|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Т. в. о. проректора з навчальної роботи
професор Ю. Т. Ахтемійчук
«____» _________________2010 р.
Робоча навчальна програма
з медичної біології, паразитології та генетики
на 2010-2011 навчальний рік
факультет – медичний № 4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців
спеціальність – сестринська справа (денна форма і навчання з неповним робочим тижнем)
кваліфікація – медична сестра-бакалавр
кафедра – медичної біології, генетики та
гістології
курс – I
семестр – I
лекції – 18 год.
практичні заняття – 34 год.
самостійна робота студентів – 54 год.
диференційований залік – 2 год (І семестр)
всього – 108 год.
Чернівці, 2010 р.
Робоча навчальна програма складена доцентами кафедри Черновською Н.В. та старшим викладачем Сметанюк О.І. на підставі Програми з медичної біології, генетики та паразитології для студентів факультетів медсестринської освіти та коледжів за спеціальністю «сестринська справа», К., 1998 і Програми з медичної біології для студентів вищих медичних закладів III-IV рівнів акредитації, К., 2000, затверджених Головним управлінням освіти, науки та інформаційно-аналітичного забезпечення МОЗ України.
Схвалено на методичній нараді
кафедри медичної біології, генетики та гістології
“___”________ 2010 р. (протокол № ___)
В.о. завідувача кафедри,
д.мед.н. Р. Є. Булик
Схвалено предметною методичною комісією
з медико-біологічних дисциплін фізіологічного
та фізико-хімічного профілю “___” _______ 2010 року (протокол № ____)
Голова предметної комісії,
професор C.C. Ткачук
Мета: Вивчення медичної біології, генетики та паразитології сформує у медичних сестер-бакалаврів цілісні уявлення про закономірності розвитку живої природи, про рівні організації життя на Землі і місце людини в системі природи, про закономірності спадковості і мінливості, завдання і проблеми антропогенетики, про особливості функціонування системи паразит-господар і вплив паразита на організм людини, про взаємовплив людини і середовища. Забезпечення фундаментальної теоретичної і практичної підготовки сприятиме активній участі сестер-бакалаврів в організації лікувально-профілактичної роботи.
^
структурні рівні організації спадкового матеріалу;
закономірності спадковості і мінливості на молекулярному, клітинному рівнях та рівні організму;
механізм реалізації генотипу в фенотип;
типи взаємодії генів і явище множинного алелізму;
мінливість та її форми;
методи вивчення спадковості людини в нормі і при спадкових захворюваннях;
онтогенез і філогенетичну обумовленість вад розвитку;
цикли розвитку паразитів і патогенний вплив на організм людини;
методи діагностики і профілактики паразитарних інвазій;
закономірності взаємодії організмів з середовищем;
екологічні проблеми і роль людського суспільства.
Медичні сестри-бакалаври повинні вміти:
працювати із світловим мікроскопом;
визначати паразитів та стадії їх розвитку на мікропрепаратах;
розв’язувати ситуаційні задачі на діагностику паразитарних і спадкових захворювань;
проводити профілактику паразитарних і спадкових захворювань;
володіти методами ранньої діагностики спадкових захворювань (метод статевого хроматину, метод навантаження та інші);
складати і аналізувати родоводи;
виконувати завдання (виготовлення тимчасових мікропрепаратів, визначення групової належності донорської крові, складання логічних схем).
Медичні сестри-бакалаври повинні оволодіти практичними навичками:
роботи зі світловим мікроскопом;
мікроскопії готових і тимчасових препаратів;
визначення груп крові за АВО-системою;
визначення статевого хроматину;
визначення основних паразитів на різних стадіях розвитку (яйця, личинки, головки, членики) за морфологічними особливостями;
організації доцільних заходів особистої та громадської профілактики.
