Харківська національна академія міського господарства с. О. Шубович, О.Є. Фондорко, Л. П. Панова, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва основи І методи архітектурного проектування курс лекцій icon

Харківська національна академія міського господарства с. О. Шубович, О.Є. Фондорко, Л. П. Панова, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва основи І методи архітектурного проектування курс лекцій




НазваХарківська національна академія міського господарства с. О. Шубович, О.Є. Фондорко, Л. П. Панова, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва основи І методи архітектурного проектування курс лекцій
Сторінка2/6
Дата07.06.2012
Розмір0.96 Mb.
ТипКурс лекцій
1   2   3   4   5   6

^ 1.4. Поняття і види архітектурного проектування1

Проект: поняття, стадії і види.

Архітектурне проектування: поняття, види.

Види архітектурної діяльності.


Проектом в архітектурній діяльності називають сукупність техніч­них документів (креслень, описів, роз­рахунків тощо), необхідних для будів­ництва і реконструкції будинків, спо­руд та їх комплексів. Проект звичайно складається з декількох частин (роз­ділів) — архітектурно-будівельної, тех­нологічної, енергетичної, кошторисно-фінансової та ін., які розробляються спеціалістами відповідного профілю. Склад частин проекту змінюється за­лежно від об'єкта проектування.

Роз­різняють проекти районного планування, планування і забудови окремих насе­лених місць (генеральний план), ок­ремих підприємств, комплексів, будинків і споруд.

У проектуванні окремих комплексів, будинків і споруд виділя­ються три основні стадії:

1. ^ Проектне завдання (ескізний проект, форпроект), яке виявляє можливість і доцільність будівництва чи реконструкції об'єкта і визначає його основні архітектурно-композиційні, технологічні і технічні характеристики, а також укрупнені техніко-економічні і вартісні показ­ники;

2. ^ Технічний проект, який містить докладнішу розробку основних вирі­шень;

3. Робочий проект (робочі креслення), який фіксує остаточні вирішення містить повний комплект технічної, фінансової, організаційної документа­ції, необхідної і достатньої для вико­нання усіх робіт з будівництва (ре­конструкції) об'єкта.

Звичайно проектування здійснюється у дві стадії — проектне завдання і робочий проект, для складних об'єктів і об'єктів вели­кої архітектурної значущості викону­ються усі три стадії проекту, для невеликих, простих, дуже поширених об'єктів не­рідко одностадійне проектування — так званий техноробочий проект. Проекти розроблюються у спеціалізованих або комплексних проектних організаціях, проектних майстернях, рідше — одним спеціалістом або групою спеціалістів відповідно до прийнятих в суспільстві (державі) норм, нормативів і правил проектування і встановленого порядку затвердження.

До специфічних видів архітектурного проекту відносяться: експериментальний проект, проект повторного застосування, типовий проект тощо.

^ Проект повторного застосування - це проект, який розроблений для конкрет­ного об'єкта, але застосовується без істотних змін для будівництва іншого аналогічного.

^ Типовий проект первісне призначений для багаторазового вико­ристання звичайно у будівництві ма­сових будинків і споруд. Для своєї реалізації типовий проект вимагає т. зв. «прив'язки», тобто доробки і уточнення проектної документації з урахуванням локальних умов будів­ництва. Як правило, така доробка стосується тільки підземної частини бу­динку у зв'язку з особливостями рель­єфу, ґрунту тощо. Іноді окреме ко­ригування, яке не змінює загального вирішення конструктивно-просторової структури (елементи декору, опоряд­ження поверхні тощо), вноситься у фасади.

^ Експериментальний проект має на меті перевірку нових архі­тектурно-планувальних, конструктив­них, технологічних та ін. вирішень для наступного впровадження їх у практику масового проектування і бу­дівництва.

Виконання проекту архітектором, або групою архітекторів має назву архітектурного проектування.

^ Архітектурне проектування - це вид архітектурної діяльності, твор­чий процес генерації, формування і фіксації архітектурного задуму (про­екту), тобто ідеальної моделі нової форми (стану) матеріально-просторо­вого середовища життєдіяльності лю­дини і (або) окремих її складових (будинків, споруд та їх комплексів, міста і його частини тощо); перший етап єдиного проектно-будівельного про­цесу створення штучного середовища. Архітектурне проектування безпосередньо спрямоване на зміну або створення нових просторових форм. У системі ар­хітектурної діяльності архітектурне проектування виступає як найважливіший її етап, на якому будівництву задається соціальна мета, програма і спосіб зміни матеріального світу. Як і всякий творчий процес, архітектурне проектування у своїй суті сугубо індивідуальне, оскільки архітектурний задум генеру­ється у свідомості однієї людини. Разом з тим сучасне архітектурне проектування є колективною розумовою діяльністю і об'єднує знан­ня, навички, труд широкого кола спе­ціалістів — архітекторів, конструкто­рів, технологів, електриків, сантехні­ків та ін.

Архітектурне проектування поділяється на види: варіантне, індивідуальне, конкурсне, концептуальне, се­рійне, типове, експериментальне та ін. Різні види архітектурного проектування мають багато спільного між собою, як, наприклад, варі­антне і конкурсне, індивідуальне і експериментальне, конкурсне і кон­цептуальне, типове і серійне. Вони можуть передувати один одному як окремі стадії: варіантне — індиві­дуальному, серійному та експеримен­тальному; конкурсне — індивідуально­му, типовому і серійному; концептуаль­не — будь-якому іншому, типове — серійному.

До архітектурного проектування відносять також розробку і оформлення спеціального (архітектурного) розділу комплекту технічних документів (про­екту), за яким повинно здійснюватись будівництво.


^ Види архітектурного проектування


Варіантне проектування - розробка за одним завданням декількох проектів (варіантів). Варіантне проектування може бути передпроектною стадією індиві­дуального або типового проектування. При розробці першого варіанту якість проекту становить приблизно 60—70 % від потенціально можливої. Кожний наступний варіант кращий за поперед­ній приблизно на 6—7 %, тому за ра­хунок варіантного проектування можна досягти підвищення якості проекту на 30—40 %. Після 10—12 варіантів якість проекту вже не підвищується, і розробкою більшої кількості варіантів можна знехтувати. Варіантне проектування може виступати також різнови­дом типового проектування: замість од­ного типового проекту розробляється призначений для багаторазового за­стосування проект з декількома варі­антами об'ємно-просторової композиції, колірного і декоративного вирішен­ня. Це дозволяє при застосуванні типо­вих проектів точніше враховувати міс­цеві умови і різноманітити вигляд за­будови. Варіантне проектування застосовувалось вже у 18 ст. у Франції — під час будівництва м. Шо (арх. К.-Н. Леду), у Росії в 19 ст.— під час будівництва Ісаакіївського собору в Санкт-Петербурзі (арх. А. Монферран).

В. Дахно


Індивідуальне проектування - розробка проекту конкретного об'єкта (будинку, споруди тощо) як одиничного. П. і. є найбільш традиційним видом проек­тування, зараз в умовах масового бу­дівництва застосовується тільки при будівництві унікальних будинків і спо­руд, а також містобудівних об'єктів. Індивідуальний проект призначається для одноразового застосування.

^ Конкурсне проектування - розробка за одним завданням (для одного об'єк­та) декількох проектів і вибір опти­мального на основі їхнього зіставлен­ня.

Концептуальне (пошу­кове) проектування – це проектування, яке має будь-які нові ідеї, кон­цепції. Концептуальний проект не при­значається для здійснення і складаєть­ся із обмеженого, необхідного тільки для ілюстрації принципового рішення, обсягу проектних матеріалів. За ре­зультатами оцінки проекту ідею, яка міститься у ньому, або концепцію можна прийняти для подальшої розробки або відкинути. Концептуальне проектування може передувати індивідуальному або типовому про­ектуванню, що сприяє під­вищенню якості і зниженню вартості цих видів проектування. Метою концептуального проектування може бути також розробка явно нере­альних, а то й фантастичних проектів (т. зв. „паперова архітектура”).

В. Дахно

Серійне проектування за­родилося в кінці 40-х рр. ХХ ст. Це особливий вид типового проектування, розробка серії типових проектів одного об'єкта (жит­ловий будинок, школа тощо), об'єднаних єдиним підходом, архітектурно-плану­вальними та конструкційними вирішен­нями, але таких, що відрізняють­ся будь-якими іншими характеристиками (демографічними, містобудівними, ком­позиційними та ін.). Серійне проектування сприяє уні­фікації конструкцій, індустріалізації бу­дівництва, поліпшенню організації ро­боти будівельних підприємств.

В. Дахно

Типове проектування - розробка про­ектів, призначених для багаторазового використання у масовому будівництві. Типове проектування дозволяє значно скоротити загаль­ну вартість і строки розробки проект­ної документації. До якості типових проектів ставляться особливо жорсткі вимоги, оскільки функціональні та еко­номічні їхні недоліки при багаторазо­вому використанні призводять до ве­ликих втрат. Типові проекти призна­чаються для певної території (зона, підзона) і розробляються з урахуван­ням її природнокліматичних, ґрунтових, сейсмічних та ін. особливостей. Типові проекти «прив'язуються», тобто доопрацьовуються звичайно тільки стосовно фундаментів з урахуванням конкретних умов будівництва. Типове проектування особливо поширилося наприкінці 1950-х рр., що дозволило перейти на індустріальні методи масового житлового будівництва і поклало початок заводському домобудуванню.

В.Дахно

^ Проектування експериментальне – індивідуальне проектування з метою перевірки нових архітектурно-планувальних, конструктивних, технологічних та ін. вирішень для наступного їх впровадження.

В.Дахно

До специфічних видів архітектурної діяльності відносяться: об’ємне проектування (проектування окремих будівель і споруд), містобудування, реставрація пам’яток архітектури, ландшафтне проектування (ландшафтна архітектура).

^ Ландшафтна архітектура – це діяльність з формування гармонійного поєднання природного краєвиду з освоєними людиною територіями, поселеннями, архітектурними комплексами, інженерними спорудами2.


Найбільш складним і багатоаспектним видом архітектурної діяльності є містобудування (урбаністика). Це комплексна наукова і практична діяльність, у сферу якої входять принципи, чинники і методи просторової організації нових міст, а також реконструкції існуючих.

Містобудівна діяльність охоплює дослідження, проектування та управління процесами реалізації за­ходів, що визначають формування і розвиток функціональної та архітек­турно-планувальної структури населе­них місць і районів у відповідності з демографічними, соціальними, економіч­ними вимогами та природно-екологіч­ними умовами; розвиток інженерної та транспортної інфраструктури; збере­ження і збагачення оточуючого середо­вища. Засобами вирішення містобудів­них завдань є раціональна планувальна організація території та узгоджене взаєморозташування житлових районів, ви­робничих комплексів, рекреаційних зон, громадських центрів тощо.

Як галузь архітектурної діяльності містобудування спрямова­не на створення міських ансамблів, що поєднують споруди з природним оточен­ням. Масштаб та характер об'єктів виз­начають особливості архітектурної твор­чості в містобудуванні, яка заснована на принци­пах історичної спадкоємності, що віддзеркалює об'єктивні умови безперерв­ного процесу розвитку населених місць3.


Контрольні запитання за темою


1.Яке соціальне призначення архітектури?

2.Що являють матеріальна і культурна функції архітектури?

3.Як і коли вдбувалось становлення професії архітектора?

4. Назвіть видатних архітекторів Відродження.

5. Як відбувалсь становлення архітектурної теорії у період Відродження? Назвіть відомих теоретиків архітектури.

6.Поясніть творчі і прагматичні аспекти діяльності архітектора.

7. Що складає специфіку архітектурного проектування?

8. Розкрийте поняття «Архітектурний проект» і «Архітектурне поектування».

9.Назвіть стадії архітектурного проектуваня.

10. Охарактеризуйте види архітектурного проекту.

11. Які є види архітектурного проектування?

12. Розкрийте поняття «урбаністика».


Література


1. Архітектура. Короткий словник-довідник. /За загальною редакцією А.П.Мардера. – К.: Будівельник, 1995. – 334 с.

2. М.Б.Бархин. Методика архитектурного проектирования в системе архитектурного образования: уч.-метод. пособие для архит. вузов и факультетов. – М.: Стройиздат, 1969. – 224 с.

3. Книга об архитектуре. /сост. А.М.Журавлев и В.И.Рабинович. – М.: Знание, 1973. – 160 с.

4. Гутнов А., Глазычев В.. Мир архитектуры: лицо города. – М.: Мол. гвардия, 1990. – 350 с.

5. Посацький Б.С.. Основи урбаністики: навч. посібник для архіт. спец. Львів: Арніка, 1997. – 116 с.

6. Кандилис Ж. Стать архитектором. Пер. с фр. – М.: Стройиздат, 1979. – 272 с.

7. Жестаз Б. Ренессанс. От Брунеллески до Палладио. Пер. с фр. – М.: Астрель, 2003. - 160 с.


^ 2. МЕТОДИ АРХІТЕКТУРНОГО ПРОЕКТУВАННЯ (ЗА Б.Г.БАРХІНИМ)4


2.1. Поняття методу і методики проектування.

Загальнонаукові поняття методології, методу і методики.

Методи архітектурного проектування.


Методологія як поняття в цілому позначає вчення про структури, логічну організацію, методи і засоби діяльності (у тому числі - архітектурної). У рамках загальної методології виділяють методологію науки, вчення про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання.

Метод (грецьк. - шлях дослідження, теорія, вчення) – це спосіб рішення конкретної задачі, сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності. У філософії – це спосіб побудови й обґрунтування системи філософського знання.

Методика – це послідовність виконання певних дій для рішення поставленого завдання в рамках визначеного методу.

^ Методологія архітектури (за визначенням Ю.Євреїнова) – це по-перше, галузь наукового знання, яка вивчає засоби, передумови і принципи організації пізнавальної і практично-перетворювальної архітектурної діяльності.

По-друге, до методології архітектури відносять сукупність засобів, прийомів, принципів і підходів, які використовуються в різних видах архітектурної діяльності5.


Метод архітектурного проектування, яким користається архітектор-практик, у цілому визначають як творчий метод архітектора. Цей метод полягає у творчому комплексному підході до рішення питань проектування. Ці питання охоплюють спектр завдань від створення образу-ідеї до координації архітектурної розробки з представниками суміжних професій і реалізації у будівництві.

В умовах сучасного росту знань і вимог до архітектурної діяльності особливої актуальності набули інформаційні методи – комплексний, проблемний, експериментально-лабораторний, оптимальний і ряд окремих методів.

^ Комплексний метод проектування, що охоплює всю складність архітектурного механізму, застосовується як у навчальному процесі, так і в проектній архітектурній практиці. У процесі комплексного проектування студент повинен опанувати (а практик вільно користатися):

методом аналізу - типологічного, функціонального, економічного, візуального

і методом синтезу

прийомами компонування цілісної системи архітектурного об'єкта

і засобами гармонізації об'єкта проектування (будинку, комплексу чи району міста) з навколишнім середовищем.


^ 2.1. Комплексний метод проектування


Об'єкт архітектурного проектування.

Принцип комплексного проектування.

Інформаційний метод.

Метод структурного аналізу.

Методичні позиції проектування.


^ Комплексний метод функціонального, конструктивного і художнього проектування – це універсальний метод, що поєднує науку і практику. Він дозволяє органічно з'єднати усі види діяльності, що впливають на одержання кінцевого продукту – архітектурного проекту, і, в решті решт, об'єкта проектування – просторового середовища життєдіяльності людини.

З огляду на диференціацію окремих областей науки і техніки, метод комплексного проектування здійснює інтеграцію, тісний зв'язок окремих технічних і наукових знань, відбиває вирішальні тенденції розвитку архітектури, техніки і науки, нових матеріалів і конструкцій, філософії й ідеології.

^ Принцип комплексного проектування розглядається в двох аспектах: по-перше, як теоретична основа творчого методу архітектора, що припускає одночасну розробку містобудівних, функціонально-планувальних, конструктивних, економічних і архітектурно-художніх питань у їхньому тісному взаємозв'язку і, по-друге, як практична основа проектування, що вирішує проблему з'єднання архітектурного проектування з науково-технічним комплексом знань.

Комплексне проектування передбачає:

а) творче застосування пізнань про людину, природу і суспільство в їхньому глибокому взаємопроникненні;

б) сполучення теорії і типології архітектури з проектуванням;

в) взаємозв'язок з архітектурним проектуванням діяльності з конструювання, будівельної фізики, геодезії, розміщення інженерних мереж, планування й економіки проектування і будівництва;

г) використання даних з соціології, кліматології, гігієни, психофізіології й урбоекології.


^ Комплексне проектування як інформаційний метод


Процес комплексного проектування розглядається як система, що регулює свою діяльність на основі обміну інформацією між представниками різних спеціальностей і архітекторами. Інформаційний метод в цій діяльності застосовує систему прямих і зворотних зв'язків.

^ Прямі зв'язки мають на увазі зв'язок архітектор – представник суміжної спеціальності (архітектурне рішення – його інженерна розробка).

Зворотні зв'язки (конструктивні, технологічні, економічні можливості й умови – архітектурне рішення) корегують архітектурний задум у напрямку його найбільшої оптимізації, роблять архітектурне рішення більш органічним, таким, що співвідноситься з існуючими технологіями будівельного виробництва, економічними умовами тощо.

Комплексне проектування через цей метод вирішує проблему досягнення взаєморозуміння між його учасниками, робить для учасника інформацію такою, що має певний цілеспрямований зміст.

^ Проектування об'єкта як системи. Метод структурного аналізу


Слово система в перекладі з грецької мови позначає з'єднання, або ціле, складене з частин. Система – це безліч елементів, які знаходяться між собою в зв'язках і відносинах, що утворюють цілісність. Під системою розуміється зв'язане ціле, утворене взаємозалежністю і погодженістю складових його частин і елементів, тобто структурою.

Структура виступає як характеристика системи. Структура - це сукупність стійких зв'язків об'єкта, що забезпечують його цілісність і тотожність самому собі, тобто збереження основних властивостей при різних зовнішніх впливах. (Докладніше про це йдеться у дисципліні „Теорія систем і архітектура”, що вивчається на 5 курсі)


Застосовуваний у науці метод структурного аналізу дозволяє розглядати будь-який об'єкт як систему, що має сукупність спільних властивостей, виражених у структурі, яка характеризує цю систему. Підхід до архітектурного об'єкта, як до системи, дозволяє оцінити механізм взаємодії компонентів у конкретній системі, значення окремих вимог, що обумовлюють рішення в зв'язку з розумінням цілого, і гарантує різнобічність і повноту розгляду об'єкта у взаємодії з навколишнім середовищем (схема 7).

При формуванні архітектурного твору взаємодіє безліч сил — постійних і перемінних факторів, роль яких не однозначна: містобудівні, кліматичні, функціонально-планувальні, конструктивно-технічні умови й архітектурно-художні, економічні й експлуатаційні вимоги.

Комплексний метод передбачає проведення структурного аналізу системи на кожному етапі її розробки. Архітектор, працюючи над проектом, аналізує найважливіші фактори, розглядає їх у тих відносинах, якими вони зв'язані між собою, і їхня взаємодія в конкретному об'єкті розкриває суперечливість вимог, синтезує їх і підкоряє побудову керівній ідеї.

^ Кінцева мета процесу — створення цілісної композиції проектованого об'єкта.

Якісна визначеність проекту, його композиція розкривається в даній формі організації змісту, у співвідношенні об'єкта і зовнішнього середовища, у спільних закономірностях побудови об'єкта, що виражають взаємозв'язки і єдність усіх формотворних факторів.


Усе це є основою для вироблення методичних позицій проектування. До цих позицій відносяться:

єдність змісту і форми об'єкта проектування (будинку, міста і т.д.);

взаємодія зовнішнього і внутрішнього;

функціональна доцільність;

роль конструктивного задуму;

фактор економіки;

композиція як цілісність;

художні засоби і закономірності;

домірність;

архітектурний образ.


^ Зміст і форма об'єкта


Методикою проектування ставиться завдання розкрити зміст об'єкта як сукупності призначення будівлі і нерозривно зв'язаних з ним ідейно-образних вимог.

^ Новий зміст об'єктів проектування відбиває конкретні соціальні, культурні і естетичні потреби суспільства, обумовлює виникнення нової форми, що впливає на зміст і сприяє його розвитку.

Співвідношення форми і змісту в композиції архітектурного об'єкта виступає в єдності структури і функції. Функція організує структуру, структура - визначає функцію.

^ Внутрішня побудова виявляє своєрідність даного типу споруди, її специфічні особливості. Організація об'ємно-просторової структури є якісним критерієм внутрішньої побудови об'єкта.

Зв'язки, що формують структуру в архітектурному об'єкті, можуть бути функціональними, залежними від конкретної діяльності і виражатися як комунікації (пішохідні, транспортні). Композиційні зв'язки, як правило, будуть візуальними. Вони виражаються як безпосередній зоровий контакт або як послідовність візуальних кадрів, що формують просторово-часовий ланцюг вражень від об'єкта, що потім складається в єдиний синтезуючий художній образ.

^ Зовнішня форма об'єкта виражає внутрішню побудову і створюється у взаємозв'язку з іншими об'єктами просторового середовища, у яких об'єкт розміщається.

Специфічне орієнтування об'єкта до навколишнього простору виступає як якісна своєрідність його побудови.

1   2   3   4   5   6

Схожі:

Харківська національна академія міського господарства с. О. Шубович, О.Є. Фондорко, Л. П. Панова, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва основи І методи архітектурного проектування курс лекцій iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства с. А. Шубович, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва, Л. П. Панова композиція
...
Харківська національна академія міського господарства с. О. Шубович, О.Є. Фондорко, Л. П. Панова, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва основи І методи архітектурного проектування курс лекцій iconС. О. Шубович, О. В. Вдовицька, Л. В. Дрьомова, Л. П. Панова, Г. Л. Коптєва вступ до архітектурного проектування. Середовищний підхід
«Архітектурне проектування» (для студентів 1 курсу денної форми навчання напряму 060102 «Архітектура») /Укл. Шубович С. О., Вдовицька...
Харківська національна академія міського господарства с. О. Шубович, О.Є. Фондорко, Л. П. Панова, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва основи І методи архітектурного проектування курс лекцій iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства о. В. Вдовицька, О. С. Соловйова, Г. Л. Коптєва, С. О. Шубович, архітектурне проектування громадської будівлі. Середовищ ний підхід
Методичні вказівки до практичних занять, виконання курсового проекту І самостійної роботи з курсу «Архітектурне проектування» (для...
Харківська національна академія міського господарства с. О. Шубович, О.Є. Фондорко, Л. П. Панова, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва основи І методи архітектурного проектування курс лекцій iconС. О. Шубович, Л. В. Дрьомова, Г. Л. Коптєва, Л. П. Панова
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу «Архітектурне проектування» (для студентів 5 курсу денної форми навчання...
Харківська національна академія міського господарства с. О. Шубович, О.Є. Фондорко, Л. П. Панова, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва основи І методи архітектурного проектування курс лекцій iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства н. І. Криса конспект лекцій з курсу «Теоретичні та методичні основи архітектурного проектування»
Криса Н.І. Конспект лекцій з курсу «Теоретичні та методичні основи архітектурного проектування» / Ландшафтна архітектура (для студентів...
Харківська національна академія міського господарства с. О. Шубович, О.Є. Фондорко, Л. П. Панова, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва основи І методи архітектурного проектування курс лекцій icon«Теоретичні та методичні основи архітектурного проектування»
Конспект лекцій з дисципліни «Теоретичні та методичні основи архітектурного проектування», модуль 1: «Основи та методи архітектурного...
Харківська національна академія міського господарства с. О. Шубович, О.Є. Фондорко, Л. П. Панова, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва основи І методи архітектурного проектування курс лекцій iconТеоретичні та методичні основи архітектурного проектування» Розділ «Основи І методи архітектурного проектування»
Курс лекцій «Теоретичні та методичні основи архітектурного проектування». Розділ «Основи І методи архітектурного проектування»
Харківська національна академія міського господарства с. О. Шубович, О.Є. Фондорко, Л. П. Панова, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва основи І методи архітектурного проектування курс лекцій iconХарківська національна академія міського господарства с. О. Шубович методичні вказівки
«архітектурне І містобудівне проектування» (для студентів 6 курсу денної форми навчання напряму 1201 – «Архітектура» спеціальності...
Харківська національна академія міського господарства с. О. Шубович, О.Є. Фондорко, Л. П. Панова, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва основи І методи архітектурного проектування курс лекцій iconВ. О. Хесін курс лекцій з дисципліни «теоретичні та методичні основи архітектурного проектування»
Курс лекцій з навчальної дисципліни «Теоретичні та методичні основи архітектурного проектування. Модуль 2: Основи містобудування»...
Харківська національна академія міського господарства с. О. Шубович, О.Є. Фондорко, Л. П. Панова, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва основи І методи архітектурного проектування курс лекцій iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Конспект лекцій з дисципліни “Основи пожежної безпеки” (для студентів денної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво»”...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи