А.І. Кубах Конспект лекцій з дисципліни
Скачати 3.38 Mb.
|
|
А.І. Кубах КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни П  равознавство Харків ? ХНАМГ ? 2006 Міністерство освіти і науки України Харківська національна академія міського господарства А.І. Кубах Конспект лекцій з дисципліни „Правознавство” Харків – 2006 Конспект лекцій з дисципліни „Правознавство” (для студентів усіх спеціальностей академії). Автор А.І. Кубах – Харків: ХНАМГ, 2006. - 325 с. Автор: канд. екон. наук, доцент, завідувач кафедри правового забезпечення господарської діяльності ХНАМГ А.І. Кубах Рецензент: канд. юрид. наук, доцент кафедри правового забезпечення господарської діяльності Т.А. Коляда Рекомендовано Вченою радою Харківської національної академії міського господарства, протокол №1 від 29.09.2006 року ЗМІСТ 1. Лекція на тему „Основи теорії держави і права” 2. Лекція на тему ”Основи Конституційного права України” 3. Лекція на тему ”Основи виборчого права України” 4. Лекція на тему ”Основи муніципального права України” 5. Лекція на тему ”Основи адміністративного права України” 6. Лекція на тему ”Основи господарського права України” 7. Лекція на тему ”Основи фінансового права України” 8. Лекція на тему ”Основи банківського права України” 9. Лекція на тему ”Основи міжнародного права України” 10. Лекція на тему ”Основи цивільного права України” 11. Лекція на тему ”Основи трудового права України” 12. Лекція на тему ”Основи соціального законодавства України” 13. Лекція на тему ”Основи житлового права України” 14. Лекція на тему ”Основи сімейного права України” 15. Лекція на тему ”Основи кримінального права України” 16. Лекція на тему ”Основи земельного права України” 17. Лекція на тему ”Основи аграрного права України” 18. Лекція на тему ”Основи екологічного права України” 19. Лекція на тему ”Судові й правоохоронні органи України” 20. Лекція на тему ”Вирішення господарських спорів в України” 21. Лекція на тему ”Розгляд цивільних, адміністративних і кримінальних справ в Україні ” Вступ Успішний розвиток нашої держави неможливий без активної й свідомої участі у громадському, політичному житті більшості громадян, молоді, студентства. Але конструктивною, позитивною така участь може бути лише в тому разі, коли громадяни володіють певним обсягом знань з теорії існування та діяльності держави, її устрою, чинного законодавства. Проблема правового виховання, ознайомлення з чинним законодавством набула великої актуальності. Однією з важливих ланок цього процесу є вивчення дисципліни „Правознавство”. Мета і завдання дисципліни „Правознавство” – надати студентам основи знань з теорії держави і права, ознайомити їх з конституційним ладом нашої країни й чинним законодавством, допомогти знаходити рішення, що відповідають його вимогам. Предметом дисципліни є вивчення основних точок зору сучасної юридичної думки про виникнення держави і права, поняття системи права та її внутрішньої організації, характеристики джерел права як зовнішньої форми його вираження, визначення місця та ролі права в урегулюванні різноманітних суспільних відносин. У процесі навчання студенти отримують необхідні знання під час лекційних та семінарських занять. Для успішного засвоєння навчального матеріалу дисципліни необхідною складовою є самостійна робота студентів з літературою і нормативно-правовою базою. Важливе завдання дисципліни – навчити студентів застосовувати юридичні знання для аналізу різноманітних ситуацій. Формування таких навичок сприятиме використання знань з різних галузей права – адміністративного, господарського, фінансового, цивільного, трудового, сімейного, кримінального тощо. Здійснена спроба подати в конспекті все, що необхідно знати студенту для вивчення дисципліни „Правознавство”. Конспект рекомендований студентам усіх спеціальностей та форм навчання. ^ на тему „Основи теорії держави і права” План лекції
1. Основні закономірності виникнення держави і права Три великі поділи праці:
Причини виникнення держави і права:
Причини виникнення права:
Основні теорії походження держави:
^ Природа – це те, що фізично оточує людське суспільство, це – географічне середовище. Вплив географічного середовища завжди опосередковується суспільними умовами і, насамперед, рівнем розвитку виробництва. Суспільство - соціальний організм, частина природи, що складається з людей, які постійно працюють над удосконаленням знарядь і засобів виробництва. Вплив людини на природу залежить рівня розвитку виробничих сил, характеру суспільного ладу, від рівня розвитку суспільства і самої людини. З появою держави і права в суспільстві виникають нові види суспільних відносин: політичні й правові. Це спричинило до виникнення політичної і правової систем. Політика – це частина життєдіяльності людей, пов’язана з головними для життя і діяльності особи, держави й суспільства інтересами, в основі яких лежать потреби народів, націй, соціальних груп, держави та інших соціальних суб’єктів. Роль держави в організації суспільства і здійсненні політичної влади зумовлена тим, що вона є центром, ядром політичної системи. Важлива роль в організації суспільства і здійсненні політичної влади належить і праву. Право, як і держава, - це надбудова над економічним базисом суспільства, що є складником правової системи суспільства. Роль права у громадському суспільстві й здійсненні політичної влади залежить від взаємозв’язку держави і права. Право залежить від держави. Право має відносну самостійність і впливає на державу, отже , і держава залежить від права. У реалізації своїх функцій держава використовує правові та неправові форми й методи. Держава і право відіграють значну роль в організації суспільства і здійсненні політичної влади. ^ Держава, як зазначалось, є основним інститутом політичної системи суспільства. Вона концентрує в собі владні відносини, які стосуються інтересів і потреб всіх членів суспільства. Держава – це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка забезпечує цілісність і безпеку всього суспільства та здійснює керівництво ним насамперед в інтересах цієї частини, а також управління загальносуспільними справами. Ознаки держави: 1) наявність системи суверенної політичної влади; 2) територія; 3) монополія на легальне застосування примусу; 4) наявність державної мови; 5) апарат держави; 6) наявність національної правової системи; 7) населення. ^ Функції держави – це основні напрямки її діяльності, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, проявляються її сутність і зміст, а також соціальне призначення в соціально неоднорідному суспільстві. Термін „функції держави” застосовується для позначення основних напрямків діяльності держави. Виконання державою своїх функцій має за мету гармонізувати життєдіяльність суспільства і держави. У функціях держави визначаються її сутність та реальна роль, яку держава відіграє у вирішенні основних питань суспільного розвитку. Функції мають об’єктивний характер, обумовлений потребами суспільства, вони встановлюються залежно від основних завдань держави на певному етапі розвитку. Зміст завдань держави зумовлюється різними внутрішніми й зовнішніми чинниками. Функції держави можна поділити на внутрішні й зовнішні. Головні внутрішні функції держави:
Головні зовнішні функції держави:
^ Форма держави об’єднує три компоненти: форму державного правління, форму державного устрою і державний режим. Державне правління – це спосіб організації і здійснення вищої державної влади. Традиційно виділяють такі основні форми державного правління:
Державний устрій – це поділ території держави на певні складові й розподіл влади між нею і цими складовими. Історично склалися дві форми державного устрою:
Політичний (державний) режим – це сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою і суспільством, панівних форм ідеології, соціальних і класових взаємовідносин, стану політичної культури суспільства. У сучасних умовах державні режими класифікують так: 1) демократичний режим – це режим, що характеризується децентралізацією, розосередженням влади між громадянами держави з метою надання їм можливості рівномірного впливу на функціонування владних органів, це форма організації суспільно-політичного життя, заснованого на принципах рівноправності його членів, періодичної виборності органів державного управління та прийняття рішень відповідно до волі більшості; 2) авторитарний режим – це режим, що характеризується значним зосередження влади в руках однієї особи або обмеженої групи осіб, звуженням політичних прав та свобод громадян і їх об’єднань, строгою регламентацією їхньої активності, різким скорочення повноважень демократичних інституцій; 3) тоталітарний режим – це режим, що характеризується повним контролем держави над усіма сферами людського життя, фактичною ліквідацією прав і свобод громадян, репресіями щодо опозиції та інакодумців. ^ У теорії держави і права вивчається окрема людина, індивід, особистість, громадянин. При цьому розглядаються різноманітні відносини людини і держави. Індивід – це конкретна людина. Сукупність індивідів, об’єднаних природними зв’язками, утворює людське суспільство. Людина – це розумна істота, яка має волю, дар мислення, здатна виробляти знаряддя праці й може свідомо користуватися ними. У людини як індивіда розрізняють біологічні та соціальні якості. Найхарактернішим зв’язком особи (людини) з державою є її громадянство як постійний політико-правовий зв’язок, що відображається в їхніх взаємних правах і обов’язках. Особа виступає як суб’єкт права. У правовій системі суспільства її місце і роль характеризуються через правовий статус: правові норми, правосуб’єктність, права, свободи й обов’язки, інтереси, громадянство, юридична відповідальність, правові принципи, правовідносини. Держава і особа тісно взаємозв’язані. Держава визнає людину , її життя, недоторканість, честь і гідність найвищою соціальною цінністю. Головний обов’язок держави – забезпечення людині відповідних умов для здійснення прав і свобод, виконання обов’язків. За допомогою права, передусім конституційного, держава закріплює відповідний правовий статус людини і громадянина, забезпечує кожній особі однакові можливості в користуванні суб’єктивними правами і виконанні обов’язків. ^ У теорії держави і права існують різні класифікації концепцій про державу: 1) теорія солідаризму; 2) держава загального благоденства; 3) теорія плюралістичної демократії; 4) теорія еліт; 5) теорія неоелітаризму, або елітарної демократії; 6) теорія конвергенції; 7) доктрини технократії; 8) ідеї анархізму; 9) теорії етатизму. До концепцій юридичного спрямування відносять теорії правової і соціальної держави. Соціальна держава – це держава, в якій: 1) громадянам забезпечується гідне людини життя і соціальний захист у цілому; 2) громадянам гарантується особиста свобода; 3) у суспільстві