^
медичної біології, паразитології та генетики
Для вивчення медичної біології, паразитології та генетики студенти мають мати базові знання середньої школи з предметів "Тварини", "Людина та її здоров’я", "Загальна біологія" та медичного училища із предметів “Медична генетика” й “Паразитологія”.
^
Медична біологія як фундаментальна дисципліна є теоретичною базою медицини, основою підготовки медсестри-бакалавра, має велике значення при вивченні теоретичних і клінічних дисциплін. Викладання цих предметів відіграє важливу роль у вивченні людини як біологічного та соціального обєкта. Звертається особлива увага на вивчення біологічних закономірностей, властивих людині, стосовно до практики охорони здоровя.
Програма має на меті вивчення специфічних механізмів, які зумовлюють біологічну індивідуальність, гомеостаз, онто- та філогенез. Крім фундаментальної біологічної підготовки, студенти опановують навики, які необхідні для практичної роботи медсестри-бакалавра.
В програмі розглядаються молекулярно-генетичний, клітинний та онтогенетичний рівні організації життя з урахуванням сцепифіки організму людини, біологія клітини, розмноження та основи генетики людини. Матеріал викладено таким чином, щоб отримані знання були тісно пов’язані з подальшим вивченням спадкової патології на теоретичних та клінічних кафедрах й могли бути використані в практичній діяльності.
Достатньо розкриваються медико-біологічні аспекти екології людини, що повинно забезпечити формування екологічного мислення у сестер-бакалаврів. В цьому розділі тваринний світ показаний як компонент екологічного середовища людини і надається значна увага вивченню життєвих циклів паразитів, різних форм взаємовідношень між ними та організмом людини, походження та еволюції паразитизму, шляхів зараження, методів діагностики, профілактики паразитозів. Вивчення різних питань паразитології важливе ще й тому, що велика кількість паразитарних захворювань досить поширена серед населення.
Також розглядаються питання структури і функції біосфери, вчення про ноосферу та вплив діяльності людей на біосферу в цілому й її складові частини, звертається увага на захист навколишнього середовища в національних та міжнародних наукових програмах.
Програма складена так, що впродовж навчального року в зв’язку із запровадженням поточного та рубіжного контролю знань з основних підрозділів дисципліни виконується дві підсумкових контрольних робіт. Також враховується те, що поряд із загальнотеоретичною підготовкою студенти повинні оволодіти практичними навичками, необхідними для подальшого навчання й самостійної роботи медсестри-бакалавра.
^
з медичної біології, паразитології та генетики для студентів
I курсу медичного факультету № 4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “сестринська справа” кваліфікації медична сестра-бакалавр (денна форма і навчання з неповним робочим тижнем)
на 2010-2011 навчальний рік
№ п/п
|
К-сть годин
|
Теми та зміст лекцій
|
Наочне
забезпечення
|
1.
|
2
|
Введення до курсу медичної біології. Загальна характеристика життя. Людина в системі природи. Клітинний рівень організації живого. Спадковий апарат евкаріотичної клітини. Генетична інформація та її реалізація в клітині
1. Медична біологія як наука про основи життєдіяльності людини (закономірності спадковості, мінливості, індивідуального розвитку, морфофізіологічної адаптації до умов навколишнього середовища у зв’язку з біосоціальною сутністю та впливом молекулярно-генетичних, клітинних, онтогенетичних, популяційних, екологічних факторів на здоров’я).
2. Сучасний етап розвитку загальної та медичної біології.
3. Місце біології у системі медичної освіти. Значення біологічних знань для розуміння сутності хвороб, охорони здоров’я, науково-обгрунтованого ставлення до природи та її охорони, в тому числі лікарських рослин як джерела лікарської сировини.
4. Біосоціальна природа людини.
5. Життя як космічне і природне явище. Форми (клітинна і неклітинна) та основні властивості життя (обмін речовин та енергії, здатність протистояти наростанню ентропії, подразливість, самооновлення, саморегуляція, самовідтворення, дискретність й цілісність). Стратегія життя: стійка здатність до передавання інформації та її реалізації, адаптація до умов навколишнього середовища, поступальний розвиток.
