Програма фахового іспиту

1. Фізичні основи оптичного зв’язку

1. 
   Основні класи інтерферометричних схем та їх використання для вимірювання когерентності світла.
   
2. 
   Стоячі світлові хвилі. Світловий вектор (досліди Вінера).
   
3. 
   Дифракція Фраунгофера на щілині. Умова дифракційного мінімуму.
   
4. 
   Дифракція на круглому отворі і на непрозорому диску.
   
5. 
   Дифракція на гармонійній амплітудній гратці.
   
6. 
   Дифракція на бінарній гратці. Умова дифракційного максимуму.
   
7. 
   Еліпсометричні параметри світлового пука. Ступінь поляризації.
   
8. 
   Типи і форми поляризації. Ортогональні форми поляризації.
   
9. 
   Закон Малюса і його геометрична інтерпретація.
   
10. 
    Формули Френеля для відбивання від діелектрика. Кут Брюстера.
    
11. 
    Роздільна здатність об’єктива. Критерій Релєя.
    
12. 
    Повне внутрішнє відбивання. Порушене внутрішнє відбивання.
    

^ 2. Теорія електричних кіл

1. 
   Метод комплексних амплітуд. Комплексна схема заміщення кола. Закони Ома і Кірхгофа у комплексній формі.
   
2. 
   Прості електричні кола під гармонічною дією.
   
3. 
   Комплексні частотні характеристики (КЧХ). КЧХ кіл з одним енергоємним елементом.
   
4. 
   КЧХ послідовного коливного контуру.
   
5. 
   КЧХ паралельного коливного контуру.
   
6. 
   Нелінійні резистивні кола. Графічні методи аналізу нелінійних резистивних кіл.
   
7. 
   Нелінійні резистивні елементи під гармонічною дією. Нелінійний опір при гармонічній дії.
   
8. 
   Нелінійний елемент при одночасній дії двох гармонічних сигналів.
   
9. 
   Перехідні процеси. Закони комутації. Загальний підхід до аналізу перехідних процесів.
   
10. 
    Застосування операційного методу до аналізу перехідних процесів у RL- та RC-колах.
    
11. 
    Перехідні процеси в RLC-колі.
    

^ 4. Вимірювання в оптичному зв‘язку

1. 
   Cпектральні параметри та характеристики приймачів випромінювання.
   
2. 
   Шумові та порогові параметри приймачів випромінювання та їх вимірювання.
   
3. 
   Вимірювання постійної часу та частотної характеристики чутливості приймачів випромінювання.
   
4. 
   Енергетична характеристика приймача випромінювання та визначення його чутливості.
   
5. 
   Енергетичні параметри і характеристики світлодіодів.
   
6. 
   Методи вимірювання спектральних параметрів і характеристик світлодіодів.
   
7. 
   Методи вимірювання затухання в світловодах.
   
8. 
   Методи вимірювання поперечних геометричних параметрів оптичних волокон.
   
9. 
   Методи вимірювання повздовжніх геометричних параметрів оптичних волокон.
   
10. 
    Методи вимірювання числової апертури оптичних волокон.
    

^ 5. Теорія електрозв`язку

1. 
   Кодування. Декодування. Класифікація кодів.
   
2. 
   Сигнали електрозв’язку. Класи сигналів і їх математичний опис. Неперервні, дискретні і цифрові сигнали.
   
3. 
   Спектральна діаграма і спектр періодичного сигналу.
   
4. 
   Інтегральні перетворення Фур'є. Властивості комплексної спектральної густини. Фізична суть спектральної густини амплітуд.
   
5. 
   Фізична суть теореми Котельникова. Практичне використання теореми Котельникова.
   
6. 
   Флуктуаційний шум.
   
7. 
   Імпульсна модуляція. Означення. Подвійна модуляція.
   
8. 
   Амплітудна модуляція гармонічного переносника. Визначення. Коефіцієнт модуляції.
   
9. 
   Інформаційні характеристики джерела повідомлень. Кількісна міра інформації. Одиниці виміру кількості інформації.
   
10. 
    Поріг завадостійкості демодуляторів. Методи зниження порогу завадостійкості.
    
11. 
    Потенційна завадостійкість приймання дискретних сигналів.
    
12. 
    Умови приймання сигналів. Завдання приймання. Основні функції приймача. Когерентне та некогерентне приймання.
    

^ 6. Cистеми передавання

1. 
   Принципи побудови багатоканальних систем зв'язку.
   
2. 
   Системи з лінійно незалежними неортогональними канальними сигналами.
   
3. 
   Системи з взаємноортогональними канальними сигналами.
   
4. 
   Види модуляції, застосовувані в системах із частотним поділом каналів та їх головні особливості.
   
5. 
   Покращення енергетики модульованих сигналів у системах із частотним поділом каналів.
   
