Скачати 421.92 Kb.
|
Тема 4. ЧИСЕЛЬНЕ ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ ФУНКЦІЙ Контрольна робота № 2 Звичайного диференціального рівняння Список літератури |
^ Література [2,3,4,6,10,12]. Чисельне диференціювання застосовується тоді, коли функцію не можна продиференціювати аналітично – наприклад, коли вона задана за допомогою таблиці, або вираз функції такий громіздкий, що користуватися виразом похідної для обчислень дуже важко. У цьому випадку задану функцію ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Фрагмент Mathcad-документа буде виглядати так: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Таким чином ми обчислили значення похідних ![]() ![]() ![]() У фрагменті обчислень, який навели, ми скористались операторами диференціювання. Щоб визвати цей оператор на робочий документ треба на панелі математичних інструментів пакета Mathcad клацнути по кнопці із зображенням невизначеного інтеграла ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Як відомо [5], похідна функції, що задається параметрично рівняннями ![]() ![]() Приклад. Знайти похідну функції ![]() ![]() Розв’язання у пакеті Mathcad. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Таким чином, ми визначили значення похідної ![]() ![]() ![]() Тема 5. ЧИСЕЛЬНЕ ІНТЕГРУВАННЯ Література [2,3,4,6,7,10,13]. Нехай треба обчислити інтеграл ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() 1. Формули прямокутників: ![]() ![]() де ![]() ![]() ![]() ![]() 2. Формула трапецій: ![]() 3. Формула парабол або формула Сімпсона: ![]() Число ![]() Приклад. Обчислити приблизно ![]() Розв’язок. У даному випадку ![]() ![]() ![]()
1. Формули прямокутників: ![]() ![]() 2. Формула трапецій ![]() 3. Формула Сімпсона ![]() ![]() Точне значення інтеграла ![]() У пакеті Mathcad невизначений та визначений інтеграли обчислюються за допомогою спеціальних операторів. Для того щоб знайти невизначений інтеграл клацнемо спочатку по вільному місцю у робочому документі. Потім на панелі математичних інструментів клацнемо по кнопці ![]() ![]() ![]() Приклади. Знайти ![]() Mathcad-документ має вигляд: ![]() ![]() ![]() Наближене обчислення подвійного інтеграла Нехай треба обчислити ![]() ![]() ![]() Як відомо [5], подвійний інтеграл обчислюється за допомогою зведення його до так званого повторного інтеграла – двох звичайних визначених інтегралів. Тоді ![]() Спочатку обчислюється інтеграл ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Покажемо, як це робиться за допомогою пакета Mathcad. Приклад. Нехай треба обчислити подвійний інтеграл ![]() де область ![]() ![]() Розв’язок. Спочатку у пакеті Mathcad побудуємо графіки функцій ![]() ![]() ![]() Тепер задаємо область інтегрування ![]() ![]() Повторний інтеграл буде виглядати так: ![]() Залишається тільки обчислити його за допомогою пакета. Спочатку наберемо на клавіатурі символ ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Отже маємо: ![]() ![]() ![]() Завдання до контрольної роботи № 1
а) виконавши ділення безпосередньо (у “стовпчик”); б) виконавши ділення за схемою “Горнера”; в) використовуючи теорему Безу. 1. ![]() ![]() 2. ![]() ![]() 3. ![]() ![]() 4. ![]() ![]() 5. ![]() ![]() 6. ![]() ![]() 7. ![]() ![]() 8. ![]() ![]() 9. ![]() ![]() 10. ![]() ![]() 2. Задача. Обчислити всі корені многочлена а) за допомогою функції ![]() б) за допомогою функції ![]() в) за допомогою функції ![]() г) за допомогою конструкції ![]() 1. ![]() 2. ![]() 3. ![]() 4. ![]() 5. ![]() 6. ![]() 7. ![]() 8. ![]() 9. ![]() 10. ![]() 3. Задача. Розв’язати систему рівнянь: а) матричним засобом ![]() б) за допомогою функції ![]() в) за допомогою конструкції ![]() г) записати формули Крамера та знайти одну невідому ![]() 1. ![]() 2. ![]() 3. ![]() 4. ![]() 5. ![]() 6. ![]() 7. ![]() 8. ![]() 9. ![]() 10. ![]() 4. Задача. Розв’язати систему нелінійних рівнянь за допомогою конструкції ![]() 1. ![]() ![]() 2. ![]() ![]() 3. ![]() ![]() 4. ![]() ![]() 5. ![]() ![]() 5. Задача. Записати Mathcad-документ та побудувати графіки функцій. 1. а) ![]() ![]() 2. а) ![]() ![]() 3. а) ![]() ![]() 4. а) ![]() ![]() 5. а) ![]() ![]() 6. а) ![]() ![]() 7. а) ![]() ![]() 8. а) ![]() ![]() 9. а) ![]() ![]() 10. а) ![]() ![]() 6. Задача. Для функції, яка задана таблицею, побудувати інтерполяцій- ний поліном Лагранжа: а) записати загальний вираз полінома; б) побудувати графік функції, яка задана таблицею; в) побудувати графік полінома Лагранжа; г) визначити значення полінома Лагранжа в одній вузловій точці та в будь-якій точці між вузлами; д) апроксимувати дану функцію квадратичною та записати Mathcad- документ реалізації.
1. 6.
2. 7. 3. 8.
7. Задача. Функцію, графік якої зображено на рисунку, розвинути в ряд Фур’є: а) по синусах для парних номерів варіанта; б) по косинусах для непарних номерів варіанта. З ![]() ![]() ![]() ![]() 8. Задача. Знайти похідні даних функцій. Записати Mathcad-документ. 1. а) ![]() ![]() 2. а) ![]() ![]() 3. а) ![]() ![]() 4. а) ![]() ![]() 5. а) ![]() ![]() 6. а) ![]() ![]() 7. а) ![]() ![]() 8. а) ![]() ![]() 9. а) ![]() ![]() 10. а) ![]() ![]() 9. Задача. Знайти значення частинних похідних ![]() ![]() 1. ![]() ![]() 2. ![]() ![]() 3. ![]() ![]() 4. ![]() ![]() 5. ![]() ![]() 10. Задача. Обчислити наближено за формулою Сімпсона та за допомо- гою пакета Mathcad такі інтеграли: 1. ![]() ![]() 2. ![]() ![]() 3. ![]() ![]() 4. ![]() ![]() 5. ![]() ![]() ^ Тема 1. ЧИСЛЕННИЙ РОЗВЯЗОК ЗАДАЧІ КОШІ ДЛЯ ЗВИЧАЙНОГО ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО РІВНЯННЯ Література: [2,4,6,10] Найпростішим звичайним диференціальним є рівняння першого порядку ![]() Основна задача для цього рівняння є задача Коші [6]: знайти розв’язок (1) ![]() який задовольняє умові ![]() Умову (1.3) називають початковою умовою. Геометрично це означає, що ми повинні знайти інтегральну криву ![]() ![]() Найпростішим численним методом інтегрування диференціального рівняння є метод Ейлера. Згідно з цим методом відрізок ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() де ![]() Похідну ![]() ![]() ![]() і з (1.1) отримуємо ![]() Вираз (1.6) дає можливість отримати значення функції у всіх точках ![]() ![]() ![]() Метод Ейлера не дуже точний, накопичує помилки, але він дає уявлення про численну реалізацію задачі Коші для диференціального рівняння. Найбільш точними є методи Рунге-Кутта, метод Адамса та інші. Багато цих методів реалізовано у пакеті Mathcad . Розглянемо застосування деяких стандартних функцій для вирішення задачі Коші для звичайних диференціальних рівнянь та їх систем [1]. Нагадаємо, що часто необхідно знайти функції ![]() ![]() ![]() ![]() називається нормальною системою. Задача Коші для такої системи формулюється так: знайти функції ![]() ![]() Так от нагадуємо, що всі функції для розв’язку диференціальних рівнянь та їх систем у пакеті Mathcad призначені для нормальної системи диференціальних рівнянь. Такими функціями є функції ![]() Приклад. На відрізку ![]() ![]() ![]() Розв’язок. Спочатку перейдемо від диференціального рівняння ![]() ![]() ![]() де ![]() Фрагмент Mathcad-документа розв’язку наданий нижче. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() У наведеній функції ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Якщо треба розв’язати задачу Коші для диференціального рівняння першого порядку, то вектор-функції ![]() ![]() Приклад. На відрізку ![]() ![]() ![]() Mathcad-документ розв’язку задачі наданий нижче. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тема 2. ЧИСЕЛЬНИЙ РОЗВ’ЯЗОК КРАЙОВОЇ ЗАДАЧІ ДЛЯ ^ Література ![]() Найпростіша двоточкова крайова задача формулюється так: знайти функцію ![]() ![]() і яка отримує при ![]() ![]() ![]() ![]() Геометрично це означає, що ми повинні знайти інтегральну криву диференціального рівняння (2.1) яка проходе через точки ![]() ![]() Наприклад, ![]() або ![]() Найпростішим методом розв’язку цієї задачі є метод зведення її до системи скінченно-різницевих рівнянь [6] . Покажемо на прикладі, як це робиться за допомогою пакета Mathcad. Приклад. Розв’язати методом скінчених різниць диференціальне рівняння ![]() на відрізку ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() А зараз за допомогою пакета Mathcad сформуємо систему трьох рівнянь для визначення ![]() ![]() Фрагмент Mathcad – документа буде виглядати так: ![]() ![]() Підкресливши останній вираз рівняння кутовою рамкою справа, клацнемо по кнопці ![]() ![]() Скопіюємо його та запишемо в окремому місці документа після службового слова Given. Далі замінимо на початку Mathcad – документа вираз ![]() ![]() ![]() Його теж запишемо після службового слова Given. Тепер замінимо ![]() на ![]() ![]() Таким чином, ми отримаємо систему Given ![]() ![]() ![]() Тепер у цих рівняннях замінимо ![]() ![]() ![]() Given ![]() ![]() ![]() ![]() Далі будуємо графік в координатах ![]() ![]() Цю ж задачу можна вирішити за допомогою функції ![]() Mathcad – документ буде виглядати так: Given ![]() ![]() ![]() Тема 3. МОДЕЛЮВАННЯ НЕЛІНІЙНИХ ТА ДИСКРЕТНИХ СИСТЕМ Література [8]. До складу системи Matlab входить пакет моделювання динамічних систем Simulink [8]. Це нова, значно допрацьована версія популярного пакета, який вже давно вважається одним з найкращих пакетів моделювання блочно заданих динамічних систем. Пакет Simulink є ядром інтерактивного програмного комплексу, який призначається для математичного моделювання лінійних та нелінійних динамічних систем і пристроїв, що задаються своєю блок-схемою, яка зветься S- моделлю або просто моделлю. Для побудови функціональної блок-схеми пристроїв, які моделюються, Simulink має велику бібліотеку блочних компонентів і зручних редактор блок-схем. Simulink автоматизує такий етап моделювання: він складає і вирішує системи алгебраїчних і диференціальних рівнянь, яка описує дану функціональну схему (модель), забезпечуючи зручний та наглядний візуальний контроль за поведінкою зробленого користувачем віртуального пристрою. Про все це можна почитати в [8]. Ми розглянемо один розділ: інтегрування диференціальних рівнянь. Як будується модель процесу, який ми досліджуємо ? Нехай нам треба побудувати модель, яка виконує функцію обчислення значення функції ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Підключивши до виходу з множника блок Gain, який масштабує з коефіцієнтом передачі ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() У цьому прикладі вхідним сигналом є синусоїдальний сигнал ![]() ![]() Джерела сигналів можуть бути різними. Вони зберігаються в великій бібліотеці Simulink і легко переміщуються з бібліотеки на місце побудування моделі. Усі блоки повинні бути з’єднані лініями. Аналогічно будується модель реалізації диференціального рівняння. Нехай, наприклад, нам треба розв’язати задачу Коші для диференціального рівняння ![]() ![]() ![]() По-перше, вирішуємо дане диференціальне рівняння відносно похідної ![]() ![]() За допомогою ланцюжка суматорів збираємо модель правої частини рівняння, використовуючи математичні блоки інтегрування integrator. Блоком - clock ми задаємо змінну інтегрування ![]() ![]() ![]() ![]() Запустивши модель, ми через декілька секунд зможемо побачити на екрані осцилографа інтегральну криву. Для цього треба клацнути двічі по блоку Scope. Нульові початкові умови задаються по замовленню. Якщо початкові умови не нульові, то послідовно клацнувши по блоках інтегрування, встановлюємо значення функції і її похідної у момент ![]() На рисунку показано графік інтегральної кривої ![]() ![]() ![]() Завдання до контрольної роботи № 2 1. Знайти числлоий розв’язок задачі Коші на відрізку ![]() ![]() Побудувати графік інтегральної кривої 1. а) ![]() б) ![]() 2. а) ![]() б) ![]() 3. а) ![]() б) ![]() 4. а) ![]() б) ![]() 5. а) ![]() б) ![]() 6. а) ![]() б) ![]() 7. а) ![]() б) ![]() 8. а) ![]() б) ![]() 9. а) ![]() б) ![]() 10. а) ![]() б) ![]() 2. Побудувати та реалізувати математичну модель у пакеті структурного моделювання Simulink. 1. ![]() 2. ![]() 3. ![]() 4. ![]() 5. ![]() 6. ![]() 7. ![]() 8. ![]() 9. ![]() 10. ![]() ^
|