Вступ icon

Вступ




НазваВступ
Сторінка7/16
Дата20.06.2012
Розмір1.04 Mb.
ТипЛекція
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16

ЛЕКЦІЯ 7


Лиття в разові і сталі форми


Разові форми розділяють на земляні й оболонкові. Процеси лиття у земляну форму зручно з’ясувати з рис. 14.

Рис.14 - Земляна форма

Розплав заливають через канал 1 у порожнину 2 у формі 3. Сама форма 3 являє собой формовочну суміш, запресовану в опоці 4, в якій зроблено відбиток, форма якого задає форму порожнині і майбутній деталі. Основними складовими формовочної суміші є пісок і глина, в які додаються допоміжні речовини, що забезпечують належне сполучення компонент суміші. Ущільнення формовочної суміші зазвичай здійснюють вручну, хоча трапляються окремі випадки пневматичного ущільнення. Тривалість охолодження деталей у формах визначається товшиною форми та теплофізичними характеристиками розплаву та формовочної суміши. Деталі з бронзи вилучають з форми при температурах 300-500 С, чавуну - 700-800 С, алюмінію - 200-300 С. На одержаних деталях є так звані ливники, наявність яких зумовлена тим, що канал 1 є своєрідним продовженням порожнини 2. Ці ливники треба обрубити, а місце обрубки зашліфувати, внаслідок чого технологічний процес дещо ускладнюється. Заготовки, одержані литтям у земляні форми найзручніше очищувати піскоструминною обробкою. При цьому висвітлюються поверхневі дефекти литва. Контроль деталей, одержаних у ливарний спосіб здійснюється візуально, або, при необхідності, за допомогою методів рентгенівської та ультразвукової дефектоскопії.

На відміну від земляної форми, яку зручно використовувати для одержання суцільних деталей, оболонкові форми призначені для одержання деталей складнішої форми – з порожнинами. Оболонкові форми виготовляються з суміші дрібнозернистоко піску і синтетичної термореактивної смоли. Сполучення цих компонент здійснюється гарячим або холодним способом. У першому випадку нагрівають пісок (Т100С) і насипають на нього порошкоподібну смолу. Нагріваючись, смола склеює пісок. У другому випадку нагрівають смолу (Т100С) і, розчиняючи її спиртом чи ацетоном, змішують з піском. Формовочну суміш наносять на модель (форма, яка копіюється) зазвичай пульверизатором. Затверділа і відпалена оболонкова форма є зовнішньою границею деталі. Внутрішньою границею часто є циліндричний стрижень, виготовлений з того ж матеріалу, що і форма. Розплав заливають у простір між стрижнем і оболонкою. Охолодження розплаву здійснюється за рахунок відводу тепла через оболонку. Підвищення температури на оболонці сприяє випаровуванню смоли, внаслідок чого міцність оболонки знижується. Після повного охолодження деталі оболонкову форму легко зруйнувати.

Наведені вище ливарні методи є низькотехнологічними і в поточному світлотехнічному виробництві практично не використуються. Область їх застосування обмежується допоміжним виробництвом.

Найрозповсюдженішими методами лиття у багаторазові (сталі) форми є виливання у кокіль і лиття під тиском.


Кокілем називають сталу форму (металічну), що заповнюється розплавом під дією його власної ваги. Форма вважається напівкокільною, коли деякі з її елементів виготовлені не з металу. Загальний вигляд кокіля наведено на рис. 15.

Рис. 15 - Кокіль

Як можна бачити, форма кокіля визначає конфігурацію деталі. У даному випадку (див.рис.15) виливається пустотілий циліндр з отворами по боках. Деталі подібної форми є основою при виготовленні корпусів ряду світильників (РСП, ГСП, ЖСП тощо). Кокіль є рознімний. Половинки корпусу кокіля 1 і 2 можуть щільно з’єднуватись одна з одною. Металічний стрижень 4, форма якого визначає геометрію порожнини, є також рознімним (для зручності вилучення деталі з форми). Середню частину 5 стрижня називають клином. Призначення стрижнів 3 полягає у формуванні в деталі отворів необхідної форми і фіксації внутрішнього стрижня 4. Форма кокіля має бути простою і ураховувати подальшу обробку деталі (якщо така планується, розміри кокіля, а значить, і литва, збільшують). Для контролю температури розплаву для кокіля може бути передбачена індукційна чи газополум’яна піч, а такоє зміяки для циркуляції води.


Лиття під тиском у світлотехнічному виробництві досить широко розповсюджене. Сутність цього методу добре видно з рис. 16.

Рис.16 - Ливарна машина з горизонтальною камерою пресування

Прес-форма машини з холодною (без нагріву) горизонтальною камерою пресування складається з нерухомої 1 і рухомої 4 напівформ, що прикріплені відповідно до нерухомої 3 і рухомої 2 плит. Порожнина 5 призначена для формоутворення литва. Для вилучення литва з форми передбачено два виштовхувачі 6. Ливарна машина діє таким чином. Запорний механізм 7 притискує рухому півформу до нерухомої, після чого у камеру пресування 8 через чашку 9 заливають дозу розплаву. Поршень 10 перекриває заливочний отвір і створює тиск, завдяки якому форма 5 заповнюється розплавом. Після охолодження розплаву півформи розмикають і вилучають деталь з форми 5. Перед тим, як відливати іншу деталь, прес-форму обдувають стиснутим повітрям і змащують.


Іноді використовують ливарну машину з холодною вертикальною камерою пресування. Через те, що ця машина відрізняється від наведеної на рис.16 тільки камерою і поршневою системою, на рис.17 зображено лише ці відміни.

Рис.17 - Холодна вертикальна камера пресування

Видно, що в цій конструкціїї немає чашки для розплаву і присутній другий поршень. Вважається, що продуктивність процесу лиття в такий спосіб нижче на 20%, ніж той, що наведено на рис. 16.

В обох конструкцій є спільний недолік – неможливість контролю за температурою розплаву. Урахування цього недоліку призвело до появи нової конструкції ливарної машини – з гарячою вертикальною камерою пресування.

Р
ис. 18 - Ливарна машина з горячою вертикальною камерою пресування

Розплав 1 у баці 3 нагрівається за допомогою печі 3. У стаціонарному положенні поршень 4 перекриває отвори 5, через які розплав може потрапити в прес-камеру. Якщо його підняти, розплав почне заповнювати канал камери. При зворотньому русі поршня в канал нагнітається стиснуте повітря, яке спрямовує розплав у робочу форму. На рисунку пронумеровані не всі елементи машини, так як на більшості з них вже було закцентовано увагу раніше (див. рис. 16). Перед початком лиття форму прогрівають до температур (Т150 С). Температура розплаву має перевищувати температуру кристалізації литва на 15-20 С.

Аналізуючи методи лиття під тиском, відзначимо такі їх недоліки і переваги.

Недоліки:

1.Висока вартість обладнання.

2.Обмеження розмірів і маси литва, зумовлене потужністю ливарної машини.

3.Проблематичність одержання деталей з внутрішніми порожнинами, пов’язана з незручністю використання стрижнів у формах.

4.Поява в литві шпаруватості внаслідок використання стиснутого повітря.

5.Температурні обмеження.

Переваги:

1.Висока точність розмірів і висока чистота поверхні литва.

2.Можливість одержання тонкостінного литва складної конфігурації.

3.Можливість автоматизації процесу.

4.Можливість використання сплавів із зниженою рідкоплинністю (для методів лиття під тиском).

Контрольні запитання

1. Коли застосовують лиття в земляні і оболонкові форми? У чому відміна цих методів?

2. Кокільне лиття.

3. Різновиди лиття під тиском.

4. Для чого прогрівають форму ливарної машини?

5. Недоліки і переваги лиття під тиском.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16

Схожі:

Вступ iconМодуль а заняття №1 Вступ. Предмет, завдання й методи науки про мову
Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник. / М. П. Кочерган. – К. Вц „Академія”, 2008. – с. 7 – 16
Вступ iconДокументи
1. /Вступ до метаф_зики/вступ до метаф_зики Зм_ст.doc
2. /Вступ...

Вступ iconДокументи
1. /Вступ до метаф_зики/вступ до метаф_зики Зм_ст.doc
2. /Вступ...

Вступ iconГрабко В. В. Вінницький національний технічний університет Вступ
Вступ. Відомо, що в процесі експлуатації ізоляція обмоток електричних машин під дією температури втрачає свої властивості, внаслідок...
Вступ iconЗміст вступ
Вступ
Вступ iconПрограма навчальної дисципліни «Вступ до фаху»
«Вступ до фаху» є складовою циклу професійної та практичної підготовки, яка входить до навчального плану підготовки студентів напрямку...
Вступ iconРобоча програма з навчальної дисципліни " Вступ до перекладознавства " для студентів ІІ курсу інституту мов світу зі спеціальності "Прикладна лінгвістика" (заочна форма навчання)
Теоретичний курс «Вступ до перекладознавства» є частиною курсу професійно-орієнтованих дисциплін, який присвячено провідним аспектам...
Вступ iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Вступ до перекладознавства» для студентів 2 курсу інституту мов світу зі спеціальності "Переклад" (за вимогами кредитно-трансферної системи)
Дисципліна «Вступ до перекладознавства» є частиною курсу професійно-орієнтованих обов’язкових дисциплін, який присвячено провідним...
Вступ iconКонспект лекцій з дисципліни " Вступ до спеціальності"
Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до спеціальності» (для студентів 1 курсу спеціальності 050100 "Економіка підприємства") Авт....
Вступ iconФ. В. Стольберг конспект лекцій з дисципліни «вступ до фаху»
Конспект лекцій з дисципліни «Вступ до фаху» ( для студентів 1-го курсу денної форми навчання напряму підготовки 040106 «Екологія,...
Вступ iconРобоча програма та методичні вказівки з дисципліни " Вступ до вищої освіти" для студентів заочного факультету, які навчаються за напрямом
Навчальна дисципліна "Вступ до вищої освіти" є вибірковою (за вибором навчального закладу) І входить до циклу дисциплін професійно-практичної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи