Конспект лекцій
Скачати 2.62 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА Конспект лекційз курсу “Управлінський облік” (для студентів 3 курсу денної форми навчання та 5 курсу заочної форми навчання спец. 7.050106 “Облік та аудит”) Харків 2005 Конспект лекцій з курсу “Управлінський облік” (для студентів спец. 7.050106 “Облік та аудит”) / Укл.: О.Є. Власова: ХНАМГ, – Харків: 2005. –89 с. Розглядається нова для України сфера діяльності бухгалтера – управлінський облік, який є надійним компасом підприємства в бурхливому океані ринкової економіки. Конспект лекцій дає змогу ознайомитися з основами сучасного обліку й навчитися їх практичному застосуванню. Розрахований на студентів і викладачів спеціальності 7.010506, а також усіх, хто бажає оволодіти сучасною мовою бізнесу. Укладач: О.Є Власова ^ Рекомендовано до друку кафедрою “Обліку та аудиту”, протокол № 2 від 6.09.2005г. ЗМІСТ
^ Лекція 1. УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА ^ розглянути роль і місце єдиної системи обліку в процесі управління підприємством, види облікової інформації, що застосовується в процесі господарської діяльності та структуру системи обліку в Україні; визначити користувачів облікової інформації, сферу дії управлінського обліку. У процесі повсякденної господарської діяльності у підприємства виникає значна кількість оперативної інформації, яка є “початковим матеріалом” для ухвалення відповідних управлінських рішень. Найбільше значення для управління має економічна інформація, що базується в основному на облікових даних. Розрахунки показують, що на частку бухгалтерської інформації припадає понад 70 % загального обсягу економічної інформації. Саме системний бухгалтерський облік фіксує і накопичує всебучну синтетичну (загальну) та аналітичну (деталізовану) інформацію про стан й рух майна підприємства, джерела його надходження, господарські процеси, кінцеві результати фінансової і виробничо-господарської діяльності. Бухгалтерська інформація широко використовується в оперативно-технічному, податковому та статистичному обліку, а також у плануванні, прогнозуванні, розробці тактики та стратегії діяльності підприємства. На всіх етапах діяльності підприємства до бухгалтерської інформації ставились такі вимоги, як об'єктивність, достовірність, своєчасність і оперативність. На сучасному етапі вдосконалення управління, становлення ринкової економіки до бухгалтерської інформації висуваються підвищені вимоги. Вона повинна бути високої якості й ефектності та задовольняти потреби зовнішніх і внутрішніх користувачів інформації. Це означає, що бухгалтерська інформація повинна містити мінімальну кількість показників, але задовольняти максимальне число користувачів на різних рівнях управління. Інформація мусить бути необхідною і доцільною, що виключає зайві показники. Крім того, необхідно, щоб формувалася з якнайменшими витратами праці і часу. Очевидно, що для задоволення всіх перерахованих вище вимог треба використовувати різні методи збору, обробки й обліку інформації. В економічно розвинених країнах ця проблема розв'язана завдяки розподілу всієї системи бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський. У загальному вигляді це можна подати у вигляді рис. 1.1.   Рис. 1.1. Складові частини бухгалтерського обліку Фінансовий облік охоплює інформацію, яка не тільки використовується для внутрішнього управління, але і повідомляється контрагентам (зовнішнім користувачам). Управлінський облік охоплює всі види облікової інформації, необхідної для управління в межах самого підприємства. Напрямок управлінського обліку на задоволення потреб керівників підприємства визначає його завдання, які можуть змінюватися залежно від етапів процесу управління: планування, організація; облік і контроль; компенсація і заохочення; самооцінка та оцінка менеджерів і персоналу; внутрішній інформаційний зв’язок. Планування — центральний елемент системи управлінського обліку. Він складається з: визначення мети; формулювання завдання; пошуку шляхів вирішення завдання для досягнення поставленої мети; вибору варіантів альтернативних дій. Система управлінського обліку на цьому етапі забезпечує необхідну інформацію для бюджетно-кошторисного планування і нормування (дані про результати діяльності підприємства та окремих підрозділів за минулий час, розрахунки очікуваних витрат, обсягів виробництва) і контролю виконання кошторисів, нормативів, інших планових показників (зіставлення бюджету з результатом, аналіз відхилень). Організація виконання планових завдань заснована на самоконтролі та звіті перед безпосереднім керівником. Управлінський облік забезпечує необхідний обмін інформацією не тільки з метою передачі даних про виконання планових завдань, але й контролю послідовності їхнього виконання в залежності від фактичних результатів, уточнення графіка їхнього виконання. Організаційна робота бухгалтера-аналітика (спеціаліста з управлінського обліку) также полягає у створенні системи внутрішньої звітності структурних підрозділів, розробці принципів обліку витрат за центрами відповідальності та ін. ^ забезпечують інформацію зворотного зв'язку в системі внутрішнього управління підприємством. У системі управлінського обліку відображається оперативна інформація про фактичні витрати (доходи) та про їх відхилення від запланованих показників. Найчастіше цей процес пов’язаний з обліком однорідних масових операцій, який здійснюється за допомогою відповідних рахунків обліку. Функція компенсації та заохочення найтісніше пов'язана з стимулюючою функцією системи управління. Впровадження системи управлінського обліку на підприємстві дозволяє керівництву отримувати всю необхідну інформацію для оцінки праці менеджерів усіх рівнів, виходячи із ступеня досягнення поставленої мети. ^ на основі інформації управлінського обліку будується на порівнянні результатів їхньої праці з завданнями, які були поставлені у процесі планування. Наявність внутрішньої інформації про результати праці окремих менеджерів, сильні й слабкі сторони кожного менеджера дозволяє ефективно організувати його перепідготовку та підвищення кваліфікації. ^ це обмін інформацією та звітністю, що дозволяє координувати дії різних структурних підрозділів на досягнення кінцевої мети, на конкретизацію завдань кожного підрозділу. Управлінський облік як інформаційна система управління господарською діяльністю є цілісним механізмом обміну інформацією, який діє у трьох формах: – від керівника до підлеглих про завдання, які ставляться перед підрозділом або підприємством, і навпаки, від підлеглих до керівництва про виконання завдань у реальному часі; – управлінські звіти, які висвітлюють загальний стан виконання планового завдання; – неформальне обговорення стану справ і виконання поставленого завдання. З огляду на вищесказане, можна зробити висновок, що система управлінського обліку – це економічна система, пов'язана з підготовкою і забезпеченням системи управління інформацією, необхідною для ухвалення оперативних рішень з метою ефективного управління діяльністю підприємства. Розуміння сутності управлінського обліку і його місця в інформаційній системі управління підприємством неможливе без глибокого аналізу основної його складової, яка одночасно є і основним його результатом, а саме інформації. Інформація – це факти, дані, результати спостережень і обліку, на основі яких ухвалюються різні рішення. Обліково-економічну інформацію з метою її ефективного використання можна класифікувати з цілим рядом ознак: – за виглядом і повнотою; – якостю і достовірністю; – стабільністю і своєчасністю; – за стадіями і місцями виникнення; – за місцями споживання і т.д. Найважливішою класифікаційною ознакою є вид користувачів облікової інформації (рис. 1.2).  Рис. 1.2 – Взаємозв'язок виду обліково-економічної інформації та виду її користувачів Лекція 2. ІНСТРУМЕНТАРІЙ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ Цільова спрямованість: вивчити об'єкти і предмет управлінського обліку, а також особливості застосування різноманітних прийомів даного виду обліку, які в сукупності складають його метод; визначити принципи управлінського обліку. ^ є сукупність процесів виробничо-господарської діяльності, які відображаються в системі узагальнення облікової інформації виходячи з вимог контролю, аналізу, планування, прогнозування, забезпечення ухвалення обґрунтованих і ефективних управлінських рішень на всіх етапах управління. ^ виступають витрати й результати, що реєструються у процесі виробничо-господарської діяльності підприємства. Під методом управлінського обліку розуміється сукупність прийомів і способів оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку, що відповідають специфіці та потребам системи контролю і управління діяльністю підприємства. Сукупність прийомів і процедур може змінюватися залежно від цілей управління. Проте можна виділити наступні основні й найважливіші інструменти управлінського обліку: документація, контроль, оцінка, калькуляція, рахунки, аналіз, прогнозування, бюджетне планування, звітність, інформування. Документація як інструмент бухгалтерського обліку в системі управлінського обліку виконує функцію носія інформації. На основі документації відбуваються аналіз і систематизація первинної інформації, встановлення взаємозв'язку між об'єктами обліку в системі управлінської бухгалтерії. Контроль як інструмент управлінського обліку забезпечує взаємозв'язок і взаємодію різних операцій і процесів у системі виробничих відносин. Він покликаний забезпечувати ефективність результатів діяльності як окремих служб і підрозділів підприємства, так і їх керівників. На основі своєчасного виявлення причин і винуватців відхилень від встановлених норм і нормативів управлінський контроль виявляє несприятливі умови або явища, оцінює доцільність і законність рішень, які ухвалюються, і результатів їх виконання. Оцінка покликана визначити і затвердити вартість об'єкта, що облікується, на певних етапах виробничої діяльності. Вона встановлює вартість кінцевого готового продукту (товарів, робіт, послуг), виходячи з його споживацької вартості, яка складається із значущості та необхідності продукту на ринку, купівельної спроможності, якості продукту і суми витрат (собівартості) на його виготовлення. Наприклад, прибуток як кінцевий фінансовий результат виробничої діяльності враховується протягом кожного звітного періоду протягом року наростаючим підсумком. Калькуляція є особливим інструментом управлінського обліку, оскільки забезпечує розподіл витрат з метою оцінки і управління. Її об'єктом є конкретні види діяльності (продукція, роботи, послуги). Облік витрат по статтях калькуляції дає можливість розділити всю сукупність витрат конкретного об'єкта на певні види, що дозволяє ефективно управляти не тільки витратами, собівартістю продукції, технікою, технологією, але й економічними відносинами, що складаються як всередині, так і поза підприємством. Рахунки обліку дозволяють забезпечити систематизацію всієї облікової інформації виходячи з поставлених внутрішньогосподарських та виробничих завдань. Аналіз забезпечує можливість дослідження і прогнозування планів, результатів і відхилень минулої, нинішньої і майбутньої виробничої діяльності, дослідження складних економічних взаємозв'язків і взаємодій між окремими структурними підрозділами. За допомогою управлінського аналізу можна точно розрахувати вплив будь-якого рішення на результати діяльності підприємства в цілому і окремих його підрозділів. ^ як інструмент управлінського обліку забезпечує поетапну розробку бюджетів окремих економічно відособлених структурних підрозділів. Бюджети, що розробляються на основі програм виробничої діяльності, формують внутрішню систему фінансового управління. Роль планування у системі управлінського обліку набуває таким чином особливого значення при складанні бюджетів витрат і доходів, виборі асортименту продукції, встановленні рівня обсягів продажу. Звітність у системі управлінського обліку розглядається як інструмент передачі облікової інформації користувачам для цілей прийняття управлінських рішень, контролю і управління. Створення умов своєчасного надання підсумкових показників діяльності — завдання всієї системи управлінського обліку. Застосування будь-яких процедур у процесі управлінського обліку фінансово-господарської діяльності неможливе, якщо не дотримуються принципи даного виду обліку, до яких можна віднести: – безперервність діяльності організації; – використання єдиних для планування і обліку одиниць вимірювання; – оцінка результатів діяльності підрозділів організації; – спадкоємність і багаторазове використання первинної і проміжної інформації для цілей управління; – формування показників внутрішньої звітності як основи комунікаційних зв'язків між рівнями управління;
– повнота та аналітичність, що забезпечує вичерпну інформацію про об'єкти обліку; – періодичність, що відображає виробничий і комерційний цикли організації, встановлені обліковою політикою. ^ Цільова спрямованість: провести порівняльний аналіз управлінського і фінансового обліку з відокремленням схожих і відмінних рис. ^ досягається на основі: – спадкоємності й комплексного використання первинної облікової інформації; – єдності норм і нормативів, а також нормативно-довідкової інформації в цілому з доповненням інформації одного виду обліку даними іншого; – одноразової фіксації всієї початкової змінної інформації в первинному обліку; – взаємопроникнення методів або їх елементів; – єдиного підходу до розробки завдань управлінського і фінансового обліку виробництва при проектуванні або удосконаленні систем автоматизованого управління виробництвом. Більшість елементів фінансового обліку можна знайти і в управлінському обліку: – в обох системах обліку розглядаються однакові господарські операції (наприклад, поелементно відображені в системі фінансового обліку дані про види витрат також використовуються і в управлінському обліку); – на основі виробничої або повної собівартості, розрахованої в системі управлінського обліку, встановлюється балансова вартість виготовлених на підприємстві активів у системі фінансового обліку; – загальноприйняті принципи фінансового обліку можуть діяти і в управлінському обліку, оскільки адміністрація не може керуватися в своїй діяльності виключно суб'єктивнимі не перевіреними оцінками; – оперативна інформація використовується не тільки в управлінському обліку, але й для складання фінансових документів, отже, обидва види обліку використовують загальну інформаційну систему; – дані фінансового обліку разом з інформацією управлінського обліку можуть бути використані при прийнятті управлінських рішень; – обидва види обліку базуються на концепції підзвітності менеджерів, але фінансовий облік дає змогу оцінити результати діяльності підприємства в цілому, а управлінський – в межах окремих сегментів діяльності; – обидва види обліку несуть в собі елементи системи, що передбачає наявність прямих і зворотних зв'язків при виконанні функцій спостереження, вимірювання різних характеристик виробництва або його окремих частин, обробки інформації за даними первинної документації (наприклад, рух звітної документації між підрозділами і службами підприємства і бухгалтерією). Характерні відмінності управлінського і фінансового обліку представлені в табл. 1.1. Таблиця 1.1– Відмінності між управлінським і фінансовим обліком
^ Лекція 1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЙ ВИТРАТ Цільова спрямованість: дать определение и проиллюстрировать объект затрат, научиться классифицировать затраты в зависимости от целей и задач, стоящих перед управленческим учетом, определить особенности определения размера затрат деятельности на производственных и торговых предприятиях. Одним з основних об'єктів управлінського обліку є витрати, які є вартістю ресурсів, що використовуються для отримання прибутку або досягнення інших цілей підприємства. До витрат відносяться вартість матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для виробництва тієї чи іншої продукції або послуг. Витрати підприємства, понесені в процесі виробництва будь-якого виду продукції (надання послуг), виражені в грошовій формі, називають собівартістю. У практичній діяльності підприємств в рамках управлінського обліку можуть розраховуватися наступні види собівартості: технологічна, виробнича, планова (нормативна), реалізованої продукції, операційної діяльності і звичної діяльності. ^ всі витрати, які безпосередньо пов'язані з певним видом продукції, що випускається. Її розрахунок пов'язаний з розподілом витрат на прямі й непрямі. Під виробничою собівартістю продукції (робіт, послуг) розуміються поточні витрати підприємства на її виробництво, які виражені у грошовій формі. ^ – це нормативні витрати ресурсів на виробництво конкретного виду продукції в майбутньому (планованому) періоді, розраховані на підставі існуючих норм витрачання ресурсів, стандартів і технічних умов, які встановлені для цього виду продукції. ^ складається з частини виробничої собівартості, що припадає на реалізовану продукцію, понаднормових витрат і нерозподіленої частини постійних загальновиробничих витрат. ^ є аналогом повної (заводської) собівартості і відображає всі витрати на виробництво та реалізацію продукції, а також інші витрати, пов'язані із здійсненням операційної діяльності. Найекономічнішим і доцільним підхідом до побудови системи обліку витрат і калькуляції собівартості – це виділення типових груп управлінських рішень (наприклад, контроль за трудовитратами або використанням матеріалів) і вибір відповідних їм об'єктів обліку витрат (наприклад, продукція або підрозділ). Сучасні системи обліку витрат в рамках впровадження на підприємстві управлінського обліку разом з традиційними завданнями – оцінки запасів і визначення прибутку – забезпечують надійною базою для прогнозування економічних наслідків наступних рішень: - Випуск якої продукції продовжити ? Припинити ? - Яку встановити ціну ? - Чи змінювати нам технологію і організацію виробництва ? і т.д. Вирішення перерахованих завдань, як і багатьох інших, грунтується на правильному й об'єктивному розділу витрат згідно з класифікаційними ознаками. Облік виробничих витрат ведеться за напрямами, які є областями діяльності підприємства, де потрібений відокремлений цілеспрямований облік витрат на виробництво. З метою задоволення потреб різних видів користувачів вся інформація про витрати, яка використовується у процесі ведення управлінського обліку, може бути розділена на:
Класифікація витрат, виходячи з напрямів їх обліку може бути представлена таким чином:
Лекція 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ ВИХОДЯЧИ ^ Цільова спрямованість: визначити особливості розподілу витрат діяльності виходячи з той мети, яка ставиться перед бухгалтером-аналітиком при розробці окремих управлінських рішень. 1. Класифікація витрат для оцінки запасів і визначення фінансового результату Вичерпані й невичерпні. Невичерпні витрати – це засоби, витрачені на придбання будь-яких ресурсів, які в майбутнє принесуть прибуток. Наприклад, припустимо, що підприємство витратило грошові кошти на придбання сировини і матеріалів, які в майбутньому будуть використовуватися на виробництво продукції, отже, ці ресурси зможуть принести визначений дохід тільки в майбутньому, що робить витрати на їх придбання невичерпними, тобто не спожитими. Вичерпані – це витрати засобів на придбання ресурсів, які були витрачені для отримання прибутку і втратили здатність приносити дохід в майбутньому. Наприклад, припустимо, що ми витратили раніше придбані ресурси на виробництво продукції, яку надалі реалізували і одержали прибуток, виражений в грошових коштах або дебіторській заборгованості. Отже, надалі куплені ресурси вже не зможуть принести прибуток, а значить витрати на їх придбання є вичерпаними (спожитими). У фінансовій звітності вичерпані (спожиті) витрати відображають у Звіті про фінансові результати як збільшення зобов'язань (дебіторської заборгованості) або зменшення активів у процесі поточної діяльності підприємства. Невичерпні витрати відображаються у Балансі підприємства як збільшення зобов'язань (кредиторської заборгованості) або збільшення активів. ^ Витрати на продукт – це витрати, пов'язані з виробництвом або придбанням товарів для реалізації (рис. 2.1).
|
виробничі витрати або собівартість продукції)Схожі:
 | Конспект лекцій Конспект лекцій з дисципліни "Внутрішній економічний механізм підприємства". / Авт. В. М. Тюріна. Харків: хнамг, 2004. 63 с | | Конспект лекцій Харламова О. В. Міжнародні стандарти з фінансової звітності. Конспект лекцій Харків: хнамг, 2010 с. (для слухачів фпк І пк жкг) |
| Конспект лекцій Затверджено на засіданні кафедри як конспект лекцій з дисципліни „Стратегічне управління” | | Конспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси" Міжнародний менеджмент: Конспект лекцій / Укладач К. В. Савченко. Суми: Вид-во СумДУ, 2009. 154с |
| Конспект лекцій для студентів спеціальності 080303 «динаміка І міцність» «Гермомеханіка»: конспект лекцій. Розділ “Автоматичні врівноважувальні пристрої як безконтактні ущільнення” / Укладачі | | Конспект лекцій для студентів спеціальності 080303 «динаміка І міцність» Конспект лекцій з курсу «Гермомеханіка». Розділ “ Теорія І конструкції механічних торцевих ущільнень” / Укладачі |
| Конспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси" Фінансовий менеджмент: конспект лекцій / укладачі: О. О. Захаркін, Л. С. Захаркіна. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010.– 156с | | Конспект лекцій для студентів спеціальності 080303 «динаміка І міцність» Конспект лекцій з курсу «Гермомеханіка». Розділ “ Теорія і конструкції механічних торцевих ущільнень” / Укладачі |
| Г. В. Фесенко конспект лекцій Конспект лекцій з дисципліни «Основи пожежної безпеки» (для студентів 3-го курсу денної форми навчання напряму підготовки 170202... | | Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010 міністерство освіти І науки україНи Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни "Інформаційні системи і технології у фінансах" |
| Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання Планування діяльності підприємства: Конспект лекцій / Укладач О. Ю. Древаль. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 146 с |