Скачати 284.67 Kb. |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу ”Охорона праці при експлуатації і ремонті рухомого складу МЕТ” (для студентів денної форми навчання спеціальності 6.092200 ОПЕТ “Охорона праці на електричному транспорті”) Харків – ХНАМГ - 2005 Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з курсу “Охорона праці при експлуатації і ремонті РС” (для студентів денної форми навчання спеціальності - 6.092200 ОПЕТ “Охорона праці на електричному транспорті”. Укл.: В.Д. Губенко. – Харків: ХНАМГ, 2005 – 16 с. Укладач: В.Д. Губенко Рецензент: С.Л. Дмітрієв Рекомендовано кафедрою безпеки життєдіяльності, (протокол № 7 від 18.01.2005р.) ![]() 1.Загальні вказівки до оформлення розрахунково-графічної роботи (РГР) Оформлення РГР проводиться на підставі діючих стандартів ЕСКА,ДСТУ 3008-95, ГОСТ 7.32.91 та інструкції з оформлення текстових документів, креслень. Інструкціями визначаються вимоги до оформлення РГР.Розрахунково - пояснювальна записка (РПЗ) є частиною РГР, де вміщуються розрахункові, довідкові матеріали, розрахункові формули, таблиці, ескізи, графіки, схеми, що пояснюють виконані розрахунки і операції технологічного процесу. Ця частина РГР викладається у стислій формі з посиланням на використану літературу. РПЗ починається з титульного аркуша, далі йдуть завдання на виконання РГР, зміст записки з вказівкою номерів сторінок. Закінчується записка списком використаної літератури. Текст записки повинен бути лаконічним, технічно та літературно грамотним. Скорочення слів, крім загальноприйнятих, не допускається. РПЗ складається з окремих розділів (частин) з обов’язковою нумерацією кожного розділу арабськими буквами. До списку літератури включаються тільки ті джерела, що використовувалися безпосередньо при розробці РГР і на котрі є посилання у тексті записки. Графічну частину РГР виконують за вимогами ЕСКД. Креслення повинно мати рамку на форматі А1. Креслення складається з трьох зображень, демонструючих розрахункові завдання. Перше зображення займає половину А1 і демонструє елементи заземлення, яке розраховується. На два інших зображення приходиться друга половина А1. Крім зображення об’єктів з розмірами, креслення може містити текстову частину, технічні ![]() ![]() ^ Виконання РГР є одним з важливих етапів навчання студентів з курсу “Охорона праці при експлуатації і ремонті РС”. Воно сприяє розвитку навичок самостійної роботи та підготовки студентів до виконання дипломного проекту. РГР має на меті ознайомлення студентів з питаннями безпеки при використанні електричного струму. Цей вид робіт потребує досконалої інженерної підготовки. Однією з причин неправильних рішень при виконанні в електроустановках (ЕУ) є неповноцінне проектування. У зв’язку з цим РГР повинна закріпити теоретичні знання по забезпеченню безпечного виконання робіт в ЕУ. ^ - навчити студентів користуватися нормативною, науково-технічною літературою та довідниками (довідниковими посібниками);- виробити у студентів навички творчого підходу до прийняття самостійних рішень з проектування безпечних умов праці при виконанні робіт в ЕУ і експлуатації приміщень, де вони знаходяться. ^ Основними причинами нещасних випадків при виконанні робіт в ЕУ і експлуатації приміщень, де вони знаходяться, є незнання і порушення вимог їх безпечної експлуатації. Для усунення причин аварій і нещасних випадків студент повинен обгрунтувати розрахунки з безпечної експлуатації ЕУ і приміщень, де вони знаходяться. До змісту РГР входить рорахунок і вибір елементів захисного заземлюючого пристрою тягової підстанціі, розрахунок та проектування системи блискавкозахисту тягової підстанціі, вибір і розрахунок захисного відключення, список використаної літератури.Всі три розділи розрахунків і проектування мають текстовий і графічний матеріали. Обсяг РГР з кресленнями, схемами і запискою має становити 15-20 сторінок рукописного тексту. ^ Робота над РГР починається з:
