Податковий менеджмент icon

Податковий менеджмент




НазваПодатковий менеджмент
Сторінка2/8
Дата14.07.2012
Розмір1.65 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8

^ 1.3 Визначення, права та обов’язки платників податків

Відповідно до податкового законодавства України, а саме ст. 4 і 5 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251 – ХІІ в редакції від 18.02.1997 p., платниками податків, зборів і інших обов'язкових платежів є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов'язок сплачувати податки й інші обов'язкові платежі. Ґрунтуючись на цьому, платни­ки податків повинні реалізовувати комплекс податкових обов'язків, до складу яких входять три основні групи: а) обов'язки з ведення податкового обліку; б) обов'язки зі сплати податків і зборів; в) обов'язки складання податкової звітності.

Таким чином, платниками податку визнаються особи, які мають, утримують об'єкти оподатковування чи здійснюють діяльність, що є об'єктом оподатковування, і на яких покладено обов'язок зі спла­ти податків податковим законодавством.

Платники податку класифікуються так:

а) фізичні особи;

1) резиденти України;

2) нерезиденти України;

б) юридичні особи, їх філії й інші відособлені підрозділи;

1) резиденти України;

2) нерезиденти України;

в) інші особи. Кожний із платників може бути платником одного чи декількох податків.

Права та обов'язки платників податків обумовлені не тільки Законом № 509 «Про Державну податкову службу в Україні», а й Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ із змінами й доповненнями. Відповідно до ст. 11 Закону № 1251 на платника податків покла­дається відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і дотримання за­конів про оподаткування.

Крім того, відповідно до ст. 9 Закону № 1251 «Про систему опо­даткування» платники податків зобов'язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання в терміни, встановлені законодавством; 2) подавати державним податковим органам та іншим держав­ним органам відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи й відомості, що пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових пла­тежів) у терміни, встановлені законом; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, які використовуються для отримання доходів або пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а та­кож для перевірок з питань нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, керівники і відповідні посадові особи підприємств, організацій і установ, а також фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані да­вати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень, законів про оподаткування і підпи­сати (або відмовитися від підпису) акт про проведення перевірки. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням чи списанням по­даткової заборгованості. У разі ліквідації юридичної особи заборго­ваність із податків і зборів (обов'язкових платежів) виплачується в порядку, встановленому законами України. Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, а також у разі смер­ті платника. Права платників податків закріплені в ст. 10 Закону № 1251 «Про систему оподаткування». Відповідно до цієї статті платники податків мають право: 1) подавати державним податковим органам документи, які під­тверджують право на пільги щодо оподаткування в порядку, встановленому законами України 2) отримувати й ознайомлюватися з актами перевірок, проведе­них державними податковими органами; 3) оскаржити у встановленому законом порядку рішен- ня дер­жавних податкових органів і дії їх посадових осіб.


^ 1.4 Контролюючі органи та їх компетенція згідно з чинним українським законодавством

Згідно зі ст. 2 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також згідно з Указом Президента України № 817/98 від 23.07.98 р. "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" визначено перелік контролюючих органів та межі їх компетенції. Крім того, визначення компетенції контролюючих органів регулюються спеціальними законами, які визначають статус, функції, завдання, права й обов'язки цих органів, зокрема Законом України "Про Державну податкову службу в Україні", Митним кодексом України та ін.

Нині контролюючими органами за дотриманням подат­кових зобов'язань в Україні є: ─ податкові органищодо податків і зборів (обов'язкових платежів), що стягуються до бюджетів та державних цільових фондів; ─ митні органищодо ввізного і вивізного мита, акцизного
збору, податку на додану вартість, інших податків і зборів
(обов'язкових платежів), які згідно із законами стягуються під час
ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію
України чи вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної
території України; ─ установи Пенсійного фонду Українищодо внесків до
Пенсійного фонду України; ─ установи Фонду соціального страхування Українищодо
внесків до Фонду соціального страхування України.

Взаємодію компетенцій вищезазначених контролюючих органів надано в таблиці 1.2. Необхідно зазначити, що митні органи не лише контролюють сплату ПДВ та акцизного збору платниками податків, вони також уповноважені розробляти спільно з податковими органами порядок здійснення контролю. Цей порядок затверд-

Таблиця 1.2 - ^ Перелік органів, що контролюють дотримання податкового законодавства, та їх компетенція



Контролюючі органи


Компетенція

Податок/збір

(обов’язкові платежі)


1. Митні органи

Мають право здійснювати перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише:

ввізного та вивізного мита, акцизного збору,

ПДВ, інших податків та зборів (обов'язкових платежів), які згідно із законами стягуються під час ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України чи вивезення (пересилання) товарів і предметів із митної території України

2. Установи Пенсійного фонду України

Мають право… лише:

внесків до Пенсійного фонду України

3. Установи Фонду соціального страхування

Мають право… лише:

внесків до Фонду соціального страхування України

4. Податкові органи

Мають право… лише:

податків та зборів (обов'язкових платежів), що стягуються до бюджетів та державних цільових фондів, окрім зазначених у попередніх пунктах

-жено Наказом ДПАУ, Держмитслужби України від 16.03.2001р. № 109/188 "Про затвердження Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податку на додану вартість і акцизного збору, що стягуються під час ввезення (пересилання) товарів та інших предметів на митну територію України", за яким обов'язки поділили між собою два відомства (таблиця 1.3).

Ширші повноваження надано податковим органам Законом України від 21.12.2000 р. № 2181, зокрема: ─ визначати податкові зобов'язання непрямими методами (ст. 4 Закону №2181); ─ погоджувати операції з активами платника податків, що знаходяться в податковій заставі (ст. 8 Закону № 2181); ─ пропонувати компромісне вирішення суперечки (п. 5.2.7
Закону №2181); ─ надавати розстрочку і відстрочку податкових зобов'язань платників податків (ст. 14 Закону № 2181); ─ надсилати податкові вимоги (ст. 6 Закону № 2181); ─ заарештовувати активи платників податків (ст. 9 Закону
№2181); ─ організовувати продаж активів, що знаходяться в
податковій заставі (ст. 10-11 Закону № 2181); ─ списувати безнадійний податковий борг (п. 18.2 Закону
№2181) та ін.

У статті 2 Закону України № 2181- ІІІ від 21.12.2000 p., окрім переліку контролюючих органів, названі й органи стягнення, уповноважені вживати заходів для погашення податкового боргу: ─ податкові органи; ─ державні виконавці в межах їхньої компетенції.
Компетенція державних виконавців визначена Законом України від 24.03.98 р. № 202 "Про державну виконавчу службу" та Законом України від 21.04.99 р. № 606-ХІУ "Про виконавче провадження". Цими законодавчими актами на державних виконавців покладається обов'язок виконання рішень судів і інших органів (посадових осіб).


^ Таблиця 1.3 - Розподіл обов'язків між митними і податковими органами у сфері податкового контролю



Митні органи

Податкові органи

Наказ ДПАУ, Держмитслужби України від 16.03.2001 р. №109/188



Визначення податків та сплати податків, що стягуються під час ввезення товарів на митну територію України

Визначення податкових зобов'язань (податкового боргу) та його погашення під час операцій продажу товарів попередньо ввезених (пересланих) на митну територію України

Наявність марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів, що підлягають такому маркуванню під час ввезення на митну територію України

Наявність марок акцизного збору під час реалізації імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів на митній території України

Визначення податкових зобов'язань і сплати податків під час ввезення товарів, що підлягають маркуванню марками акцизного збору

Цільове використання товарів, оформлених з метою вільного використання на митній території України


Окремо зупинимося на повноваженнях органів Кон­трольно-ревізійного управління України, Пенсійного фонду, Фондів соціального страхування.

^ Контрольно-ревізійне управління України

Оскільки органи контрольно-ревізійного управління (далі - КРУ) не входять до переліку контролюючих органів, то вони не мають права здійснювати перевірку сплати податків та накладати штрафні санкції. Тому Головним контрольно-ревізійним управління України (ГоловКРУ) і було видано наказ від 02.04.2001 р. № 28, за яким наказ від 03.07.98 р. № 130 "Про запровадження Інструкції про порядок стягнення коштів і засто­сування фінансових санкцій органами державної контрольно-ревізійної служби" було визнано таким, що втратив чинність.

У зв'язку з набранням чинності Закону № 2181 втратив силу пункт 10 статті 10 Закону України від 26.01.93 р. № 2939-ХІІ "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні", згідно з яким до підприємств, установ та організацій застосовувалися фінансові стягнення за порушення податкового законодавства. Решта ж функцій органів ГоловКРУ, що передбачені статтею 8 Закону України від 26.01.93 р. № 2939, у тому числі й щодо здійснення перевірок цільового використання бюджетних коштів і контролю за веденням бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підконтрольних об'єктах, не скасовані і залишаються без змін. На це прямо вказує ГоловКРУ України у своєму листі від 03.04.2001 р. № 13-14/1-13. Пенсійний фонд України Пенсійний Фонд здійснює свою діяльність згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001 зі змінами.

Цим нормативним актом органам Пенсійного фонду надано право стягувати не сплачені вчасно суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Однак на практиці ця норма не може бути здійснена Пенсійним фондом, оскільки згідно із Законом України від 21.12.2000 р. № 2181 він не належить до органів стягнення.

Таким чином, стягнути заборгованість платників перед Пенсійним фондом можуть тільки податкові органи на підставі направленого Пенсійним фондом подання про вжиття заходів для погашення боргу (пп. 6.2.1 Закону № 2181).

Фонд соціального страхування України

На момент набрання чинності статті 2 Закону № 2181, тобто на 01.04.2001 p., такого державного органу вже не існувало згідно із Законом України від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням". Його правонаступником став Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Бюджет Фонду формується за рахунок сплати страхових внесків (відрахувань на загальнообов'язкове соціальне стра­хування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням).

Зазначені страхові внески не є податковими платежами, тому що вони не входять до переліку податків і зборів, передбачених статтею 14 Закону про систему оподаткування. А оскільки Закон № 2181 визначає порядок погашення зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), то його норми взагалі не поширюються на діяльність Фонду.

Фонд має керуватися Законом № 2240 "Про загальнообо­в'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими наро­дженням і похованням", насамперед статтею 28, що визначає його права та обов'язки, на виконання пункту 5 якої був розроблений Порядок припинення видаткових операцій (розпорядження Фонду від 07.11.2001 р. № 84).

Аналогічна ситуація склалася з Фондом соціального страхування на випадок безробіття і Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та на випадок професійних захворювань. Ці державні органи діють відповідно за спеціальними законами: Законом № 1533 і Законом № 1105. Контролюючими органами, згідно із Законом № 2181, вони не є. Страхові платежі, що стягуються до Фондів, до переліку податків і зборів не входять. Тому механізми адміністрування, встановлені Законом № 2181, на діяльність цих фондів не поширюються.

Необхідно зазначити, що державні органи, які не входять до переліку контролюючих органів, не мають права проводити перевірки нарахування і сплати податків і зборів, у тому числі й за запитами правоохоронних органів.


^ 1.5 Порівняльна характеристика цивільно-правових договорів підряду, договорів про надання послуг і трудового договору

Метою написання даного матеріалу є необхідність показати відмінності саме між трудовим договором і дуже схожими на нього договорами цивільно-правового характеру (надалі - ЦПД), які розподіляються на: 1) ЦПД на виконання робіт; 2) ЦПД на надання послуг, тому тут ми не беремося детально порівнювати між собою останні, тобто порівнювати 1) та 2). Різницю між ними ми будемо проводити для того, щоб досягти поставленої мети.

Згідно зі ст. 21 «Кодексу законів про працю» (надалі - КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом або фізичною особою, з якого працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену даною угодою, з підпорядкуванням внутрішньому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган або фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін...".

З 1 січня 2004 року набрав чинності новий Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК).

Відповідно до нового ЦК ЦПД на виконання робіт і ЦПД на надання послуг регулюються різними главами й, відповідно, відрізняються один від одного і предметом, й істотними умовами. Так, укладання договору на виконання робіт регулюється Главою 61 ЦК "Підряд", а надання послуг - Главою 63 "Послуги". Тому тепер важливо знати відмінності трудового договору не тільки від договору підряду, а й від договору на виконання послуг.

Згідно з п. 1, п. 2 ст. 837 ЦК "за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передачею її результату замовникові ".

Згідно зі ст. 901 ЦК "за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, що споживається в процесі здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не передбачено договором". Таким чином, на підставі аналізу наведених статей ЦК і КЗпП можна визначити відмінності між цивільно-правовими договорами на виконання робіт (надання послуг) і трудовим договором: 1. Укладання, виконання й розірвання договорів підряду й на послуги регулюються цивільно-правовим законодавством, а укладання, виконання й розірвання трудового договору - трудовим законодавством. Тобто до одного з видів договору не можна застосовувати норми, що регулюють інший вид договору. 2. Для трудового договору важливим є процес праці, а не його кінцевий результат. Предметом трудового договору є трудова функція - професія, посада, спеціальність, кваліфікація. Наприклад, "прийнятий на посаду теслі".

^ Для договору підряду важливим є саме кінцевий результат. Предметом договору підряду є матеріалізовані результати виготовлення, обробки, ремонту речей і передача замовникові результатів. Наприклад, "виконавець зобов'язаний зробити шафу й три стільці...". Факт передачі, як правило, оформляється двостороннім актом приймання-передачі.

Предметом договору на надання послуг є "дія", "діяльність". Як правило, для більшості послуг характерна відсутність матеріалізованого результату. Наприклад, виконавець робить послуги з навчання англійською мовою, надає консультації на різні теми. Через реальну можливість відсутності результату сам факт здійснення дії або діяльності (проведення консультації) означає, що послугу було виконано. 3. За трудовим договором процес праці оплачується заробітною платою. Тобто трудовий договір завжди оплатний. Видача заробітної плати є для роботодавця обов'язковою. Трудовим законодавством визначаються порядок і режим виплати зарплати, який не може бути змінений трудовим договором, навіть за наявності взаємної згоди і працівника, і роботодавця. Так, наприклад, у ст. 115 КЗпП зазначено, що "зарплата виплачується працівнику регулярно в робочі дні... не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не пере-вищує 15 календарних днів". Крім того, передбачена державна гарантія, що зарплата не може бути за розміром нижча встано-вленого рівня мінімальної зарплати й т.д. За трудовим договором надаються оплачувана відпустка та інші державні гарантії.

Під час оформлення відносин із найманим робітником договором підряду (договором на послуги) розмір і порядок виплати винагороди встановлюються в договорі сторонами за взаємною згодою: або передоплата, або за фактом виконання (надання), або інше; стосовно розміру оплати сторони не зв'язані мінімальними законодавчими межами. Можуть проводити виплати й щомісяця, й один раз на рік. Крім того, за договору на надання послуг сторони на свій розсуд можуть установити надання послуг за плату й безкоштовно (на можливість надання послуг безкоштовно вказують статті 901, 903, 904 ЦК).

4. За трудовим договором за невиконання трудових обов'язків працівник може каратися роботодавцем притягненням до дисциплінарної відповідальності. За заподіяний матеріальний збиток працівник несе обмежену матеріальну відповідальність, за винятком вичерпного переліку випадків, коли допускається повна матеріальна відповідальність (ст. 134 КЗпП),у тому числі у разі підписання письмового договору про повну матеріальну відповідальність. За порушення договірних зобов'язань за договором підряду (договору на послуги) виконавець, так само як і замовник, несе всю повноту матеріальної цивільно-правової відповідальності, правила застосування якої передбачені ЦК (неустойка, штраф, пеня, відшкодування збитків і т.п.). 5. За трудовим договором (ст. 30 КЗпП) працівник зобов'я-заний виконувати доручену йому роботу особисто й не має права передоручати її виконання іншій особі, винятки із цього правила встановлюються законодавством (а не договором). На відміну від трудового договору і договір підряду, і договір на послуги допускають передоручення виконання робіт, надання послуг іншим особам. 6. Якщо виконувані роботи (надавані послуги) підлягають ліцензуванню, то підрядник, виконавець зобов'язані одержати ліцензію й без неї не вправі пропонувати свої послуги замовникові під загрозою визнання договору недійсним (п. 3 ст. 837 ЦК).

За трудовим договором працівникові для виконання робіт, послуг не потрібні ліцензії. Достатньо наявності відповідної кваліфікації, досвіду роботи.

7. Однак найголовніший критерій, за яким визначають відмінність між розглянутими договорами, полягає в такому. ^ За трудовим договором працівник підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Тобто виконує свої обов'язки в строго відведений і регламентований робочий час, інакше відсутність "на роботі" загрожує дисциплінарною відповідальністю за прогул. Ці правила однакові для всіх працівників одного підприємства.

^ Підрядник, виконавець самостійно організовують порядок виконання завдання, індивідуально погодивши його із замовником, і не підпорядковуються режиму робочого часу замовника.

Свій погляд на трудовий і цивільно-правовий договір підряду зарегламентувало Міністерство праці й соціальної політики у Листі № 06/ 2-4/42 від 11.03.2002 р. Так, "у випадку виникнення суперечки щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) зазначене питання має вирішуватися в судовому порядку через позов особи, чиї права порушені". Під час розгляду подібних справ суди в більшості випадків вважають, що для ухвалення рішення, який саме укладений договір - трудовий або цивільно-правовий, ключовою є відповідь на питання: підпорядковується чи ні громадянин, що виконує роботи (послуги), правилам внутрішнього трудового розпорядку (режиму робочого часу) підприємства-замовника. Якщо є підпорядкування, то такий договір визнається трудовим. Таку точку зору виклав Верховний Суд України у своїх Правових позиціях.

1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Податковий менеджмент icon2643 методичні матеріали до перевірки знань з дисципліни «Податковий менеджмент»
Методичні матеріали до перевірки знань з дисципліни «Податковий менеджмент» / Укладачі: О. В. Зайцев, О. В. Галахова. ─ Суми: Вид-во...
Податковий менеджмент iconМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» / Укладачі О. В. Зайцев, О. В. Галахова,...
Податковий менеджмент icon2618 методичні матеріали до підготовки та виконання контрольних робіт з дисципліни «Податковий менеджмент»
Методичні матеріали до підготовки та виконання контрольних робіт з дисципліни «Податковий менеджмент» / Укладачі: О. В. Зайцев, О....
Податковий менеджмент icon7. 050104 «фінанси» Херсон 2010 Методичні вказівки по виконанню практичних робіт для студентів усіх форм навчання з дисципліни «Податковий менеджмент»
Методичні вказівки по виконанню практичних робіт для студентів усіх форм навчання з дисципліни «Податковий менеджмент»
Податковий менеджмент iconПодатковий менеджмент
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Податковий менеджмент iconПитання до іспиту з курсу “Податковий менеджмент”
Порядок надання до податкових органів декларації про доходи громадян. Перерахунок прибуткового податку
Податковий менеджмент iconМетодичні рекомендації щодо оформлення матерiалiв
Матеріал для самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» / Укладачі: О. В. Зайцев, О. В. Галахова, М. А. Деркач. ─ Суми:...
Податковий менеджмент iconТеми рефератів з дисципліни «Облік і аудит» для 3-го курсу денної та заочної форм навчання спеціальності «Менеджмент організацій» кандидат економічних наук, доцент Бессонова Світлана Іванівна
Бухгалтерський а податковий облік в України – спільна інформаційна база та розбіжності методик
Податковий менеджмент iconКонспект лекцій з курсу «Податковий облік»
Конспект лекцій з курсу «Податковий облік» (для студентів 4 курсу денної та 5 курсу заочної форм навчання студентів спеціальності...
Податковий менеджмент iconЦиганок В. Н. Програма І робоча програма дисципліни «податковий облік»
Програма І робоча програма дисципліни «Податковий облік» (для студентів заочної форми навчання спеціальності 050106 – «Облік І аудит»...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи