Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахункового завдання з дисципліни «Оподаткування підприємств» icon

Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахункового завдання з дисципліни «Оподаткування підприємств»




НазваМетодичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахункового завдання з дисципліни «Оподаткування підприємств»
Сторінка5/7
Дата22.06.2012
Розмір0.96 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7
^

4.2.Вказівки до загальної характеристики природних ресурсів,
які використовує підприємство


Законом України “Про охорону навколишнього середовища” від 25.06.1991 р. передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється у вигляді загального і спеціального використання природних ресурсів.

Громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безплатно і без закріплення цих ресурсів за окремими особами.

Для спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам, організаціям надаються у володіння, користування, оренду природні ресурси для здійснення виробничої та іншої діяльності на основі спеціальних дозволів за плату.

Залежно від значення природні ресурси розподіляються на державні:

а) територіальні й внутрішні морські води;

б) природні ресурси континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони;

в) атмосферне повітря;

г) підземні води;

д) поверхневі води, що знаходяться або використовуються на території більше ніж однієї області;

е) природні ресурси на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду державного значення;

є) види тварин і рослин, занесені в Червону книгу України;

з) корисні копалини за винятком загальнопоширених.

До природних ресурсів місцевого значення відносяться ті, що не ввійшли до складу природних ресурсів державного значення.

Загальну характеристику природних ресурсів, які використовує підприємство, необхідно дати, по-перше, у вигляді пояснювальної записки, по-друге, у табличній формі, використовуючи інформацію, наведену в додатках 1, 2, 3, 4, 5, 6.

^

4.3.Вказівки до визначення розмірів збору за забруднення
навколишнього природного середовища України


Платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, філії відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи і розташовані на території іншої територіальної громади, бюджетні та інші підприємства, установи організації, постійні представництва нерезидентів, які одержують доходи в Україні, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу викиди і скиди забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються за:

а) викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення (табл. 7.1; 7.2; 7.3; 7.4; 7.5; 7.6 в додатку 7);

б) скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації (табл.7.7; 7.8 в додатку 7);

в) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (табл. 7.9 в додатку 7).

Розрахунок збору, базовий податковий період для якого дорівнює календарному кварталу, подається платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, за місцем податкової реєстрації.

Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду.

Збір сплачується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору за місцем податкової реєстрації.

Плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення проводиться з метою економічного стимулювання здійснення атмосфероохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням атмосферного повітря стаціонарними об’єктами.

Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні й рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості й транспорту.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення () визначають за формулою

, (1)

де: – норматив плати за викиди в атмосферу 1 тонни і-ї забруднюючої речовини, грн./т;

– фактичний обсяг викиду і-ї забруднюючої речовини в тоннах (т);

– коригуючий коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл. 1;

– коригуючий коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл. 2.

Таблиця 1 – Значення коефіцієнта залежно від чисельності жителів населеного пункту.

Чисельність населення, тис. чол.

Коефіцієнт

До 100

1

100,1 – 250

1,2

250,1 – 500

1,35

500,1 – 1000

1,55

Понад 1000

1,8


Таблиця 2 – Коефіцієнти народногосподарського значення населеного пункту.

Тип населеного пункту

Коефіцієнт

Організаційно-господарські й культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища й села)

1

Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій ( республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського**, обласного значення)**

1,25

Населені пункти, віднесені до курортних

1,65


* Автономної Республіки Крим

** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення і віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65.

Плата за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення проводиться з метою економічного стимулювання природоохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням атмосферного повітря пересувними транспортними засобами.

Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні й рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості й транспорту.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі нормативів плати за ці викиди й кількості використаного пального.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення () визначають за формулою

, (2)

де – норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються в результаті спалення 1 тонни і-го пального, грн./тн.;

– річний об’єм використання пального і-го виду, т.

Плата за скид забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні й внутрішні морські води, а також підземні горизонти здійснюється з метою економічного стимулювання природоохоронних заходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих забрудненням поверхневих вод, територіальних і внутрішніх морських вод та підземних горизонтів.

Платежі за скид забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні й внутрішні морські води, а також підземні горизонти компенсують економічні збитки від негативного впливу забруднених вод на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні й рекреаційні ресурси.

Платниками збору за скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти є:

  • суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, включаючи їх об’єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади;

  • бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації;

  • громадяни, які здійснюють на території України і в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Об’єктом обчислення збору є об'єми забруднюючих речовин.

Розмір платежу за скид забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні й внутрішні морські води, а також підземні горизонти включає дві складові:

а) плату в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) скидів забруднюючих речовин;

б) плату за перевищення лімітів скидів забруднюючих речовин. За понадлімітні викиди розмір плати підвищується в 5 разів.

Розмір платежу за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні й внутрішні морські води, а також підземні горизонти () визначають за формулою

, (3)

де – норматив плати за скидання 1 тонни і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, грн./т.;

– маса річного скиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

– коефіцієнт плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, - 5;

– маса понадлімітного річного скиду і-ї забруднюючої речовини, т;

– регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства.

Регіональний (басейновий) коефіцієнт , що враховує територіальні соціально-екологічні умови функціонування водного господарства, наведений у табл. 3.

Таблиця 3 – Значення регіональних (басейнових) коефіцієнтів

Басейни морів і рік



1

2

Азовське море

2

Чорне море

2

Дунай

2,2

Тиса

3

Прут

3

Дністер

2,8

1

2

Дніпро ( кордон України до м. Києва)

2,5

Дніпро (м. Київ включно – до Каховського гідровузла)

2,2

Дніпро ( Каховський гідровузол включно – до Чорного моря )

1,8

Прип’ять

2,5

Західний Буг і річки басейну Вісли

2,5

Десна

2,5

Південний Буг та Інгул

2,2

Ріки Кримського півострова

2,8

Сіверський Донець

2,2

Міус

2,2

Кальміус

2,2


Плата за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі проводяться з метою економічного стимулювання заходів щодо зниження відходності виробничих процесів, переробки й безпечного захоронення відходів, упорядкування джерел їх фінансування і кредитування та відшкодування народногосподарських збитків, завданих розміщенням відходів у навколишньому природному середовищі.

Платежі за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі компенсують економічні збитки від негативного впливу відходів на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні й рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості й транспорту.

Розмір платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі включає дві складові:

а) плату в межах установлених лімітів розміщення (згідно з дозволами на розміщення) відходів у навколишньому природному середовищі;

б) плату за перевищення лімітів розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі () визначають за формулою

, (4)

де – норматив плати за розміщення 1 тонни відходів і-го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення);

– річна маса відходів і-го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т;

– коефіцієнт плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому природному середовищі; -5;

– маса понадлімітного річного розміщення відходів і-го виду, т;

– коефіцієнт, що враховує розташування місця (зони) розміщення відходів;

– коефіцієнт, що враховує характер обладнання місця розміщення відходів.

Коефіцієнт , що враховує розташування місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, визначається за табл.4.

Таблиця 4 – Значення коефіцієнта, розташування місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі

Місце (зона) розміщення відходів



В адміністративних межах населених пунктів

3

За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж)

1


Коефіцієнт , що враховує характер обладнання місця розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, визначається за табл. 5.

Таблиця 5 – Значення коефіцієнта обладнання місця розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.

Характер обладнання місця розміщення відходів



Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних джерел від забруднення.

1

Звалища, що не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних джерел.

3
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахункового завдання з дисципліни «Оподаткування підприємств» iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахункового завдання з дисципліни „Бухгалтерський облік туристичної діяльності”
Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання з дисципліни „Бухгалтерський облік туристичної діяльності” (для студентів...
Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахункового завдання з дисципліни «Оподаткування підприємств» iconГ. В. Стадник Методичні вказівки та завдання на контрольну роботу, програма курсу І вказівки до самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки та завдання на контрольну роботу, програма курсу І вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Фінанси підприємств...
Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахункового завдання з дисципліни «Оподаткування підприємств» iconГ. В. Стадник Методичні вказівки для виконання курсової роботи з дисципліни
Оподаткування підприємств. Методичні вказівки для виконання курсової роботи (для студентів 4 курсу спеціальності 050106 – “Облік...
Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахункового завдання з дисципліни «Оподаткування підприємств» iconМетодичні вказівки до виконання обов’язкового домашнього завдання та самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до виконання обов’язкового домашнього завдання та самостійної роботи з дисципліни «Управління захистом комерційної...
Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахункового завдання з дисципліни «Оподаткування підприємств» iconМетодичні вказівки до практичних занять, самостійної роботи та виконання обов’язкового домашнього завдання з дисципліни
Методичні вказівки до практичних занять, самостійної роботи та виконання обов’язкового домашнього завдання з дисципліни “Економіка...
Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахункового завдання з дисципліни «Оподаткування підприємств» iconХарківська націоНАльна академія міського господарства методичні вказівки до вивчення, самостійної роботи та практичних занять з дисципліни "Облік цінних паперів" І завдання до виконання контрольної роботи
Методичні вказівки до вивчення, самостійної роботи та практичних занять з дисципліни "Облік цінних паперів" І завдання до виконання...
Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахункового завдання з дисципліни «Оподаткування підприємств» iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Фінанси підприємств" для студентів економічних спеціальностей
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Фінанси підприємств" / Укладачі: канд екон наук, доц. В. Г. Боронос,...
Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахункового завдання з дисципліни «Оподаткування підприємств» iconМ. В. Кадничанський методичні вказівки до самостійної роботи та виконання контрольної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до самостійної роботи та виконання контрольної роботи з дисципліни «Економіко-математичні моделі в управлінні...
Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахункового завдання з дисципліни «Оподаткування підприємств» iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання самостійної роботи
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни "Підвалини фундаменти та спецфундаменти" Сост: Бронжаєв М. Ф.– Харків,...
Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахункового завдання з дисципліни «Оподаткування підприємств» iconМетодичні вказівки та завдання до виконання розрахункової роботи з дисципліни
Методичні вказівки та завдання до виконання розрахункової роботи з дисципліни «Організація планування та управління підприємством»...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи