Буковинський державний медичний університет
Скачати 370.57 Kb.
|
|
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з внутрішніх хвороб з доглядом за хворими на 2008 - 2009 навчальний рік
^ Вивчення основ внутрішньої медицини має першочергове значення для підготовки лікарів усіх спеціальностей. Викладання внутрішніх хвороб повинно інтегрувати знання, здобуті на медико-біологічних кафедрах (анатомія, фізіологія, біохімія), в навички семіотичного мислення. Особливе значення знання внутрішніх хвороб має при підготовці лікарів-стоматологів, специфіка роботи яких потребує, з одного боку, вміння широкого клінічного мислення під час професійної оцінки профільних хворих, а, з другого - глибокої профілізації під час вивчення базисних та суміжних клінічних дисциплін. Основна мета вивчення дисципліни - вміти діагностувати найбільш поширені внутрішні хвороби та їх ускладнення, які загрожують життю пацієнтів, та надавати допомогу при невідкладних станах і в екстремальних умовах на догоспітальному етапі. Головні завдання курсу внутрішніх хвороб - навчити студентів сприймати організм людини як єдине ціле, висвітлити взаємозв'язок патології ротової порожнини та внутрішніх органів, виробити навички швидкого обстеження і надання невідкладної допомоги хворим на до госпітальному етапі та в екстремальних умовах. Адже ротова порожнина тісно пов'язана з різними органами і системами. При деяких захворюваннях внутрішніх органів перші симптоми дуже часто виявляються саме на слизовій оболонці ротової порожнини, що спонукає хворого звертатись до лікаря-стоматолога. Крім того, в практиці роботи лікаря-стоматолога можливе виникнення тих чи інших невідкладних станів, обумовлених патологією внутрішніх органів, і тактика, яку обере лікар-стоматолог, може стати вирішаль ним фактором життя та здоров'я хворого. Студент повинен знати:
Студент повинен вміти:
Під час навчання студенти повинні оволодіти практичними навичками:
^ Вступ Поняття про хворобу як нозологічну форму. Захворювання основні та супутні. Ускладнення. Значення в клініці внутрішніх хвороб правильного поєднання даних опитування, результатів фізичних та допоміжних методів дослідження. Методологія встановлення діагнозу. Діагноз основної хвороби, супутніх захворювань та ускладнень, функціональний діагноз. Перебіг хвороби. Прогноз. Методи лікувальних впливів: режим харчування, лікувальна гімнастика, фізіотерапія. Оцінка індивідуальних реакцій хворого на лікувальні заходи. ^ Хронічний обструктивний бронхіт. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Значення шкідливих звичок, професійних та екологічних факторів. Роль хронічного обструктивного бронхіту у розвитку емфіземи легень, пневмосклерозу, пневмотораксу, дихальної (вентиляційної) недостатності, легеневого серця. Принципи лікування та профілактики. Невідкладна допомога при гострій вентиляційній недостатності. Прогноз. Значення санації ротової порожнини для профілактики хронічного бронхіту. Бронхіальна астма. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Критерії ступенів тяжкості бронхіальної астми: Значення санації ротової порожнини для первинної та вторинної профілактики бронхіальної астми. Бронхіальна астма з тяжким перебігом. Причини його розвитку. Стадії відносної компенсації (І), декомпенсації (II) або синдром «німої легені», гіпоксемічної та гіпокапнічної коми (III). Принципи надання невідкладної допомоги. Лабораторні та інструментальні методи дослідження. Пневмонія. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Принципи антибактеріальної терапії. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Визначення ступенів тяжкості. Невідкладна допомога при тяжкій пневмонії та ускладненнях. Значення санації ротової порожнини для профілактики пневмоній та їх ускладнень. Синдром плевриту, фібринозний (сухий) плеврит. Ексудативний плеврит. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. ^ Атеросклероз. Визначення. Етіологія. Фактори ризику. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Прогноз. Профілактика. Стадії перебігу. Органні ураження. Ішемічна хвороба серця. Визначення. Класифікація ВООЗ. Клінічні варіанти. Первинна зупинка серця (раптова коронарна смерть). Фібриляція шлуночків. Асистолія. Причини. Клініка. Методи реанімації. Стенокардія. Класифікація. Клініка. Критерії діагнозу. Зубний біль як варіант стенокардії. Диференційний діагноз (з кардіалгією, НЦЦ, лівосторонньою плевропневмонією, міозитом, міжреберною невралгією). Основні медикаментозні засоби Принципи лікування та профілактики нападів стенокардії Прогноз. Невідкладна допомога під час нападу стенокардії. Інфаркт міокарду. Форми залежно від поширення некрозу міокарда: велико-, дрібновогнищевий, трансмуральний, інтрамуральний. Локалізація. Типовий перебіг. Періоди. Зміни на ЕКГ, картини крові і біохімічних показників. Варіанти: ангінозний, астматичний, аритмічний, гастралгічний. Ускладнення. Кардіогенний шок. Гостра лівошлуночкова недостатність. Основні принципи лікування. Нейтролептаналгезія. Антикоагулянтна та коронароактивна терапія. Зміни в ротовій порожнині у хворих на інфаркт міокарда. Невідкладна лікарська допомога в амбулаторних умовах. Аритмія та блокада серця Екстрасистолія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Типи. Топічна діагностика за ЕКГ-ознаками. Екстрасистолія, небезпечна для життя. Показання до призначення антиаритмічних препаратів. Профілактика. Пароксизмальна тахікардія. Етіологія. Патогенез. Клінічні ознаки нападу. ЕКГ-зміни під час нападу. Невідкладна терапія та профілатика нападів. Показання до електроімпульсної терапії. Блокади серця. Характер ЕКГ-змін. Повна атріовентрикулярна блокада. Синдром Морган'ї-Адамса-Стокса. Невідкладна допомога. Миготлива аритмія. Тріпотіння передсердь (фібриляція передсердь). Патогенез. Класифікація. Клініка. Характер ЕКГ-змін. Вплив миготливої аритмії на гемодинаміку. Ускладнення. Принципи лікування блокади серця. Артеріальні гіпертензії. (АГ). Поняття про нормальний артеріальний тиск та артеріальну гіпертензію. Поширення АГ. Класифікація АГ за рівнем артеріального тиску крові й ураженням органів-мішеней. Первинна (есенціальна) артеріальна гіпертензія - гіпертонічна хвороба. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Лабораторне та інструментальне дослідження. Невідкладна допомога при гіпертонічному кризі. Основні антшіпертензинні препарати. Роль стоматолога в профілактиці артеріальної гіпертензії. Артеріальна гіпотензія. Гостра судинна недостатність. Непритомність. Колапс. Шок. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Невідкладна допомога. Ревматизм. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці запальних захворювань серця. Вади серця. Мітральний стеноз. Мітральна недостатність. Діагностичні критерії: клінічні, ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенологічні. Поняття про природжені вади серця. Діагностика позакардіальних проявів ревматизму — ураження суглобів, нирок, легень, ЦНС. Принципи лікування. Прогноз. Профілактика. Невідкладна терапія при гострому міокардиті та ексудативному перикардиті. Інфекційний ендокардит. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Аортальний стеноз. Аортальна недостатність. Тактика стоматолога при санації гнійних уражень зубощелепної системи. Хронічна серцева недостатність (СН). Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Особливості лікарської тактики під час стоматологічних втручань у хворих на ІХС та СН. Поняття про приховану серцеву недостатність. ^ Гастрит. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика, з раком шлунка. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Роль хелікобактерійної інфекції в розвитку гастриту типу В, виразкової хвороби та раку шлунка. Діагностика. Лабораторні та інструментальні методи. Взаємозв'язок між патологією шлунка та ротової порожнини. Роль стоматолога в профілактиці хвороб травного каналу. Виразкова хвороба. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Прогноз. Профілактика. Ускладнення: пенетрація, перфорація, кровотеча, стеноз воротаря, малігнізація. Невідкладна терапія. Панкреатит. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Роль вогнищ інфекції, алкоголізму, жовчокам'яної хвороби, гастродуоденіту та виразкової хвороби в розвитку панкреатиту. Зміни в ротовій порожнині у хворих на панкреатит. Ентерит і коліт. Неспецифічний виразковий коліт. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Синдром дисбактеріозу. Синдром подразненого кишечнику. Значення порушень жування у виникненні таї розвитку захворювань травного каналу. Хвороби печінки і жовчного міхура. Холецистит. Жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ). Дискінезія жовчовивідних, шляхів. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Ознаки в ротовій порожнині. Механічна жовтяниця, її діагностика. Диференціальна діагностика жовтяниці. Печінкова колька. Невідкладна допомога. Профілактика. Хронічний гепатит. Цироз печінки. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Синдром портальної гіпертензії. Зміни в ротовій порожнині при цирозі печінки. Ускладнення. Невідкладна допомога при печінковій комі (гепатаргії), кровотечі з вен стравоходу; масивному асциті. ^ Гострий та хронічний гломерулонефрит. Визначення. Етіологія. Патогенез, Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Невідкладна допомога при нефрогенній артеріальній гіпертензії. Нефротичний синдром. Невідкладна допомога при масивних набряках. Значення санації ротової порожнини в профілактиці та лікуванні. Пієлонефрит. Сечокам'яна хвороба. Визначення. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Принципи лікування. Перебіг. Ускладнення. Прогноз. Профілактика. Роль санації вогнищ інфекції в профілактиці. Гостра та хронічна ниркова недостатність. Уремія. Визначення. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Принципи лікування та профілактики. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці загострень. ^ НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК 1. Анатомія людини (для загального усвідомлення анатомічної будови тіла людини, її органів та систем органів, їх клінічної топографії та взаємозв’язок). 2. Нормальна фізіологія (для розуміння особливостей фізіологічних аспектів життєдіяльності організму людини). 3. Патологічна анатомія (інтерпретація морфологічних змін при захворюваннях внутрішніх органів). 4. Патологічна фізіологія (визначення механізмів розвитку симптомів та синдромів захворювання). 5. Фармакологія (механізм дії лікарських препаратів, виписка рецептів). 6. Пропедевтика внутрішніх хвороб (методика клінічного та інструментального обстеження хворих, визначення основних клінічних синдромів) ^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ З ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3-ГО КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ^
Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12). Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології, професор О.В. Пішак Голова предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін, д.мед.н, професор В.К. Тащук ^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3-ГО КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ^
Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12). Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології, професор О.В. Пішак Голова предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін, д.мед.н, професор В.К. Тащук ^ ПЕРЕЛІК ТЕМ З ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ СТУДЕНТАМИ 3-ГО КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ^
Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12). Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології, професор О.В. Пішак Голова предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін, д.мед.н, професор В.К. Тащук ^ з внутрішніх хвороб для студентів 3-го курсу стоматологічного факультету у 2008-2009 навчальному році На початку навчального року студенти мають можливість ознайомитись з контрольними питаннями до залікового заняття з внутрішніх хвороб, а також з методикою проведення заліку. Напередодні заліку викладачі консультують студентів з найважливіших питань дисципліни. Залік проводиться в наступні етапи: I етап - вирішення тестових завдань, ситуаційних задач. Кожному студенту пропонують дати відповідь на 3 тестових завдання і 2 клінічні ситуаційні задачі із різних розділів захворювань внутрішніх органів. Контроль знань студентів проводиться на останньому практичному занятті. II етап - співбесіда з викладачами за 2 теоретичними питаннями, під час якої здійснюється перевірка практичної підготовки, що включає оцінку вмінь студентів обґрунтувати діагноз, визначити лікувальні та профілактичні заходи. ІІІ етап - контроль знань студентів з надання невідкладної допомоги Студенти, які протягом навчального року мали пропуски лекцій з неповажних причин і не підготували реферати з них, мають можливість отримати додаткові питання з тем пропущених лекцій. Критеріями зарахування на заліку є: ступінь засвоєння навчально-програмного матеріалу за навчальний семестр по результатах здачі підсумкових занять з основних розділів дисципліни, якість та повнота відповіді по вирішенні тестових завдань та ситуаційних задач, при співбесіді та при наданні невідкладної допомоги. Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12). Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології, професор О.В. Пішак Голова предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін, д.мед.н, професор В.К. Тащук КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ НА ПРАКТИЧНИХ І ПІДСУМКОВИХ ЗАНЯТТЯХ З ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3-го КУРСУ ^ НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК Оцінка «відмінно» ставиться студенту, який глибоко і досконало засвоїв теоретичний матеріал, правильно проводить опитування та фізичне обстеження хворого, інтерпретує дані додаткових методів дослідження, обґрунтовує діагноз і диференційний діагноз, уміє визначити етіологію, патогенез і клінічний варіант перебігу захворювання, скласти загальний план обстеження та лікування конкретного хворого, надати невідкладну допомогу, провести профілактику при різних захворюваннях внутрішніх органів Оцінка «добре» ставиться студенту, який досить глибоко засвоїв теоретичний матеріал, уміє методично правильно обстежувати хворого, але припускається окремих неточностей у відповіді, в т.ч. щодо конкретного хворого, в послідовності та методиці обстеження хворого, постановці діагнозу та виборі лікарських засобів при різних захворюваннях внутрішніх органів. Оцінка «задовільно» ставиться студенту, який в основному засвоїв теоретичний матеріал, має задовільну практичну підготовку, але припускається помилок у відповіді, у послідовності та методиці обстеження хворого, при інтерпретації результатів додаткових методів дослідження, припускається помилок у встановленні діагнозу та призначенні лікарських засобів, профілактичних заходів при різних захворюваннях внутрішніх органів. Оцінка «незадовільно» ставиться студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, припускається суттєвих помилок під час відповіді, в т.ч. у конкретних клінічних ситуаціях при обстеженні хворого, припускається грубих помилок чи не знає діагностичних критеріїв та принципів призначення лікарських засобів при різних захворюваннях внутрішніх органів, не оволодів практичними навичками надання невідкладної допомоги. Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12). Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології, професор О.В. Пішак Голова предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін, д.мед.н, професор В.К. Тащук ^ студентів 3-го курсу стоматологічного факультету у 2008-2009 навчальному році. Оцінку “зараховано” заслуговує студент, який виявив знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, володіє методами клінічного обстеження хворого, уміє дати оцінку даних лабораторних і інструментальних методів обстеження, діагностувати захворювання внутрішніх органів, призначити лікування, визначити заходи профілактики внутрішніх хвороб, уміє надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах, засвоїв основну літературу, рекомендовану програмою. „Зараховано” виставляється студентам, які показують стабільний рівень знань з внутрішніх хвороб, здібних до самостійного поповнення знань в процесі навчання, проявили інтерес до творчої самостійної роботи в клініці. Оцінку “незараховано” виставляють студенту, який має прогалини в знаннях основного навчально-програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, не володіє принципами обстеження хворих, не знає чи погано знає діагностичні критерії захворювань внутрішніх органів, не засвоїв основи етіологічного, патогенетичного та симптоматичного лікування та основи профілактики терапевтичних захворювань, не вміє надавати невідкладну допомогу при станах, які загрожують життю хворого. Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12). Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології, професор О.В. Пішак Голова предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін, д.мед.н, професор В.К. Тащук ^ для проведення початкового, поточного, проміжного та підсумкового контролю знань, умінь, практичних навичок з “Внутрішніх хвороб” для студентів 3-го курсу стоматологічного факультету на 2008-2009 навчальний рік Початковий контроль знань студентів здійснюється під час проведення практичних занять і включає в себе перевірку знань теоретичного та практичного матеріалу, який вивчався на попередніх курсах (анатомія, гістологія, медична біологія та генетика, нормальна фізіологія, мікробіологія та вірусологія, клінічна імунологія, медична хімія, тощо), що проводиться методом фронтального усного опитування або написання контрольних робіт. ^ знань, умінь і практичних навичок студентів здійснюється на кожному практичному занятті і включає перевірку знань теоретичного матеріалу теми та контроль оволодіння практичними навичками, які передбачені методичними розробками занять з відповідних тем. Перевірка знань студентів здійснюється за допомогою: усного фронтального опитування, вирішення тестових завдань І-ІІ рівня; контролю практичних навичок при розборі хворих; контроль сформованих теоретичних знань, умінь за допомогою вирішення ситуаційних клінічних завдань; проведення мікрокурації хворих. ^ знань, умінь та практичних навичок студентів проводиться під час залікових занять з окремих розділів предмету, з оцінкою теоретичних знань та якості сформованих у студентів практичних навичок та умінь фізичного обстеження хворого. ^ здійснюється на заліку з внутрішніх хвороб і включає 3 етапи: вирішення тестових завдань, ситуаційних задач; співбесіда з викладачами за 2 теоретичними питаннями, під час якої здійснюється перевірка практичної підготовки, що включає оцінку вмінь студентів обґрунтувати діагноз, визначити лікувальні та профілактичні заходи; контроль знань студентів з надання невідкладної допомоги Контроль професійних вмінь і навичок здійснюється згідно із затвердженим предметною методичною комісією переліком практичних навичок (додається). Студенти, які не опанували практичні навички до заліку не допускаються. Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12). Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології, професор О.В. Пішак Голова предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін, д.мед.н, професор В.К. Тащук ^ • Вміти діагностувати в амбулаторних умовах найважливіші внутрішні хвороби за переліком, вказаним в програмі, з метою профілактика ускладнень та надання невідкладної допомоги. • Мати уявлення про етіологію та патогенез цих хвороб. • Знати принципи лікування та профілактики цих хвороб. • Вміти визначати ознаки внутрішніх хвороб у ротовій порожнині за станом слизової оболонки ротової порожнини, язика та зубощелепної системи. • Вміти застосувати знання з внутрішніх хвороб для профілактики стоматологічних захворювань та знання стоматології для профілактики внутрішніх захворювань. • Вміти швидко диференціювати та надавати невідкладну допомогу при таких станах: • приступі стенокардії; • інфаркті міокарда в гострому періоді; • раптовій зупинці кровообігу; • частих шлуночкових екстрасистоліях, пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, повній атріовентрикулярній блокаді; • гострій серцевій недостатності; • гіпертонічному кризі; • зомлінню, колапсі; • приступі та тяжкому перебігу бронхіальної астми; • тяжкому перебігу пневмонії; • легеневій кровотечі; • знати тактику лікаря-стоматолога при гострому болю в животі • шлунково-кишковій кровотечі; • печінковій прекомі та комі; • масивних набряках, асциті; • уремічній прекомі та комі; ^ З ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3-го КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ НА 2008-2009 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Схвалено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології “25” травня 2008 року (протокол № 18) та на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін “10” червня 2008 року (протокол № 12). Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології, професор О.В. Пішак Голова предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін, д.мед.н, професор В.К. Тащук Список літератури Основна
Додаткова 1. Дзяк Г.В й др. Недостаточность кровообращения: методическое пособие в таблицях й схемах. - Днепропетровск, 1999.-270 с. 2. Чазов Е.И., Елисеев О.М. Справочник по оказанию скорой й неотложной медицинской помощи - Ростов-на-Дону, 1995. 3. Карапата А.П., Федышин П.С., Пыриг Л.А., Дифференциальная диагностика внутренних болезней: пособие. - К., Выща ш., 1984, - 212 с. 4. Фомина Н.Г. Неотложная терапия в кардиологии - М., 1997. 5.Григорьев П.Я., Яковенко З.П. Диагностика й лечение болезней органов пищева-рения - М., 1996. 6. Тейлор Р.Б. Трудний диагноз: пер. с англ. В 2-х томах. - М., Медицина, 1995. 7. Внугренние болезни: руководство, Под ред. Е.Браунвальда. - М., 1993. 8. Немедикаментозное лечение в клинике внутренних болезней. Под ред. Л.А.Серебриной, Н.Н.Сердюка, Л.Е.Михно,- К., Здоровье, 1995. 9. Кардиология в таблицах. Под ред. М.Фрида. Пер. с англ.- М., Практика, 1996. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
 | Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна Колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна | | Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців |
| Буковинський державний медичний університет «Затверджено» ... | | Буковинський державний медичний університет «Затверджено» ... |
| Буковинський державний медичний університет «Затверджено» ... | | Буковинський державний медичний університет |
| Буковинський державний медичний університет | | Буковинський державний медичний університет |
| Буковинський державний медичний університет | | Буковинський державний медичний університет |
| Буковинський державний медичний університет |