6. 
   Спотворення в системах із частотним поділом каналів і причини їхньої появи.
   
7. 
   Основні види імпульсної модуляції і засоби їх одержання.
   
8. 
   Частотні спектри і способи демодуляції імпульсних сигналів.
   
9. 
   Перехресні спотворення в системах із часовим поділом каналів.
   
10. 
    Багатоканальні цифрові системи передачі неперервних і дискретних повідомлень.
    
11. 
    Критерії оцінки якості роботи багатоканальних систем зв'язку.
    
12. 
    Формування і передача канальних сигналів в аналогових системах передавання.
    
13. 
    Типи каналів передавання та їх характеристики. Двосторонні канали передавання.
    
14. 
    Генераторне обладнання аналогових СП. Обладнання спряження аналогових СП.
    
15. 
    Аналогово-цифровий перетворювач послідовних наближень. Структура АЦП системи ІКМ-30.
    
16. 
    Формування групового сигналу в цифрових системах передачі з імпульсно – кодовою модуляцією (ІКМ).
    
17. 
    Синхронізація в цифрових системах передавання з ІКМ.
    
18. 
    Лінійний тракт цифрових систем передавання. Регенерація цифрових сигналів.
    
19. 
    Ієрархія цифрових систем передавання. Основні характеристики систем передавання з ІКМ.
    

^ 7. Телекомунікаційні комп’ютерні мережі

1. 
   Еталонна модель взаємодії відкритих систем
   
2. 
   Стек комунікаційних протоколів TCP/IP
   
3. 
   Методи доступу до середовища передачі даних в локальних обчислювальних мережах.
   
4. 
   Класифікація комп’ютерних мереж. Еволюція методів комутації в мережах. Конвергенція мереж
   
5. 
   Протокол LLC рівня управління логічним каналом (IEEE 802.2).
   
6. 
   Технології мереж з кільцевою топологією.
   
7. 
   Технології Ethernet. Продуктивність мережі ETHERNET.
   
8. 
   Специфікації фізичного середовища ETHERNET.
   
9. 
   Основні та додаткові функції комутаторів ETHERNET.
   
10. 
    Протоколи типу «точка-точка». Протокол РРР.
    
11. 
    Статична та динамічна маршрутизація в ІР-мережах.
    
12. 
    Функції протоколів мережного рівня. Міжмережна взаємодія засобами TCP/IP.
    
13. 
    Адресація в ІР-мережах. Принцип роботи трансляторів мережних адрес (NAT, PAT).
    
14. 
    Протокол маршрутизації RIP.
    
15. 
    Протокол маршрутизації OSPF.
    
16. 
    Методи боротьби з маршрутними петлями в дистанційно-векторних алгоритмах маршрутизації.
    
17. 
    Взаємодія між транспортним та мережним рівнями; мультиплексування та демультиплексування.
    
18. 
    Режим передавання без встановлення з’эднання. Протокол UDP.
    
19. 
    Принципи надійного передавання даних. Протокол TCP.
    
20. 
    Протокол ARP, RARP.
    

^ 8. Системи комутації.

1. 
   Види комутацій в телекомунікаційних системах.
   
2. 
   Структура комунікаційного вузла.
   
3. 
   Принципи побудови телефонних апаратів.
   
4. 
   Потоки викликів та їх характеристики.
   
5. 
   Основні види навантаження та їх характеристики.
   
6. 
   Основні параметри та розрахунок інтенсивності навантаження.
   
7. 
   Способи побудови комутаційних блоків.
   
8. 
   Координатні з’єднувачі. Координатні АТС.
   
9. 
   Принципи побудови та функціонування концентраторів.
   
10. 
    Цифрова телефонія. Комутаційні поля.
    
11. 
    Абонентські модулі: функції, структура.
    
12. 
    Станція AXE-10
    
13. 
    Система EWSD..
    
14. 
    Комутаційна платформа NEAX-61.
    
15. 
    Станція 5ESS.
    
16. 
    Елементи телефонної сигналізації.
    
17. 
    Сигналізація по виділених сигнальних каналах.
    
18. 
    Багато частотна сигналізація.
    
19. 
    Спільно канальна сигналізація №7.
    
20. 
    Програмне забезпечення. Централізоване керування.
    
21. 
    Програмне забезпечення. Ієрархічне керування.
    
22. 
    Якість програмного забезпечення.
    

^ 9. Хвилевідна оптика

1. 
   Дисперсійне рівняння хвилеводу. Ефективна товщина хвилеводу. Довжина оптичного “зигзагу”.
   
2. 
   Кількість мод, які можуть розповсюджуватися у хвилеводі. Різниця між коефіцієнтами заломлення хвилеводу та оточуючих шарів.
   
3. 
   Дисперсія у хвилевідній системі. Модова, хроматична та поляризаційна дисперсії.
   
