Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання icon

Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання




НазваКонспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання
Сторінка2/3
Дата04.06.2012
Розмір0.64 Mb.
ТипКонспект
1   2   3
^

Вимоги до працівників по присвоєнню кваліфікаційних груп з

електробезпеки.


Первинний (під час прийняття на роботу) та періодичний (протягом трудової діяльності) медичний огляд працівників провадиться згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я "України від 31.03.94 №46, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №136/345.

Працівники, що обслуговують електроустанов­ки, зобов'язані знати ПБЕЕС відповідно до займа­ної посади чи роботи, яку вони виконують, і мати відпо­відну групу з електробезпеки згідно з такими вимогами:

1) для одержання групи І, незалежно від посади і фаху, необхідно пройти інструктаж з електробезпеки під час роботи в даній електроустановці з оформленням в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Інструктаж з електробезпеки на І групу має провади­ти особа, відповідальна за електрогосподарство, або, за її письмовим розпорядженням,— особа зі складу елек­тротехнічних працівників з групою III.

Мінімальний стаж роботи в електроустановках і ви­дання посвідчень працівникам з групою І не вимага­ються;

  1. особам молодшим за 18 років не дозволяється присвоювати групу вище II;

  2. для присвоєння чергової групи з електробезпеки необхідно мати мінімальний стаж роботи в електроуста­новках з попередньою групою, зазначеній у ПБЕЕС;

  3. для одержання груп ІІ-ІІІ працівники мають;

а) чітко усвідомлювати небезпеку, пов'язану з робо­тою в електроустановках;

б) знати і уміти застосувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, потрібному для роботи, яка виконується;

в) знати будову і улаштування електроустановок;

г) уміти практично надавати першу допомогу потер­пілим .в разі нещасних випадків, в тому числі застосо­вувати способи штучного дихання і зовнішнього масажу серце;

5) для одержання груп IV—V додатково необхідно знати компонування електроустановок і уміти організу­вати безпечне проведення робіт, уміти навчити праців­ників інших груп Правилам безпеки і наданню першої допомоги потерпілим від електричного струму;

  1. для одержання групи V необхідно також розуміти, чим викликані вимоги пунктів Правил безпечної експ­луатації електроустановок.


Лекція 5

Пожежна безпека електроустановок.


Пожежна небезпека електроустановок обумовлена наявністю в електроустаткуванні горючих ізоляційних матеріалів. Горючою є ізоляція обмоток електричних машин, трансформаторів, різних електромагнітів (контактори, реле, контрольно-вимірювальні прилади), дротів і кабелів. Ізоляція паперово-масляних конденсаторів також є горючою. Небезпечною відносно пожежі є ізоляція дротів (гума, папір, поліетилен і ін.) і кабелів.

Всілякі лаки і компаунди, ізоляційне (трансформаторне) масло, бітум, каніфоль, сірка і ряд інших електроізоляційних і конструкційних матеріалів є горючими і пожежонебезпечними.

Електроізоляційні матеріали, що застосовуються в електричних машинах, трансформаторах і апаратах, по їх нагрівостійкості поділяються на сім класів (по ГОСТ 8865-70). Для кожного класу встановлена гранично допустима робоча температура. Для класу V це 90°С, для класу А — 105 оС і т.д. Теплота, що виділяється при проходженні по ізольованим провідникам електричного струму викликає підвищення температури. У разі значних перевантажень провідників і особливо при проходженні струмів КЗ температура ізоляції зростає настільки, що матеріал розкладається з виділенням горючих парів і газів, що і є зазвичай причиною загоряння.

Найбільшу пожежну небезпеку складають маслонаповнені апарати — трансформатори, бакові вимикачі високої напруги, а також кабелі з паперовою ізоляцією, просоченою маслоканіфольовим складом.

В силових трансформаторах з масляним охолоджуванням не виключено міжвиткове КЗ в результаті якого в частині обмотки (витку) виникає настільки великий струм, що ізоляція швидко розкладається з виділенням горючих газів. За відсутності належного захисту, що відключає пошкоджений трансформатор, не виключений вибух газової суміші з руйнуванням стін кожуха і подальшим викидом масла, що горить, в приміщення.

Дуже небезпечні в пожежному відношенні кабелі високої напруги з паперовою ізоляцією, просоченою компаундом, що містить мінеральне масло, прокладені відкрито в приміщенні або в кабельних спорудах. Загоряння ізоляції кабелю можливе при тривалому проходженні струмів перевантаження і коротких замиканнях при відмові (невідключенні) спрацьовування максимального струмового захисту.

Електродвигуни, що працюють з перевантаженням або в двофазному режимі тривалий час, унаслідок неприпустимого перегріву обмоток також схильні до загоряння ізоляції їх обмоток. Зазвичай це трапляється з двигунами малої потужності, захист яких від перевантажень часто не застосовується. Значну пожежну небезпеку становлять комутаційні апарати відкритого типу і відкриті плавкі запобіжники, в яких при відключенні струмів, а також при перегоранні плавкої вставки виникає небезпечне іскроутворення. Тому, як правило, рубильники, перемикачі і плавкі запобіжники слід застосовувати закритого виконання.

Електродугове зварювання являє велику небезпеку виникнення пожежі, оскільки в зоні горіння електричної дуги розвивається дуже висока температура і, крім того, навкруги зварювального робочого місця викидаються крупні частинки розплавленого металу.

Джерелом пожежі може бути навіть лампа розжарювання, якщо її потужність не відповідає типу світильника, і унаслідок перегріву контактних з'єднань і дротів можливе загоряння ізоляції. Різні електронагрівальні прилади (як побутові, так і виробничі) при необережному обігу і неправильній їх експлуатації можуть викликати загоряння різних матеріалів і речовин, з якими вони стикаються. Особливо небезпечні електропраски і електроплитки.

Ураховуючи пожежну небезпеку електроустановок, ПУЕ встановлюють ряд спеціальних вимог до електроустаткуванні при проектуванні і монтажі. В процесі експлуатації електроустановок необхідно також дотримуватися ряду заходів, передбачених ПТЕ з урахуванням пожежної безпеки.

Розглянемо вимоги до електроустаткування пожежонебезпечних і вибухонебезпечних приміщень і установок.

Класифікація приміщень (зон) по пожежній небезпеці.

При виборі конструкцій електроустаткуванні, встановлюваної в пожежонебезпечних приміщеннях, необхідно ураховувати ступінь пожежної небезпеки цих приміщень відповідно до класифікації, встановленої ПУЕ.

Пожежонебезпечною зоною називається простір всередині і зовні приміщень, в межах якого постійно або періодично обертаються горючі речовини і в якому вони можуть знаходитися при нормальному технологічному процесі або при його порушеннях 7.

Пожежонебезпечні зони підрозділяються на наступні класи:

Зони класу П-І — зони, розташовані в приміщеннях, в яких обертаються горючі рідини з температурою спалаху вище 61 °С (наприклад, склади мінеральних масел, установки по регенерації мінеральних масел і т. п.).

Зони класу П-ІІ — зони, розташовані в приміщеннях, в яких виділяються горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею запалювання більше 65 г/м3 до об'єму повітря (наприклад, деревообробні цехи, мало запилені приміщення млинів та ін.)

Зони класу П-ІІа — зони, розташовані в приміщеннях, в яких обертаються тверді горючі речовини (дерево, тканини і т, п.).

Зони класу П-ІІІ розташовані зовні приміщення — зони в яких обертаються горючі рідини з температурою спалаху вище 61 °С або тверді горючі речовини.

Вимоги до електроустаткуванні пожежонебезпечних приміщень (зон).

Конструкція електроустановок, повинна забезпечувати як необхідний ступінь захисту їх ізоляції від шкідливої дії навколишнього середовища, так і достатню безпеку відносно пожежі або вибуху унаслідок якої-небудь несправності у відповідності з ГОСТ 14255-69.

ГОСТ 18311-72 встановлює наступну класифікацію видів виконання електроустаткування (електротехнічних пристроїв):

загального призначення;

спеціальне (тропічного виконання, холодостійке, вологостійке, хімічно стійке);

відкрите (не захищене від дотику до рухомих і струмоведучих частин);

захищене (від випадкового дотику до рухомих і струмоведучих частин, від випадкового попадання всередину сторонніх предметів і пилу);

водозахищене;

бризкозахищене;

краплезахищене;

пилезахищене;

закрите (захищене електроустаткування, виконане так, що можливість сполучення між його внутрішнім простором і навколишнім середовищем може мати місце тільки через нещільність з'єднань між частинами електроустаткування або через окремі невеликі отвори);

герметичне (захищене, виконане так, що виключена можливість сполучення між його внутрішнім простором і навколишнім середовищем);

вибухозахищене (електроустаткування, в якому передбачені конструктивні заходи з ціллю усунення або ускладнення можливості запалювання навколишнього вибухонебезпечного середовища).

Електропроводки. В пожежонебезпечних приміщеннях (зонах) всіх класів допускається відкрита електропроводка безпосередньо по конструкціях, що не згоряють, і поверхнях ізольованими дротами, наприклад марки АППР, АПВ, АППВ, проводка в сталевих трубах дротом марок ПРТО і АПРТО, в пустотних каналах будівельних конструкцій, що не згоряють, дротами АПВ і ПВ. В пожежонебезпечних зонах всіх класів застосування неізольованих дротів заборонено.

Улаштування розподільних пристроїв напругою вище 1000В в пожежонебезпечних приміщеннях не рекомендується, але при необхідності допускається за умови застосування щитів і шаф в закритому (ущільненому) виконанні з відповідним ступенем захисту їх елементів.

Класифікація вибухонебезпечних зон.

Експлуатація електроустаткування вибухонебезпечних виробництв регламентується «Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів» і «Правилами безпеки у вибухонебезпечних і вибухо-пожежонебезпечних хімічних і нафтохімічних виробництвах».

Вибухонебезпечною вважається зона в приміщенні в межах до 5 м по горизонталі і вертикалі від технологічного апарату, з якого можливе виділення горючих газів або парів ЛВЖ, якщо об'єм вибухонебезпечної суміші рівний або більше 5 % вільного об'єму приміщення.

Вибухонебезпечні зони підрозділяються на наступні класи:

Зони класу В-І — зони, розташовані в приміщеннях, в яких виділяються горючі гази або пари ЛВЖ в такій кількості і з такими властивостями, що вони можуть утворити з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних режимах роботи, наприклад при завантаженні або розвантаженні технологічних апаратів, зберіганні або переливанні ЛВЖ, що знаходиться у відкритих ємностях, і т. і.

Зони класу В- Іа --- зони, розташовані в приміщеннях, в яких при нормальній експлуатації вибухонебезпечні суміші горючих газів або парів ЛВЖ з повітрям не утворюються, а можливі тільки в результаті аварій або несправностей.

Зони класу B-Iб — зони, розташовані в приміщеннях, в яких при нормальній експлуатації вибухонебезпечні суміші горючих газів або парів ЛВЖ з повітрям не утворюються, а можливі тільки в результаті аварій або несправностей, і які відрізняються однією з наступних особливостей:

1) горючі гази в цих зонах мають нижню концентраційну межу запалювання (15 % і більш) і різкий запах при гранично допустимих концентраціях по ГОСТ 12.1.005-76 (наприклад, машинні зали аміачних установок);

2) приміщення виробництв, пов'язаних з обігом газоподібного водню, в яких за умов технологічного процесу виключається утворення вибухонебезпечної суміші в об'ємі, що перевищує 5 % вільного об'єму приміщення, мають вибухонебезпечну зону тільки у верхній частині приміщення, Це визначення не розповсюджується на електромашинні приміщення з турбогенераторами з водневим охолоджуванням за умови забезпечення електромашинного приміщення природною витяжною вентиляцією; ці машинні приміщення мають нормальне середовище.

До класу B-Iб відносяться також зони лабораторних і інших приміщень, в яких горючі гази і ЛВЖ є в невеликих кількостях, недостатніх для створення вибухонебезпечної суміші в зоні, що перевищує 5 % вільного об'єму приміщення, і в яких робота з горючими газами і ЛВЖ проводиться без застосування відкритого полум'я. Ці зони не відносяться до вибухонебезпечних, якщо робота з горючими газами і ЛВЖ проводиться у витяжних шафах або під витяжними зондами.

Зони класу В-Іг — простори у зовнішніх установок — технологічних установок, що містять горючі гази або ЛВЖ (за винятком зовнішніх аміачних компресорних установок, вибір електроустаткування для яких проводиться так само, як і для аналогічних установок в закритих приміщеннях), надземних і підземних резервуарів з ЛВЖ або горючими газами (газгольдери), естакад для зливу і наливання ЛВЖ, ставків-відстійників з плаваючою нафтовою плівкою і т.п.

Зони класу В-ІІ — зони, розташовані в приміщеннях, в яких виділяються горючий пил або волокна, що можуть перейти в зважений стан, в такій кількості і з такими властивостями, що вони здатні утворити з повітрям вибухонебезпечні суміші при нормальних режимах роботи (наприклад, при завантаженні і розвантаженні технологічних апаратів).

Зони класу В-ІІа — зони, розташовані в приміщеннях, в яких небезпечні стани (для класу В-ІІ) не мають місця при нормальній експлуатації, а можливі тільки в результаті аварій або несправностей.

Види вибухозахищеного електроустаткування. Згідно ГОСТ 18311-80 вибухозахищеним називається електроустаткування (електротехнічний пристрій), в якому передбачені конструктивні заходи з метою усунення або ускладнення можливості запалювання навколишнього вибухонебезпечного середовища.

Згідно ГОСТ 12.2.020-76 вибухозахищене електроустаткування для внутрішньої і зовнішньої електроустановок (група II) може мати наступні види вибухозахисту:

вибухонепрониклева оболонка;

захист вигляду «е» (в електроустаткуванні або його частині не має нормально іскріючих частин, прийнятий ряд заходів додатково до тих, що використовуються в електроустаткуванні загального призначення, ускладнюючих появу небезпечних нагрівів, електричних іскор і дуг);

заповнення і продування оболонки під надмірним тиском;

масляне заповнення оболонки;

кварцове заповнення оболонки;

спеціальний вид вибухозахисту.

До групи I відноситься гірниче вибухозахищене електроустаткування.

Електроустаткування групи II має вибухонепрониклеву оболонку, підрозділяється на підгрупи ІІА, IIB і ІІС.

Вимоги до електроустаткування вибухонебезпечних установок (зон).

До монтажу і експлуатації у вибухонебезпечних установках допускається електроустаткування, яке виготовлене відповідно до вимог «Правил виготовлення вибухозахищеного і рудникового електроустаткування» (ПІВРЕ).

Знов змонтована або реконструйована електроустановка повинна бути прийнята в експлуатацію спеціальною комісією, склад якої затверджується головним інженером підприємства.

Електроустаткування, особливо з частинами, що яскріють при нормальній роботі, рекомендується виносити за межі вибухонебезпечних приміщень. Слід обмежувати застосування переносних електроприймачів.

Особливу увагу слід приділяти надійності нерухомих контактних з'єднань в електричних ланцюгах; їх слід виконувати зварюванням, паянням або згвинченням. В останньому випадку необхідно застосовувати заходи проти самовідгвинчування болтових з'єднань провідників.

Вибухозахищені електричні апарати, встановлені у вибухонебезпечних зонах класів B-I і В-ІІ, повинні мати блокування, що допускає відкривання їх тільки при знятій напрузі.

Вибір електричних машин по виконанню.

1. В зонах класів B-I і В-ІІ — вибухонепрониклеве (d) або що продувається під надмірним тиском (р).

2. В зоні класу В-Ia — будь-яке вибухозахищене для відповідних категорій і груп вибухонебезпечних сумішей.

3. В зонах класу B-Iб — невибухозахищене, але по меншій мірі у виконанні захищеному або бризкозахищеному.

4. В зовнішніх вибухонебезпечних зонах класу В-Іг:

а) будь-яке вибухозахищене виконання для відповідної категорії і групи вибухонебезпечних сумішей — для установок в межах вибухонебезпечної зони;

б) закрите або закрите, що обдувається, з частинами, що не іскрять за умов роботи (наприклад, асинхронні електродвигуни з короткозамкнутим ротором).

5. В зонах класу В-ІІа — закрите виконання, що обдувається або продувається.

Особливості гасіння пожежі в електроустановках.

Горючими речовинами і матеріалами в електроустановках є в основному органічні матеріали — папір, пряжа, тканини, гума, пластмаси, мінеральне масло та ін. Горіння їх зазвичай супроводиться значним виділенням диму і газоподібних продуктів розкладання, часто має вид тління. Мінеральне масло (трансформаторне) і кабельні мастики горять полум'ям, що коптить, із значним виділенням окислу вуглецю СО, що є отруйливим газом.

Якщо електроустановка, що горить, чого-небудь не відключена і знаходиться під напругою, то гасіння її створює додаткову небезпеку поразки персоналу електричним струмом. Тому, як правило, приступати до гасіння пожежі електроустановки можна тільки після зняття з неї напруги. Якщо чого-небудь напругу зняти швидко неможливо, а пожежа швидко розвивається, то допускається гасіння пожежі електроустаткування, що знаходиться під напругою, але з дотриманням особливих заходів електробезпеки.

Для гасіння пожежі електроустаткування (маслонаповнених трансформаторів, електричних машин, кабельних ліній, прокладених в тунелях, і ін.) можна використовувати воду (розпилену або компактною струєю), повітряно-механічну піну, інертний газ, порошки і інші вогнегасячі засоби (закриття вогнища горіння кошмою, сухим піском і т. п.).

У разі потреби гасіння пожежі невідключеної електроустановки водою із ствола пожежного водопроводу щоб уникнути поразки електричним струмом через струю води необхідно дотримуватися наступних правил:

1) керівником гасіння пожежі в електроустановці до прибуття першого пожежного підрозділу, викликаного по тривозі, є старший з числа чергового електротехнічного персоналу або відповідальний за електрогосподарство (головний енергетик, начальник електроцеху). Після прибуття пожежного підрозділу старший командир приймає на себе керівництво гасінням пожежі;

2) відключення приєднань, на яких горить устаткування проводиться черговим електротехнічним персоналом без попереднього отримання дозволу вищестоящої особи, що здійснює оперативне керівництво по експлуатації електроустановки, але з подальшим повідомленням його після закінчення операцій відключення;

3) гасіння пожеж компактними і розпиленими водяними струменями без зняття напруги з електроустановки допускається тільки у відкритих для огляду ствольщика електроустановках, в тому числі кабелів, що горять, при номінальній напрузі до 10 кВ. При цьому ствол повинен бути заземлений, а ствольщик повинен працювати в діелектричних ботах і рукавичках і знаходитися від вогнища пожежі на відстані не менш 3,5 м при діаметрі сприску 13 мм при напрузі до 1 кВ включно і 4,5-м при напрузі до 10 кВ. При діаметрі сприску 19 мм ці відстані збільшуються відповідно до 4 і 8 м;

4) не дозволяється для гасіння електроустаткування, що знаходиться під напругою, застосовувати морську і сильно забруднену воду. Гасіння пожеж в електроустановках, що знаходяться під напругою, всіма видами пін за допомогою ручних вогнегасників забороняється, оскільки піна і розчин піноутворювача у воді володіють підвищеною електропровідністю;

5) при пожежі силовий трансформатор повинен бути відключений з боку обох обмоток, після чого негайно слід приступити до його гасіння будь-якими засобами (водою, повітряно-механічною піною, вогнегасниками). Мінеральне масло, що горить, не слід гасити компактним струменем щоб уникнути збільшення площі пожежі. При гасінні пожежі трансформаторів, встановлених в камерах, необхідно вжити заходів до попередження розповсюдження вогню через вентиляційні і інші канали. Вентиляція приміщення в цей час може включатися тільки на вимогу пожежного підрозділу;

6) при загорянні кабелів, розташованих в тунелях, каналах і інших приміщеннях, необхідно за наявності стаціонарної системи пожежегасіння включити її в роботу. Під час гасіння кабелів напругою вище 1000 У в кабельному тунелі працюючий з пожежним стволом повинен направляти струю води через дверний отвір або люк, не заходячи у відсік з кабелями, що горять. Одночасно з гасінням кабелів необхідно вжити заходів до найшвидшого зняття з них напруги.

Щити управління електричних станцій і підстанцій напругою до 0,4 кВ є дуже відповідальною частиною електроустановки, тому найбільшу увагу при гасінні пожежі повинно надаватися збереженню встановленої на них апаратури.

Гасіння пожежі електроустановок, що не знаходяться під напругою, допускається будь-якими засобами, включаючи воду.

Додаток 1

Витяг з^ ДНАОП 9.0.30-1.09-97 “ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТАХ ЩОДО УСТАНОВЛЕННЯ, РЕМОНТУ І ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОБУТОВОЇ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ”. Дата введення 23.06.97.

^ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Правила передбачають заходи щодо забезпечення особистої і колективної безпеки при виконанні робіт при установленні, ремонті і технічному обслуговуванні побутової радіоелектронної апаратури (далі - ПРЕА), а саме: антен телевізійних приймальних колективного і індивідуального користування; мереж розподільчих телевізійних антен колективного користування (АТК); телевізорів і радіоапаратури (радіоприймачів, магнітофонів, електропрогравачів, електрофонів тощо).

Ці Правила поширюються на всі підприємства України, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, які виконують роботи щодо установлення, ремонту і технічного обслуговуванням побутової радіоелектронної апаратури.

^ 2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

В цих Правилах даються посилання на такі нормативні документи:

ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Злектробезопасность. Защитное заземление, зануление.

ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочньіе. Общие требования безопасности.

ДНАОП 0.00-4.03-93 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. № 623, та зміни до нього, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.94 р. № 97.

ДНАОП 0.00-4.12-94 Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 04.04.95 р. № ЗО.

ДНАОП 0.00-8.01-93 Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 11.10.93 р. № 94.

ДНАОП 0.00-8.02-93 Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 р. № 132.

ДНАОП 0.03-4.02-94 Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене наказом МОЗ від 31.03.94 р. № 45.

ДНАОП 0.03-8.07-94 Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом МОЗ від 31.03.94 р. № 46.

НАОП 1.1.10-1.01-85 Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок, затверджені Міненерго СРСР, ЦК галузевої профспілки від 10.09.85 р.

НАОП 1.1.10-1.04-85 Правила безпеки при роботі з інструментом та пристроями, затверджені Міненерго СРСР, ЦК галузевої профспілки 30.04.85 р.

НАОП 1.1.10-1.07-82 Правила застосування та випробування засобів захисту, які використовуються в електроустановках (видання 8-ме), затверджені Міненерго СРСР 26.07.82 р.

НАОП 1.1.10-3.01-83 Нормативи річної потреби в засобах захисту при експлуатації електроустановок НР 34-70-048-84, затверджені Міненерго СРСР 23.11.83 р.

НАОП 1.1.10-5.05-86 Інструкція щодо надання першої допомоги потерпілим у зв'язку з нещасними випадками при обслуговуванні енергетичного обладнання, затверджена Міненерго СРСР від 11.01.78 р.

НАОП 1.4.32-1.08-89 Правила охорони праці при обслуговуванні побутової радіоелектронної апаратури, затверджені Мінрадіопромом СРСР від 19.05.89 р.

НАОП 1.4.32-2.94-78 ОСТ 4.209.004-78 Заземлення. Загальні технічні вимоги. Конструкція і розміри елементів заземлення, затверджений Мінпромзв'язку СРСР 1978 р.

НАОП 1.4.32-2.31-76 ОСТ 11.091-125-76 Драбини-стрем'янки та драбини приставні. Вимоги безпеки, затверджений Мінелектропром СРСР 1976 р.

НАОП 1.4.32-2.72-87 ОСТ 25.1283-87 Порядок виконання робіт підвищеної небезпеки, затверджений Мін приладом СРСР 1987 р.

НАОП 1.4.32-5.09-78 Типова галузева інструкція з безпеки праці при виконанні радіомонтажних робіт (для монтажників електромеханічних і радіотехнічних приладів і систем, радіоапаратури і приладів), затверджена Мінелектропромом 21.12.78 р.

НАОП 1.4.32-5.13-78. Типова галузева інструкція з безпеки праці при користуванні електроінструментом і переносними електричними світильниками, затверджена Мінелектронпромом СРСР 21.12.78 р.

НАОП 1.4.32-8.04-81 Довідник-каталог засобів індивідуального захисту, затверджений Мінелектропромом 15.09.81 р.

СНиП И-80-75 Предприятия бьітового обслуживания населення. М., 1976 р.

СНиП ІИ-4-80 Техника безопасности в строительстве. М., Стройиздат, 1982 р.

Временнме указания по проектированию молниезащиты радиообьектов. Связь, 1968 р.

Инструкция по проектированию й устройству молниезащитьі зданий й сооружений СН 305-77. М., Стройиздат, 1978 р.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені Пожнаглядом України 14.06.95 р., введені в дію наказом МВС України від 22.06.95 р. № 400.

Правила устройства злектроустановок (ПУЗ), шосте видання, перероблене і доповнене. М., Знергоатомиздат, 1987 р.

Правила техники безопасности при работах по установке, ремонту й техническому обслуживанию бытовых радиотелевизионных устройств, введені в дію на підприємствах "Укрбытрадиотехника" наказом Міністра побутового обслуговування населення УРСР від 10.03.73 р.

Техника безопасности при монтажних работах в знергетике. М., Знергоиздат, 1990 р.

Тушение пожаров в злектроустановках. М., Знергоиздат,1985 р.

^ 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1. Особи, винні в порушенні норм охорони праці, несуть дисциплінарну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

За правильність конструкції, вибір матеріалу, якість виготовлення, а також відповідність об'єкта цим Правилам відповідає організація або підприємство (незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості), що виконує відповідні роботи.

3.2. Технічний керівник зобов'язаний визначити ступінь небезпеки проведення робіт в усіх виробничих приміщеннях і віднести їх (приміщення) згідно з ПУЗ до відповідних категорій: приміщення з підвищеною небезпекою; особливо небезпечні приміщення і приміщення без підвищеної небезпеки, з оформленням наказу по підприємству.

Примітка. Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них однієї з таких умов:

  • сирості або провідного пилу (до вогких приміщень відносяться такі, в яких відносна вологість довгий час перевищує 75%. Запиленими приміщеннями називаються приміщення, в яких згідно з виробництвом виділяється технологічний пил в такій кількості, що він може осідати на проводці, проникати всередину машин, апаратів тощо);

  • струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної тощо);

  • високої температури (приміщення, в яких температура тривалий час перевищує +30'С, називаються жаркими);

  • можливості одночасного торкання людиною до металоконструкцій будівель, технологічних апаратів, механізмів тощо, які мають з'єднання з землею, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання - з другого.

Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з таких умов:

  • особливої сирості (в особливо вогких приміщеннях відносна вологість повітря близька до 100% - стеля, стіни, підлога і предмети, що находяться в приміщенні, покриті вологою);

  • хімічно активного середовища (приміщеннями з хіміко активними середовищами називаються такі, в яких згідно з умовами виробництва постійно або довгий час утримується пара або утворюються відкладення, що діють руйнівно на ізоляцію і струмопровідні частини електрообладнання);

  • двох або більше умов підвищеної небезпеки одночасно.

Приміщення без підвищеної небезпеки - це приміщення, в яких відсутні умови, що створюють "підвищену небезпеку" і "особливу небезпеку".

При виконанні робіт поза виробничими приміщеннями підприємства ступінь небезпеки визначає старший по проведенню робіт на місці їх виконання.

Ступінь небезпеки при ремонті ПРЕА вдома або при підключенні телевізора до антени колективного користування визначається радіомеханіком або іншим працівником, який виконує перелічені роботи.

  1. Керівництво підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог цих Правил в межах покладених на них завдань і здійснення ними своїх функцій.

  2. До робіт щодо установлення, ремонту і технічного обслуговування ПРЕА особи віком до 18 років не допускаються згідно з Переліком важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.

  3. Працівники, зайняті на роботах щодо установлення, ремонту і технічного обслуговування ПРЕА, повинні:

  • пройти медичний огляд (відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій);

  • пройти інструктаж і навчання безпечним методам роботи і перевірку знань відповідно до Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці;

  • знати правила гасіння вогню і вміти застосовувати первинні засоби пожежогасіння;

  • під час роботи мати при собі посвідчення про перевірку знань Правил охорони праці.

3.6. Працівники відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці не рідше одного разу на рік.

Посадові особи зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці до початку виконання своїх обов'язків і періодично, один раз на три роки проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Повторна перевірка знань провадиться у всіх випадках порушення вимог цих Правил і при переході на іншу роботу.

  1. Захисні засоби і запобіжні пристосування (діелектричні рукавички, запобіжні пояси, страхувальні канати, вірьовки, ізолювальні підставки, інструмент з ізолювальними ручками тощо) повинні бути наявними на підприємстві в необхідній кількості згідно з Нормативами річної потреби в засобах захисту при експлуатації електроустановок і задовольняти вимогам Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок і ПУЕ.

3.8.Ізолювальні засоби захисту і запобіжні пристосування необхідно зберігати в спеціально відведеному місці і періодично випробовувати в установлені терміни і Правилами застосування засобів захисту, які використовуються в електроустановках.

3.9. Засоби захисту і запобіжні пристосування щоразу перед використанням необхідно перевірити зовнішнім оглядом і при виявленні несправності негайно замінити.

Користуватися несправними захисними пристосуваннями і інструментом забороняється.

Радіомеханікам і майстрам забороняється працювати з годинником на металевому браслеті.

Регулювальні (ремонтні) роботи з вмиканням напруги необхідно виконувати в одягу з рукавами, застебнутими на кистях рук.

  1. Усі роботи щодо установлення, ремонту і технічного обслуговування ПРЕА необхідно проводити згідно з Порядком виконання робіт підвищеної небезпеки.

3.11. Усі підприємства забезпечуються аптечками першої допомоги. Бригади, які працюють по установленню і ремонту антен, забезпечуються похідними аптечками (сумками) і інструкцією по наданню першої допомоги потерпілим.

  1. За безпечне виконання робіт відповідають особи, призначені в установленому порядку.

  2. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце при роботах щодо установлення, ремонту і технічного обслуговування ПРЕА, повинно проводитися у порядку, установленому Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

  3. Якщо при цих роботах стався нещасний випадок, потерпілим необхідно надати першу медичну допомогу, керуючись інструкцією щодо надання першої допомоги потерпілим у зв'язку з нещасними випадками при обслуговуванні енергетичного обладнання.



^ 6. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І РЕМОНТ ТЕЛЕВІЗОРІВ І РАДІОАПАРАТІВ

6.1. Радіомеханіки, які здійснюють технічне обслуговування і ремонт ПРЕА, зобов'язані керуватися Типовою галузевою інструкцією з безпеки праці при виконанні радіомонтажних робіт (для монтажників електромеханічних і радіотехнічних
приладів) і Правилами з охорони праці при обслуговуванні побутової радіоелектронної апаратури, а також Правилами безпеки при роботі з інструментом та пристроями.

Радіомеханік зобов'язаний бути одягнений в одяг з довгими рукавами або в нарукавниках і мати при собі такі засоби індивідуального захисту:

- набір ручного інструмента з ізольованими ручками;

  • індикатор напруги (при роботах на дому у власників ПРЕА);

  • захисні окуляри або маску (при роботах щодо ремонту телевізорів і перевірки кінескопів).

  1. Засоби індивідуального захисту, а також вимірювальні прилади, що використовуються при виконанні робіт, перехідні шнури живлення, переносний електроінструмент, переносні лампи для підсвічування монтажу повинні бути у повній справності і задовольняти вимогам, що приведені в розділі 4 цих Правил.

  2. Виробничі приміщення, склад рекламації, приймання, видача і ремонт телевізорів і радіоапаратів (стаціонарна майстерня) відносяться до категорії приміщень без підвищеної небезпеки.

Вони забезпечуються засобами гасіння пожежі і не повинні захаращуватись.

  1. Заземлені конструкції, що знаходяться у виробничих приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі, що мають заземлені відкриті екрани, тощо), надійно захищаються діелектричними щитами або решітками.

  2. Побутові приміщення (гардеробні, умивальні, вбиральні, кімнати для паління тощо) обладнуються згідно з вимогами СНиП ІІ-М.3-68.

  3. Електромережа, що служить для живлення ПРЕА, вимірювальних приладів, електроінструмента та іншого електрообладнання, повинна мати в доступному місці виникаючий пристрій - розподільний щиток з рубильником і запобіжниками.

Тут же повинні постійно знаходитись чергові діелектричні рукавички.

6.7. Відповідно до СНиП 11-80-75 на підприємствах по ремонту ПРЕА на кожного працюючого слід передбачати комірку з площею 3 м2.

На підприємствах з кількістю робочих місць 12 і більше допускається додатково передбачати кімнату для виїзних майстрів, площа якої визначається з розрахунку 3 м2 на одного майстра.

На підприємствах з кількістю робочих місць 15 і більше слід передбачати кімнату змінного майстра з площею 9 м2.

Для відвідувачів слід передбачати приміщення, площа якого не повинна бути меншою за 12 м2.

6.8. Робочі місця радіомеханіків необхідно добре освітлювати (обладнувати лампою для підсвічування монтажу); якщо вони призначені для ремонту телевізорів, то відділяються одне від одного перегородками.

Відповідно до СНиП 11-80-75 площа кожного робочого місця радіомеханіка повинна бути не меншою за 10 м2.

На кожному робочому місці необхідно мати діелектричний килимок, крім робочих місць для ремонту радіоапаратів з автономним живленням (транзисторних приймачів і транзисторних магнітофонів).

При організації поопераційного ремонту телевізорів питання щодо розміщення перегородок обумовлюється проектом.

6.9. Електроживлення робочих столів являється роздільним з груповими запобіжниками на кожний стіл.

Розетка, призначена для підключення телевізора, що ремонтується, з'єднується з мережею через розподільний трансформатор.

  1. Абонентський відвід від антени колективного користування підключається до антенного гнізда робочого столу через розв'язуючі конденсатори (ємність 1000 пФ, робоча напруга 500 В). Один із конденсаторів вмикається до центральної жили, другий до оплітки кабелю.

  2. При технічному обслуговуванні і ремонті телевізорів і радіоапаратів користування інструментом з ізольованими ручками та іншими захисними засобами - обов'язкове.

  3. До перевірки і ремонту телевізорів або радіоапаратів необхідно переосвідчитись у відповідності номіналів запобіжників напрузі живлючої мережі і у відсутності замикання у шнурі живлення та його вилці.

Після зняття задньої стінки слід користуватися перехідним шнуром живлення, обладнаним колодкою із запобіжниками.

  1. Ремонтувати і перевіряти телевізор чи радіоапарат під напругою лише в тих випадках, коли інакше виконати роботу неможливо (настройка, регулювання, вибір режимів, знаходження несправних контактів в монтажі тощо). При цьому необхідно бути особливо уважним, щоб уникнути дотику до струмонесучих частин апарата або опіку об балон радіоламп. Працювати слід однією рукою.

6.14. Якщо робота провадиться на дому, а телевізор підключений до телевізійної антени колективного користування, то перш ніж приступити до ремонту, необхідно за допомогою індикатора напруги переконатися у відсутності напруги у мережі на абонентському відводі, а також на шасі телевізора, що ремонтується, при трансформаторній схемі живлення.

  1. Перед заміною кінескопа, ламп, вузлів та деталей, а також перед підключенням вимірювальної апаратури (за виключенням випадків перевірки напруги або осцилограм за допомогою спеціальних щупів) необхідно відключити телевізор від мережі і за допомогою інструмента з ізольованими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів фільтрів випрямляча і 2-го анода кінескопа.

  2. При ремонті телевізора чи радіоапарата необхідно установити його так, щоб порушення центра тяжіння не призвело до падіння. Телевізор слід розташувати таким чином, щоб уникнути травм від можливого вибуху електролітичного конденсатора або кінескопа.

  3. Якщо ремонт, зв'язаний з розбиранням ПРЕА, виконується на дому у власника, радіомеханік повинен запропонувати власникові віддалитися на безпечну відстань (не менше 3 м від місця ремонту); у випадку невиконання цієї вимоги ремонт припиняється.

  4. Забороняється:

  • вмикати телевізор чи радіоапарат в розетку за допомогою оголених проводів, без вилок;

  • провадити ремонт ввімкненого в електромережу телевізора чи радіоапарата в безпосередній близькості від заземлених конструкцій, в вологих приміщеннях, в приміщеннях з струмопровідною підлогою; ,

  • застосовувати надмірні зусилля при знятті і установленні кінескопа, піднімати його за горловину, а також зберігати або переносити його без упаковки в спеціальну коробку або щільну тканину;

  • мати на одному робочому столі два ввімкнених в мережу телевізори чи радіоапарати зі знятими футлярами;

  • залишати без нагляду ввімкненими телевізор, радіоапарат, вимірювальний прилад, електроінструмент, а також залишати після закінчення роботи телевізори без футляра з відкритими кінескопами;

  • здійснювати заміну кінескопа, ламп, вузлів і деталей, пайку монтажа, прозвонку проводів та інші операції, що виконуються двома руками, в телевізорах і радіоапаратах без попереднього відключення їх від електромережі і зняття залишкових зарядів;

  • вмикати телевізор в мережу при штучно замкнутих запобіжниках, а також вмикати чи вимикати його шляхом безпосереднього з'єднання чи обрива проводів.

  1. Ремонт телевізора без футляра або з відкритим поворотним шасі, а також всі роботи з відкритими кінескопами (зняття, установлення, розпакування, упакування) повинні провадитися в захисних окулярах чи масці.

  2. При ремонті кольорових телевізорів слід особливо пам'ятати про небезпечні для життя напруги (24-380 В; 1500-3000 В; 15000-25000 В), які є в наявності в окремих вузлах телевізора.

  3. При ремонті кольорових телевізорів, крім перелічених вказівок, необхідно дотримуватись таких додаткових правил:

  • з огляду на небезпеку рентгенівського випромінювання забороняється вмикати телевізор при знятому екрані з ламп стабілізатора високої напруги;

  • забороняється здійснювати регулювання телевізора зі знятим екраном з блока розгортки і при несправному високовольтному стабілізаторі;

  • перед заміною кінескопа, блоків, ламп, вузлів і деталей необхідно відключити телевізор від мережі і за допомогою інструмента з ізольованими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів блока колектора і 2-го анода кінескопа.

6.22. Кінескопи як справні, так і ті, що мають дефекти, повинні зберігатися в спеціальній упаковці.

^ 7. ДОПОМІЖНІ РОБОТИ

7.1. Робота на верстатах і з ручним інструментом

  1. Працювати на верстатах дозволяється особам, які спеціально навчені і пройшли інструктаж з охорони праці.

  2. Верстати необхідно установлювати на міцних основах і надійно закріплювати.

  3. Всі відкриті частини верстатів, що рухаються і обертаються і являють небезпеку під час роботи, необхідно обгороджувати.

  4. Деталі, що виступають, закриваються кожухами.

  5. Деталі, що обробляються на верстатах, необхідно міцно закріпити.

  6. Працювати на свердлильному верстаті слід при номінальному числі обертів шпинделя. Подавати свердло на деталь, що обробляється, потрібно не ривками, а рівномірно.

7.1.7. Міняти свердло можна тільки після повної зупинки верстата. Свердло необхідно точно установити і міцно закріпити.

  1. При роботі на токарному верстаті закріплювати і знімати деталі, що обробляються, в патроні чи планшайбі можна тільки після зупинки верстата. Патрон планшайби знімають вручну. Знімати патрон чи планшайбу вмиканням електромотора забороняється.

  2. Заточувальний верстат необхідно обладнати захисним кожухом і спеціальним упором. Якщо нема захисного екрана, заточувати інструмент слід в захисних окулярах. Заточувати інструмент об бічні порожнини точильних кругів забороняється.

  1. Працювати на верстатах слід тільки в спецодягу і головному уборі; поли одягу, краватка тощо не повинні розвіватися, рукава необхідно застібати.

  2. Випадкового спрацьовування вмикаючих пристроїв ні при яких умовах не повинно статися.

  3. Видаляти стружку з верстата слід спеціальними пристосуваннями (щітками, гачками тощо) тільки після повної зупинки верстата. Видаляти стружку руками забороняється.

  4. Інструмент повинен бути завжди справний. Перед початком робіт інструмент необхідно перевірити, а несправний - негайно замінити. Користуватися несправним інструментом забороняється.

Ручний інструмент видається робочим в потрібній кількості і відповідно характеру робіт, що виконуються.

  1. Рукоятки повинні бути гладкими і надійно закріпленими. На поверхні рукоятки не допускаються вибоїни і сколи. Робоча частина інструмента не повинна мати тріщин, задирок і підсічок.

  2. На ручних інструментах ударної дії (зубила, пробійники тощо) не допускаються: пошкодження (вибоїни, сколи) робочих кінців; задирки і гострі ребра на бічних гранях в місцях затискання їх рукою; тріщини, задирки, наклепи і сколи на затилковій частині; довжина ручок інструмента менше за 150 мм.

  3. При роботі зі шлямбуром та іншим ручним інструментом працівники повинні працювати в захисних окулярах з небитким склом і в рукавицях.

  4. Лещата повинні бути в повній справності і мати на губках насічки.

7.1.18. Монтерський інструмент з ізолювальними ручками допускається в якості основного захисного засобу в електроустановках з напругою до 1000 В для робіт під напругою.

Ізолювальні ручки або діелектричні чохли повинні щільно прилягати до металевих частин інструмента і повністю ізолювати ту частину інструмента, яка під час роботи знаходиться в руці у працюючого. Ізолювальні ручки обладнуються упорами для виключення змоги зісковзування пальців чи долоні на металеву частину інструмента. Ізолювальна частина інструмента повинна бути гладкою, без тріщин і задирок. Довжина ізолювальних ручок не повинна бути меншою за 100 мм.

7.2. Електроінструмент і переносні електричні лампа

  1. До роботи з електроінструментом допускаються особи, які пройшли виробниче навчання і склали іспити з техніки безпеки. При роботі з- переносним електроінструментом і ручними електролампами необхідно керуватися “Правилами техники безопасности при зксплуатации електроустановок потребителей”, а також посібником “Техника безопасности при монтажних работах в знергетике”. Всі електроінструменти нумеруються і зберігаються в сухому приміщенні.

  2. Електроінструмент повинен задовольняти таким основним вимогам:

  • швидко підключатися і відключатися від електромережі (але не самочинно);

  • бути безпечним в роботі і мати недоступні для випадкового дотику струмопровідні частини.

7.2.3. Напруга електроінструмента не повинна бути вищою за:

  • 220 В в приміщенні без підвищеної небезпеки;

  • 36 В в приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями.

  1. В особливо небезпечних приміщеннях і при наявності несприятливих умов дозволяється працювати електроінструментом на напругу не вищу за 36 В з обов'язковим застосуванням захисних засобів (діелектричні рукавички, килимки тощо).

7.2.5. Корпус електроінструмента на напругу вищу за 36 В обладнується спеціальним затискачем для приєднання заземлювального провода з розпізнавальним знаком "З" або "земля".

7.2.6. Штепсельні з'єднання, призначені для підключення електроінструмента, повинні мати недоступні для дотику струмопровідні частини і додатковий заземлювальний контакт.

Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), що застосовуються на напругу 12 і 36 В, по своєму конструктивному виконанню повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань, що застосовуються на напругу 127 і 220 В; можливість вмикання вилок, що застосовуються на напругу 12 і 36 В, в штепсельні розетки з напругою на 127 і 220 В виключається.

Штепсельні з'єднання з напругою на 12 і 36 В забарвлюються в колір, що різко відрізняється від забарвлення штепсельних з'єднань з напругою на 127 і 220 В.

  1. Оболонки кабелів і проводів повинні заводитися в електроінструмент і міцно закріплюються для запобігання їх зламу і стиранню.

  2. В приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається застосовувати переносні електричні лампи напругою не вищою за 36 В. В приміщеннях особливо небезпечних і поза приміщеннями допускається застосовувати переносні електричні лампи з напругою не вищою за 12 В.

  3. Приєднання переносних електричних ламп напругою на 12 і 36 В до трансформатора може здійснюватися наглухо або за допомогою штепсельної вилки; в останньому випадку на кожусі трансформатора з боку 12 чи 36 В повинна бути передбачена відповідна штепсельна розетка з написом "12 В" чи "36 В". Живлення електроінструмента і переносних ламп від автотрансформатора забороняється.

  1. Перевірка відсутності замикань на корпус і ізоляції проводів, обриву заземлювальної жили (проводу) електроінструмента, переносних електричних ламп, а також ізоляції понижувальних трансформаторів провадиться мегомметром не рідше 1 разу на місяць особою з кваліфікаційною групою не нижчою за III.

  2. Електроінструмент, понижувальні трансформатори і переносні електричні лампи перевіряються ретельним зовнішнім оглядом, звертається увага на справність заземлення та ізоляції проводів, відсутність оголених струмопровідних частин і відповідність інструмента до умов роботи.

Перед видачею на руки робочому електроінструмент перевіряється на стенді чи приладом щодо справності заземлювального проводу і відсутності замикання на корпус.

Електроінструмент, що має дефекти, видавати для роботи забороняється.

7.2.12. Перед початком робіт з електроінструментом необхідно перевірити:

  • затяжку гвинтів, що кріплять вузли і деталі електроінструмента;

  • справність редуктора шляхом прокручування рукою шпинделя електроінструмента (при відключеному двигуні);

  • стан щіток і колектора;

  • стан проводу електроінструмента, цілість ізоляції, відсутність зламів жил;

  • справність заземлення.

  1. Для приєднання електроінструмента до електромережі застосовується шланговий провід; допускається застосовувати багатожильні гнучкі проводи (типу ПРГ) з ізоляцією на напругу не нижчу за 500 В, укладені в гумовий шланг.

  2. При користуванні електроінструментом чи переносними електричними лампами їх проводи і кабелі по можливості підвішуються.

Безпосереднє дотикання проводів і кабелів до металевих гарячих, вологих і масляних поверхонь або предметів не допускається.

При виявленні будь-яких несправностей робота з електроінструментом чи переносними електричними світильниками негайно припиняється.

  1. При припиненні подачі струму під час роботи з електроінструментом чи перерві в роботі електроінструмент від'єднується від електромережі.

  2. Особам, які користуються електроінструментом, забороняється:

  • передавати електроінструмент, хоч на найкоротший час, іншим особам;

  • розбирати електроінструмент і провадити самим будь-який ремонт (як самого електроінструмента, так і проводів, штепсельних з'єднань тощо);

  • триматися за провід електроінструмента чи дотикатися до ріжучого інструмента, що обертається;

  • видаляти руками стружку чи ошурки під час роботи інструмента або до повного його зупинення;

  • працювати з приставних драбин на висоті більшій за 2,5 м.

7.3. Заземлення електрообладнання, вимірювальних приладів і електроінструмента.

  1. При напрузі вищій за 36 В змінного і 110 В постійного струму в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також при роботах на даху, горищі чи сходовій клітці електрообладнання, вимірювальні прилади і електроінструмент необхідно заземлити.

  2. Заземленню підлягають:

  • стенди для перевірки кінескопів, радіоламп, моточних виробів та інших радіодеталей і вузлів;

  • пробійно-вимірювальні установки;

  • металеві корпуси перехідних трансформаторів, вимірювальних приладів (металеві корпуси вимірювальних приладів, якщо вони підключаються до електромережі через розподілювальний трансформатор, електрообладнання стола приймальника чи радіомеханіка, не заземлюються), електродрилів, електроламп з живленням від електромережі і таких, що мають клеми або гнізда для підключення заземлення;

- корпуси верстатів з електроприводами. заземлення виконується згідно з “Правилами технической эксплуатации электроустановок потребителей” і з “Правилами техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей”.

7.3.3. Заземлення переносного електроінструмента здійснюється за допомогою спеціальної жили переносного дроту, яка не повинна одночасно служити провідником робочого струму. Використання з цією метою нульового заземлюючого дроту безпосередньо коло електроінструмента забороняється. Приєднання нульового і заземлювального провідників до заземлювальної мережі виконується самостійно.

Для підключення електроінструмента штепсельна розетка обладнується спеціальним контактом для приєднання заземлювального провідника. При цьому конструкція штепсельного з'єднання повинна виключати можливість підключення струмонесучих контактів до контактів, призначених для заземлення.

З'єднання між заземлювальними контактами вилки і штепсельної розетки установлюються до того, як дотикнуться струмонесучі контакти; порядок відключення - зворотний. Заземлювальний контакт штепсельної розетки електрично з'єднується з її корпусом, якщо цей корпус виготовлений із металу.

7.3.4. У виняткових випадках при відсутності спеціальної розетки переносний електроінструмент, ввімкнений в мережу змінного струму з глухозаземленою нейтраллю, слід заземлювати (занулювати) з'єднанням корпуса електроінструмента безпосередньо з нульовим проводом електролінії, що живиться від одного і того ж трансформатора. Заземлювальний провідник не повинен одночасно служити для підводу робочого струму. Підключати корпус електроінструмента до водопроводу чи будь-якого іншого заземлення забороняється. Нульовий провід визначається індикатором низької напруги.

  1. Не допускається приєднання електроінструмента до мережі з глухозаземленою нейтраллю при наявності на нульовому проводі запобіжників. В цих випадках необхідно перед початком роботи ці запобіжники зашунтувати.

  2. Електроінструмент, підключений до електромережі змінного струму з ізольованою нейтраллю, можна заземлювати до будь-якого надійного заземлення. Опір не повинен бути більшим за 4 Ом.

  3. Приєднання заземлювальних провідників до заземлювачів і конструкцій, що заземлюються, виконується зварюванням або надійним болтом з'єднання.

  4. Відкрито прокладені оголені провідники і оголені мережі заземлення забарвлюються в чорний колір.

Допускається забарвлення відкритих заземлювальних провідників в інші кольори, у відповідності з оформленням приміщення, але при цьому на них в місцях приєднань та відгалужень наноситься не менше двох смуг чорного кольору на відстані 150 мм одна від одної.

Заземлювальні провідники, розташовані в приміщеннях, повинні бути доступними для огляду.

7.3.9. При неможливості виконання заземлення або захисного відключення (якщо це викликає значні утруднення за технологічними причинами) допускається обслуговування електрообладнання з ізолювальних площадок. Ізолювальні площадки повинна бути виконані таким чином, щоб дотик до незаземлених частин, що становлять небезпеку, міг здійснюватися тільки з площадки. Крім цього повинна бути виключена можливість одночасного дотику до заземлених частин електрообладнання і частин, що не мають з'єднання з землею.

Додаток 2

^ Рекомендації по забезпеченню електромагнітної

безпеки від засобів обчислювальної техніки

при проектуванні, будівництві і реконструкції

виробничих об'єктів.

Зменшення напруженості низькочастотного електромагнітного поля до безпечного рівня в нових виробничих об'єктах може бути забезпечено наступними заходами:

1. Доцільно побудованою і технічно правильно реалізованою системою електроживлення.

2. Ефективною системою заземлення.

3. Правильним проектуванням і вибором приміщень, призначених для роботи з комп'ютерною технікою.

Розшифруємо детальніше кожний з вказаних напрямів.

1. Система електроживлення засобів обчислювальної техніки (СВТ) повинна бути спроектований і побудований з дотриманням наступних вимог:

1.1. Електрична і просторова незалежність від освітлювальної мережі.

1.2. Відсутність кондуктивного і індуктивного зв'язку з інформаційними лініями.

1.3. Прокладка силових трифазних транзитних і магістральних ліній усередині будівлі 5-ти дротяним кабелем (або 4-х дротяним з металевим екраном ) з роздільними нульовим і земляним провідниками, що сполучаються тільки на вхідному центральному щиті.

1.4. Трьохдротовість мережних ліній (наявність в лініях третього, сполученого із землею дроту), або, в крайньому випадку, підвід "землі" у вигляді окремих клем до всіх щитків або місць групового розміщення розеток.

1.5. По можливості рівномірний розподіл навантаження на мережні відведення від магістралі. Переважно використовувати два або більше мережних введень в приміщення з багатьма споживачами, ніж одну лінію, що обходить приміщення по всьому периметру.

1.6. Прокладка ліній мережі в заземлених жорсткому ( для магістралі і внутрішньокімнатних ліній) і гнучкому ( відведення до розеток споживачів) екранах. Коефіцієнт заповнення перетину жорсткого екрану не повинен перевищувати 0,65.

1.7. Внутрішньокімнатні лінії доцільно прокладати поблизу підлоги.

1.8. Розетки споживачів повинні розташовуватися по можливості нижче.

1.9. Необхідне число розеток доцільно об'єднувати в групи і обладнати екранованими щитками. Щитки бажано розташовувати на можливо більшій відстані один від одного з розрахунку екологічно безпечного розміщення одного-двох користувачів. Щитки повинні бути забезпечені вимикачем подачі напруги на їх розетки і світловими сигналізаторами включення живлення.

2. Система заземлення повинна відповідати наступним умовам:

2.1. Об'єкт повинен мати контур заземлення, обладнаний відповідно до вимог техніки електробезпеки.

2.2. Опір заземлення в будь-якій точці системи не повинен перевищувати 4 Ом. Для обчислювальних центрів спеціально рекомендується опір заземлення не вище 2 Ом.

2.3. На контур заземлення посаджені третій дріт трьохдротової лінії електроживлення і екрануючі оболонки мережних ліній.

2.4. На щитках живлення необхідно виводити "землю" окремою клемою.

3. При проектуванні або виборі робочих приміщень для користувачів ПЕВМ необхідно враховувати наступні вимоги і міркування:

3.1. Згідно вимогам СанПіН 2.2.2.542-96, роздягнув 4, приміщення для експлуатації дисплеїв і ПЕВМ повинні мати віконні отвори, орієнтовані переважно на північ і північний схід, забезпечуючи коефіцієнт природної освітленості, в 3-у світловому кліматичному поясі не нижче 1,2% (в зонах із стійким сніговим накривом) або 1,5%- на решті території. Не допускається той, що розташовує робочих місць з дисплеями і ПЕВМ в підвальних приміщеннях, а також в цокольних приміщеннях (для учбових закладів і дошкільних установ).

Приміщення повинні обладнуватися системами опалювання, кондиціонування повітря або розрахованою ефективною припливно-витяжною вентиляцією. Вони не повинні граничити з приміщеннями, в яких рівні шуму і вібрацій перевищують нормовані значення (СанПіН, додатки 7, 8, 9).

3.2. Необхідна площа приміщення оцінюється виходячи з вимоги виділення не менше 6 кв.м. на кожне робоче місце (не рахуючи розмірів проходів між сусідніми робочими місцями згідно вимогам протипожежної безпеки) при об'ємі не менше 20 або 24 куб. м. (в учбових і дошкільних установах).

3.3. При будівництві нових і реконструкції діючих середніх, середніх спеціальних і вищих учбових закладів приміщення для ВДТ і ПЕВМ слідує проектувати висотою (відповз до стелі) не менше 4,0 м.

3.4. Вибиране приміщення повинне бути видалено від потенційних джерел сильних зовнішніх електромагнітних полів і струмів : підстанцій, могутніх трансформаторів, електричних щитів, антен передаючих ТВ-, радіо-, метеостанцій, РЛС і т.п. Для зменшення дії зовнішнього електромагнітного поля може бути потрібно додаткове екранування, наприклад за допомогою заземлених віконних грат.

3.5. При плануванні розміщення в одному приміщенні багатьох користувачів бажано розташовувати їх робочі місця в ряд уздовж бічних стін. Багаторядове розміщення з використанням перегородок, також як і неврегульоване, може ускладнити і погіршити електромагнітну обстановку.

3.6. При розміщенні дисплеїв і ПЕВМ безпосередньо уздовж перегородок і стін слід враховувати можливу дію їх полів на людей що знаходяться за ними і вживати заходів до зменшення такої дії.

Додаток 3


^ Типові помилки при організації робочих місць

і системи електроживлення,

що приводять до підвищення рівнів електромагнітних полів.
1   2   3

Схожі:

Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій з дисципліни "Інноваційний менеджмент" для студентів 5-6 курсів денної та заочної форм навчання
Конспект лекцій з дисципліни “Інноваційний менеджмент” (для студентів 5-6 курсів денної І заочної форм навчання спеціальності 050107...
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconО. Б. Костенко І. О. Гавриленко інформаційні системи І технології конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки 030601 «Менеджмент»
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки 030601 «Менеджмент»
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій з дисципліни «основи психології та педагогіки» для студентів 1 курсу денної та заочної форм навчання
Золотарьова, І. М. Конспект лекцій з дисципліни «Основи психології та педагогіки» для студентів 1 курсу денної та заочної форм навчання...
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 090209 «Гідравлічні і пневматичні машини» денної та заочної форм навчання
Експлуатація та обслуговування машин: Конспект лекцій /Укладач В. Ф. Герман. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. 98 с
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 090209 «Гідравлічні і пневматичні машини» денної та заочної форм навчання
Експлуатація та обслуговування машин: Конспект лекцій /Укладач В. Ф. Герман. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. 98 с
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій для студентів спеціальності „Менеджмент організацій денної і заочної форм навчання
Рекламний менеджмент: конспект лекцій / Укладач О. Ю. Древаль. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 91 с
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconВ. М. Шавкун конспект лекцій
Конспект лекцій з дисципліни «Діагностування електрообладнання транспортних засобів» (для студентів 4 курсу денної та 5 курсу заочної...
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconТ.Є. Киркач інженерна графіка конспект
Конспект лекцій для студентів 1 курсу денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки 060101 – «Будівництво»
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій
Конспект лекцій з дисципліни «Екологія» (для студентів 2 курсу денної, заочної форм навчання та студентів факультету післядипломної...
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconКонспект лекцій Лекції призначені для студентів мнту денної та заочної (дистанційної) форм навчання
Мова програмування С# І платформа ms. Net Framework: Конспект лекцій. Для студентів напрямів підготовки “Комп’ютерні науки”, “Програмна...
Конспект лекцій для студентів денної та заочної форм навчання iconТ. М. Бурмака Конспект лекцій з дисципліни
Економіка будівництва: Конспект лекцій (для студентів 3-4 курсів денної та заочної форм навчання за напрямом підготовки 0921 060101)...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи