Львівський національний університет імені Івана Франка
Юридичний факультет
Кафедра адміністративного та фінансового права
Правовий статус громадян у відносинах із органами публічної адміністрації Програма спецкурсу для студентів 5 курсу (магістрів) Доц. Янюк Н.В.
Львів 2009 АНОТАЦІЯ
Становлення і розвиток прав людини має тривалу історію, що супроводжується боротьбою доктрин і традицій, характерних для тієї чи іншої країни. Однак справжній зміст вони знаходять тільки на основі принципів демократії. На такій основі стало можливим закріплення основних фундаментальних прав людини в конституціях демократичних держав. Вищою метою держави і права, як засобу реалізації державою своїх завдань і функцій, є забезпечення розвитку громадянського суспільства, охорона порядку і безпеки усіх членів цього суспільства. Держава має не лише проголосити права та свободи людини і громадянина, але й виступити їх гарантом.
У ст.3 Конституції України визначено: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави». Відповідно до цього, держава взяла на себе зобов’язання створити необхідні умови та визначити механізм належної реалізації проголошених прав і свобод та передбачити і встановити порядок захисту порушених прав.
Саме ці моменти вказують, що одним із пріоритетних напрямів державотворчого процесу має стати запровадження якісно нового типу взаємовідносин між громадянами і органами публічної влади – утвердження принципу пріоритету прав людини і громадянина. На жаль, Українська держава отримала у спадок державний механізм «панування» влади над людиною, і, як свідчать нинішні реалії, подолати його виявилось доволі важко. У нашому суспільстві ще не утвердилась основна істина, що органи держави є носіями делегованої народом влади, а тому мають використовувати її у публічних інтересах – задля загального блага.
Єдиний спосіб забезпечити демократичну спрямованість влади – це покласти в основу діяльності держави обов’язок дотримуватись беззаперечного пріоритету прав і свобод людини і встановити невідворотність відповідальності державних органів людини і посадових осіб за невиконання цього обов’язку. Відтак, потребує практичного запровадження принцип верховенства права, який є домінуючою цінністю сучасного цивілізаційного процесу. Зміст цілеспрямованої державної політики має бути підпорядкований завданням рішучого подолання недостатнього ступеня участі влади у вирішенні проблеми прав людини. Традиційно така участь обмежувалась захистом порушених прав, натомість, потрібно спрямувати увагу органів державної влади та органів місцевого самоврядування на забезпечення реалізації прав людини і гомадянина у всіх сферах суспільного життя.
Вирішальну роль у забезпеченні зміни позиції держави у взаємовідносинах з громадянином відіграють органи виконавчої влади, оскільки реалізація конституційних прав проходить, як правило, у сфері виконавчої влади. Згідно із п.2 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина.
Реалізація конституційних положень значною мірою залежить від організації діяльності органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Вагоме значення для цього має запровадження такого режиму, щоб у ці органи влади приходили професійно підготволені кадри з високим рівнем ділової кваліфікації, які дотримуються пріоритету публічного інтересу на службі над своїми приватними інтересами.
Велике значення для підвищення ефективності забезпечення прав громадян пов’язане з розв’язанням проблем щодо правового регулювання порядку надання адміністративних послуг. Слід врахувати, що нормативно врегульовані адміністративні процедури покликані сприяюти послідовній і максимально повній реалізації громадянами прав і свобод. Таке врегулювання є серйозною перешкодою для суб’єктивізму і свавілля з боку посадових і службових осіб органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
Зважаючи на пріоритетне значення адміністративних процедур у взаємовідносинах громадянина з органами виконавчої влади та іншими суб’єктами управління, необхідно активізувати роботу щодо прийняття в Україні Адміністративно-процедурного кодексу.
З метою захисту громадян від неправомірних рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень необхідним заходом є удосконалення інституту адміністративного оскарження.
Належне правове врегулювання цих питань дещо зменшить потік адміністративних справ, які надходять в адміністративні суди, що сприятиме повноті вивчення справи та ухваленню судом законних і обґрунтованих судових рішень.
Принцип верховенства права має стати ключовою домінантою у формуванні нової української доктрини адміністративного права. Радикальне оновлення українського адміністративного права – це нагальна життєва необхідність, котра органічно пов’язана з євроінтеграційним вибором України. Сьогодні докорінного оновлення потребує чинне адміністративне законодавство. За умови, що у законах належною мірою будуть втілюватися демократичні стандарти, це сприятиме демократизації вітчизняного адміністративного права і забезпечить його європейський рівень.
^ :
дослідити генезис та юридичну природу права людини, як основного мірила демократичних досягнень суспільства та визначити роль держави у забезпеченні прав і свобод громадян;
з’ясувати фундаментальну роль принципу верховенства права у врегулюванні суспільних відносин та засадниче значення принципу верховенства права в українській адміністративно-правовій доктрині;
проаналізувати європейські принципи адміністративного права і з’ясувати їх значення для національного законодавства, ознайомитись з новими концептуальними позиціями вітчизняної адміністративно-правової доктрини;
дослідити поняття та зміст адміністративно-правового статусу громадянина і встановити співвідношення з конституційним статусом людини і громадянина;
встановити складові елементи адміністративно-правового статусу громадянина, зокрема: права, свободи, обов’язки, юридичні гарантії; розкрити поняття та сутність цих елементів;
з’ясувати поняття та зміст категорії «законні інтереси», встановити особливості використання цього терміну в національному та зарубіжному законодавстві, провести порівняльно-правовий аналіз;
дослідити проблеми адміністративно-процесуального статусу громадян, з’ясувати особливості процесуальної участі громадян в окремих видах адміністративних проваджень;
встановити форми участі громадян в адміністративно-правових відносинах та з’ясувати особливості таких правовідносин;
звернути увагу на особливості реалізації прав в адміністративних правовідносинах, на підставі правового аналізу національного законодавства виявити прогалини у забезпеченні особистої безпеки громадян;
вивчити та проаналізувати сучасний стан правового регулювання адміністративних послуг як провідного засобу реалізації прав громадян у сфері виконавчої влади;
дослідити перспективи удосконалення організації надання адміністративних послуг громадянам з урахуванням європейських стандартів;
встановити форми адміністративно-правового захисту прав громадян; з’ясувати важливість інституту адміністративного оскарження;
охарактеризувати роль інституту адміністративно-судового захисту прав громадян та визначити шляхи удосконалення діяльності адміністративних судів з метою ухвалення законних та обґрунтованих рішень;
з’ясувати правозахисну роль практики Європейського суду з прав людини, встановити особливість застосування прецедентного права Європейського суду з прав людини в українському судочинстві.
^
поглибити вивчення нових концептуальних позиції вітчизняної адміністративно-правової доктрини та нормативно-правової бази, якою регулюється статус громадянина у сфері виконавчої влади;
навчити студентів на основі аналізу теоретичних положень формулювати власні позиції щодо удосконалення адміністративно-правового статусу громадян шляхом законодавчого регулювання;
навчити студентів аналізувати і вирішувати практичні ситуації, що стосуються забезпечення прав громадян у сфері виконавчої влади;
навчити студентів формулювати власні пропозицій щодо удосконалення національного законодавства у сфері забезпечення прав громадян у відповідності до європейських стандартів.
Рекомендована література для спецкурсу:
Виконавча влада і адміністративне право (За заг.ред. В.Б. Авер’янова). – Київ: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002.
Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг.ред. проф. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003.
Законные интересы / В.В. Субочев; под.ред. А.В. Малько. – М.: Норма, 2008.
Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / За заг.ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Наукова думка, 2007.
Принцип верховенства права у діяльності держави та в адміністративному праві: книга друга / За заг.ред. Ю.С. Шемшученка, відп.ред.В.Б. Авер’янов. – К.: Конус-Ю, 2008.
^
Тема 1. Права і свободи людини і громадянина в умовах становлення правової держави в Україні
Генезис та юридична природа прав людини. Природно-правова та позитивістська концепція прав людини.
Роль держави у забезпеченні прав людини. Спрямованість на забезпечення прав громадян – демократична сутність виконавчої влади
Еволюція світоглядних уявлень та сучасні європейські погляди щодо принципу верховенства права. Принцип верховенства права як цінність демократії. Шляхи утвердження принципу верховенства права.
Розвиток і нормативне закріплення принципу верховенства права у конституційних актах. Принцип верховенства права у національному законодавстві.
Співвідношення принципу верховенства права та принципу законності.
Законодавство і література до теми:
Конституція України. – К., 2006.
Кодекс адміністративного судочинства України. – К.: Атіка, 2005.
Авер’янов В.Б. Спрямованість на забезпечення прав громадян – демократична сутність виконавчої влади / Виконавча влада і адміністративне право /Кол. монографія / за заг.ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002.
Голосніченко Д. Теоретичні засади визначення владних повноважень на основі виявлення об’єктивно необхідних функцій // Вісник Львівського університету. – Серія юрид., Вип. 47. – 2008ю – С.78-81.
Горбунова Л. Конституційні засади забезпечення законності у нормотворчості // Право України. – 2004. - №7.
Ковальчук В. Легітимність державної влади та права людини // Вибори та демократія. – 2006. - №1
Нижник Н., Мосов С. Про співвідношення державного управління і виконавчої влади //Вісник Української Академії державного управління. – 2001. - №2.
Права людини і громадянина: проблеми реалізації в Україні. – К., 1998р.
Тема 2. Принцип верховенства права в українській адміністративно-правовій доктрині
Проблема формування нової доктрини адміністративного права. Європейська орієнтованість розвитку українського адміністративного права.
Засадниче значення принципу верховенства права в українській адміністративно-правовій доктрині.
Сучасні принципи адміністративного права та їх концептуальне значення для оновлення змісту українського адміністративного права. Європейські принципи адміністративного права: походження і значення для національного законодавства.
Права людини і адміністративне право. Спрямування адміністративного права на забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Сучасний стан адміністративно-правового регулювання прав громадян у сфері виконавчої влади та основні напрями його покращення.
Законодавство і література до теми:
Авер’янов В.Б. Ще раз про зміст і співвідношення понять “державне управління” і “виконавча влада”: проблемні нотатки // Право України. – 2004. - №5.
Андрійко О. Ф. Проблеми розвитку адміністративного права /«Адміністративне право в контексті європейського вибору України». зб.наук.пр. – К.: Міленіум, 2004. – С.47.
Євінтов В.І. Україна і права людини в перехідний період. //Український часопис права і політики.-2000. - №3.
Ієрусалімова І. Про обов’язки виконавчої влади з забезпечення прав та совбод громадян та шляхи удосконалення їх адміністративно-правового регулювання // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених. – Сімферополь, 2005. – Спеціальний випуск у 2 ч. – Ч.2.
Князев С.Д. Современные принципы административного права России: понятия, значения, виды // Государство и право. – 2003.- №2.
Мартьянов І.В. Проблеми забезпечення законності в державному управлінні // Вісник Львівського університету. – Серія юрид., Вип. 41. 2005. – С.78-81
Ткач Г.Й. Сучасні принципи адміністративного права та їх концептуальне значення для оновлення змісту українського адміністративного права / «Адміністративне право в контексті європейського вибору України». зб.наук.пр. – К.: Міленіум, 2004. – С. 34 - 41.
^ Тема 3. Поняття і юридична природа адміністративно-правового статусу громадян
Поняття та зміст адміністративно-правового статусу громадянина. Співвідношення адміністративно-правового і конституційного статусу людини і громадянина.
Основні складові елементи адміністративно-правового статусу громадянина: права, свободи, обов’язки, юридичні гарантії. Поняття, структура та види прав, обов’язків, юридичних гарантій.
Поняття та співвідношення понять «охорона» та «захист». Превентивні та профілактичні заходи охорони. Захист прав і свобод як спосіб відновлення громадянином адміністративно-правового статусу.
Пняття та зміст категорії «законні інтереси».
Використання терміну «законні інтереси» у національному та зарубіжному законодавстві: порівняльно-правовий аналіз.
Законі інтереси як елемент правового статусу громадянина. Взаємодія законних інтересів з елементами правового статусу громадянина. Механізм трансформації законних інтересів в суб’єктивні права і суб’єктивних прав в законні інтереси.
^
Бояринцева М.А. Зміст адміністративно-правового статусу громадян / В кол.моногр. “Виконавча влада і адміністративне право” /за заг. ред. проф. В.Б. Авер’янова/. – К.:Вид-чий Дім “Ін-Юре”, 2002. – С.155-163.
Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2000. - №11.
Князєв В. Конституційні гарантії прав, свобод та обов’язків людини та громадянина в Україні // Право України. – 1998. - №11. – С.28.
Сенюта І. Право людини на охорону здоров’я як гарантія здійснення права на життя // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Вип. 41. – Львів, 2005.
Тараненко С. Щодо поняття неосудності в адміністративному праві //Право України. – 1998. - №6.
Тема 4. Адміністративно-процесуальний статус громадян
Поняття і загальна характеристика адміністративно-процесуального статусу громадян. Види адміністративно-процесуальних статусів громадян.
Структура адміністративно-процесуального статусу громадян: адміністративно-процесуальна правоздатність, адміністративно-процесуальна дієздатність. Поняття і види адміністративно-процесуальних прав. Адміністративно-процесуальні обов’язки. Адміністративно-процесуальні законні інтереси та їх залежність від процесуальної ролі громадянина в конкретному адміністративному провадженні.
Правові презумпції в адміністративних провадженнях: презумпція невинуватості, презумпція правомірності дій та правової позиції громадянина.
Законодавство і література до теми:
Конституція України. –К., 2006.
Кодекс адміністративного судочинства України. – К., 2005. (зі змінами).
Иванов В.А. Совершенствование гарантий прав граждан в административном процессе // Советское государство и право. – 1977. - №2.
Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія. – К.: Атіка, 2005. – С.174-180.
Тищенко М.М. Адміністративно-процесуальний статус громадянина України: проблеми теорії та шляхи вдосконалення законодавчого регулювання. Автореф.дис...докт. юр. наук. – Х., 1999. – 24 с.
Тищенко Н.М. Гражданин в административном процессе. – Х.: Право, 1998.
Тема 5. Форми участі громадян в адміністративно-правових відносинах
Основні напрями реалізації прав громадян у сфері виконавчої влади. Підстави участі громадян в адміністративно-правових відносинах. Суб’єкти ініціювання виникнення адміністративно-правових відносин за участю громадян. Особливості адміністративно-правових відносин за участю громадян.
Процедури звернення громадян з метою реалізації прав і свобод. Порядок реалізації права на доступ до інформації. Особливості реалізації прав громадян у місцевому самоврядуванні (адміністративно-правові аспекти).
Виконання громадянином обов’язків у сфері виконавчої влади.
Особливість адміністративних правовідносин, які виникають при застосуванні до громадян адміністративного примусу.
Забезпечення особистої безпеки громадян. Дозвільно-реєстраційні режими.
^
Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. //ВВРУ, 1991,№4; 1992, №36; (зі змінами)
Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №25 (із змінами).
Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992р. //ВВР, 1992.- № 22; №39.(зі змінами).
Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №23. - Ст.162. (зі змінами).
Закон України “Про звернення громадян” від 12 жовтня 1996р. //Урядовий кур’єр. – 17 жовтня 1996р.(зі змінами).
Закон України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного контролю” від 22 червня 2000 р. //Урядовий кур’єр.- 2000.- 30 серпня.(зі змінами).
Закон України “Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення” від 3 березня 1998 р. // Урядовий кур’єр. – 26 березня 1998 р.
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” від 18 лютого 1999 р. // ВВРУ. – 1999. - №15. – Ст.86; зміни: ВВРУ. - 2000. - №25; Урядовий кур’єр. – 11червня 2004 р., №108 (Закон “Про внесення змін…” від 18 травня 2004 р.);
Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 4 квітня 2006р. // Урядовий кур’єр. –12 травня 2006р.-№87.
Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” від 16 березня 2000р. // Урядовий кур’єр. – 14 червня 2000р.
Закон України “Про правовий режим воєнного стану” від 6 квітня 2000р. // Урядовий кур’єр. – 14 червня 2000р.
Закон України “Про громадянство України” // Урядовий кур’єр. – 1 березня 2001р.(зі змінами). Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про громадянство України” від 16 червня 2005р. // Урядовий кур’єр. – 21 липня 2005р.
Закон України “Про імміграцію” від 7 червня 2001 р. // Урядовий кур’єр. - 7 липня 2001р.
Аносєнков А. Адміністративно-правове забезпечення права на свободу пересування потребує удосконалення // Право України. – 2003. - №6.
Дерець В. Реординаційні відносини як окремий вид управлінських відносин між органами виконавчої влади “ // Право України 2005. №5. – С.32.
Діхтієвський П.В. Проблеми визначення особистої безпеки в системі об’єктів адміністративно-правового захисту // Держава і право. – 2004.- №9. – с.34-36.
Комзюк А.Т. Деякі проблеми реалізації прав людини і громадянина в державно-службових відносинах (на прикладі органів внутрішніх справ) // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених. – Сімферополь, 2005. – Спец. випуск: Ч.1.
Москаль Г. Правовий статус закордонного українця – особливий (спеціальний) вид правового статусу іноземця // Право України. – 2004. – №10.
Галаган И.А., Василенко А.В. К проблеме правоприменительных отношений // Государство и право. – 1998. - №3.
Заєць Н. Місце органів внутрішніх справ у реалізації прав людини // Право України, 1999, №9.
Солошкіна І. Принципи дозвільної діяльності щодо підприємництва // Вісник Львівського університету. – Серія юрид., Вип. 43. - 2006. – С.147.
Ткач Г.Й. Правова природа дискреційних повноважень органу виконавчої влади / «Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики: Монографія / За заг.ред. проф. В.Б. Авер’янова. – К.: Вид-во «Факт», 2003.
Юриста О. Динаміка правоохоронних відносин // Право України. – 2001. - №2.
Тема 6. Адміністративні послуги як провідний засіб реалізації прав громадян у сфері виконавчої влади
Теортетичні питання адміністративних послуг. Співвідношення понять «публічні послуги», «муніципальні (комунальні) послуги» і «адміністративні послуги». Основні підходи щодо класифікації адміністративних послуг.
Принципи надання адміністративних послуг громадянам. Критерії оцінки надання адміністративних послуг.
Сучасний стан правового регулювання адміністративних послуг як провідного засобу реалізації прав громадян у сфері виконавчої влади;
Європейський досвід правового регулювання та організації надання адміністративних послуг. Перспективи удосконалення організації надання адміністративних послуг громадянам в Україні з урахуванням європейських стандартів.
Законодавство і література до теми:
Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П.Тимощук. – К.: Факт, 2003. – 496 с.
Голосніченко І. Правове регулювання надання державних управлінських послуг та вирішення адміністративних спорів // Право України.- 2003.-№10.
Коліушко І., Тимощук В. Управлінські послуги – новий інститут адміністративного права // Право України. – 2001. - №5
Лазарева Н. Державні послуги у сфері освіти: погляд на питання // Право України. - 2005.-№1.- С.17.
Оцінка якості адміністративних послуг // Тимощук В.П., Кірмач А.В. – К.: Факт, 2005. – 88с.
РОЗДІЛ 3.
^
Тема 7. Правові засоби захисту прав громадян у сфері виконавчої влади
Поняття і форми адміністративно-правового захисту прав громадян. Роль Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у захисті прав громадян у сфері виконавчої влади.
Інститут адміністративного оскарження: загальні засади і перспективи удосконалення. Особливості порядку адміністративного оскарження в окремих галузях державного управління.
Інститут адміністративно-судового захисту прав громадян та шляхи удосконалення діяльності адміністративних судів з метою ухвалення законних та обґрунтованих рішень.
Законодавство і література до теми:
Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 22 грудня 1997 //ВВР України. – 1998.- №20. – Ст.99.
Полюхович В. Адміністративно-правовий захист особи у відносинах з органами державної влади // Право України. – 2003. - №5. – С.24.
Бородін М. – Конституційне право громадянина на звернення до суду за захистом своїх прав. // Право України. – 2000. - №7.
Заверуха О. Особливості адміністративного процесу як засобу забезпечення процедури розгляду спору в адміністративному суді // Вісник Львівського університету. Серія юрид. Вип. №39. – Львів, 2004.
Закоморна К. Особливості законодавчого регулювання діяльності Уповноваженого Верховної Ради України // Право України. – 2000. - №1.
Перепелюк В. Форми звернення до адміністративного суду // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2004. – Вип.40.
Тараненко С.М. Захист прав і свобод громадян у провадженні в справах про адміністративні правопорушення та їх забезпечення в діяльності міліції. – Автореф.дис…канд.юрид.наук. – Київ, 2000.
Скомороха В. Концепційне правосуддя – веління часу // Право України. 2001. - №10.
Стефанюк В. Судовий контроль за діяльністю органів державної влади // Право України. – 1998. - №3.
Сульженко Ю. Реалізація права на судовий захист першої інстанції // Право України. – 2005. - №7.
Тема 8. Правозахисна роль практики Європейського суду з прав людини
Поняття судового прецеденту. Види судових прецедентів.
Прецедентний характер практики Європейського суду з прав людини.
Особливість застосування прецедентного права Європейського суду з прав людини в українському судочинстві.
Проблеми виконання рішень Європейського Суду з прав людини. Шляхи удосконалення механізму виконання рішень. Європейського Суду з прав людини.
^
Банчук О.А., Куйбіда Р.О. Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод до процедури здійснення судочинства / О.А. Банчук, Р.О. Куйбіда. – К.: «ІКЦ «Леста»», 2005. – 116 с.
Серьогіна С. Використання практики Європейського суду з прав людини як перспективний напрям оптимізації конституційного судочиства в Україні // Вісник Конституційного Суду України. – 2005. - №6. – С.42-43.
Шевчук С. Судова правотворчість:світовий досвід і перспективи в Україні. – К.: Реферат, 2007. – С.337 - 340.
Теми наукових робіт для магістрів
Генезис та юридична природа прав людини, як основне мірило демократичних досягнень суспільства.
Принципу верховенства права в українській адміністративно-правовій доктрині.
Співвідношення принципу верховенства права та принципу законності в діяльності органів виконавчої влади.
Європейські принципи адміністративного права, їх значення для національного законодавства.
Поняття та зміст адміністративно-правового статусу громадянина.
Поняття прав, свобод громадян у сфері виконавчої влади, проблеми їх правового забезпечення.
Види прав, свобод громадян у сфері виконавчої влади, проблеми класифікації.
Поняття та зміст категорії «законні інтереси».
Особливості використання терміну«законні інтереси» в національному та зарубіжному законодавстві (порівняльно-правовий аспект).
Поняття та співвідношення понять «охорона» та «захист». Превентивні та профілактичні заходи охорони прав громадян.
Поняття та проблеми адміністративно-процесуального статусу громадян.
Особиста безпека громадян, прогалини правового забезпечення.
Особливості адміністративно-правових відносин за участю громадян.
Порядок реалізації права на доступ до інформації.
Особливості реалізації прав громадян у місцевому самоврядуванні (адміністративно-правовий аспект).
Правове регулювання адміністративних послуг: сучасний стан та перспективи розвитку.
Організація надання адміністративних послуг громадянам за європейськими стандартами.
Принципи та критерії оцінки надання адміністративних послуг громадянам.
Форми адміністративно-правового захисту прав громадян.
Особливості інституту адміністративного оскарження.
Шляхи удосконалення діяльності адміністративних судів у сфері забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян.
Основні шляхи забезпечення ухвалення законних та обґрунтованих рішень адміністративним судом.
Правові презумпції в адміністративних провадженнях.
Правозахисна роль практики Європейського суду з прав людини.
Особливості застосування прецедентного права Європейського суду з прав людини в українському судочинстві.
Адміністративно-судовий захист прав громадян в Україні.
|