6. Організація потоку біологічної інформації в клітині:
- ДНК і РНК, їхня роль у зберіганні й перенесенні інформації, хімічна будова і просторова організація, видова специфічність;
- реплікація ДНК. Підтримування генетичної стабільності клітин, репарація ДНК.
7. Генетичний код, його основні принципи і властивості: універсальність, триплетність, специфічність, вирод-женість, колінеарність, односпрямованість, неперер-вність.
8. Будова гена. Гени структурні, регуляторні, синтезу т-РНК і р-РНК. Мобільні генетичні елементи. Екзонно-інтронна організація генів (генома) еукаріотів. Локуси генів.
9. Ген як одиниця генетичної функції. Транскрипція, процесинг, сплайсинг. Трансляція: ініціація, елонгація, термінація.
|
Таблиці, слайди
|
|
|
10. Посттрансляційні перетворення білків як основа для їхнього функціонування.
11. Каріотип людини. Аутосоми та гетерохромосоми. Морфофункціональна характеристика та класифікація хромосом людини. Хромосомний аналіз.
Молекулярні механізми мінливості в людини. Зміни послідовності нуклеотидів ДНК.
12. Генна інженерія та біотехнологія.
|
|
2.
|
2
|
Організмовий рівень реалізації генетичної інформації. Взаємодія генів та їхній прояв при різних типах успадкування
1. Генотип людини як цілісна система генів організму
2. Фенотип людини як сукупність видових та індивідуальних ознак і властивостей організму
3. Взаємодія генів:
- моногенне успадкування. Взаємодія алельних генів. Менделюючі ознаки людини. Моногенні хвороби. Множинний алелізм;
- взаємодія неалельних генів. Полігенне успадкування кількісних ознак. Плейотропія.
4. Експресивність та пенетрантність генів.
|
Таблиці,
слайди
|
3.
|
2.
|
Хромосомна теорія спадковості. Визначення статі
1. Зчеплене успадкування генів.
2. Хромосомна теорія спадковості (Т.Морган та ін.). Сучасний стан досліджень генома людини
3. Генетичні карти хромосом людини. Гени аутосом, статевих хромосом
4. Визначення статі. Типи визначення статі
5. Ознаки зчеплені із статю, залежні від статі та обмежені статтю. Гемізиготність
|
Таблиці,
слайди
|
4.
|
2
|
Мінливість у людини як властивість життя і генетичне явище. Спадкові хвороби людини
1. Форми мінливості
2. Фенотипова мінливість. Норма реакції. Мультифакторіальний принцип формування фенотипу, значення умов середовища для експресивності й пенетрантності генів. Генокопії.
3. Генотипова мінливість, її форми. Комбінативна мінливість, її значення для фенотипової різноманітності осіб у популяціях людей. Явище гетерозису у людини.
4. Мутаційна мінливість у людини, її прояви на організмовому рівні.
5. Мутагени: фізичні, хімічні, біологічні. Тератогенні фактори. Генетичний моніторинг. Засоби зниження ризику виникнення мутацій. Поняття про фармакогенетику.
6. Хромосомні хвороби, обумовлені порушенням кількості хромосом:
- синдром Дауна;
- синдром Патау;
- синдром Едвардса;
- синдром Клайнфельтера;
- синдром трисомії по Х-хромосомі;
- синдром Шерешевського-Тернера;
- синдром полісомії по Y-хромосомі.
Механізм їхнього виникнення та принципи лабораторної діагностики, запобігання поширенню.
7. Хромосомні хвороби, зумовлені порушенням будови хромосом; механіз їхнього виникнення та принципи лабораторної діагностики.
