуатація та обслуговування холодильної техніки». У рамках даної дисципліни виконуються три лабораторні роботи, що мають на меті закріпити знання з устаткування складових компонентів холодильної установки, визначення їх режимних характеристик, а також контрольно-вимірювальних пристроїв, що використовуються в холодильній установці. До виконання лабораторної роботи допускаються студенти, що пройшли інструктаж з техніки безпеки при проведенні лабораторних робіт. Протоколи лабораторних робіт оформляються на аркушах білого паперу формату А4 з виконанням необхідних ескізів та розрахунків та захищаються в установленому порядку. Лабораторна робота 1 «Вивчення та побудова схеми холодильної установки» 1.1 Мета роботи Метою роботи є ознайомлення зі схемою холодильної установки, з основним та допоміжним холодильним обладнанням. 1.2 Устаткування та прилади для роботи Холодильна установка являє собою сукупність машин, апаратів і споруджень, призначених для виробництва та використання штучного холоду. Холодильна установка (згідно з додатком А) складається з аміачного компресора одноступеневого НФ 611 1 та НФ 411 2, компресора двоступеневого НФ 611 13. Всі компресори поршневі з приводом від електродвигуна через пружну муфту з частотою обертання 960 об/хв. Продуктивність компресорів регулюється за допомогою гідравлічного відтискання клапанів, що також призначені для розвантаження компресора при первинному пуску. Корпус компресора виготовлений зі спеціального чавуну. Компресор і електродвигун установлені на загальній рамі, що встановлюється на фундамент. Конденсація парів холодильного агенту відбувається в горизонтальному кожухотрубному конденсаторі 3. Конденсатор споряджений патрубком для зрівнювальної лінії, запобіжним клапаном, манометром та вентилем для спускання повітря. Циркуляція охолоджувальної води в конденсаторі відбувається за допомогою насосів 11. Вивільнення конденсатора від рідкого холодильного агенту відбувається за допомогою лінійних ресиверів типу КГТ-20 4 та типу РД-3,5 15. При роботі холодильної установки на аміаку, виникає проблема обмеженої розчинності змащувального масла в холодильному агенті. Для цього в схемі установки передбачений масловіддільник (ВНР-1) 5. З масловіддільника масло збирається в маслозбірник (300СМ) 8, де воно очищається та спрямовується в ємність для збору масла 9. Для двоступеневих компресорних машин використовується промислова посудина (ПП-3) 14. Промислова посудина призначена для охолодження рідкого холодильного агенту, що знаходиться під проміжним тиском після першої ступені компресора. Промислова посудина ПП-3 виконана зі змійовиком і барботажем парів аміаку через шар рідкого холодильного агенту. В холодильній установці використовується розсольна система охолодження, для чого передбачений розсольний випарник 10. Циркуляція розсолу по приборах охолодження холодильної установки відбувається за допомогою розсольних насосів 12. Одним із елементів допоміжного обладнання є віддільник рідини (ОЖГ-125) 6. Віддільник рідини призначений для відділення пару холодильного агенту від краплинок рідкого холодильного агенту, що може потрапляти з випарної системи та запобігає попаданню рідкого холодильного агенту в циліндри поршневого компресора. Таким чином, віддільник рідини слугує як запобіжний пристрій у схемі холодильної установки. Дренажний ресивер 7 призначений для збору рідкого холодильного агенту при ремонті холодильної установки, а також при проведенні відтавання приборів охолодження, що знаходяться в холодильній камері. 1.3 Зміст і порядок проведення роботи: – ознайомлення зі схемою холодильної установки;
1.4 Контрольні питання: – призначення, принцип дії та особливості конструкції поршневого компресора; – призначення та принцип дії основного обладнання холодильної установки; – призначення та принцип дії допоміжного обладнання; – особливості конструкції розсольної схеми холодильної установки; – послідовність відтавання камерних приборів холодильної установки. Лабораторна робота 2 «Вивчення конструкції контрольно-вимірних приладів та автоматики холодильної установки» 2.1 Мета роботи Метою роботи є вивчення конструкції терморегулюючого вентиля, реле тиску та реле температури, їх встановлення на об’єкти і налаштування на заданий режим. 2.2 Устаткування та прилади для роботи Прилади автоматичного регулювання і контролю процесів, що відбуваються при роботі холодильної установки, призначені для забезпечення безпечної експлуатації установки та підвищення ефективності її роботи. Економічність експлуатації підвищується головним чином за рахунок зменшення витрат на обслуговування холодильної установки. 2.2.1 Реле температури
2.2.2 Реле тиску Залежно від призначення виділяють реле низького тиску, високого тиску та двоблочне реле. Реле низького тиску
Пряме спрацювання цього реле (розмикання контакту) відбувається при зниженні тиску, що контролюється до величини, що встановлена на шкалі установки. Оборотне спрацювання (замикання контакту) відбувається при підвищенні тиску, що контролюється на величину налаштування диференціала. ^ Пряме спрацювання реле високого тиску (розмикання контакту) відбувається при збільшенні тиску, що контролюється, до величини, яка встановлена на шкалі установки. Оборотне спрацювання (замикання контакту) існує при зниженні тиску, що контролюється на величину налаштування диференціала.
^
Прилад у своєму складі містить вузли низького та високого тиску. Вузол низького тиску устаткований та працює аналогічно до одноблочного реле низького тиску. Вузол високого тиску має нерегульований диференціал. При взаємодії на сильфон високого тиску двоплечовий важіль вузла високого тиску повертається проти часової стрілки і відсуває від кнопки мікроперемикача плече важеля низького тиску. Основний важіль вузла низького тиску може залишатися в піднятому положенні, а його плече буде відсунуте від мікроперемикача пружиною заводського налаштування. При зниженні високого тиску двоплечовий важіль переміщується за часовою стрілкою та припиняє запобігати замиканню контакту плечем вузла низького тиску. 2.2.3 Реле контролю змазки При рівності тисків на верхній та нижній сильфони основний важіль знаходиться в нижньому положенні, оскільки зверху на нього діє зусилля пружини установки. Плече основного важеля не діє на контактну групу. Основний контакт розімкнутий. Пуск компресора або насоса можливий тільки при зовнішньому замиканні контактів, що, як правило, впроваджується за рахунок включення в електричну схему реле часу. Реле повинно розімкнути свої контакти через 45-60 секунд після пуску. При підвищенні різниці тисків середовища, що контролюється, тиск на нижній сильфон стає вище, ніж на верхній. Це призводить до стискування нижнього сильфона та розтягнення верхнього, оскільки вони жорстко пов’язані один з одним опорою та штоком. Основний важіль підіймається вгору, переборюючи опір пружини установки, і його плече, діючи на контактну групу, замикає основний контакт та розмикає додатковий контакт сигналізації. Якщо до часу розмикання зовнішніх контактів реле не пройде замикання основного контакту приладу, то компресор або насос, що працюють, зупиняться.
У процесі роботи компресора або насоса різниця тисків, що контролюється, повинна підтримуватись постійно. При зниженні різниці тисків, які контролюються, до величини, встановленої на шкалі приладу, відбувається розмикання його контакту та зупинення механізму, що контролюється. 2.2.4 Поплавкове реле рівня Реле складається з первинного перетворювача ^ (датчика) та електронного приладу ЕП (блока-підсилювача). Датчик являє собою поплавкову камеру з паровим та рідинним патрубками, за допомогою яких він приєднується до посудини П, в якій контролюється рівень рідини. В поплавковій камері знаходиться сферичний стальний поплавок, що має необхідну плавучість в середовищі, що контролюється. Положення поплавка точно відповідає рівню рідини в посудині. На зовнішньому боці поплавкової камери знаходяться котушки L1 та L2, індуктивність яких залежить від положення поплавка; при верхньому його положенні збільшується індуктивність котушки L1, а при нижньому – L2. Котушки індуктивності включені в чотириплечовий міст із резисторами R1 та R2, живлення яких здійснюється змінним струмом.
У середньому положенні міст врівноважений, та вхідне напруження підсилювача УС дорівнює 0. При будь-якому відхиленні поплавка від середнього положення до підсилювача підводиться напруга дисбалансу, що призводить до переключення вхідних контактів приладу, які використовуються для управління виконавчими та сигнальними пристроями. 2.2.5 Терморегулюючий вентиль (ТРВ) Терморегулюючий вентиль призначений для автоматичної подачі у випарник такої кількості холодильного агенту, яка забезпечує оптимальну величину перегріву на всмоктуванні компресора. Плавне регулювання відкриття клапана ТРВ відбувається за рахунок зміни перегріву пари у всмоктувальному трубопроводі.
Принцип дії ТРВ полягає в тому, що холодильний агент подається з лінійного ресивера під клапан ТРВ, що знаходиться поблизу від випарника. Після дроселювання в клапані холодильний агент подається у випарник. Ступінь відкриття ТРВ залежить від величини перегріву пари у всмоктувальному трубопроводі. Температура перегрітої пари вище за температуру кипіння. Цю ж температуру має і термобалончик, що заповнений парорідинною сумішшю, а не перегрітим паром, тиск в ньому встановлюється вищим за тиск кипіння. Тиск діє на мембрану зверху. Клапан ТРВ відкривається тоді, коли є різниця тисків. У холодильних установках високої холодопродуктивності використовують ТРВ із зовнішнім вирівнюванням через вирівнювальну трубку. За відсутності перегріву, коли у всмоктувальному трубопроводі має місце волога пара, температура та тиск в випарнику, у всмоктувальному трубопроводі та термобалончику приладу однакові. Тиск на мембрану зверху та знизу однакові. Клапан ТРВ закритий зусиллям пружини. При зменшенні подачі холодильного агенту у випарник пар у всмоктувальному трубопроводі перегрівається. При цьому його тиск залишається таким, що дорівнює тиску кипіння. Цей тиск передається в підмембранну порожнину ТРВ через вирівнювальну трубку. Тиск на мембрану зверху залежить від температури холодоагенту в термобалончику, що визначає ступінь відкриття ТРВ. Оскільки ТРВ є приладом плавного регулювання, відкриття його клапана при стаціонарному режимі роботи відбувається в конкретному положенні. При зупиненні компресора, клапан ТРВ закривається у зв’язку з тим, що перегрів пари при цьому відсутній. 2.3 Зміст і порядок проведення роботи: – ознайомлення з приладами автоматики;
– визначення основних робочих параметрів приладів автоматики (згідно з таблицею 2.1). Таблиця 2.1 – Основні робочі параметри приладів автоматики
2.4 Контрольні питання: – призначення пристроїв автоматики; – принцип дії реле температури; – принцип дії реле тиску; – принцип дії терморегулюючого вентиля; – методи регулювання приборів автоматики; – послідовність встановлення приладів на вимірювальний об’єкт. Лабораторна робота 3 «Визначення коефіцієнта теплопрохідності холодильної шафи» 3.1 Мета роботи Метою роботи є визначення коефіцієнту теплопрохідності холодильної шафи  залежно від температури огородження.3.2 Устаткування та прилади для роботи На підприємствах торгівлі та громадського харчування для короткочасного зберігання відносно невеликих партій харчових продуктів використовують холодильні шафи. Від щільності ізоляції огородження холодильної шафи залежить економічність та енергозаощадження її роботи. У лабораторній роботі використовується холодильна шафа типу ШХН-1-0,8 (рисунок 3.1)  Рисунок 3.1 – Схема холодильної шафи ШХН-1-0,8 Холодильна шафа складається з холодильного агрегату 1, теплоізоляційного огородження 2, випарника 3, полиць для продуктів 4, лампи освітлення 5, вентилятора 6, дверей камери 7, дверей шафи 8, терморегулюючого вентиля 9, піддона 10 та знімальної решітки 11. У середині холодильної шафи розміщений термоелектронагрівач, потужність якого регулюється лабораторним автотрансформатором. Температура повітря всередині холодильної шафи вимірюється за допомогою екранованих термопар, що розміщені згідно зі схемою, наведеною на рисунку 3.2.  Рисунок 3.2 – Схема розміщення термопар на огорожі холодильної шафи: 1 – ліва стінка; 2 – стеля; 3- задня стінка; 4 – дно; 5 – права стінка 3.3 Зміст і порядок проведення роботи Перед проведенням лабораторної роботи ознайомитися з конструкцією холодильної шафи, а також з особливостями розміщення термопар. Після перевірки схеми підключення термоелектронагрівача увімкнути його в мережу за допомогою вимірювального комплексу К-50. Після встановлення стаціонарного режиму виміряти температуру всередині холодильної шафи (  ) на кожній з термопар; виміряти температуру зовнішнього повітря і потужність термоелектронагрівача. Дані занести до таблиці 3.1.Таблиця 3.1 – Протокол спостережень
3.4 Обробка експериментальних даних Нехтуючи втратами, вважають, що вся потужність термоелектронагрівача переходить в тепло. Коефіцієнт теплопрохідності холодильної шафи  , (3.1)де  - середня температура всередині холодильної шафи;tЗ – зовнішня температура;  – кількість термопар.Температура огорожі  (3.2)Побудувати графік залежності коефіцієнта теплопрохідності від температури огорожі  .3.5 Контрольні питання: – призначення та будова холодильної шафи; – визначення коефіцієнта теплопрохідності; – тип термопар та особливості їх розміщення; – конструкція термоізоляції холодильної шафи. Додаток А (обов’язковий)  ^  Список рекомендованої літератури 1. Холодильные машины: Учебник для ВТУЗов Под общ. ред. И.А. Сакуна.-Л.: Машиностроение, 1985.-510 с. 2. Гиль И.М. Устройство, монтаж и техническое обслуживание холодильных установок. - М.: Пищевая промышленность, 1973.-465 с. 3. Курылев Е.С., Герасимов Н.А. Примеры, расчеты и лабораторные работы по холодильным установкам. – Л.: Машиностроение, 1971.-256 с. 4. Чумак И.Г., Чепурненко В.П. Холодильные установки. –М.: Агропромиздат, 1991.-495 с. 5. Якшаров Б.П., Смирнова И.В. Справочник механика по холодильным установкам. – Л.: Агропромиздат, 1989.- 312 с. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
 | Модуль а заняття №1 Вступ. Предмет, завдання й методи науки про мову Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник. / М. П. Кочерган. – К. Вц „Академія”, 2008. – с. 7 – 16 | | Документи 1. /Вступ до метаф_зики/вступ до метаф_зики Зм_ст.doc 2. /Вступ... |
| Документи 1. /Вступ до метаф_зики/вступ до метаф_зики Зм_ст.doc 2. /Вступ... | | Грабко В. В. Вінницький національний технічний університет Вступ Вступ. Відомо, що в процесі експлуатації ізоляція обмоток електричних машин під дією температури втрачає свої властивості, внаслідок... |
| Зміст вступ Вступ | | Програма навчальної дисципліни «Вступ до фаху» «Вступ до фаху» є складовою циклу професійної та практичної підготовки, яка входить до навчального плану підготовки студентів напрямку... |
| Робоча програма з навчальної дисципліни " Вступ до перекладознавства " для студентів ІІ курсу інституту мов світу зі спеціальності "Прикладна лінгвістика" (заочна форма навчання) Теоретичний курс «Вступ до перекладознавства» є частиною курсу професійно-орієнтованих дисциплін, який присвячено провідним аспектам... | | Робоча програма з навчальної дисципліни «Вступ до перекладознавства» для студентів 2 курсу інституту мов світу зі спеціальності "Переклад" (за вимогами кредитно-трансферної системи) Дисципліна «Вступ до перекладознавства» є частиною курсу професійно-орієнтованих обов’язкових дисциплін, який присвячено провідним... |
| Конспект лекцій з дисципліни " Вступ до спеціальності" Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до спеціальності» (для студентів 1 курсу спеціальності 050100 "Економіка підприємства") Авт.... | | Ф. В. Стольберг конспект лекцій з дисципліни «вступ до фаху» Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до фаху» ( для студентів 1-го курсу денної форми навчання напряму підготовки 040106 «Екологія,... |
| Робоча програма та методичні вказівки з дисципліни " Вступ до вищої освіти" для студентів заочного факультету, які навчаються за напрямом Навчальна дисципліна "Вступ до вищої освіти" є вибірковою (за вибором навчального закладу) І входить до циклу дисциплін професійно-практичної... |