Креслення на А1 за результатами розрахунків захисного заземлення слід наводити із джерела [2] (с.88, рис.VI.2, VI.3 а) і б)). Усі розміри на кресленні проставляти ті, що визначені розрахунками. Студентам треба запроектувати технічні рішення електробезпеки тягової підстанції, на якій знаходяться силові трансформатори, випрямляючі пристрої, автоматика управління Вихідні дані наведені в таблицях завдань у вигляді 25 варіантів. Номер варіанта відповідає порядковому номеру студента у журналі списку групи. ^ 5.1 Проектування захисного заземлення Заземлення ЕУ полягає у навмисному електричному з’єднанні із землею або її еквівалентом усіх металевих частин, які нормально не перебувають під напругою. Сполучають їх з центром заземлення (контуром), що має малий опір розтікання струму. У приміщеннях з підвищеною небезпечністю і особливо небезпечних при напрузі 42В і вище (за ГОСТ 12.1.030-81) змінного струму, а також 110В і вище постійного струму ЕУ необхідно заземляти або зануляти. У стаціонарних ЕУ трифазного струму необхідно передбачати захисне заземлення. Захисне заземлення виконується в першу чергу для забезпечення безпеки людей. ^ 1.Знаходимо опір штучного заземлювача. У мережах напругою до 1000В опір захисного заземлюючого пристрою має бути не більше як 4 Ом, а напругою більшою 1000В – не більше як 0,5 Ом. 2. Знаходимо опір заземлювача поряд із паралельно з’єднаним природним заземлювачем Rи = (Rе * Rз) / (Rе - Rз), Ом, де Rе - опір природного заземлювача (труби, тощо), Ом; Rз – необхідний опір заземлювача, Ом. 3. Користуючись схемами, знаходимо опір поодинокого вертикального заземлювача (заглибленої у грунт труби) за формулою ![]() ![]() Рис.1 ![]() ![]() ![]() де lc - довжина електрода, м d - діаметр труби, м; h - відстань від поверхні землі до середини електрода, м; - розрахунковий опір грунту, Ом; Н0 - глибина заглиблення електрода, м; RВ - опір поодинокого електрода, Ом. ? = ?о * ?, Ом, де о - питомий опір грунту, Ом; ?- сезонний коефіцієнт, що враховує можливе збільшення опору грунту залежно від вологості і атмосферних умов h = ![]() 4. Знаходимо опір протяжної смуги Rп = ![]() де b - ширина смуги, м; а - висота смуги, м; Lп – довжина протяжної смуги, м.
nор = ![]()
n = ![]() де ?В також як і ?П - коефіцієнти використання електродів, які визначають з табл. 2. 7. Визначаємо загальний розрахунковий опір заземлюючого пристрою: R = ![]() Перевірка: RИ ![]()
Таблиця 2 - Коефіціенти використання в і п при розміщенні електродів по контуру
^ Блискавка небезпечна тим, що удар її у незахищений або неправильно захищений об’єкт становить небезпеку не тільки для устаткування, а й для людей. Довжина каналу блискавки досягає у середньому 5 км. Канал блискавки має температуру 200000С і вище. Блискавка проплавляє метал товщиною 4 мм, крім того, вона руйнує споруди з каменю, бетону, цегли. Захист споруд від прямих ударів блискавки здійснюється за допомогою блискавковідводів. Будь-який блискавковідвід складається з трьох основних частин: блискавкоприймача, який безпосередньо сприймає удар блискавки; струмовідводу (спуску), що з’єднує блискавкоприймач із заземлювачем; заземлювача, через який струм блискавки стікає у землю. За типом блискавкоприймача блискавковідводи поділяються на стержневі і тросові. Треба спроектувати поодинокий стержньовий блискавковідвід, який розміщується на опорі поряд із підстанцією. Кінцева мета розрахунків – визначити довжину блискавковідводу, яка є достатньою для захисту підстанції від ударів блискавки. На початку проектування визначають середньорічну можливу кількість ударів блискавки ^ в підстанцію, яка не має блискавкозахисту N = ( S + 6hх )*(L + 6hх) * n* 10-6, де S - ширина захищуваної споруди, м; L - довжина споруди, м; n - середньорічна кількість ударів блискавки на 1 км2 земної поверхні, де розміщена підстанція; hх - найбільша висота споруди (підстанції), м. Дані для розрахунків беруть з табл. 3. Після визначення N вобирають зону захисту блискавковідводами, тобто частину простору, всередині якого споруда захищена від прямих ударів блискавки з певним ступенем надійності. Згідно із СН 305 – 77 є дві зони захисту: А і Б. У зоні А забезпечується ступінь надійності 99,5% і вище, а в зоні Б - 95% і вище. Таблиця 3 - Дані для розрахунків блискавковідводу
Дані для розрахунків є такими, що розрахована ^ відповідає зоні захисту типу Б, тобто 0,01 N 2. При розрахунках слід враховувати , що найменша відстань від блискавковідводу до споруди повинна бути не менше а, м ( щоб запобігти занесенню потенціалів у споруду ). Блискавковідвід розміщують по центру довжини підстанції. ^ Зона захисту являє собою конус ( див. рис. 2 ), вершина якого знаходиться на висоті Н0 h. Радіус захисту на рівні землі – R0; радіус захисту на висоті споруди – Rх. Н0 = 0,92 h; R0 = 1,5 h. Для зони типу Б висоту блискавковідводу при відомих величинах hх і Rх визначають за формулою h = ( Rх * 1,63 hх ) / 1,5. а) б) ![]() ![]() Рис. 2 - Зона захисту поодинокого стержньового блискавковідводу: а) схема визначення Rх; б) схема параметрів зони захисту. Формули для розрахунків наведені також у джерелах [ 1,2,3,4 ]. ^ Є багато типів улаштування захисного відключення ЕУ. Для проектування обираємо те, яке реагує на потенціал корпуса. Принцип дії – швидке відключення від мережі ушкодженого обладнання, якщо потенціал на його корпусі стане вищим за допустиме значення. ![]() ![]() Рис. 3 - Принципова схема захисного відключення ЕУ: 1 – заземлювач корпусу; 2 – допоміжний заземлювач; rk – опір захисного заземлення; rb – опір допоміжного заземлення; rn – опір повторного заземлення; РН – реле максимальної напруги; ОК – вимикаюча катушка автоматичного вимикача (контактора, автомата і т.і.). Датчиком у цій схемі є реле максимальної напруги, увімкнуте між захищуваним корпусом та допоміжним заземлювачем. Електроди допоміжного заземлювача розміщаються по за зоною стікання струму. При пробої фази на заземлений або занулений корпус спочатку діє захисна властивість заземлення (занулення), яка знижує потенціал корпусу до деякої межі. к = Iз * rк, де Iз – струм,який стікає у землю, А. Якщо к буде вищим за к.доп. (потенціал допоміжного заземлення), спрацює улаштування захисного відключення. Спроектувати захисне відключення – означає за відомими характеристиками максимального реле напруги знайти опір допоміжного заземлення за формулою Uср = Uпр.доп ![]() де Uср – напруга спрацювання реле, В; Uпр.доп. – напруга дотику допустима, В; 1 і 2 – коефіцієнти напруги дотику. Якщо опір основи, на якій стоїть людина, невеликий, то можна прийняти 1 = 2 =1; Rp і Xp – активний і реактивний опори обмотки реле, Ом; rb - опір допоміжного заземлення. ^ : У мережі 380/220 В є занулений споживач енергії. Внаслідок віддалення від знижуючого трансформатора є вірогідність відказу занулення. Для виконання вимог безпеки споряджаємо ЕУ улаштуванням захисного відключення, схема якого наведена на рис. 3. Дані для проведення розрахунків наведені у табл. 4 Таблиця 4 - Дані для розрахунків захисного відключення
Список літератури
^ Методичні вказівки до виконання розрахунково – графічної роботи з курсу “Охорона праці при експлуатації і ремонті РС” (для студентів денної форми навчання спеціальності – 6.092200 ОПЕТ “Охорона праці на електричному транспорті”). Укладач: Губенко Віктор Дмитрович Відповідальний за випуск: Б.М. Коржик Редактор: С.Д. Сусло Коректор: З.І. Зайцева План 2005, поз. 203 П ![]() Друк на ризографі. Умовн.-друк. Арк. 1,5 Обл.-вид. арк. 1,4 Тираж 50 прим. Зам..№ Ціна договірна ![]() ХНАМГ 61002, м. Харків, вул. Революції, 12 Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ, 61002, м. Харків, вул. Революції, 12 |
![]() | Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства краєзнавство методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної Краєзнавство: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи (для студентів 1 та 3 курсів усіх форм навчання спеціальностей... | ![]() | Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Будівельні конструкції» (для студентів 4-го курсу денної... |
![]() | Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до практичних занять, виконання самостійної роботи та графічної роботи з курсу | ![]() | Харківська національна академія міського господарства о. Г. Рудь методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисциплін "Підвалини, фундаменти, механіка грунтів" (для студентів... |
![]() | Харківська національна академія міського господарства методичні до виконання розрахунково-графічної роботи Методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „Оцінка нерухомості” для студентів 4 курсу усіх форм... | ![]() | Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства До виконання практичних занять, самостійної роботи та до виконання розрахунково графічної роботи |
![]() | Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи (ргр) Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи (ргр) з дисципліни "Підвалини фундаменти та спецфундаменти" Сост: Бронжаєв... | ![]() | Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „екологія” Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „Екологія” (для студентів 1 курсу денної та заочної форми... |
![]() | Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до розрахунково-графічної роботи з курсу "Технічна механіка" Методичні вказівки до самостійної розрахунково-графічної роботи з курсу "Технічна механіка" (для студентів 2 курсу та слухачів другої... | ![]() | Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до вивчення курсу Технологія І організація спеціальних ремонтно-будівельних робіт" І до виконання розрахунково-графічної роботи "Заміна труб при ремонті... |