Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та icon

Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та




НазваМетодичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та
Сторінка4/7
Дата21.06.2012
Розмір0.87 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7
^

4. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи та індивідуального семестрового завдання

4.1. Загальні вимоги до оформлення роботи


Після вивчення теоретичної частини курсу „Охорона праці”, програма якої наведена вище, студенти виконують індивідуальне семестрове завдання або контрольну роботу. Робота складається з розв’язання відповідно чотирьох або шесті інженерних завдань згідно з обраним варіантом. Варіант контрольної роботи визначається залежно від двох незалежних між собою груп параметрів: передостанньої та останньої цифри номера залікової книжки виконавця.

Вся сукупність вихідних даних до кожної задачі поділена на дві групи варіативних параметрів та б), частина яких (а) залежить від передостанньої цифри, інша частина (б) - від останньої цифри номера залікової книжки студента. Таким чином, залежно від сполучення індивідуальних особливих даних (які залежать як від передостанньої, так і від останньої цифри номеру) утворюється досить велика кількість варіантів (від 00 до 99), що практично виключає можливість повторення їх в межах однієї академічної групи.

Контрольну роботу або індивідуальне семестрове завдання пишуть чітко і розбірливо в учнівському зошиті або на аркушах паперу формату А-4 з полями для зауважень викладача-рецензента. На обкладинці контрольної роботи студент вказує назву кафедри („Безпека життєдіяльності”), академії та міністерства (освіти і науки), до якого вона відноситься; робить надпис „Контрольна робота” із зазначенням дисципліни, по якій вона виконується; вказує групу, рік навчання, номер залікової книжки (передостання і остання цифри якого формують номер варіанта), своє прізвище та ініціали; прізвище та ініціали викладача, під керівництвом якого виконується робота. Відповіді на запитання і розв’язання задач студенти супроводжують ескізами, схемами і графіками. Текстову частину, формули необхідно супроводжувати посиланнями на використану літературу, перелік якої наводять наприкінці контрольної роботи. Там же студент ставить дату її виконання і свій підпис.

4.2.1. Задача 1


Виробнича організація (або її підрозділ) виконує роботи, назва яких наведена в табл. . (Примітка: тематика завдання взята на підставі реального виконання попередніми випускниками Академії дипломних робіт за спеціальністю ЕОНС)


Таблиця

^ Вихідні дані за варіантами

Передостання цифра номеру залікової книжки

Варіативний параметр а:

Найменування робіт

Примітки

1

2

3

0

Навантажувально-розвантажувальні роботи (робота вантажопідйомних кранів)

Умови виконання заданої роботи студент приймає самостійно




1

2

3

1

Грабарство




2

Робота машинобудівного обладнання (токарські, фрезерувальні верстати та ін.)




3

Технологічні процеси мікробіологічної промисловості




4

Очистка вод питного призначення (технологічні процеси на очисних спорудах)




5

Електро- або газозварювальні роботи




6

Робота шахт, копалень, рудників




7

Монтажні роботи (в будівництві)




8

Робота металургійного підприємства




9

Автозаправна станція (робота із паливо-мастильними матеріалами)





Потрібно:

1) Дати визначення поняттям „небезпечний виробничий фактор” і «шкідливий виробничий фактор» [11].

2) Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* скласти перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для виконання роботи, порядковий номер якої збігається з передостанньою цифрою номеру студента.

3) Коротко описати методику оцінки стану охорони праці за коефіцієнтом безпеки, заохочення працюючих за дотримання правил охорони праці. Дати характеристику поняття "безпека праці". Розрахувати коефіцієнт частоти травматизму, коефіцієнт ваги травматизму та загальний показник травматизму, що характеризують стан умов охорони праці у виробничій організації, відповідно до варіантів, вихідні дані до яких треба брати з табл. 1б).


Таблиця

Вихідні дані за варіантами: варіативні параметри групи б

Остання цифра номеру залікової книжки

Загальна кількість працюючих

Нещасних випадків за рік

Днів непрацездатності за рік

0

56

3

25

1

80

1

5

2

72

0

0

3

43

2

16

4

29

2

36

5

63

4

46

6

49

6

99

7

46

8

124

8

57

1

35

9

33

1

12


^ Вказівки до виконання задачі:

Перш ніж приступити до виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів /ОВПФ/ для заданого виду робіт, студент повинен вивчити технологію виробництва цих робіт з літератури [1, 16, 18] і ін. Після цього студент приймає самостійні рішення з конкретизації умов праці при виробництві заданих йому робіт, максимально спрощуючи виробничий процес. Ці рішення він викладає в короткому описі умов праці при виконанні заданих робіт.

На підставі сформульованих вихідних даних, користуючись ГОСТ 12.0.003-74*[17] студент складає перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що можуть виявити себе при виконанні заданого виду робіт. Перелік слід складати по групах /фізичні, хімічні і т.д./ у тій же послідовності і термінології, як вони наведені в ГОСТ 12.0.003-74*. У дужках дають лаконічне пояснення з приводу походження того чи іншого ОВПФ, виявленого студентом.

Розрахунок коефіцієнтів частоти, ваги й загального показника травматизму здійснюють за формулами:

а) показник частоти

Кч= Т*1000/Р;

б) показник ваги

Кт= Д/Т,

де Т – кількість нещасних випадків;

Р – кількість робітників підприємства;

Д – кількість днів непрацездатності;

в) загальний показник травматизму

Кзагальний = Кчт.
^

4.2.2. Задача № 2


З робітником підприємства стався нещасний випадок, обставини якого наведені в табл. . Треба провести розслідування такого умовного нещасного випадку, заповнити необхідну документацію.


Таблиця

Вихідні дані за варіантами

Передостання цифра номеру залікової книжки

Варіативні параметри групи а:

Обставини умовного нещасного випадку

1

2

0

Направляючись на роботу, під час очікування трамваю на зупинці робітник підприємства потрапив під колеса трамвайного вагона.

1

Працюючи на токарському верстаті, робітник не закріпив надійно оброблювану деталь. При обертанні деталь вискочила з кріплення і вдарила токаря в обличчя

2

Робітник (стропальник) здійснював розвантажувальні роботи. На асфальтованому майданчику він вивантажував контейнер, що був піднятий уверх і висів над машиною на підйомнику. Раптовим поривом вітру контейнер вирвало із захватів підйомника, і він упав вниз. Робітника зверху притиснуло контейнером.




1

2

3

Газозварювальник грубо порушив правила зберігання балонів з киснем, заливши їх маслом. Стався вибух, внаслідок чого постраждалий одержав опіки 2-го ступеня.

4

Під час виконання службових обов’язків (прибирання придомової території) на проїзній частині проїзду всередині мікрорайону двірник ЖЕО, збираючи сміття, потрапив під легковий автомобіль, що належав одному з мешканців будинку.

5

Під час обідньої перерви на своєму робочому місці слюсарі машинобудівного заводу розпивали спиртні напої. Через недоброякісність цих напоїв сталося групове отруєння.

6

При виконанні електромонтажних робіт поблизу розподільної шафи при ремонті інженерних комунікацій у житловому будинку електрик упав з приставної драбини з висоти 3,5 м. Він застосовував дриль, якою свердлив стіну для кріплення кабелю. При падінні робітник ударився головою об шухляду з інструментом.

7

Заправник на автозаправній станції палив поблизу роздавальної колонки із бензином. Стався вибух.

8

При виконанні оздоблювальних робіт під час ремонту житлового будинку робітник будівельної організації оступився і впав з риштувань висотою 2,5 м, що не мали огороджень. Робітник виконував роботу в незастебнутій касці. В інструкції з охорони праці, (названій на підприємстві «інструкцією з техніки безпеки»), що затверджена адміністрацією, не вказано, що каска повинна бути застебнута.

9

Слюсар житлово-експлуатаційної контори прибув за викликом мешканців однієї з квартир 1-го поверху багатоповерхового будинку, яких не влаштовував неприємний запах, що надходив з підпілля. З’ясувалося, що запах надходить з негерметично замкненої каналізаційної системи, в яку потрапили якісь отруйні речовини. Газоподібні продукти розпаду заповнили підпілля, вентиляція його не здійснювалася. Спустившись до підпілля, слюсар (який не застосовував засоби індивідуального захисту органів подиху) отримав отруєння токсичними хімічними речовинами.


Потрібно:

1. Заповнити акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-5 (форма акту – див. додаток 1).

2. Класифікувати нещасний випадок як пов’язаний чи не пов’язаний з виробництвом. Заповнити акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 (якщо це потрібно) (форма акту – див. додаток 2).

Вказівки до виконання задач

Акт за формою Н-5 та Н-1, „Повідомлення про наслідки нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом...”, оформлюється за "Положенням про розслідування і облік нещасних випадків...[20]). Бланки актів за формою Н-5 та Н-1 студент заочної форми навчання може взяти в інженера з охорони праці за місцем основної роботи, або скористатися зразком, наведеним у додатках 1, 2 цих методичних вказівок. Стислі пояснення щодо заповнення бланків див. у нотатках (виносках) за №: 1-6 – до заповнення акту Н-5 (додаток 1); 7-25 – до заповнення акту Н-1 (додаток 2).

Для заповнення актів Н-1 і Н-5 і проведення необхідних розрахунків потрібно визначити додаткові умовні дані, наведені в табл. 2б.


^ Вихідні дані за варіантами:

Таблиця

Варіативні параметри групи б

Остання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Вік потерпілого, років

21

59

44

30

20

28

33

45

31

48

Загальний стаж роботи потерпілого, років

3

29

25

13

1

10

12

14

14

30

Стаж роботи за професією, років

2

9

8

12

1,5

8

11

20

4

7

Звільнено за листком непрацездатності, днів

36

40

10

105

68

14

64

90

5

25

Тривалість виконання потерпілим легшої роботи, робочих днів

14

29

-

62

43

-

20

37

-

12


Прізвище, ім'я та по батькові (П.І.Б.) потерпілого при нещасному випадку, його стать, а також учасників розслідування, власника, свідків, осіб, які порушили вимоги нормативних актів з ОП, відповідальних за усунення причин нещасного випадку; інші недостаючі дані студент вибирає самостійно. Тривалість розслідування, час затвердження актів, терміни навчання, інструктажу і медичного огляду постраждалого повинні відповідати вимогам діючих нормативних документів. Характер травми студент визначає відповідно до характеру втрати працездатності.

^

4.2.3. Задача № 3


Визначити ширину нормативної та розрахункової санітарно-захисної зоні промислового об'єкта, що проектується, за чинником зовнішнього шуму. Даний об'єкт відноситься до вказаного в табл. класу виробничої шкідливості і має прямокутну форму розміром 200 х 100 м.


^ Вихідні дані за варіантами:

Таблиця

Група варіативних параметрів а

Передостання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Клас шкідливості

II

III

IV

V

V

IV

III

II

IV

V


Розміщення промислового об'єкта планується поблизу території житлової забудови, де допустима величина рівня шуму складає Lдоп = 55 дБА (згідно з [26]). На території об'єкта планується розмістити два цехи з гучним обладнанням, акустичні характеристики зовнішнього шуму яких мають наступні величини:


^ Вихідні дані за варіантами:

Таблиця

Група варіативних параметрів б

Остання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

L0,1, дБА та

(r0,1, м)

92 (5)

91 (5)

92 (5)

89 (5)

90 (5)

91 (5)

91 (5)

90 (5)

91 (5)

89 (5)

L0,2, дБА та

(r0,2, м)

90 (5)

90 (5)

92 (5)

90 (5)

90 (5)

90 (5)

91 (5)

92 (5)

92 (5)

89 (5)


^ Загальні вказівки. Санітарно-захисна зона (СЗЗ) для підприємств згідно з діючим порядком встановлюється відповідно до виду й обсягу виробничої діяльності. Потім СЗЗ коректується залежно від рози вітрів місцевості. Ця СЗЗ називається нормативною. Після проведення розрахунків розсіювання викидів розміри СЗЗ уточнюють відповідно до результатів розрахунків. Розрахункова величина може виявитися як більше, так і менше нормативної. Такі розрахунки фахівці-екологи роблять для розсіювання різних забруднень: хімічних речовин, пилу та ін. У нашому випадку розмір СЗЗ визначають за чинником шуму виробничих джерел.

Потрібно, користуючись методикою розрахунку [14, с. 53-55] і розглянутим там прикладом [14, с. 56-61], визначити:

1. Розмір нормативної СЗЗ (див. додаток 3, або [14, с. 54, табл. 3.4]);

2. Координати джерел шуму і розрахункових точок;

3. Значення рівнів шуму L, дБА від кожного джерела;

4. Сумарні значення рівнів шуму від обох джерел;

5. Інтенсивність звукової енергії в розрахункових точках;

6. Середнє значення інтенсивності звукової енергії по території підприємства (Iср), Вт/м2;

7. Середній рівень звуку по території підприємства;

8. Координати акустичного центра (Хб та Уб) території підприємства;

9. Приріст рівня звуку 6 в базовій точці (акустичному центрі) промислового об'єкта (за допомогою графіка, зображеного на [14, с. 55, рис. 3.7]);

10. Рівень звуку в базовій точці;

11. Необхідну величину зниження рівня звуку до допустимої величини;

12. Відстань для зниження рівня звуку від промислового об’єкту (за допомогою графіка, зображеного на [14, с. 56, рис. 3.8]);

13. Величину СЗЗ об'єкта за чинником його зовнішнього шуму вздовж осей.

Потрібно за аналогією із прикладом зробити висновок, перевищує розрахункова СЗЗ нормативну, чи ні? Необхідно зобразити їх на кресленні.
^

4.2.4. Задача № 4


Визначити необхідну кількість повітря та кратність повітрообміну для вентиляційної системи виробничого цеху об'ємом V (табл. ). Шкідливі речовини (хімічний склад яких вказано в табл. ) рівномірно розподіляються у повітрі приміщення.


^ Вихідні дані за варіантами:

Таблиця

Група

варіативних параметрів а

Передостання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Хімічний склад пилу

Оксид азоту

Вапняк

Хлор

Цемент

Аміак

Азбест

Ацетон

Кам’яне вугілля

Бензол

Алюміній

Об'єм приміщення, м3

1000

4500

4200

4000

4800

3800

4600

5400

2800

3900


^ Вказівки до розрахунку. Розрахунок необхідної кількості повітря L, м3/год, необхідного для вентиляції приміщення при наявності в ньому шкідливих речовин у вигляді випарів, пилу та газів, визначають згідно з [27]:

L = Lрз +, м3/год.

де М - кількість шкідливих речовин, що надходять у повітря приміщення, м3/год., (табл. 4б);

Lрз - кількість повітря, що виводиться з робочої зони місцевими всмоктувачами або надходить на технологічні потреби, м3/год., (табл. );

kрз; kвих; kпод; - вміст шкідливих речовин у повітрі, що відповідно: kрз - виводяться з робочої зони; kвих - виходять з приміщення; kпод - подаються в приміщення, мг/м3 (табл. ).


Вихідні дані за варіантами:

Таблиця

Група варіативних параметрів б

Остання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Кількість пилу, що виділяється, г/год.

14

16

18

15

90

12

13

11

18

10

Вміст пилу

у повітрі робочої зони, мг/м3

1,8

5,8

0,9

5,5

1,0

5,9

2,0

0,8

5,8

2,0

Вміст пилу

у повітрі, що надходить, мг/ м3

0,1

0,2

0,1

0,4

0,3

0,25

0,35

0,2

0,3

0,2

Кількість повітря, що витягується всмоктувачами, м3/год.

1000

1500

1200

1000

1100

1200

900

1100

1400

800


У розрахунку слід приймати kвих = гранично-допустимій концентрації (ГДК) для даної речовини, мг/м3. Для визначення kвих треба визначити довідкову величину - ГДК для даної речовини, мг/м3 за [4]. (Довідкові дані відносно ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони також наводяться, в [6]).

Після визначення величини L потрібно розрахувати таку характеристику вентиляційної системи, як кратність обміну повітря:

Коп = L/V, 1/год.;

де v – об’єм приміщення, м3;

L - розрахована вище кількість повітря, м3/год.

^

4.2.4. Задача № 5


(тільки для студентів заочної форми навчання. (студенти денної форми це завдання виконують в рамках відповідної лабораторної роботи)

Розрахувати загальне штучне освітлення приміщення за методом коефіцієнта використання світлового потоку для приміщень з розмірами, наведеними у табл. 5а:


^ Вихідні дані за варіантами:

Таблиця

Група варіативних параметрів а

Види приміщень

Розміри приміщень

а х b х h, м

Примітка

Передостання цифра номеру залікової книжки

0

Читальний зал

15 х 8 х4,0

а – довжина,

b – ширина,

h – висота приміщення, м

1

Спортивний зал

30 х 12 х 5,0

2

Конструкторське бюро

10 х 8 х 4,0

3

Машинописне бюро

8 х 6 х 3,5

4

Навчальна аудиторія

15 х 8 х 4,5

5

Зал засідань

12 х 10 х 5,0

6

Столярна майстерня

16 х 10 х 5,0

7

Актовий зал

20 х 12 х 5,0

8

Котельня

12 х 8 х 6,0

9

Торговий зал

15 х 8 х 4,5


Керуючись СНіП II-4-79, вибрати джерело світла для заданого приміщення і кількість ламп в одному світильнику.

Потрібно:

1. Вибрати джерело світла і тип світильника;

2. Вибрати тип лампи, що забезпечує нормовану освітленість при прийнятій нижче (в подальших розрахунках) їхній кількості, аргументувати необхідний світловий потік однієї лампи;

3. Обґрунтувати норму освітленості робочих поверхонь у заданому приміщенні;

4. Залежно від індексу приміщення та сполучення коефіцієнтів відбиття визначити коефіцієнт використання світлового потоку;

5. Розрахувати кількість світильників та кількість ламп в одному світильнику;

6. Вибрати схему розташування світильників (подати графічно).

^ Вказівки до розв’язання задачі

Розрахунок ведуть методом загального рівномірного штучного освітлення за коефіцієнтом використання. Залежно від розмірів і призначення приміщення (а також враховуючи варіативні вихідні дані) намічають принципову конструкцію освітлюваної установки, тип джерел світла в ній та ін. (табл. )


^ Вихідні дані за варіантами:

Таблиця

Група варіативних параметрів б

Лампи

Тип ламп

Коефіцієнти відбиття:

стелі

стін

підлоги

Остання цифра номеру залікової книжки

0

розжарювання

В-20

70

60

30

1

газорозрядні

ЛБ-40

70

50

10

2

газорозрядні

ЛДС-40

50

30

10

3

розжарювання

Г-40

30

10

10

4

газорозрядні

ЛД-40

0

0

0

5

газорозрядні

ЛБ-30

70

60

30

6

газорозрядні

ЛД-80

70

50

10

7

газорозрядні

ЛДС-80

50

30

10

8

розжарювання

Г-150

70

50

10

9

газорозрядні

ЛБ-20

30

10

10


Використовуючи додаток 4, визначають необхідний світловий потік однієї лампи Ф л, що забезпечує нормовану освітленість.

За СНіП II-4-79 /табл.2/ визначають норму освітленості для заданого приміщення Ен, лк залежно від його функціонального призначення).

Залежно від геометричних характеристик приміщення знаходять i – індекс приміщення:

i = S / [h(a+b)].

де S - площа приміщення,м2;

S = a · b,

a - довжина, b - ширина приміщення, м;

h - висота підвіски світильника над освітлюваною поверхнею (не плутати із загальною висотою приміщення), м.

Знаючи індекс приміщення i та сполучення коефіцієнтів відбиття ?стелі; ?стін; ?підлоги, за додатком 5 визначають так званий коефіцієнт використання світлового потоку: ?, %.

? = f(і; ?стелі; ?стін; ?підлоги),

де ?стелі; ?стін; ?підлоги - коефіцієнти відбиття відповідно стелі, стін та підлоги (табл. 5б).

Потім виконують остаточний розрахунок:

n = (Ен · S · K3 · Z) / (N · Фл · ?),

де n - кількість світильників, шт. При розрахунку слід вважати, що n (та N) – неодмінно ціле число (неможливо зробити якусь дрібну частину лампи чи світильника);

N - кількість ламп в одному світильнику, шт. Світильники з лампами розжарювання можуть мати довільне число ламп. Люмінесцентне освітлення в приміщеннях з постійним перебуванням людей для боротьби з явищем пульсації світлового потоку вимагає число ламп в одному світильнику, кратне 2, тобто N=2, N=4, N=6 тощо. У приміщеннях з постійним перебуванням людей категорично забороняється застосовувати однолампові люмінесцентні світильники, які живляться від змінного струму і не мають спеціальних засобів боротьби з пульсацією;

Ф л- світловий потік однієї лампи, лм (беруть з технічних характеристик ламп);

Ен – нормована освітленість за СНіП II-4-79 /табл.2/ (див. вище), лк;

K3 - коефіцієнт запасу, що враховує старіння, запилення світильників: (див. додаток 6);

^ Z - коефіцієнт рівномірності: для ламп розжарювання Z = 1,15, для люмінесцентних (газорозрядних) – Z = 1,1;

S - площа приміщення,м2;

? – коефіцієнт використання визначають за таблицями. У вищезгадану формулу підставляють у частках одиниці (а не у відсотках).

Таким чином, на підставі розрахунку визначають необхідну кількість ламп (N); обирають місця розташування світильників і їхню кількість n, що показують на графічній схемі (де зображують розстановку світлових приладів на стелі).
^

4.2.5. Задача № 6


(тільки для студентів заочної форми навчання)

Розрахувати заземлюючий пристрій для заземлення електродвигуна серії 4А напругою U =380 В у трифазній мережі з ізольованою нейтраллю при наступних вихідних даних:

грунт - суглинок з питомим електричним опором "?", що вказано в табл.. Необхідний за опір пристрою, що заземлює (згідно з ГОСТ 12.1.030-81) див. там же.


^ Вихідні дані за варіантами:

Таблиця

Група варіативних параметрів а

Показники



Одиниця

Передостання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

?,

Ом · м

100

90

110

120

115 125

95

105

100 120

120

125

Rзазем.

Ом

? 4

? 4

? 10

? 4

? 4

? 10

? 4

? 4

? 10

? 4

Як заземлювачі прийняті сталеві труби діаметром "d" і довжиною "l", розташовані вертикально і з'єднані на зварюванні сталевою смугою 40 х 4 мм (див. табл. ).


^ Вихідні дані за варіантами:

Таблиця

Група варіативних параметрів б

Показники


Одиниця

Остання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

d

м

0,05

0,08

0,06

0,08

0,07

0,05

0,08

0,07

0,06

0,06

l

м

2,5

3,0

2,5

2,6

3,0

2,7

2,8

2,6

2,8

3,0


Потужність електродвигуна - 15 кВт, число обертів - 3000 за хвилину. Потужність трансформатора 170 кВА.

Потрібно:

1. Визначити опір одиночного вертикального заземлювача.

2. Визначити опір сталевої смуги, що з'єднує стержневі заземлювачі.

3. Визначити необхідну кількість одиночних стержневих заземлювачів.

4. Визначити загальний опір пристрою, що заземлює, з урахуванням сполучної смуги й оцінити його відповідно до вимог ДСТ 12.1.030-81

5. Накреслити схему пристрою електродвигуна, що заземлює, і розташування одиночного заземлювача

Вказівки до розв’язання задачі

Схему пристрою, що заземлює, зобразити за аналогією з рис.VI.3 на сторінці 88 [19]. Додатково необхідно показати контур пристрою, що заземлює, у плані. При цьому число одиночних стержневих заземлювачів, показаних на схемі, повинно відповідати розрахунковому.

Задачу вирішувати за методикою, викладеною на сторінках 87 - 88 [19] з урахуванням допустимої величини загального опору пристрою, що заземлює, установленої ГОСТ 12.1.030-81. При вирішенні завдання можливе використання [14, с. 188-193].

Схему пристрою, що заземлює, зобразити за аналогією з рис.VI.3 на сторінці 88 [19] або з рис. 6.24 на сторінці 191 [14]. Додатково необхідно показати контур пристрою, що заземлює, у плані. При цьому число одиночних стержневих заземлювачів, показаних на схемі, повинно відповідати розрахунковому.


1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та iconДо самостійної роботи та виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „Безпека життєдіяльності”
Методичні вказівки до самостійної роботи та виконання індивідуального семестрового завдання
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та iconА. М. Гарьковець Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисциплін «Охорона праці»
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисциплін «Охорона праці» та «Охорона праці на транспорті» (для студентів 5...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та iconГ. В. Стадник Методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з дисципліни “Основи охорони праці” (для студентів 3 курсу...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв, С. В. Нестеренко методичні вказівки
Охорона праці на електричному транспорті”) та індивідуального семестрового завдання з дисципліни “Основи пожежної безпеки” (для студентів...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та iconВ.І. Шевченко > С. В. Нестеренко Рецензент: В.І. Торкатюк Рекомендовано кафедрою "Безпека життєдіяльності", протокол №8 від 02. 07
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з дисципліни “Охорона праці” (для студентів 4 курсу денної...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу " Охорона праці в галузі " для студентів усіх спеціальностей
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу „Охорона праці в галузі” для студентів усіх спеціальностей заочної форми...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та iconМетодичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу „безпека життєдіяльності”
Вання, ремонт та реконструкція будівель; 092100 – промислове та цивільне будівництво; 092100 – міське будівництво І господарство;...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу Охорона праці в галузі
Екологія та охорона навколишнього середовища” та 090220 „Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів”
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та iconМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів з курсів " Охорона праці І бжд" та "Охорона праці"
Охорона праці І бжд” та “Охорона праці” (для студентів денної форми навчання спеціальностей 092600 – “Водопостачання та водовідведення”...
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи та завдання на неї
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи та завдання на неї з курсу "Прогнозування" (для студентів 3 курсу заочної форми...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи