Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" icon

Конспект лекцій з дисципліни " Вступ до спеціальності"




Скачати 474.05 Kb.
НазваКонспект лекцій з дисципліни " Вступ до спеціальності"
Сторінка3/3
Дата14.07.2012
Розмір474.05 Kb.
ТипКонспект
1   2   3

1. Поняття комунального тарифу.Види тарифів.

^ 2. Сучасні проблеми ціноутворення в ЖКГ.


1. Комунальними тарифами називають систему ставок, за якими підприємства житлово-комунального господарства реалізують свою продукцію (послуги) споживачам. За своїм економічним змістом комунальні тарифи є різновидом роздрібних цін.

В основу формування комунальних тарифів закладено вимоги так званого “витратного механізму ціноутворення”. Основою комунального тарифу є собівартість, тобто витрати на виробництво і реалізацію продукції (послуг). Величина тарифу, як і роздрібної ціни повинна бути достатньою для відшкодування витрат на виробництво і реалізацію продукції (послуг) і, крім того, включати певну частку прибутку. Затверджуються комунальні тарифи виконкомами місцевих Рад народних депутатів.

Підприємства житлово-комунального господарства використовують єдині й диференційовані тарифи.

Для єдиних тарифів характерним є те, що величина ставки не змінюється залежно від якості продукції (послуги) або інших факторів. Єдиний тариф використовують підприємства пасажирського електротранспорту. Його величина не змінюється залежно від відстані перевезення.

Диференційовані тарифи застосовують двох видів:

  • коли величина ставки залежить від якості наданої послуги;

  • коли величина ставки залежить від категорії споживачів.

Розрізняють одно- й двоставочні комунальні тарифи. У комунальному господарстві переважно застосовують одноставочні тарифи.

Двоставочні тарифи використовують для реалізації електроенергії комунальним електромережам і електростанціями підприємствам і організаціям, в деяких містах України введено двоставочний тариф на продукцію водо- та теплопостачання.

Двоставочний тариф складається з двох частин:

а) основної плати за сумарну приєднану потужність або за максимальне навантаження установок незалежно від кількості споживаної електроенергії, тепла, води;

б) додаткової плати за кожну спожиту кіловат-годину електроенергії, Гкал тепла, м3 води.

Тарифи на житлово-комунальні послуги відіграють таку ж роль, як і ціни на промислову та іншу продукцію.

У зв'язку з розвитком ринкових відносин виникли різні види цін залежно від ступеня державного втручання і прав підприємств у їх встановленні. Так, державні фіксовані або регульовані (за допомогою коефіцієнтів граничного підвищення) ціни в Україні застосовуються у вузькому колі продукції та послуг виробнично-технічного призначення (головним чином енергоресурси, послуги транспорту і зв'язку), а також на життєво важливі товари і послуги для населення (хліб, дитяче харчування, медичні препарати, комунальні послуги, транспорт та ін.).

Крім того, регулювання цін, недопущення їх необґрунтованого зростання також здійснюється не прямо, а за допомогою встановлення межових рівнів рентабельності. Ціни, які встановлюють підприємства і організації самостійно є вільними ринковими цінами. До них належать також біржові ціни, що утворюються в результаті реалізації продукції на товарних біржах.

Оскільки ринкова ціна, що врівноважує попит і пропозицію на ринку, встановлюється вільно, без адміністративного втручання держави або яких-небудь інших органів, звільнення цін від адміністративного встановлення, їх лібералізація є неодмінною передумовою введення ринкового ціноутворення і ринкового механізму взагалі.

2. У ЖКГ ціни - один з інструментів управління житлово-комунальним комплексом, що функціонує в умовах територіальної та відомчої відокремленості. Саме тому дуже важко визначити об'єктивні витрати, які необхідно покласти в основу цін на послуги житлово-комунального господарства. Ціна як форма відображення вартості повинна відображувати ефект виробництва, ефект споживання. У комплексі економічних методів управління, ціни відіграють важливу роль. Але планова ціна як категорія має подвійний характер. З одного боку вона є формою виявлення вартості і як така зазнає на собі вплив закону вартості, а з другого - це плановий норматив.

Процес управління цінами припускає не тільки планову зміну їх рівня в той чи інший бік, але передусім вибір наукової бази для розрахунку нових цін або при перегляді діючих. Він припускає також прогнозування економічних і соціальних наслідків будь-якої зміни рівня цін. Тільки в цьому випадку ціни можуть стати одним з видів досягнення цілі виробництва, а також здійснення соціальних завдань.

Вибір рівнів цін на послуги, особливо для населення на кожному етапі залежить від економічних можливостей розвитку держави. Суспільно необхідні витрати як база встановлення цін на послуги житлово-комунального господарства мають специфічний характер. Багато хто з економістів поняття суспільно необхідних витрат зводить до середньогалузевих, або середніх по галузях. Це найбільш просте вирішення питання про вибір бази ціни. Якщо це положення може бути в якійсь мірі прийнятне для матеріального виробництва, то для житлово-комунального господарства воно прийнятним бути не може. Це пов'язано передусім з вузькими межами ринку послуг житлово-комунального комплексу, які забезпечують нормальне проживання населення в житловому фонді міст і населених пунктів. За теорією трудової вартості суспільно необхідними визнаються витрати, що відображують середній рівень продуктивності праці, середній ступінь кваліфікації та інтенсивності праці, зайнятих робітників у даній галузі виробництва. Особливості послуг, в тому числі житлово-комунальних як сфери суспільної діяльності - це співпадіння процесу виробництва з процесом споживання за часом і в просторі. Отже для них суспільно необхідними є не тільки середні умови виробництва, але й середні умови споживання.

Для різних підгалузей житлово-комунального комплексу встановлюється різна залежність між рівнем концентрації населення і величиною суспільно необхідних витрат. Так, по водопровідно-каналізаційному господарству залежність між потужністю підприємств і витратами є такою, що чим вища потужність, тим менше витрати на 1 м.куб. поданої води. Отже у великих містах суспільно необхідні витрати, при інших рівних умовах, нижче, ніж у невеликих містах, де функціонують підприємства малої потужності.


Лекція 9. Особливості деяких підприємств комунального господарства


^ 1. Міські вулиці й дороги. Озеленення міст. Санітарне очищення міст.

2. Міський транспорт.

3. Комунальна енергетика.


1. Міські вулиці й дороги - життєво необхідна частина сучасного міста. Вони мають велике значення для організації роботи міського транспорту, поліпшення санітарно-гігієнічних умов життя в місті і архітектурно-планіровочного зовнішнього вигляду міського комплексу.

Збільшення міських територій, розвиток транспортних засобів обумовлюють підвищення рухомості населення, збільшення відстані його пересування, а також зростання міських вантажених перевезень. Чітка й безперебійна робота міського транспорту може бути забезпечена лише за умови добре розвинутої мережі міських шляхів сполучення, раціонального розташування у плані міста основних транспортних магістралей і належного зв’язку цих магістралей між собою і вулицями другорядного значення. Крім того необхідно, щоб окремі елементи вулиці (проїжджа частина, тротуари, пішохідні доріжки) забезпечували пропуск транспортних засобів і пішоходів.

Розмаїття функцій, які виконуються міськими вулицями і дорогами, визначає їх економічну особливість і як основних фондів народного господарства.

Озеленення у загальній системі зовнішнього благоустрою міст має велике значення. Перш за все зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтру. Вони впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря. Безліч видів декоративних рослин створюють широкі можливості для архітектурних композицій і планування міста у цілому.

Зелені насадження є місцями активного й пасивного відпочинку населення. Особливо великою є роль парків культури і відпочинку. Окрім них у містах влаштовують сквери, бульвари, дитячі парки, міські сади, ботанічні сади, вуличні зелені насадження уздовж тротуарів і т. ін.

Зважаючи на значущість та особливість галузі, дуже важливим є планування комплексного озеленення міст. Оптимальна кількість зелених насаджень у населеному пункті, співвідношення цих насаджень у загальному балансі територій і їх раціональне розміщення визначаються нормами й прийомами проектування. Норми проектування виражаються в абсолютних і відносних одиницях. Число зелених насаджень на одного міського жителя в метрах квадратних показує забезпеченість міста зеленими насадженнями. Площа зелених насаджень у місті , районі, мікрорайоні, що обчислюється у відсотках до загальної площі | забудови міста, району, мікрорайону, показує рівень озеленення території.

Згідно з нормами рівень озеленення селітебної території міста має складати 50%, території житлового району - 55-58, території мікрорайону - 65-70 %. Рівень озеленення території є основою для визначення нормативних показників озеленення міської забудови.

Система озеленення сучасного міста включає до свого складу комплекс міських і приміських насаджень. Ті й інші підрозділяються за функціональною ознакою на насадження загального, обмеженого користування і спеціального призначення. Загальний норматив витрати міської території на зелені насадження визначають, виходячи з площ озеленення загального користування, тобто скверів, садів, бульварів, парків. Саме ці території створюють основу системи озеленення міста.

Усунення і знезараження відходів життєдіяльності, що виникають при проживанні великого числа людей на обмеженій території, поліпшення санітарного стану навколишнього середовища є складним санітарним, технічним і екологічною завданням підприємств санітарного очищення міста.

Відходи – це будь-які речовини, матеріали й предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання на місці утворення або виявлення і від яких їхній власник має намір чи повинен позбутися шляхом утилізації або видалення.

Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є пріоритетний захист навколишнього природного середовища і здоров'я людини від негативного впливу відходів, забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних і енергетичних ресурсів, науково обґрунтоване узгодження екологічних і соціальних інтересів суспільства, щодо утворення і використання відходів.

Практика санітарного очищення міст полягає у захисті ґрунту, повітря і води від забруднень викидами, запобіганні розмноженню мух і гризунів, створенні нормальних санітарних умов для життєдіяльності людини, забезпеченні безпеки й зручності пішохідного і транспортного руху шляхом прибирання і поливу тротуарів, проїздів, видалення снігу, боротьби з ожеледдю.

^ Основні види робіт:

  • очищення всіх будинків від твердих відходів і неканалізованих будинків від рідких покидьків;

  • знешкодження усіх видів покидьків, ТПВ з їхнім максимальним використанням (утилізацією);

  • вуличне очищення, полив площ і тротуарів, літнє і зимове прибирання.

Для очищення міст від твердих відходів застосовують в основному вивізну систему, при якій сміття, що збирається в домоволодіннях, видаляється спеціальним автотранспортом з наступним знешкодженням на міських звалищах. Місцева система зі знешкодженням і використанням покидьків на присадибних ділянках застосовується в районах індивідуальної забудови міст.

Крім знешкодження сміття на звалищах застосовується знешкодження твердих покидьків шляхом компостування у штабелях або біотермічних камерах з наступним використанням компосту в зеленому і сільському господарстві.

2. Найважливішим елементом інфраструктури будь-якого міста є міський пасажирський транспорт. Проблема забезпечення нормального обслуговування населення пасажирським транспортом має соціально-економічний характер, а процеси розвитку транспортної інфраструктури, як локальне завдання, спрямовані на виконання глобальної економічної мети.

Для характеристики якості виконання міським пасажирським транспортом свого завдання використовують такі показники: регулярність руху, експлуатаційна швидкість транспортних засобів, комфортабельність поїздки і т.ін.

Для перевезення пасажирів у містах України використовують автобус, тролейбус, трамвай, метрополітен, таксі. Кожний з цих видів транспорту має свої позитивні й негативні характеристики за такими показниками:

  • місткість (провізна спроможність);

  • швидкість сполучення;

  • експлуатаційна швидкість;

  • маневреність;

  • питомі капітальні вкладення;

  • експлуатаційні витрати;

  • площа, яку займає транспортний засіб на дорозі;

  • екологічність та ін.

Основною технічною проблемою міського транспорту є знос основних фондів, як рухомого складу, так і дорожньої складової. Головною економічною проблемою тут є недостатність коштів для відтворення основних фондів і на експлуатаційні витрати.

Причин тут багато. Виділимо з них такі:

  • відсутність чітко діючого механізму формування доходів транспортних підприємств;

  • недобір виручки і велика питома вага безоплатних перевезень;

  • відсутність зацікавленості підприємств у повноті збору виручки і технічних засобів її збору;

  • недоліки законодавчої бази;

  • недоліки у формуванні собівартості перевезення пасажирів.

3. Найбільшим споживачем продукції підприємств комунальної енергетики в містах є промисловість, на частку якої припадає 80-50 % усіх витрат енергії. Житлово – комунальне господарство за обсягом споживання енергоносіїв посідає третє місце в Україні, щорічно витрачаючи близько 10 млрд. кВт. год. електроенергії і майже 8 млрд. м3 газу.

Витрати енергії в містах забезпечуються як централізованими енергосистемами, що надають містам електроенергію, газ, тепло (у вигляді гарячої води та пари), так і окремими підприємствами – виробниками електроенергії, тепла. Значне місце в енергетичному балансі міст все ще належить безпосередньому спалюванню палива в індивідуальних печах.

Основним видом енергії, що споживається житлово – комунальним господарством, є електрична. Більшу частину електроенергії міста одержують від регіональних і загальнодержавних енергосистем (державні й акціонерні обленерго). Деякі міста мають свої електричні станції (як правило, відомчого підпорядкування - промислових підприємств – гігантів), що обслуговують виробничі й соціально – побутові потреби тільки даного міста. Основними господарствами, що забезпечують міста електроенергією, є міські електричні мережі. Централізоване теплопостачання здійснюється на базі комбінованого виробництва електроенергії і тепла теплоелектроцентраллю (ТЕЦ), а також від центральних котелень.

Навчальне видання

^ Конспект лекцій з дисципліни “Вступ до спеціальності” (для студентів 1 курсу спеціальності 6.050100 “Економіка підприємства”)


Укладач: Сергій Володимирович Дворкін


Редактор: М.З. Алябьєв


План 2007, поз. 171Л

____________________________________________________________________

Підп. до друку 04.06.07 Формат 60х84 1/16. Папір офісний.

Друк на ризографі. Умовн.-друк. арк. 1,6 Обл.-вид. арк. 2,0 Замовл. № _____ Тираж прим.

____________________________________________________________________

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції,12

____________________________________________________________________

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

____________________________________________________________________

61002, Харків, вул. Революції, 12




1   2   3

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconХарківська національна академія міського господарства в. М. Гаряжа, О.І. Рогачов конспект лекцій з курсу „вступ до спеціальності”
Конспект лекцій з курсу „Вступ до спеціальності” (для студентів 1 курсу денної та заочної форм навчання напряму 050701 – „Електротехніка...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconФ. В. Стольберг конспект лекцій з дисципліни «вступ до фаху»
Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до фаху» ( для студентів 1-го курсу денної форми навчання напряму підготовки 040106 «Екологія,...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства в. А. Бардаков конспект лекцій з курсу «вступ до спеціальності»
Конспект лекцій з курсу «Вступ до спеціальності» (для студентів 1 курсу денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки 030601...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconО. В. Якименко Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до будівельної справи»
Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до будівельної справи» (для студентів 1 курсу денної, заочної форм навчання та слухачів другої...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconКонспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія для студентів спеціальності 040106
Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія” / укладач Р. А. Васькін. – Суми: Сумський державний університет, 2010. – 115 с
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconКонспект лекцій з дисципліни «Композиція»
...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconМіського господарства конспект лекцій з дисципліни
Конспект лекцій з дисципліни „Прикладна аероекологія” (для студентів 5 курсу заочної форми навчання спеціальності 070800” Екологія...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconМіського господарства конспект лекцій з дисципліни
Конспект лекцій з дисципліни „Інженерна аероекологія міст” (для студентів 5,6 курсів заочної форм навчання спеціальності 070801”...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconКонспект лекцій з дисципліни
Конспект лекцій з дисципліни «Водопровідні системи І споруди» для студентів 3 курсу денної І заочної форм навчання напряму підготовки...
Конспект лекцій з дисципліни \" Вступ до спеціальності\" iconКонспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» для студентів спеціальності
Конспект лекцій з дисципліни «Проектне фінансування» / Укладачі: І. Д. Скляр, В. М. Боронос. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 77 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи