Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр”
Скачати 279.23 Kb.
|
|
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор _________С. В.Мельничук „___”______________2012 р. ПРОГРАМА ФАХОВОГО ІСПИТУ для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр” (повна форма навчання) спеціальність – 8.02030301 “Українська мова та література” Схвалено Вченою радою філологічного факультету Протокол № 7 від „2” лютого 2012 р. Голова ради Бунчук Б. І. Чернівці-2012 ^ ВСТУП Українська мова – державна мова України. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського народу. Основні етапи розвитку української мови від найдавніших часів до наших днів. Назви "Україна", "український". Функціонально-стилістичне багатство української мови. ^ Територіальні діалекти української мови. Значення діалектів для розвитку літературної мови. Українська мова як унормована й опрацьована форма загальнонаціональної мови, її писемна й усна форми. Мовна норма та її соціальне значення. Основні тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі. ^ Функції мови. Мова – ієрархічна система. Синтагматичні та парадигматичні відношення мовних одиниць. Сучасна українська мова як об’єкт наукового вивчення. Специфічні риси української мови в галузі фонетики, лексики, морфології та синтаксису. Історія українського правопису. Нова редакція українського правопису: основні засади українського правопису. ^ Предмет фонетики і фонології, зв’язок з іншими лінгвістичними дисциплінами. Загальна характеристика фонетичної системи сучасної української мови. ^ лінійні (сегментні) – звуки – та нелінійні (суперсегментні) – наголос, інтонація. Акустичні властивості мовних звуків. Три аспекти вивчення звука. ^ звуки (загальна характеристика). Акустико-артикуляційна класифікація голосних звуків. Акустико-артикуляційна класифікація приголосних звуків: за способом і місцем творення, за ступенем палаталізації, за участю голосу і шуму. Додаткові артикуляційні ознаки приголосних звуків: подовження та подвоєння. Асиміляція і дисиміляція приголосних у потоці мовлення. Спрощення в групах приголосних. ^ сучасної української літературної мови. Поняття про фонему. Диференційні ознаки та функції фонем. Поняття позиції у фонології. Головні вияви і варіанти фонем. ^ Історичні чергування голосних фонем. Чергування о, е-і (з історичними коментарями). Чергування о, є з "нулем звука" (історичний коментар). Чергування е-о після шиплячих та й (з історичним коментарем). Найдавніші чергування голосних фонем. Чергування і-й; у-в в українській мові. Історичні чергування приголосних фонем. Чергування г-ж-з’; к-ч-ц’; х-ш-с’ (з історичним коментарем). Чергування твердих і м’яких приголосних фонем. Взаємодія приголосних з j (з історичними коментарями). Склад як одиниця фонетичної системи. Український складоподіл. Морфемне членування і складоподіл. Орфографічний і фонетичний складоподіл. Український наголос, його функції та ознаки. ^ Поняття орфоепії. Основні риси української літературної вимови. Випадки порушення орфоепічних норм. Деякі особливості вимови слів іншомовного походження. Найдавніші відомості з історії української графіки та орфографії. Графічні засоби української мови. Основні вимоги до алфавітного письма. Принципи українського правопису. Основні правила вживання м’якого знака й апострофа. Правопис слів іншомовного походження. Правопис українських та інших слов’янських і неслов’янських прізвищ. Правопис складних слів. ^ Предмет лексикології. Зв’язок лексикології з іншими мовознавчими дисциплінами. Слово в лексико-семантичній системі мови. Ознаки слова як мовної одиниці. Слово і поняття. Знакова природа слова. Структурні ознаки слова: фонетична оформленість, внутрішньоструктурна цілісність, відокремлено-оформленість. Лексика української мови як система. Відкритість лексичної системи, мікросистемність. Однозначність і багатозначність слів в українській мові. Пряме і переносне значення слова. Типи переносних значень. ^ Типи омонімів і шляхи їх виникнення. Питання про критерії розрізнення омонімії та полісемії. Відмежування лексичних омонімів (повних і часткових) від омофонів, омографів і омоформ. Синонімія як тип лексико-семантичного відношення. Поняття синонімічного ряду. Класифікація та стилістичні функції синонімів. Антонімія. Семантична та структурна класифікація антонімів. Енантіосемія як окремий різновид антонімії. Антитеза й оксюморон як стилістичні фігури. ^ Стилістичне використання паронімічної лексики. Склад і формування української лексики з погляду її походження. Власне українська лексика, її фонетичні та морфологічні особливості, функції. Лексичні запозичення з інших мов. Місце іншомовних слів у складі лексики української мови. Причини іншомовних запозичень та їх стилістичні функції. ^ Лексика загальнонародного вживання та лексика обмеженого вживання. Діалектна лексика, її роль у мові. Спеціальна лексика, її функції. Лексика, обмежена в ужитку соціальним середовищем: жаргонізми й арготизми. ^ Міжстильова лексика. Розмовно-побутова лексика, просторіччя. Лексика книжного стилю. Роль стилістично забарвленої лексики. ^ Застарілі слова, їх типи. Неологізми, їх типи. Функції застарілих слів і неологізмів. ^ Джерела фразеології. Фразеологізм – основна одиниця фразеологічної системи. Фразеологічне значення, його відмінність від лексичного. Типи фразеологізмів. Лексикографія як мовознавча дисципліна. Типи словників, їхні кращі зразки. Короткі відомості щодо історії становлення і розвитку української лексикографії. МОРФЕМІКА Морфеміка як особливий розділ науки про мову. Зв’язок морфеміки з іншими лінгвістичними дисциплінами. Основні одиниці морфеміки: морф, морфема (аломорф, варіант морфеми). Визначення морфеми. Розвиток поглядів на морфеми в сучасному українському мовознавстві. Коренева морфема. Афіксальні морфеми. ^ Класифікація афіксів за роллю в слові. Класифікація афіксів за місцем розташування в слові. Класифікація афіксів за семантичними функціями. Класифікація афіксів за формою. Класифікація афіксів за походженням. ^ Морфемний аналіз слова. Поняття основи слова. Три аспекти її виявлення. Подільність основи. Корінь – обов’язкова частина слова. Корені зв’язані та вільні; первинні та вторинні. Афіксоїди, їхні різновиди та ознаки. Історичні зміни в морфемній будові слова: спрощення, перерозклад. ДЕРИВАТОЛОГІЯ Дериватологія як окрема лінгвістична дисципліна. Зв’язок словотвору з морфологією, лексикою, синтаксисом. Поняття синхронії та діахронії у словотворі. Основні одиниці словотвору – твірна та похідна основа. Поняття похідності. ^ Словотвірна пара, словотвірний ланцюг. Словотвірна парадигма. Словотвірне гніздо. Ступеневий характер українського словотворення. Поняття словотвірного типу. Словотвірне значення. Класифікація словотвірних типів. Словотворчий аналіз. ^ Виділення способів словотворення у сучасному мовознавстві. Морфологічний спосіб словотворення та його різновиди. Префіксальний різновид морфологічного способу словотворення. Суфіксальний різновид морфологічного способу словотворення. Префіксально-суфіксальний різновид морфологічного способу словотворення. Постфіксальний різновид. Неафіксальні різновиди морфологічного способу словотворення. Осново- та словоскладання як різновиди морфологічного способу словотворення. Абревіація - різновид морфологічного способу словотворення. Типи абревіатур та стилістичні можливості їх вживання. ^ та його різновиди. Субстантивація – різновид морфолого-синтаксичного способу словотворення. Ад’єктивація – різновид морфолого-синтаксичного способу словотворення. Адвербіалізація – різновид морфолого-синтаксичного способу словотворення. ^ Словотвір основних частин мови. Словотвір іменників. Словотвір прикметників. Словотвір займенників. Словотвір дієслів. Словотвір прислівників. Словотвір службових частин мови – прийменників, сполучників, часток. МОРФОЛОГІЯ Основні поняття і предмет морфології. Зв’язок морфології з іншими лінгвістичними дисциплінами. Слово, словоформа, парадигма у морфології. Поняття граматичної категорії. Типи граматичних категорій. Поняття граматичної форми. Способи й засоби вираження граматичного значення. ^ в сучасній українській мові. Критерії визначення частин мови та історія їх становлення в українському мовознавстві. Повнозначні частини мови і службові слова (аналітичні синтаксичні морфеми). Іменник і дієслово як центральні (основні) частини мови. Взаємозв’язок іменникової та дієслівної семантики. Іменники. Визначення іменника як частини мови. Взаємна обумовленість лексичного значення та граматичних ознак іменника. ^ Іменники – власні і загальні назви. Іменники – конкретні й абстрактні назви, особливості семантики і відмінювання. Іменник – збірні та речовинні назви, особливості семантики та відмінювання. ^ її реальна та формальна семантика, засоби вираження. Історичні зміни у формуванні категорії роду іменників. Рід невідмінюваних іменників та абревіатур. ^ її обумовленість зовнішньою семантикою, засоби вираження. Історичні зміни у формуванні категорії числа іменників. Іменники pluralia tantum та особливості їх відмінювання. Іменники singularia tantum. ^ граматичний зміст та засоби вираження. Система відмінків сучасної української мови. Історичні зміни в системі відмінювання іменників. ^ Особливості відмінювання іменників І відміни. Особливості відмінювання іменників II відміни. Особливості відмінювання іменників III та IV відмін. ^ Морфологічна будова та граматичні ознаки прикметника. Короткі і повні, членні і нечленні, стягнені і нестягненні форми прикметників (з історичними коментарями). Розряди прикметників та принципи їх розмежування. Проміжні розряди прикметників. Семантико-морфологічні особливості якісних прикметників. Співвідносна та неспіввідносна міра вияву ознаки якісних прикметників. Лексико-семантичні категорії відносних прикметників. Присвійні прикметники, їхні ознаки. Відмінювання прикметників. Субстантивація прикметників. ^ Погляди мовознавців на числівник. Граматичні ознаки числівника. Класифікація числівників за морфологічною будовою (з історичними коментарями). Класифікація числівників за семантикою. Відмінювання числівників. Синтаксичні параметри числівників. ^ Місце займенника у системі частин мови (історія питання). Поділ займенників на розряди за значенням. Особливості займенникових парадигм (з історичними коментарями). ^ Граматичні особливості інфінітива (з історичним коментарем). Поділ дієслів на класи (з історичними коментарями). Загальнодієслівні граматичні категорії дієслова. Типи дієслівних утворень, їхні граматичні ознаки та синтаксичні функції. Загальнодієслівна категорія виду, засоби її вираження. Одновидові та двовидові дієслова. Загальнодієслівна категорія стану, способи та засоби її вираження. Загальнодієслівна категорія перехідності-неперехідності, способи та засоби її вираження. Дієслівна категорія способу, засоби її вираження. Історія утворення форм умовного та наказового способів. Дієслівна категорія часу, засоби її вираження. Значення часових форм. Історія форм майбутнього та минулого часу. Дієслівна категорія особи, засоби її вираження. Дієслівні парадигми (з історичними коментарями). ^ Активні і пасивні дієприкметники. Історія творення дієприкметникових форм. Дієприслівник як особлива форма дієслова. Історія творення дієприслівникових форм. ^ Розряди прислівників. Класифікація прислівників за синтаксичною функцією. Загальна характеристика атрибутивних прислівників. Загальна характеристика предикативних прислівників. Загальна характеристика модальних прислівників. ^ Погляди мовознавців на прийменник. Розряди прийменників за структурою. Сполучник як службова частина мови. Основні підходи до визначення статусу сполучника. Сурядні і підрядні сполучники. Розряди сполучників за структурою. ^ Проблема лінгвістичного статусу часток. Розряди часток за значенням. Вигук як особливий лексико-граматичний розряд слів. Звуконаслідувальні слова. ^ Синтаксис як розділ граматики. Зв’язок синтаксису з іншими мовознавчими дисциплінами. Основні одиниці синтаксису: синтаксема, словосполучення, речення. Питання про синтаксичні одиниці, більші за речення. Текст. Типи зв’язного мовлення. Речення і словосполучення як окремі синтаксичні одиниці. Речення і висловлювання. Речення і фраза. Словосполучення. Граматичне значення і структурні схеми та типи словосполучень. Класифікація словосполучень за лексико-граматичним принципом. Функції словосполучення. ^ Координація. Тяжіння. Типи підрядного зв’язку. Засоби вираження підрядних зв’язків. Узгодження і кореляція. Керування як тип підрядного зв’язку. Сильне і слабке, варіативне і неваріативне, посереднє і безпосереднє керування. Відмінкове прилягання та власне прилягання як типи підрядного зв’язку. Речення. Визначення речення. Предикативність і модальність. Співвідношення об’єктивної і суб’єктивної модальності в реченні. Аспекти вивчення речення: формально-граматичний, семантико-синтаксичний, комунікативний. ^ Типи речень за комунікативною настановою (розповідні, питальні, спонукальні речення) та характером предикативних відношень. Стверджувальні та заперечні речення. Окличні речення. Класифікація речень за будовою. ^ як монопредикативна одиниця. Поняття про мінімальну структурну схему речення та парадигму простого речення. Дієслівні, субстантивні, ад’єктивні, партиципні, адвербіальні, інфінітивні речення. Типи речень за способом вираження предикативності. Двоскладні та односкладні речення. Типи речень за повнотою реалізації структурної схеми. Контекстуальне та ситуативно неповні речення. Еліптичні речення. Комунікати як еквівалент речень. Основні типи комунікатів. ^ Номінативні підмети, засоби їх вираження. Підмети-словосполучення, їх класифікація й засоби вираження. Інфінітивні підмети. Простий дієслівний присудок - координований і некоординований. Простий дієслівний ускладнений присудок. Субстантивні, ад’єктивні та партиципні двоскладні речення, особливості їх граматичної будови. Іменний складений присудок. Типи зв’язок. Засоби вираження іменної частини. Складений дієслівний присудок. Поняття про суб’єктний та об’єктний інфінітив. Засоби вираження допоміжних компонентів складного дієслівного присудка. Ускладнені форми складених дієслівного та іменного присудків. ^ Вчення про поширюючі (другорядні) члени речення представників різних лінгвістичних шкіл. Прислівні поширювачі та детермінанти. Дуплексив. Прислівні поширювачі об’єктного типу (прямі, непрямі), означального типу. Прислівні поширювачі та детермінанти обставинного типу (місця, часу, причини, мети, умови, допусту, способу дії). Прикладка як поширюючий член речення. Правопис прикладок. ^ Питання про односкладні речення та їх класифікація в мовознавчій науці. Типи дієслівних односкладних речень. Безособові речення. Інфінітивні речення. Односкладні речення іменного класу -номінативні, генітивні та квантитативно-генітивні. ^ Речення з сурядними рядами словоформ, основні правила пунктуації таких речень. Речення з напівпредикативними зворотами (субстантивними, ад’єктивними, партиципними та ін.), пунктуація у таких реченнях. Речення з пояснювально-уточнюючими зворотами. Розділові знаки при уточнюючих зворотах. Речення зі звертаннями. Функції звертань. Поняття про вокативні речення. Речення зі вставними і вставленими конструкціями. Функціонально-семантичні групи вставних компонентів. ^ Загальна характеристика складного речення. Засоби зв’язку предикативних частин. Питання класифікації складних речень. Складносурядні речення в сучасній українській мові. Складносурядні речення відкритої структури. Складносурядні речення закритої структури. ^ особливості їх будови. Класифікація складнопідрядних речень. Складнопідрядні речення нерозчленованої структури. Займенниково-співвідносні речення. Складнопідрядні речення з прислівним зв’язком (граматичного і семантичного типу). Складні речення з підрядними присубстантивними. Складні речення з підрядними з’ясувальними. Складнопідрядні речення розчленованої структури (загальна характеристика). Складні речення з підрядними мети. Складні речення з підрядними умови. Складнопідрядні речення часу. Складнопідрядні порівняльні речення. Складнопідрядні речення причини. Складнопідрядні допустові речення. Складнопідрядні наслідкові речення. Складнопідрядні зіставлювальні речення. ^ Питання їх класифікації. Складні безсполучникові речення відкритої та закритої структури. Складні безсполучникові речення типізованої і нетипізованої структури. ^ Основні їх типи. Складнопідрядні речення ускладненої структури (з кількома підрядними). Складні синтаксичні конструкції з сурядним, підрядним та безсполучниковим зв’язком. ^ Засоби зв’язку між його компонентами. Структурні типи складних синтаксичних цілих. Текст. Поняття про парцеляцію та сегментацію. Конструкції прямої мови. Діалог. Полілог. Невласне пряма мова. Пунктуація. Принципи української пунктуації. Система розділових знаків. Список рекомендованої літератури
^ Періодизація української літератури. Стан і завдання вивчення української літератури. Періодизація давньої української літератури. Перекладна та оригінальна література княжої доби. Значення літописів. „Слово о полку Ігоревім” – видатна пам’ятка давньої української та світової літератури. „Києво-Печерський патерик” – „золота книга українського письменного Люду“ (М.Грушевський). Шкільна справа на Україні в XVI-XVIII ст. Історія українського книгодрукування. Що таке інкунабула? Полемічна література. Причини її виникнення. Творчість І.Вишенського як найвище досягнення українського письменства кінця XVI – поч. XVIII ст. Етапи розвитку українського віршування XV – XVIII ст. Зародження і розвиток української шкільної драми (XVI – XVIII ст.). Зародження і розвиток української інтермедії та вертепної драми (XVII –XVIII ст.). Козацькі літописи та „Історія Русів”: зміст, історичні постаті, значення. Феофан Прокопович як поет і драматург. Хотинська війна 1621 р. та її відображення в давній українській літературі. „Мандрівні дяки” та їх слід у духовному житті українського народу. Образ Богдана Хмельницького в давній українській літературі. Ідейно-художня своєрідність і значення гумористичних та сатиричних віршів XVIII ст. Лірика XVIII ст. Іван Мазепа як поет. Суспільно-політичні погляди Г.Сковороди, новаторський характер його поезії. Оригінальність байок і притч Г.Сковороди. Суспільна й духовна атмосфера в Україні кінця XVIII – першої половини XIX ст. Вітчизняна журналістика й тогочасний літературний процес. Найвидатніші досягнення українського літературознавства, фольклористики й мовознавчої науки у першій половині XIX ст. Розвиток стилів і напрямків в українській літературі І пол. XIX ст. І.П.Котляревський як зачинатель нової української літератури. „Енеїда” І.Котляревського як літературно-мистецьке і суспільне явище. Новаторський характер драматургії І.Котляревського. Розвиток української байки в І пол. XIX ст. Жанрові особливості романтичної поезії І пол. XIX ст. Романтична пісенна лірика В.Забіли та М.Петренка. Значення „Руської трійці” в культурному відродженні на західноукраїнських землях. Альманах „Русалка Дністровая”. Г.Квітка-Основ’яненко і його роль у розвитку української рози і драматургії І пол. XIX ст. Своєрідність прози Є.Гребінки. Пантелеймон Куліш та його місце в літературному процесі І пол. XIX ст. (поезія, видавнича діяльність). Роман П.Куліша „Чорна рада”: Образи-персонажі, проблематика. Життєвий і творчий шлях Т.Шевченка. Періодизація його творчості. Творчість Т.Шевченка 1837-1834 pp. Соціально-побутові поеми Т.Шевченка раннього періоду творчості. Поема Т.Шевченка „Гайдамаки”. Основа твору, проблематика. Драма Т.Шевченка „Назар Стодоля” в контексті української драматургії І пол. XIX ст. Поеми Т.Шевченка „Сон” і „Кавказ”: проблематика, жанрова своєрідність. Поема-містерія Т.Шевченка „Великий льох”. Проблеми виховання нації в посланні „І мертвим, і живим...”. Доля жінки в поемах Т.Шевченка („Катерина”, „Наймичка”). Лірика Т.Шевченка періоду „трьох літ”. Прочитати напам’ять один з віршів. Цикл поезій Т.Шевченка „В казематі”. Прочитати напам’ять один із віршів. Ідейно-тематичне і художнє багатство лірики Т.Шевченка періоду заслання. Проблематика повістей Т.Шевченка. Творчість Т.Шевченка останніх років. Поеми „Неофіти” та „Юродивий”. Соціально-філософська поема Т.Шевченка „Марія”. Значення творчості Т.Шевченка для утвердження літературної критики в Україні. „Журнал”. Досягнення вітчизняного шевченкознавства. Журнал „Основа” і розвиток української літератури середини XIX ст. Проблематика роману А.Свидницького „Люборацькі”. Своєрідність прози О.Стороженка. Розвиток поезії 50-60-х pp. XIX ст. Проблеми епігонства. І.Франко про епігонів творчості Т.Шевченка. Літературна дискусія 70-90-х pp. XIX ст. М.Драгоманов та Б.Грінченко і їх роль у літературній критиці цього часу. Мотиви й образи поезії Ю.Федьковича. Своєрідність прози Ю.Федьковича. Проблематика. Характери. Творчість С.Воробкевича. Проблематика „малої прози” Марка Вовчка. Своєрідність композиції, образи-характери повісті Марка Вовчка „Інститутка”. Жанрове розмаїття поезії Л.Глібова. Ідейно-художня своєрідність поезії С.Руданського. Новаторський характер поезії 70-90-х pp. XIX ст. Поезія М.Старицького. Тематика. Проблематика. Жанрово-тематичне багатство поезії Б.Грінченка. Мотиви й образи поезії П.Грабовського. Новаторський характер прози 70-90-х pp. Проблематика „малої прози” І.Нечуя-Левицького. Проблематика повістей І.Нечуя-Левицького „Микола Джеря” та „Кайдашева сім’я”. Проблема денаціоналізації в трактуванні І.Нечуя-Левицького. Історична й художня правда в романах І.Нечуя-Левицького „Князь Єремія Вишневецький” та „Гетьман Іван Виговський”. Проблематика малої прози Панаса Мирного. Проблематика та образи-персонажі повістей Панаса Мирного „Голодна воля” та „Лихо давнє й сьогочасне”. Проблематика та образи-персонажі роману Панаса Мирного „Хіба ревуть воли, як ясла повні?..”. Проблематика та образи-персонажі роману Панаса Мирного „Повія”. Розвиток прози на західноукраїнських землях у 70-90-х pp. XIX ст. Проблематика творчості М.Павлика та Н.Кобринської. Новаторський характер драматургії 70-90-х pp. XIX ст. Родина Тобілевичів і розвиток українського театру. Жанрово-тематичне багатство драматургії М.Старицького. Джерела драматургії М.Кропивницького. Жанри, проблематика. Жанрово-тематичне розмаїття драматургії І.Карпенка-Карого. Життєво-творчий шлях І.Франка. Визначна роль письменника в літературному процесі, в критиці та літературознавстві. Мотиви й образи збірки І.Франка „З вершин і низин”, як етапного явища в українській літературі. Прочитати напам’ять один з віршів. Мотиви й образи збірок І.Франка „Зів’яле листя” та „Із днів журби”. Прочитати напам’ять один з віршів. Проблематика, мотиви й образи поетичних збірок І.Франка „Мій ізмарагд”, та „Semper tiro”. Проблематика та характери „Бориславських оповідань” І.Франка. Проблематика сатиричних оповідань І.Франка. Мотиви й образи оповідань І.Франка з життя дітей. Новаторський характер повісті І.Франка „Борислав сміється”. Художня трансформація біблійного сюжету в поемі І.Франка „Мойсей”. Значення твору. Проблематика поеми І.Франка „Іван Вишенський” та її роль у розвитку української історико-біографічної літератури. Український модернізм початку XX ст. „Молода Муза”. Полеміка І.Франка з М.Вороним. Основні мотиви лірики Лесі Українки. Прочитати напам’ять один з віршів. Ліро-епічні поеми Лесі Українки. Драма-феєрія Лесі Українки „Лісова пісня”. Філософська ідея твору, фольклорні джерела, засоби характеротворення. Драматична поема Лесі Українки „Бояриня”. Проблематика і значення твору. Лірична та гумористично-сатирична поезія Володимира Самійленка. Поетична творчість Миколи Вороного. Поезія Олександра Олеся. Тематичне й жанрове багатство української прози кінця XIX – поч. XX ст. Жанрово-тематичне багатство прози Б.Лепкого. Творчість М.Коцюбинського: проблематика, характери, значення. Життєво-творчий шлях О.Кобилянської. Мала проза письменниці. Повість О.Кобилянської „Земля”. Проблематика, характери, значення. Роман О.Кобилянської „Апостол черні”. Василь Стефаник – майстер психологічної новели. Творчість Леся Мартовича. Жанри, проблеми, образи-характери. Життєво-творчий шлях Марка Черемшини. Творчість О.Маковея. Проза Степана Васильченка. Творчість Архипа Тесленка. Новаторський характер творчості В.Винниченка. Літературно-мистецькі організації на Україні 20-30-х pp. Розмаїття стильових течій в українській літературі 20 – поч. 30-х років і літературна дискусія 1925-1928 pp. Творчість Павла Тичини. Ідейно-стильові особливості, проблематика. Прочитати напам’ять один з віршів. Лірика і поеми В.Сосюри. Значення поеми „Мазепа”. Прочитати напам’ять один з віршів. Проблематика і художня своєрідність прози М.Хвильового. Творчість Остапа Вишні й становлення сатири й гумору. Жанри, образи-характери. Творчість Г.Косинки. Проблематика прози В.Підмогильного. Проблематика творчості І.Багряного („Сад Гетсиманський”, „Тигролови”). Повість У.Самчука „Марія”. Проблематика, образи-характери. Драматургія М.Куліша: жанри, проблеми. Своєрідність поезії Є.Плужника. Історичні умови розвитку літератури 30-50-х років та її загальна характеристика. О.Довженко – творець жанру кіноповісті. Проблематика повісті О.Довженка „Зачарована Десна”. Розвиток сатирично-гумористичної літератури воєнної і повоєнної доби. Головні тенденції розвитку прози 1935-1959 років. Основні тенденції поезії 1935-1959 років. Життєва основа романістики М. Стельмаха. Творчість М.Бажана. Творчість М.Рильського. П.Тичина, М.Рильський, М.Бажан, М.Зеров – перекладачі й дослідники літературного процесу. Драматургія 1935-1959 pp. Здобутки й втрати. Творчість І.Кочерги. Становлення української історико-біографічної літератури. Основні досягнення історико-біографічної літератури. Творчість Ю.Яновського. Творчість А.Малишка. Проблематика творчості О.Гончара. Історичні романи П.Загребельного: проблематика, характери, значення. Основні тенденції поезії часу війни з фашизмом. Творчість П.Панча. Значення мемуарів Ю.Смолича для висвітлення літературного процесу XX століття. Тема війни в українській прозі 40-50-х років. Особливості літературного процесу на Україні кінця 50 – поч. 60-х років. „Шістдесятники” – митці громадської мужності й новаторського бачення дійсності. Творчість Дмитра Павличка. Творчість Ліни Костенко. Творчість Василя Симоненка. Творчість Василя Стуса. Творчість Івана Драча. Жанр пісні в українській поезії 50-90-х pp. Жанрово-стильове розмаїття сучасного літературного процесу. Українська новела й оповідання 60-90-х pp. Сатирична та гумористична проза 60-90-х pp. Твори українських письменників для дітей та юнацтва. Досягнення української критики та літературознавства. Письменники Буковини та їх роль у загальнолітературному процесі. Письменники української діаспори. Ю.Шерех і його „Критика поетичним словом”. Літературні премії України. Письменники – лауреати Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка. Літературна періодика України. ^
Програма розглянута і затверджена на засіданні кафедри української літератури (протокол № 8 від 31 січня 2012 р.) Завідувач кафедри проф. Антофійчук В. І. Програма розглянута і затверджена на засіданні кафедри сучасної української мови (протокол № 6 від 10 січня 2012 р.) Завідувач кафедри проф. Гуйванюк Н. В. Розглянуто на засіданні методкомісії факультету (протокол № 4 від 2 лютого 2012 р.) Голова методкомісії доц. Ковтун А. А. Декан філологічного факультету проф. Бунчук Б. І. ^ усної відповіді на фаховому вступному випробуванні у 2012 році за ОКР «спеціаліст», «магістр» зі спеціальності «Українська мова і література» (українська мова, українська література) Абітурієнт отримує білет, який складається з двох питань за відповідною програмою з мови та літератури. Відповіді оцінюються за чотирибальною шкалою таким чином: 1. ^ (175 – 200 балів) виставляється, якщо вступник грунтовно і повно викладає матеріал, виявляє повне розуміння матеріалу, обгрунтовує свої думки, застосовує знання на практиці, наводить необхідні приклади не тільки за підручниками, а й самостійно складені, викладає матеріал послідовно і правильно з точки зору норм літературної мови. 2. ^ (150 – 174 балів)виставляється, якщо вступник дає відповідь, що задовольняє ті ж вимоги, що й на 124 – 149 балів, але допускає деякі помилки, які сам виправляє після зауваження викладача, та поодинокі недоліки в послідовності викладання матеріалу і мовленнєвому оформленні. 3. ^ (124 – 149 балів) виставляється, якщо вступник виявляє знання і розуміння основних положень даної теми, але викладає матеріал не досить повно і допускає помилки у формулюванні правил, не вміє глибоко і переконливо обгрунтувати свої помилки і відчуває труднощі під час добору прикладів, викладає матеріал непослідовно і допускає помилки у мовленнєвому оформленні. 4. Оцінка „незадовільно” (100 – 123 балів) виставляється, якщо абітурієнт виявляє повне незнання матеріалу відповідного питання. Голови фахових комісій проф. Антофійчук В. І. Декан філологічного факультету проф. Бунчук Б. І. |
Схожі:
 | Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Програма з фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» спеціальності 03020501 «Країнознавство» | | Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр” Початок інформаційних обмінів у людському суспільстві. Поняття інформації. Правила передачі журналістської інформації (за Р. Блюмом).... |
| Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень Магістр за професійним спрямуванням “Філологія” (“Зарубіжна література та теорія літератури”) повинен мати професійні знання, бути... | | Програма фахового вступного випробування для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» Вищу освіту, це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо кваліфікаційного рівня бакалавра здобула... |
| Програма іспиту з другої мови (англійської) для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр» Студент на вступному іспиті повинен продемонструвати такі теоретичні знання та практичні навички | | Програма іспиту з другої мови (німецької) для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр» Студент на вступному іспиті повинен продемонструвати такі теоретичні знання та практичні навички |
| Університет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії О. М. Шикова 2012 р. Програма фахового випробування для вступників на окр «магістр»; «спеціаліст» Мета вступного іспиту зі спеціальності «Маркетинг» на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр», «спеціаліст» — визначення рівня... | | Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича ... |
| Програма вступного випробування з англійської мови для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр” Програма вступного випробування з англійської мови для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр” / Укладач: доц. Копач... | | Програма вступного випробування з англійської мови для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр” Програма вступного випробування з англійської мови для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр” / Укладач: доц. Копач... |
| Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „спеціаліст” Природокористування як система діяльності, як форма і спосіб використання природних ресурсів. Сутність природокористування як системи... |