4. 
   Розповсюдження хвиль у градієнтному хвилеводі. Особливості розповсюдження хвиль в циліндричних хвилеводах
   
5. 
   Елементи введення-виведення (інтегрально-оптичні елементи зв’язку). Призмовий та решітчастий елемент введення-виведення.
   
6. 
   Планарні оптичні елементи. Планарні лінзи.
   
7. 
   Модулятори-перемикачі на основі ефекту тунельної перекачуванни світла, або модулятори-перемикачі на зв’язаних хвилеводах
   
8. 
   Модулятори-перемикачі інтерференційного типу
   
9. 
   Акустооптичні модулятори
   
10. 
    Інтегрально-оптичні спектроаналізатори високочастотних сигналів
    
11. 
    Інтегрально-оптичні корелят ори
    
12. 
    Аналого-цифрові перетворювачі. Чотири розрядний АЦП. ОІс для обчислювальної техніки
    

^ 10. Волоконно-оптичні лінії зв’язку

1. 
   Типи і характеристики оптичного волокна. Стандартне волокно. Волокно із зміщеною нульовою дисперсією. Волокно із зміщеною ненульовою дисперсією.
   
2. 
   Властивості оптичних волокон як передаючого середовища. Поглинання в оптичних волокнах
   
3. 
   Дисперсія. Коефіцієнти дисперсії. Наближена оцінка міжмодової дисперсії багатомодового волокна. Загальна дисперсія.
   
4. 
   Геометричні параметри волокна
   
5. 
   Нелінійні оптичні явища в одномодових волокнах
   
6. 
   Особливості конструкції оптичних кабелів. Монтаж оптичних кабелів. Методи з’єднання оптичних волокон. Аналіз втрат, які виникають у процесі монтажу оптичних кабелів зв’язку.
   
7. 
   Волоконно-оптичні відгалужувачі і розгалужувачі. Волоконно-оптичні перемикачі. Оптичні ізолятори і циркулятори
   
8. 
   Оптичні підсилювачі. Типи та характеристики. Волоконно-оптичні підсилювачі
   
9. 
   Аналіз смуги пропускання ВОЛЗ. Втрати і обмеження в лініях зв’язку. Розрахунок регенераційної ділянки ВОЛЗ.
   
10. 
    Системи зв’язку плезіохронної і синхронної цифрових ієрархій.
    
11. 
    Ущільнення в ВОСП Модове ущільнення. Ущільнення за поляризацією. Оптичне часове ущільнення (OTDM)
    
12. 
    Багатохвильове ущільнення оптичних несучих (WDM).
    

Декан ІТФ, професор О.В. Ангельський

Критерії


оцінювання знань та вмінь студентів державною екзаменаційною комісією за результатами вступного усного фахового іспиту бакалаврів напряму «Телекомунікації», що поступають на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» зі спеціальності «Інформаційні мережі зв’язку»


Оцінювання відповідей абітурієнтів проводиться за 200-т бальною шкалою.

Білет містить три питання, які оцінюються за наступною схемою: перше питання – 35 балів, друге питання – 35 балів, третє питання – 30 балів. Загальна оцінка за іспит складається із суми оцінок за кожне питання із додаванням 100 білів, наприклад, 35+35+30+100=200.

Відповідь у 90-100 балів оцінюється, коли абітурієнт розуміє та може змістовно викласти основні закони і явища, вільно володіє знаннями, наводить приклади застосування як із запропонованих в екзаменаційних білетах завдань, так і з додаткових усних запитань викладача, що виходять за межі навчальної програми і носять проблемний характер. При цьому допускає незначні похибки при викладі, що знижує його оцінку на 5 балів.

Відповідь у 60-89 балів оцінюється, коли абітурієнт може змістовно викласти основні закони і явища, вільно володіє знаннями, наводить приклади застосування із запропонованих в екзаменаційних білетах завдань, що знаходяться в межах навчальних програм, підручників та навчальних посібників. Знання студент легко використовує при вирішенні практичних завдань. Разом з тим, абітурієнт виявляє в процесі викладу недостатнє володіння аналізом (мінус З бали); не застосовує комплексного підходу (мінус 3 бали); не дає характеристики особливостей, рис та ознак (мінус 3 бали); не висвітлює власний підхід (мінус 3 бали).

Відповідь у 24-59 балів оцінюється, коли абітурієнт лише відтворює основні положення, закони, явища, знання висвітлюються в об'ємі конспектів, виявляється невміння використання набутих знань при вирішенні практичних задач.

Відповідь за критерієм 0-23 бали оцінюється, коли абітурієнт лише відтворює формулювання законів і явищ, не встановлює зв'язків між ними, не розуміє основних законів і явищ, дає нечіткі визначення основних понять і термінів, набір знань хаотичний.


Декан

інженерно-технічного факультету О.В. Ангельський