культивується і забезпечується цивілізованими засобами соціальна злагода, мирне вирішення суперечностей, які виникають чи можуть виникнути. Соціальна держава: 1) зобов’язує індивіда брати участь у вирішенні загальних завдань; 2) є регулятором суспільного життя; 3) здійснює контроль над діяльністю приватного власника та приватного капіталу; 4) досягає дедалі більших успіхів у сфері соціального забезпечення свого народу; 5) стверджує і розширює діяльність вільних профспілок і промислової демократії; 6) здійснює чимало інших демократичних перетворень. Кінцевою метою соціальної держави є: 1) досягнення соціальної демократії, що полягає в реалізації влади народу і забезпеченні людині й громадянину всіх прав, свобод і законних інтересів та виконання всіма суб’єктами права їхніх обов’язків ; 2) ліквідація всіх форм гноблення, дискримінації, расизму , експлуатації людини людиною; 3) гарантування всім людям рівних умов вільного розвитку і розвитку кожної окремої особистості; 4) досягнення цих та інших цілей у мирний спосіб політичними методами; 5) модернізація виробництва і поступовий перехід до ринкових відносин. ^ Громадянське суспільство і правова держава існують відносно незалежно. Проблема формування громадянського суспільства не може вирішуватися вольовими методами, вирішальну роль повинен відіграти об’єктивний, природно-історичний процес розвитку суспільства. Громадянське суспільство - це спільність вільних, незалежних, рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою та надійним соціальним захистом, іншими правами та свободами, брати активну участь у політичному житті та в інших сферах життєдіяльності людини і громадянина. Ознаками громадянського суспільства є:
У громадянському суспільстві повинна існувати правова держава, себто така, в якій тільки юридичними засобами забезпечуються верховенство права, реальне здійснення, гарантування, охорона, захист і поновлення порушених прав людини і громадянина, взаємна відповідальність держави й особи, контроль і нагляд за створенням і застосуванням юридичних законів. До основних ознак правової держави слід віднести такі:
Громадянське суспільство і правова держава можуть співвідноситись як необхідні одна одній та взаємодоповнюючі системи. Правова держава підпорядковує свою діяльність громадянському суспільству і конкретній людині, відповідає перед ними за свою діяльність. Формування в Україні громадянського суспільства і правової держави є нагальною проблемою. ^ Соціальні норми – це загальні правила поведінки людей у суспільстві, зумовлені об’єктивними закономірностями, є результатом свідомої вольової діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу. Залежно від способу їх утворення і забезпечення соціальні норми класифікують на юридичні, моральні, корпоративні (громадських організацій, політичних партій, інших об’єднань громадян), звичаї чи традиції. Юридичні (правові) норми – це загальнообов’язкові, формально визначені правила поведінки, встановлені (санкціоновані) державою, охороняються, захищаються і гарантуються нею та містяться в нормативно-правових актах. Моральні норми – це правила поведінки, що базуються на моральних поглядах суспільства на добро і зло, справедливе й несправедливе, гуманне й негуманне, а забезпечуються, насамперед, внутрішньою переконаністю та силою громадської думки. Корпоративні норми – це правила поведінки, що встановлюються і забезпечуються політичними партіями, громадськими організаціями та іншими об’єднаннями людей. Звичаї чи традиції – це правила поведінки, що історично склались і увійшли в звичку людей. Право як особливий вид соціальних норм відрізняється від інших соціальних норм взаємозв’язком з державою. |
Схожі:
 | Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія для студентів спеціальності 040106 Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія” / укладач Р. А. Васькін. – Суми: Сумський державний університет, 2010. – 115 с | | Конспект лекцій з дисципліни «Композиція» ... |
| Конспект лекцій Конспект лекцій з дисципліни "Внутрішній економічний механізм підприємства". / Авт. В. М. Тюріна. Харків: хнамг, 2004. 63 с | | Конспект лекцій з дисципліни "хімія" Конспект лекцій з дисципліни “Хімія” (для студентів 1 – 2 курсів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 030601 – “Менеджмент”)... |
| Конспект лекцій з дисципліни "хімія" Конспект лекцій з дисципліни “Хімія” (для студентів 1 – 2 курсів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 170202 – “Охорона... | | Міського господарства конспект лекцій з дисципліни Конспект лекцій з дисципліни „Інженерна аероекологія міст” (для студентів 5,6 курсів заочної форм навчання спеціальності 070801”... |
| Міського господарства конспект лекцій з дисципліни Конспект лекцій з дисципліни „Прикладна аероекологія” (для студентів 5 курсу заочної форми навчання спеціальності 070800” Екологія... | | Конспект лекцій Затверджено на засіданні кафедри як конспект лекцій з дисципліни „Стратегічне управління” |
| Конспект лекцій з дисципліни Конспект лекцій з дисципліни «Водопровідні системи І споруди» для студентів 3 курсу денної І заочної форм навчання напряму підготовки... | | Харківська національна академія міського господарства дворкін С. В. Конспект лекцій з дисципліни Конспект лекцій з дисципліни „Введення у спеціальність”, (для студентів 1 курсу денної форми навчання напряму підготовки 030504 –... |