8. Методи вивчення хромосомних хвороб.
|
Таблиці,
слайди, кінофільм “Мітоз в ендоспермі”
|
5.
|
2
|
Генні хвороби людини: принципи і методи діагностики, можливості і перспективи профілактики
1. Генні (молекулярні) хвороби:
- ферментопатія;
- хвороби обміну білків;
- хвороби обміну вуглеводів;
- хвороби обміну ліпідів;
- хвороби обміну нуклеїнових кислот;
- хвороби обміну мінеральних речовин;
- хвороби обміну вітамінів;
Механізми їхнього виникнення та принципи лабораторної діагностики, запобігання поширенню.
2. Методи вивчення генних хвороб.
3. Генетична гетерогенність спадкових хвороб. Генокопії.
4. Хвороби із спадковою схильністю.
5. Поняття про мультифакторіальні хвороби.
6. Медико-генетичні аспекти сім’ї. Медико-генетичне консультування. Пренатальна діагностика спадкової патології.
|
Таблиці,
слайди
|
6.
|
2
|
Екологія людини. Медико-біологічні основи паразитизму. Найпростіші – паразити людини
1. Поняття про екологічну паразитологію. Явище паразитизму та його поширення у природі. Паразитарна система та її складові. Паразити: визначення, класифікація. Морфофізіологічні адаптації паразитів. Організм людини як середовище проживання паразитів. Вплив паразита на хазяїна. Вплив хазяїна на паразита.
2. Шляхи розселення й проникнення паразитів в організм хазяїна. Життєві цикли паразитів.
3. Трансмісійні й природно-осередкові захворювання Система природних осередків на сучасному етапі, включення її до програми заходів ВООЗ щодо боротьби з паразитарними захворюваннями.
4. Підцарство Protozoa. Характерні риси організації, медичне значення:
5. Тип Sarcomastigophora. Характерні риси організації та медичне значення.
6. Клас Lobosea. Амеба дизентерійна (Entamoeba histolytika), амеба кишкова (E.coli), амеба ротова (E.gingivalis).
7. Клас Zoomastigophorea. Види:
а) трихомонади урогенітальна та кишкова (Trichomonas vaginalis, T.hominis);
б) лямблія (Lamblia intestinalis).
Поширення морфофункціональні особливості, цикли розвитку паразитів, шляхи зараження людини, лабораторна діагностика і профілактика протозоозів – амебіазу, трихомоніазу, лямбліозу.
8. Тип Apiсomplexa. Клас Sporozoea. Види:
а) токсоплазма (Toxoplasma gondii);
б) збудники малярії людини (Plasmodium vivax, Pl.falciparum, Pl.malariae, Pl.ovale).
9.Тип Ciliophora. Клас Rimostomatea. Вид балантидій (Balantidium coli). Морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив. Методи лабораторної діагностики і профілактики малярії та балантидіазу.
|
Таблиці,
слайди
|
7.
|
2
|
Медична гельмінтологія. Плоскі та круглі черви – паразити людини
1. Поняття про гельмінти. Поширення гельмінтів на Землі й захворювання, які вони викликають. Гельмінтози – як стрес-агенти. Геогельмінти, біогельмінти, контактні гельмінти (К.І.Скрябін).
2. Тип Plathelminthes. Характеристика, класифікація, медичне значення.
3. Клас Trematodes. Характеристика класу.
4. Патогенні форми:
а) сисун печінковий (Fasciola hepatica).
б) сисун котячий, або сибірський, (Opisthorchis felineus),
в) сисун ланцетоподібний (Dicrocoelіum lanceatum),
Морфологія, цикли розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, методи лабораторної діагностики і профілактики трематодозів.
5. Клас Cestoidea. Характеристика класу. Патогенні форми:
а) ціп’як неозброєний, або бичачий (Taeniarhynchus saginatus);
б)озброєний, або свинячий, ціп’як (Taenia solium),
в) карликовий ціп’як (Hymenolepis nana);
г) ехінокок (Echinococcus granulosus);
д) стьожак широкий (Diphyllobothrium latum).
Морфологія, цикли розвитку, шляхи зараження людини, патогенний вплив, методи лабораторної діагностики, боротьби та профілактики цестодозів.
6. Тип Nemathelminthes. Загальна характеристика типу.
7. Клас Nematoda. Патогенні представники:
а) аскарида людська (Ascaris lumbricoides);
б) волосоголовець людський (Trichocephalus trichiurus);
в) тріхінела (Trichinella spiralis);
г) гострик дитячий (Enterobius vermicularis);
д) анкілостома (Ankylostoma duodenale).
Морфологія, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, обгрунтування методів лабораторної діагностики, боротьби та профілактики нематодозів.
8. Личинки аскаридат (м’ясоїдних, свиней та великої рогатої худоби) – збудники шкірної та вісцеральної форм larva migrans.
9. Вчення К.І.Скрябіна про дегельмінтизацію, девастацію та знезараження навколишнього середовища від яєць та личинок гельмінтів.
|
Таблиці,
слайди
|
8.
|
2
|
Медична арахноентомологія. Членистоногі як збудники та переносники збудників інфекцій та інвазій
1. Тип Arthropoda. Характеристика типу, медичне значення.
2. Клас Crustacea. Характеристика, значення деяких видів як проміжних хазяїв гельмінтів.
3. Клас Arachnoidea. Характеристика; медичне значення отруйних павуків та скорпіонів.
4. Кліщі – збудники хвороб, переносники та природні резервуари збудників хвороб:
а) коростяний свербун (Sarcoptes scabiei);
б) іксодові кліщі:
кліщ собачий (Ixodes ricinus);
кліщ тайговий (Ixodes persulcatus);
в) аргасові кліщі (Ornithodorus papillipes).
Морфофізіологічні особливості, цикли розвитку, заходи боротьби та профілактики укусів. Значення трансоваріальної передачі збудників хвороб.
5. Клас Insecta: комахи як ектопаразити, збудники та переносники збудників хвороб, отруйні форми.
6. Ряди комах, які мають медичне значення.
7. Ряд воші (Anoplura). Види:
-людські воші (Pediculus humanus, Phthyrus pubis),
-підвиди: P. humanus humanus, P.humanus capitis (або види: Pediculus capitis та P. corporis).
8. Ряд блохи (Aphaniptera). Види:
а) блоха людська (Pulex irritans),
б) блоха щуряча (Xenopsylla cheopis).
9. Ряд двокрилі (Diptera):
а) комарі родів Culex, Anopheles, Aёdes;
б) мухи: муха хатня (Musca domestica);
жигалка осіння (Stomoxys calcitrans).
|
Таблиці,
Слайди,
кінофільм
“Кліщовий енцефаліт”
|
9.
|
2.
|
Медико-біологічні питання екології та стан здоров’я людини
Екологія людини як напрям у системі біологічних наук, теоретична основа розробки заходів з охорони природи та здоров’я населення, раціонального використання природних ресурсів. Екологізація медицини й фармації
Середовище як екологічне поняття. Види середовищ: атмосфера, гідросфера, літосфера, середовище організму. Фактори середовища: абіотичні, біотичні антропогенні.
Роль середовища й лікарських засобів у підтриманні та порушенні гомеостазу живих організмів.
Соціальні та біологічні аспекти адаптації населення до умов існування. Формування адаптивних людських екотипів, їхня характеристика. Поняття про екологічну генетику. Екологічний стан в Україні.
Адаптація людей до екстремальних умов, поняття про стрес. Валеологія – наука про здоров’я людини.
Отруйні рослини і гриби. Отруйні тварини.
Медико-біологічні аспекти впливу біосфери та її окремі фактори на здоров’я людини.
Поняття про біополя, біологічні ритми та їх медичне значення.
Людство як активна геологічна сила.
Захист біосфери в національних і міжнародних наукових програмах.
|
Таблиці, слайди
| |
