Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а до практичного заняття
Скачати 121 Kb.
|
|
“ЗАТВЕРДЖЕНО” на методичній нараді кафедри пропедевтики дитячих хвороб “_____” _______________ 20 р. Протокол № Завідувач кафедри професор Ю.М.Нечитайло М Е Т О Д И Ч Н А В К А З І В К А до практичного заняття „АФО ТА МЕТОДИ КЛІНІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ОРГАНIВ ТРАВЛЕННЯ У ДIТЕЙ. ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ, СЕМIОТИКА УРАЖЕННЯ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ У ДІТЕЙ” Навчальний предмет: пропедевтика дитячих хвороб Курс 3 Спеціальність – медична психологія Кількість навчальних годин – 4 Методичну вказівку склав: доцент Безрук В.В. Чернівці-2008
Кожному періоду дитинства притаманні свої особливості анатомічної будови, фізіологічних функцій та обміну речовин. У дітей раннього віку, в першу чергу грудного, спостерігається відносна незрілість травної системи. В той же час деякі механізми, які можна розцінити як ознаку такої незрілості, мають важливу фізіологічну доцільність. У процесі росту поступово удосконалюється структура та функції травних залоз, збільшуються можливості адаптації до якісно нової їжі. Слід пам’ятати про кардинальні особливості функціонування травної системи у дітей, про зв’язок з вегетативною нервовою системою, що необхідно для оцінки функціональних показників, своєчасної постановки діагноза та призначення раціональної терапії. 2. Навчальна мета: 2.1. Студент повинен знати:
а)ротова порожнина; б)стравохід; в)шлунок; г)кишечник; д)печінка і жовчний міхур; е)підшлункова залоза; - як розрахувати об’єм шлунку у дiтей до року; - функціональні особливості травної системи; - семіотику основних захворювань органів травлення; - клінічні методи обстеження дiтей з захворюваннями органів травлення. - психологічні аспекти щодо організації та підготовки дитини до клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень. 2.2. Вміти: - з урахуванням психологічних вікових особливостей - провести клiнiчне обстеження органiв травлення у дітей різного віку; - на основi даних об'єктивного обстеження та анамнезу оцінити стан травної системи у дiтей різного віку; - виявляти найбiльш iнформативні ознаки захворювань органiв травлення; - вмiти практично провести забір шлункового соку та дуоденальне зондування; - вмiти прочитати та оцінити дані результатів лабораторної та функціональної діагностики. ^ : - збору анамнезу у матері хворої дитини раннього віку чи у хворої дитини старшого віку; - проведення об’єктивного обстеження травної системи з використанням відповідних методик загального та місцевого огляду та пальпації; - проведення об’єктивного дослідження травної системи хворої дитини. ^
^ Функцiонально-морфологiчнi особливостi системи органiв травлення у їх в вiковому аспектi: порожнина роту новонародженого i грудної дитини (малий розмiр, слизова нiжна, багато васкуляризована, вiдносно суха, легко травмується), добре розвинуту жуйну мускулатуру, вiдносно великий язик, наявнiсть жирових подушечок в товщi щiк, слабко розвинутi слюннi залози. Обкладений язик сiрувато-бiлого кольору спостерiгається при захворюваннях шлунковокишкового тракту i при гострих лихоманках, сухий язик - при тифах, дизентерiях, "малиновий язик" - при скарлатині, "географiчний язик" - при ексудативному дiатезi. Макроглосiя типова для гiпотиреозу. Слiди прикусування язика зубами спостерiгаються при епiлепсiї. Виразки вуздечки при кашлюку. Слизова оболонка порожнини роту блiда при анемiї, гiперемована при стоматитах, жовтувата при жовтяницях, суха - при зневодненнi. Почервонiння слизової щiк з дрiбними бiлуватимми крапками (п'ятна Фiлатова) - одна з раннiх ознак кору. Потрiбно звертати увагу на наявнiсть на слизових оболонках виразок, крововиливiв, нашаровувань, плiвок. Оцiнити характер запаху з рота: неприємний запах частiше вранцi, при розладах шлунково-кишкового тракту, закрепах, хронiчних тонзилiтах, гнилостний запах -при стоматитах, гангренi легень, запах ацетону - при ацетонемiчному блюваннi, приторний - при дифтерiї зiву, печiнковий - при дистрофiї печiнки. Пiдкреслити, що секрецiя слюни першi мiсяцi життя дитини незначна, а з 4-6 мiсячного вiку вона посилюється, виникає фiзiологiчна слинотеча. На пiдсилення салiвацiї накладає вiдбиток подразнення трiйничного нерву зубами, що прорiзуються, введення пригодовування. У дiтей з розладами травлення, при лихоманках, токсикозах з ексикозом кiлькiсть видiляємой слини значно знижена, салiвацiя помiтно зростає при рiзних запальних процесах в порожнинi роту. Особливостi будови стравоходу у дiтей (нiжна, багата судинами слизова, слабкий розвиток м'язевого шару, еластичних елементiв i слизових залоз). Звертається увага на довжину стравоходу в залежностi вiд вiку. Нерiдко у дiтей спостерiгаються розлади ковтання - дисфагiї. Частiше спостерiгаємо неiстинну дисфагiю, рiдше - iстинну. Затруднення проходження їжi по стравоходу у новонароджених залежить вiд вроджених дефектiв розвитку, спазму стравоходу, стиснення його збiльшеними бронхiальними лiмфовузлiв, медiастинiтом, рубцями пiсля опiкiв кислотами i лугами. Методика обстеження стравоходу: сукупнiсть анамнезу, об'єктивних даних, рентгеноскопiї. Звертається увага на розмiри живота. Вiн може бути збiльшений при ожирiннi, метеоризмi (прояви диспепсiй, рахiту, хвороби Гiршпрунга, iнвагiнацiй, гiпотиреозу, перiтониту, тяжких пневмонiй), асцитi (скопичення рiдини при захворюваннях серця, нирок, цирозi печiнки), утвореннi ексудату (перитонiт), пухлинах в черевнiй порожнинi (саркома, пухлини нирок, яєчникiв, наднирникiв), гiдронефрозi, гепатолiєнальному синдромi. Втягнутий живiт буває при систематичному недоїданні, менiнгитi, при болях в животi (на початку перитонiта), наявнiсть видимої перестальтики шлунка i кишечнику (пiлоростеноз, iнвагiнацiя, хвороба Гiршпрунга, у худих людей). При розбираннi особливостей шлунка у дiтей звертаєтся увага на його ємкiсть, на ступень розвитку м'язевого шару (слабкий розвиток м'язiв в кардiальнiй i перевага їх в пiлоричнiй частинi), на моторику шлунку (перистальтика,перистола, коливання тонуса). Характер секреторної дiяльностi шлунка (невисока кислотнiсть у новонароджених - 3-6 од., до кiнця року 15-20 в дошкiльному вiцi 30-35, в 8-14 рокiв - 40-60 од., видiлення пепсину, сичужного ферменту катепсину, лiпази). Порушення апетиту, біль в животi, блювота може бути як шлункового так i кишкового i iншого походження. В перiодi новонародженостi може зустрiчатися вiдмова вiд їжi (слабонародженi, недоношенi, з важкими пологовими травмами, грубими дефектами розвитку центральної нервової системи, порожнини роту, деформація соска грудей матерi, запальних захворювань слизової роту, паганої лактацiї). В грудному вiцi вiдмова вiд їжi може наступити при гострих i хронiчних розладах харчування i травлення, хворобах порожнини рота, отитi, невропатiї. Знижений апетит у дiтей старшого вiку може бути при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при токсикозах не ентерального походження, дефектах вигодовування. Надлишковий апетит спостерiгається у дiтей з легкими формами гiпотрофiй у iдiотiв, цукровому дiабетi, при лiкуваннi кортикостироїдами. Спотворення смаку вiдмiчається при дефектi психiки, нестачi солей в органiзмi. Спрага зустрiчається при високiй температурi, блювотах, проносах, аденоiдах, цукровому i нецукровому дiабетi, пухлинах гiпофiзу. Біль в органах черевної порожнини. Гiперестезiя шкiри зустрiчається при пневмонiях, тифах, менiнгiтах, перитонiтi. Біль в м'язах живота спостерiгаються при сильному кашлi (коклюші), мiозитах, перитонiтах, зловживаннi спотром. Болi викликаються запальним ураженням кишечника (колiт, апендицит, дизентерiя, сальмонельоз, туберкульоз кишечника, мезаденiт, защемлення грижi, виразкова хвороба, защемлення яєчка в паховому каналi). Кишковi паразити можуть бути причиною болей в животi. Біль в животi зустрiчаються при пневмонiї, плевритi, ревмокардитi, туберкульозi хребта, атромбопенiчнiй пурпурi, нирковiй колiцi. Блювота у новонароджених може бути навколоплiдними водами, може зустрiчатися при вроджених дефектах стравоходу, шлунку, початкових вiддiлiв тонкого кишечнику. Звична блювота у грудних дiтей при спазмi i стенозi пiлорусу. Зригування i блювоти шлунково-шлункового походження вiдмiчаються при перекормi, рiдше при недокормi, диспепсiях, у старших при гастритах, перитонiтах непрохiдностi кишечника, глистних iнвазiях, на початку хвороби Боткiна, холецистоангiохолiтах, панкреатитах. Біль в животi зумовлюються нервово-артритичним дiатезом (ацетонемiчна блювота), менiнгiтом, енцефалiтом, на початку гострих капельних iнфекцiй, в кiнцi приступiв коклюшу, при ревмокардитi, нефритi, отитi. Можуть бути домiшки до блювотних мас кровi, жовчi, калових мас. Iз методiв дослiдження шлунку застосовується огляд, пальпацiя, перкуссiя, одноразове i фракцiйне зондування, бiохiмiчне дослiдження кровi, рентгеноскопiя i -графiя. Особливостi будови кишечнику (виражена складчатiсть слизової, добре розвинутий фолiкулярний апарат, незавершена мiєлiнiзацiя нервових сплетiнь, слабка фiксацiя слизової i пiдслизової кишки у дiтей раннього вiку). Характеристика моторики кишечника (маятникоподiбнi рухи, перистальтика, коливання тонусу i антиперистальтика в проксимальних вiддiлах товстої кишки), секрецiї ферментiв стiнкою кишечника i пiдшлункової залози (трепсину, лiпази, амiлази, сахарази, нуклеази, секретину, ентерокiнази i т.д.). Характер кишкової мiкрофлори у новонароджених i в грудному вiцi (I фаза - зростання iнфекцiї, II фаза - трансформацiї, III фаза постiйної флори), склад кишкової мiклофлори (перевага бiфiдеум-бактерiй при грудному годуванні) перевага колiфлори при штучному i змiшаному вигодовуваннi. Характеристика випорожнень у дітей різного вiку при різному вигодовуванні: меконiальна пробка в новонароджених, золотисто-жовтого кольору з кислою реакцiєю i кислим запахом в грудних дiтей при грудному вигодовуваннi, бiльш блiдого забарвлення i кашеподiбний при штучному вигодовуваннi. Кашеподiбний або напiврiдкий при простiй диспепсiї, кашеподiбний з великою кiлькостью слизу, рiдкий зi слизом при дизентерiї, кашеподiбний, зелений, пiнистий, з неприємним запахом при iнвазiї лямблiями i трихомонадами, рiдкий, малинового кольору при амебних колiтах). Iнодi одиничнi елементи неперетравленої їжi (крохмаль, м'язовi волокна, неперетравлена клiтковина, краплини жиру). У хворих дiтей при простiй диспепсiї, як правило, виявляється багато елементiв неперетравленої їжi, при ексудативному дiатезi пiдвищений змiст слизу, при колiтах елементи запалення (багато лейкоцитiв, макрофаги, еретроцити, клiтини злущеного епiтелiю, слиз), рiзноманiтна мiкрофлора (бацилярна, кокова, грибки та iн.), найпростiшi (лямблiї, амеби, трихомонади) при протозойних колiтах. Для дослiдження кишечника застосовується огляд, пальпацiя, перкусiя, аускультацiя, вивчення бiохiмiчних показникiв сироватки кровi (бiлковi фракцiї, проба Вельтмана i iн.), дуоденальне зондування, рентгеноскопiя -графiя, копроцитограма, бактерiологiчний посiв калу, визначення ферментiв в калi. Спецiального дослiдження потребує область анального отвору. Дiти старшого вiку дослiджуються в колiнно-лiктьовому положеннi, маленькi - в положеннi на боцi. Так можливо побачити сифiлiтичнi папули, трiщини, екскорiацiї, варикозне розширення вен. Зiяння заднього проходу спостерігається при дизентерiї. Випадiння прямої кишки частiше виникає пiсля колiтiв, особливо дизентерiйної етiологiї, при закрепах, кашлюку. ^ - Диспептичний синдpом: До нього вiдносять наступнi ознаки: поpушення апетиту, нудота, блювота, вiдpижка, непеpеносимiсть жиpної їжi, вздуття чеpева, закpепи, пpоноси. - Синдpом "гостpого живота": Синдpом "гостpого живота" (больовий синдpом) - симптомокомплекс пpи пошкодженнях та захвоpюваннях оpганiв чеpевної поpожнини та заочеpевинного пpостоpу. Ведучим симптомом є бiль, який може супpоводжуватись блювотою, затpимкою стiльця, газiв, piдше пpоносом. Хаpактеpне положення хвоpого: дитина малоpухлива, з пpиве деними до чеpева ногами. Виpаженi пpояви iнтоксикацiї. Пpи пальпацiї живота визначається болючiсть, м'язи пеpедньої чеpевної стiнки напpуженi, позитивний синдpом Щьоткiна-Блюмбеpга. - Синдpом гостpого ентеpоколiту: Найбiльш частою пpичиною є iнфекцiя (колi-iнфекцiя, сальмонельоз, дизентеpiя, хаpчова токсикоiнфекцiя), piдше пpичиною є алiментаpна погpiшнiсть. Клiнiчнi пpояви: блювота, пpонос, явища токсикозу, токсико-ексикозу, зниження маси тiла, сухiсть шкipи та слизових оболонок, у маленьких дiтей западiння великого тiм'ячка. - Синдpом мальабсоpбцiї: Поpушення всмоктування. Розpiзняють вpоджений i набутий, пеpвинний i втоpинний, з поpушенням гiдpолiзу i всмокутвання окpемих хаpчових субстpатiв (вуглеводiв, бiлкiв, жиpiв, вiтамiнiв, мiнеpальних pечовин) або полiсубстpактного хаpактеpу. - Синдpом жовтяницi: Розвивається внаслiдок накопичення в кpовi надлишкової кiлькостi бiлipубiну. Клiнiчно виявляється у виглядi жовтушного забаpвлення шкipи, слизових оболонок та склеp. - Синдpом печiнкової недостатностi: Комплекс поpушень обмiну pечовин з уpаженням головного мозку. Видiляють гостpу (фульмiнантну) та хpонiчну фоpми печiнкової недостатностi (гепатопpивний). Пpичини гостpої фоpми печiнкової недостатностi: вipуси гепатиту А,В,С,Д,Е; цитомегаловipус, вipуси iнфекцiйного мононуклеозу, Коксакi, коpу; piкетсiози, мiкоплазмози, деякi лiки, токсичнi pечовини. Пpи цьому pозвивається масивний некpоз печiнкових клiтин. Хpонiчна печiнкова недостатнiсть властива пiзнiм стадiям циpозу печiнки, а також станам пiсля опеpацiй поpтосистемного шунтування. ^ - Рентгенологiчне дослiдження - Радiологiчне дослiдження - Ультpазвукове дослiдження - Ендоскопiчнi методи ^
6. Література Навчальна: Основна
Додаткова
Методична: 1. Нечитайло Ю.М., Фокіна С.Є. Методичні вказівки до практичних занять з пропедевтики дитячих хвороб для студентів III курсу медичного факультету (спеціальність „медична психологія”). - Чернівці, 2003. – 19 с. Методичну вказівку склав доцент кафедри Безрук В.В. Рецензія позитивна доцент кафедри Попелюк Н.О. |
Схожі:
 | Ю. М. Нечитайло методичнавказівк а практичного заняття Тільки повне врахування усіх клінічних нюансів хвороби, віку дитини І їх поєднання з результатами різноманітних параклінічних методів... | | Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття Фізіологічні стани періоду новонародженості. Поняття про стигми дизембріогенезу та вади розвитку” |
| Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття Загальна схема клінічного обстеження дитини. Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку” | | Ю. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття Нутріціологія дитячого віку. Види вигодовування. Переваги природного вигодовування |
| Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття ... | | Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття ... |
| Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття Афо, методи клінічного обстеження, лабораторні та інструментальні методи дослідження, семiотика ураження крові та імунної системи... | | Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття Тим самим забезпечує взаємодію організму з навколишнім середовищем. Своєчасне виявлення захворювань нервової системи має важливе... |
| Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття Афо та методика обстеження органів кровообігу у дітей. Семіотика та синдроми їх ураження. Функціональні та інструментальні методи... | | Методичні вказівки до практичного заняття за модулем І на тему Методичні вказівки до практичного заняття за модулем І на тему «Аномалії положення плода»/Укладач С. А. Сміян – Суми: Вид-во СумДУ,... |