Політична економія тексти лекцій для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства» icon

Політична економія тексти лекцій для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства»




НазваПолітична економія тексти лекцій для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства»
Сторінка2/6
Дата16.07.2012
Розмір1.17 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6
^

Характер поєднання пов’язаний зі соціально-економічним аспектом виробничих відносин, насамперед з відносинами власності.


Спосіб поєднання описує організаційно-економічні особливості відносин, наприклад, комбінацію взаємодій особистого і речового чинників.

Треба підкреслити, що в політекономії популярна так звана теорія факторів виробництва, за якою визначають такі основні рівноправні чинники:

  • наймана праця з винагородою (ціною) у вигляді зарплати;

  • капітал з винагородою у вигляді відсотку;

  • земля ті інші природні ресурси з винагородою у вигляді ренти;

  • підприємництво (підприємницькі здібності) з ціною у вигляді прибутку.

Економічними називаються обмежені ресурси, альтернативне використання яких дозволяє одержувати різні за ефективністю показники.

Висновок: необхідно шукати оптимальне сполучення ресурсів, яке максимізує показники ефективності.

Графічно обмеженість ресурсів аналізується за допомогою кривої виробничих можливостей (КВМ).

В



С 

E 

D 



А

Рис. 1.1 Крива виробничих можливостей

КВМ – це безліч точок, що представляють різні комбінації одночасного виробництва двох альтернативних товарів при повному використанні обмежених ресурсів. Якщо по осях координат розташувати обсяги виробництва товарів А і В, то КВМ являтиме собою убутну опуклу криву, що порозумівається чинністю закону зростання альтернативних витрат.

Закон зростання альтернативних (вменених) витрат наголошує: кожна додаткова одиниця виробництва одного товару веде до все більш убутного виробництва іншого товару.

Точка С на лінії КВМ зазначає ситуації при повному використанні ресурсів

При неповному використанні ресурсів точка спільного виробництва товарів А і В, тобто D, лежатиме нижче КВМ, а недосяжний рівень спільного виробництва при дефіциті ресурсів буде ілюструватися точкою E вище КВМ.

Правобічне зрушення КВМ означає економічне зростання при наступних ресурсних передумовах:

  1. збільшення обсягів національних ресурсів;

  2. більш ефективне використання наявних національних ресурсів;

  3. імпорт ресурсів.

Будь-яка виробнича діяльність є націленою на кінцевий результат. Тому підсумком виробничої діяльності є співставлення витрат виробництва та його підсумків.

^ Ефективність виробництва – це співвідношення результатів і витрат. Як правило, ефективність є відносним показником з чисельником у вигляді кінцевої цифри і зі знаменником у вигляді даної, початкової величини.

Наприклад, продуктивність (ефективність) праці є підсумок відношення обсягу продукції до середньоспискової чисельності робітників або витрат робочого часу:

Пр = П / Кс; Пр = П : Ч,

де Пр – продуктивність праці; П – обсяг продукції; Кс – середньоспискова кількість робітників; Ч – час роботи, що відпрацьований.

Ефективність основних фондів вимірюється за допомогою показників фондовіддачі (ФВ) й фондоозброєності (ФО):

ФВ = П : Ф; ФО = Ф : Кс,

де П – обсяг продукції; Ф – вартість основних фондів; Кс – середньоспискова кількість робітників.

Ефективність використання сировини й матеріалів вимірюють за допомогою показника матеріалоємності (МЄ):

МЄ = М : П,

де М – вартість матеріалів; П – обсяг продукції.

Існують інші часткові показники економічної ефективності, наприклад, використання інвестицій, власних активів та ін.

У практиці міждержавних зіставлень використовують показники валового внутрішнього продукту або валового національного доходу на душу населення.

На відміну від ефективності економічний ефект є абсолютною величиною і являє собою грошову користь від використання більш продуктивних чинників виробництва.

^ Соціальний ефект полягає у підвищенні соціальних стандартів життя, наприклад, зростанні тривалості життя, доходів на душу населення, рівня освіченості. Зазначені три величини використовує ООН для розрахунку індексу людського розвитку.


2. Розвиток суспільного виробництва ґрунтується на прогресі науки й техніки.

^ Наука – специфічний вид людської діяльності, що виробляє нові знання.

Техніка – сукупність засобів виробництва, що використовуються у виробництві.

Технологія – особливий процес поєднання всіх факторів з метою досягнення конкретного кінцевого результату.

^ Науково-технічний прогрес – безперервний процес розвитку науки, техніки й технологій.

Науково-технічна революція (НТР) – якісний стрибок у розвитку знань і технологій. Останній етап НТР пов’язують з початком комп’ютерної ери.

Новий етап НТР обумовив революційні зрушення у змісті й характері праці.

^ Зміст праці обумовлюється безпосереднім впливом продуктивних сил.

Ключовими категоріями, які описують зміст праці, є такі:

  • продуктивність (продуктивна сила) як результативність діяльності конкретного працівника з точки зору виробництва продукту;

  • інтенсивність праці як характеристика напруження, зусиль при діяльності;

  • якість праці як рівень професійної майстерності робітника;

  • складність праці як риса рівня кваліфікації на підставі досвіду, освіти, навичок;

  • важкість праці як рівень впливу роботи на стан здоров’я людини;

  • озброєність праці як рівень її оснащеності.

Характер праці відображає особливості впливу виробничих відносин на трудову діяльність. Наприклад, історичний аспект дозволяє визначити такі основні етапи розвитку трудової кооперації:

  • проста кооперація на підставі ручної праці без її поділу;

  • мануфактура , для якої додатково характерний поділ праці;

  • фабрична кооперація з поєднанням поділу праці й використання машин і механізмів.

Особливості сучасних змін у характері й змісті праці ви розглянете на семінарських заняттях, зокрема такі категорії, як автоматизація, комп’ютеризація, ергономізація, гуманізація праці та ін.


ТЕМА 1.3. Економічні потреби та інтереси

1. Суть і класифікація економічних потреб.

  1. Економічні інтереси: суть, види й взаємодія.


1. Економічні потреби – ставлення людей до нестачі певних благ з бажанням володіти ними. Таким чином, потреби мають об’єктивно-суб’єктивний характер.

Надаємо класифікацію економічних потреб за певними критеріями:

  1. За ступеням реалізації:

  • абсолютні, що відповідають світовому рівню;

  • дійсні, які типові для даної країни або регіону;

  • платоспроможні.

  1. За пріоритетністю (за А. Маслоу):

  • фізіологічні;

  • у безпеці й захисті;

  • соціальні (у спілкуванні);

  • у повазі;

  • у самовираженні й самореалізації.

3. За суб’єктами:

  • індивідуальні, колективні й суспільні;

  • потреби домогосподарств, підприємств і держави.

Розвиток людства диктує необхідність постійного подолання суперечності між зростанням потреб і обмеженістю ресурсів. Це проявляється у дисбалансі між попитом і пропозицією: наявність перевиробництва при перевазі пропозиції та дефіциту при перевазі попиту.

Задоволення потреби супроводжується отриманням корисності. Відрізняють загальну і граничну корисності. Загальна корисність – це підсумкова, накопичена корисність усіх благ, що споживаються. Гранична корисність – це показник останньої одиниці блага при безперервному споживанні. При цьому діє закон спадної граничної корисності, за яким кожна додаткова одиниця блага, що споживається, приносить людині менше задоволення, ніж попередня.

Треба відзначити три етапи розвитку потреб:

  • 1-й етап при домінуванні матеріально-речових потреб (до кінця 50-х років 20 ст.);

  • 2-й етап з перевагою потреб у соціальних послугах (до нашого часу);

  • 3-й етап при пріоритетності вільного часу почав формуватися у 80-90-ті роки 20 ст.


2. Усвідомлені потреби мають назву економічних інтересів.

Економічні інтереси можливо класифікувати за деякими критеріями:

1) за суб’єктами:

  • особисті (індивідуальні);

  • групові (колективні);

  • державні;

2) за об’єктами:

- матеріальні (майнові, фінансові);

- духовні (інтелектуальні);

- соціальні (влада, місце в суспільстві);

3) за засобами реалізації:

- завдяки зростанню доходів;

- за рахунок нагромадження колективного і національного багатства;

- за рахунок підвищення соціально-економічної ефективності.

Суперечності, властиві економічним інтересам, мають суб’єктивні й об’єктивні підстави. Суб’єктивний аспект пов’язаний з індивідуальними особливостями кожної особистості, свідомим вибором нею певної діяльності. Об’єктивна сторона спирається на специфіку певного історичного періоду, який склався незалежно від волі й свідомості людини. Зіткнення інтересів може мати еволюційний (неантагоністичний) і революційний (антагоністичний) характер. Тому проблема пошуку компромісів, тобто узгодження інколи протилежних інтересів має принциповий характер для стабільного соціально-економічного розвитку.


ТЕМА 1.4. Соціально-економічний устрій суспільства.

Економічна система та закони її розвитку

  1. Суть і класифікація економічних систем.

  2. Власність як економічна категорія.


1. Економічна система – це об’єктивна єдність явищ і процесів економічного життя, тобто сукупність видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, розподіл , обмін і споживання товарів і послуг, а також на регулювання такої діяльності відповідно до мети суспільства.
^
Розвиток економічних систем оцінюється за такими основними критеріями:

  • форми й типи власності як стрижень соціально-економічних відносин (формаційний підхід);

  • ступінь розвитку цивілізації (загальноцивілізаційний підхід);

- спосіб управління і координації економічної діяльності (централізоване і децентралізоване господарство).

^ За формаційним підходом, обґрунтованим ще К. Марксом, визначають первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну і комуністичну системи (формації). Суспільно-економічна формація - це історична сукупність виробничих відносин, продуктивних сил (в єдності базису) і різних форм суспільної свідомості (надбудови).

^ Продуктивні сили складаються з двох елементів: робочої сили й засобів виробництва.

Робоча сила – особистий чинник виробництва як здібність людини діяти у матеріальній та духовній сферах.

Засоби виробництва – уречевлений чинник виробничої діяльності як сукупність предметів, засобів і умов праці.

Предмети праці – об’єкти впливу людини при виробничої діяльності, зокрема, речовини природи й продукти попередньої переробки (сировина, напівфабрикати).

Умови праці – об’єкти зовнішнього для безпосереднього виробничого процесу середовища, що є необхідною складовою нормальної діяльності (будівлі, споруди, засоби безпеки та ін.).

Засоби праці – провідники людського впливу на предмет праці (устаткування, інструменти, ЕОМ та ін.). Особливе місце у вказаних засобах займають знання у широкому розумінні, включаючи інформацію.

Структуру продуктивних сил слід розглядати за сферами, галузями, територіями і т.д. зазначену структуризацію здійснює поділ праці – процес співіснування різних видів конкретної праці, який об’єдную диференціацію та інтеграцію трудових функцій.

Розрізняють такі основні форми суспільного поділу праці:

  • загальний з визначенням принципово головних сфер виробничої діяльності, наприклад, воєнна і цивільна;

  • частковий зі зазначенням більш дрібних підгалузей, наприклад, у промисловості виділяють харчову, а докладніше цукрову галузь;

  • одиничний з виконанням окремої технологічної операції або здійсненням внутрішньофірмового постачання продукту виробництва;

  • кваліфікаційний;

  • територіальний.

У. Петті довів у своїх роботах, що трудовий поділ був головним чинником зростання населення Лондона. А. Сміт у своїй відомій книзі “Дослідження про природу і причину багатства народів” (1776 р.) на прикладі виробництва шпильок наочно проілюстрував революційне зростання продуктивності праці в мануфактурі порівняно з ремісничим індивідуальним виробництвом.

З точки зору історії традиційно виділяють такі етапи розвитку поділу праці:

  • перший поділ пов’язаний з відокремленням тваринництва від рослинництва;

  • другий поділ спирається на виникнення ремісництва;

  • третій поділ характеризується відокремленням торгівлі й діяльністю купецтва і лихварства.

Сучасний етап розвитку суспільного поділу праці пов’язують з втіленням інновацій та використанням новітніх технологій, що відповідають даному етапу НТР.

Визначимо головні організаційно-економічні форми зазначеного поділу:

    1. спеціалізація із зростанням кількості відокремлених виробників з такими основними формами:

- поштучна або подетальна;

- предметна;

- технологічна або поопераційна.

    1. кооперування як система взаємовідносин відокремлених спеціалізованих учасників;

    2. комбінування як форма раціонального сполучення видів діяльності в межах окремих складних виробництв;

    3. концентрація як процес збільшення масштабів виробництва за рахунок внутрішнього нагромадження капіталу;

    4. централізація як процес збільшення масштабів за рахунок об’єднання раніше незалежних капіталів;

    5. диверсифікація як поширення видів діяльності або асортименту продукції з метою подолання однобічності у виробництві й збуті.

^ Виробничі відносини являють собою сукупність відносин людей у сферах безпосереднього виробництва, розподілу, обміну і споживання. При цьому відрізняють організаційно-економічні й соціально-економічні відносини.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Політична економія тексти лекцій для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства» iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з модуля „Політична економія ” для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства»
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з модуля „Політична економія” (для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки...
Політична економія тексти лекцій для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства» iconМіжнародна економіка тексти лекцій для студентів усіх форм навчання із спеціальностей 050100 «Економіка підприємства»
Міжнародна економіка: Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання спеціальностей 050100 «Економіка підприємства», «Облік І аудит»)....
Політична економія тексти лекцій для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства» icon«Політична економія» для студентів 1 курсу денної форми навчання напрямів підготовки: 030504 „Економіка підприємства”
Програма І робоча програма дисципліни «Політична економія» для студентів 1 курсу денної форми навчання напрямів підготовки: 030504...
Політична економія тексти лекцій для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства» icon«Політична економія» для студентів 2 курсу заочної форми навчання напрямів підготовки: 030504 „Економіка підприємства”
Програма І робоча програма дисципліни «Політична економія» для студентів 2 курсу заочної форми навчання напрямів підготовки: 030504...
Політична економія тексти лекцій для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства» iconС.І. Політична економія: тексти лекцій
«економіка та підприємництво» напрямів підготовки: 030504 «економіка підприємства», 030509 «облік І аудит». / Харк нац акад міськ...
Політична економія тексти лекцій для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства» icon«Безпека життєдіяльності»
Конспект лекцій з дисципліни «Безпека життєдіяльності» (для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка...
Політична економія тексти лекцій для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства» iconГ. В. Висоцька тексти лекцій з дисципліни «управління нерухомістю»
Тексти лекцій з дисципліни „Управління нерухомістю” для студентів 5 курсу денної І заочної форм навчання напряму підготовки 030504...
Політична економія тексти лекцій для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства» iconПрограма і робоча програма дисципліни «Політична економія» для студентів 1 курсу денної форми навчання напрямів підготовки: 030504 „Економіка підприємства" та 03509 „Облік і аудит"
Програма і робоча програма дисципліни «Політична економія» для студентів 1 курсу денної форми навчання напрямів підготовки: 030504...
Політична економія тексти лекцій для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства» iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Можайкіна Н. В. Тексти лекцій з дисципліни «Міжнародна економіка»
Тексти лекцій з дисципліни «Міжнародна економіка» (для студентів 2 курсу денної та 3 курсу заочної форми навчання напряму підготовки...
Політична економія тексти лекцій для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства» iconСтратегія підприємства
Призначений для студентів напряму підготовки 030504 економіка підприємства (за видами економічної діяльності) усіх форм навчання
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи