Методичні вказівки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

“МАТЕМАТИЧНЕ ПРОГРАМУВАННЯ”

ЗМІСТ

1. 
   як будуються лінійні та нелінійні моделі типових економічних задач (про оптимальний виробничий план, про оптимальні пере­везення і таке інше), описувати цільову функцію, систему обме­жень, встановлювати критерій оптимізації;
   
2. 
   ідею стандартного симплекс-методу, розуміти економічний зміст додаткових та штучних змінних, двоїстих оцінок та їх зв'язок з критерієм оптимізації;
   
3. 
   про сферу застосування симплекс-методу та ситуації, коли його застосування є неможливим;
   
4. 
   теорію двоїстості та теореми двоїстості, зв'язок між змінними вихідної та двоїстої задач;
   
5. 
   теорію економічного аналізу лінійних моделей;
   
6. 
   що таке збалансована та незбалансована транспортна задача, знати загальну модель транспортної задачі;
   
7. 
   чому застосування симплекс-методу є неефективним у випадку транспортних задач і що таке спеціальні методи розв'язування;
   
8. 
   такі методи визначення опорного плану транспортної задачі: ме­тод північно-західного кута, мінімального елемента, метод Фогеля;
   
9. 
   що таке вироджена транспортна задача і як виправляється така ситуація;
   
10. 
    загальну постановку задачі про призначення і як вона розв'язується в рамках цілочислового програмування за допо­могою угорського методу;
    
11. 
    постановку цілочислової задачі лінійного програмування та ії рішення методом Гоморі;
    

1. 
   застосовувати графічний метод розв'язування лінійних задач у випадку двох (і більше двох) змінних;
   
2. 
   тприводити будь-яку лінійну модель до канонічного вигляду;
   
3. 
   уміти застосовувати симплекс-метод для розв'язування типових економічних задач лінійного програмування у вигляді симплекс-таблиць, застосовувати метод прямокутника та звичайних жорданових виключень;
   
4. 
   вміти будувати двоїсті моделі та розв'язувати їх, а також на їх підставі знаходити розв'язок вихідної задачі;
   
5. 
   уміти проводити економічний аналіз лінійних моделей, визначати оптимальний виробничий план, встановлювати міри збитковості невигідної продукції, міри дефіцитності ресурсів, розв'язувати питання щодо доцільності розширення асортименту продукції, встановлювати діапазони стійкості для запасів ресурсів та відпус­кних цін, за яких структура оптимального плану не змінюється;
   
6. 
   уміти застосовувати для розв'язування транспортних задач вказа­ні вище методи;
   
7. 
   уміти застосовувати угорський метод до задач про призначення;
   
8. 
   застосовувати метод Гоморі для розвґязання цілочислової задачі лінійного програмування.