Скачати 219.83 Kb.
|
Буковинський ДЕРЖАВНий МЕДИЧНий університет Кафедра догляду за хворими та вищої медсестринської освіти " ЗАТВЕРДЖЕНО " на методичній нараді кафедри догляду за хворими та вищої сестринської освіти, "______"___________________200___ р. протокол №___ Зав. кафедри, доцент. Плеш І.А. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №7.3 Тема: “Основні задачі передопераційного періоду. Поняття про передопераційну підготовку хворого. Підготовка до ургентного та планового втручання. Різновиди клізм та особливості їх застосування у хірургічних хворих. Психологічна підготовка хворого до операції та роль в ній молодшого медичного персоналу”. Навчальний предмет - “Догляд за хворими (практика)”. 2 курс медичних факультетів №1, №2, №3 Спеціальність – 7.110101 “Лікувальна справа”. Спеціальність – 7.110104 “Педіатрія”. Освітньо-кваліфікаційний рівень - “Спеціаліст”. Тривалість - 2 години. Методичну розробку склав Доцент, к.м.н. Хомко О.Й. ЧЕРНІВЦІ - 2007 рік. ^ Переважна більшість хворих, що перебувають у хірургічних стаціонарах, підлягають оперативному лікуванню. Середній медичний персонал повинен вміти правильно провести передопераційну підготовку хворих в залежності від терміновості операції, та з урахуванням розташування патологічного чинника, в подальшому медична сестра веде постійний догляд за хворим, за його зовнішнім виглядом та основними показниками гомеостазу. Перекладання цієї роботи на плечі молодшої медичної ланки категорично забороняється. Відповідна підготовка хворих до планових та екстрених операцій - є важливою ланкою успішного завершення оперативного втручання та одужання Знання умов, що сприяють розвитку ускладнень післяопераційних ран і їх усунення дозволяють проводити профілактику цих ускладнень. Правильне лікування рани, не ускладненої розвитком інфекції, значно скорочує строки загоєння і дозволяє в більш ранні строки відновити працездатність людини, що дає значний економічний ефект. ^ Навчити студентів загальним питанням підготовки хворих до операції, ознайомити з особливостями передопераційного періоду. Навчити студентів правильно встановлювати покази та протипокази до операції. Навчити студентів правильно вибирати метод знечулення. Ознайомити студентів з методом складання плану обстеження та підготовки хворого до операції. Навчити студентів вибору метода обезболювання. Полягає в необхідності навчити студентів своєчасно та правильно встановити діагноз, надати невідкладну допомогу постраждалим, вірно організувати тактико-лікувальні заходи по наданню медичної допомоги, та забезпечити відповідний рівень догляду за хворими. Навчити студентів загальним питанням підготовки хворих до операції, ознайомити з особливостями передопераційного періоду. Ознайомлення з організацією і проведенням хірургічної операції, роботою персоналу операційної. Навчити веденню післяопераційного періоду і загальним питанням догляду за хірургічними хворими. 2.1. Студент повинен знати:
2.2. Студент повинен вміти:
2.3. Студент повинен опанувати такі практичні навички:
поради студентуЕкстрені операції: Слід пам'ятати, що план підготовки хворого до екстрених операцій дуже індивідуальний (асфіксія, кровотеча, апендицит ). Однак, в більшості випадків проводиться підготовка хворого в значно скороченому об'ємі. Після прийняття хірургом рішення про необхідність операції передопераційна підготовка звичайно здійснюється поряд з продовженням обстеження хворого хірургом в анестезіології. Студенти повинні знати необхідність гігієнічної обробки хворого, евакуації вмісту шлунку, підготовки операційного поля, видалення зубних протезів, премедикації. Правила транспортування хворих з гострим хірургічним захворюванням. Поряд з цим необхідно пам'ятати, що при гострих хірургічних захворюваннях органів черевної порожнини очисна клізма протипоказана. Студенти повинні приймати участь в санітарно-гігієнічній обробці хворого, введенні зонда в шлунок для евакуації вмісту, у в/венному введенні ліків, розчинів, підготовці операційного поля, переодягання і транспортування хворих в операційний зал. ^ . При підготовці хворих до планової операції необхідно звернути увагу на діагностичний період і період передопераційної підготовки. В діагностичному періоді уточнюється діагноз, визначається стан органів серцево-судинної системи, дихання, травлення, кровотворення, сечостатевої системи, шкірні покрови і т.д. В період передопераційної підготовки проводиться психологічна, соматична і спеціальна підготовка. Важливе значення має поєднання обстеження з одночасною компенсацією порушених функцій органів Студенти повинні знати значення підготовки порожнини рота і носоглотки, шлунково-кишкового тракту, шкірних покровів, волосся, нігтів. Строки утримання від їжі і рідини в залежності від характеру анестезії. Премедикація і режим хворого після премедикації. Студенти повинні мати поняття про операційне поле і його підготовку, гігієнічні процедури напередодні і в день операції. Студенти повинні приймати участь в огляді хворих, що готуються до планових операцій. Вони вимірюють ріст, вагу та температуру тіла, визначають пульс, артеріальний тиск і проводять пробу Штанге. Також приймають участь у проведенні зондування шлунку для евакуації шлункового вмісту, постановку очисної клізми, катетеризації сечового міхура, їм необхідно засвоїти техніку гоління операційного поля і транспортування хворого в операційний В процесі обстеження хворих, які поступили в хірургічне відділення, встановлюють показання і протипоказання до операції. Абсолютними показниками є довготривала профузна кровотеча, гостре порушення дихання, перфорації та ураження внутрішніх органів. Відносні - якщо хворий може жити без операції. По терміновості операції поділяють на планові, термінові та невідкладні (екстрені). Протипоказання до операції також поділяють на абсолютні (термінальні стани, некорегована декомпенсація життєво важливих органів та систем ) та відносні, коли є наявність супутньої патології може ускладнити Виконання операції та протікання післяопераційного періоду (грип, гнійні ураження шкіри, ангіни, тощо ). Передопераційним періодом називають час від моменту прийняття хворого у відділення до проведення операції, умовно розділяється на діагностичний період і період передопераційної підготовки. Суть діагностичного періоду полягає в необхідності вивчення загального статусу хворого з урахуванням його вікових особливостей, стан найважливіших систем та органів, використовуючи рентгено - клініко - лабораторні та інші методи дослідження. Саме в цей період визначаються покази та протипокази до операцій, при виконанні складної операції об'єм досліджень повинен бути максимальним. Тривалість діагностичного періоду залежить від тривалості операції. Період підготовки до операції включає: а) Профілактичні заходи, загальні для всіх операцій (санація хворого та ін.). б) Корекція, виявлення в діагностичний період функціональних порушень систем та органів; в) Спеціальна підготовка, необхідна для операції на даному органі, або при даній методиці операції; г) Вибір методу знечулення. При роботі на приймальному відділенні та в палатах разом з студентами викладач, наголошуючи на скарги, даних анамнезу, об'єктивному дослідженню, лабораторних показниках, звертається увага студентів на особливості підготовки хворого до екстреного оперативного втручання - скорочення часу на передопераційну підготовку. З урахуванням отриманих даних про хворого визначаються покази та протипокази до операції, хворий планується до операції та передопераційної підготовки. Майже при всіх операціях проводиться насамперед підготовка нервової системи хворого, яка полягає в максимальному щадінні психіки хворого у зв'язку з наступною операцією. Хворого треба оточити піклуванням та увагою всього медичного персоналу; зразковий порядок і дисципліна у відділенні підносять настрій хворого і виникає упевненість у щасливому закінченні операції. Інколи доцільне застосування транквілізаторів. При відсутності патології зі сторони серцево - судинної системи спеціальної підготовки не потрібно. При наявності змін, що вимагають операції, назначають серцеві та судинні лікарські препарати. При цьому наголошується про обов'язкове зняття ЕКГ особам, старших 45 років. Підготовка органів дихання необхідна при бронхітах, емфіземі, туберкульозі легень. Велике значення надається лікувальній фізкультурі, зокрема систематичній дихальній гімнастиці. Якщо операція проводиться не на травному каналі, то спеціальної підготовки не проводиться. Як правило, операції роблять натщесерце. Операції на шлунково - кишковому тракті вимагають промивання шлунку (по показаннях), очисну клізму напередодні. Акцентується увага на недопустимості очисної клізми при гострому апендициті. Напередодні операції приймають ванну і обов'язково міняють білизну. Безпосередньо перед операцією хворих повинен помочитися. Викладач наголошує на особливостях підготовки хворого до планового оперативного втручання: відсутність ліміту часу, можливість більш повноцінного обстеження хворого із застосуванням всіх необхідних методів обстеження, можливість проведення при необхідності повноцінної передопераційної підготовки. Після короткого пояснення студентам мети відвідування операційної, викладач знайомить їх з правилами поведінки під час операції, пояснює необхідність суворо дотримуватися дисципліни (не ходити в операційній, не робити зайвих рухів, не говорити, оберігати психіку хворого). Кожні два студента одержують одного хворого. Вивчають анамнез захворювання, проводять об’єктивне обстеження органів та систем, знайомляться з клініко-лабораторними даними із історії хвороби і намічають покази передопераційної підготовки з урахуванням характеру захворювання та наміченої операції. В процесі курації викладач здійснює контроль і корекцію роботи студентів. Обговорення плану підготовки хворого з екстреною хірургічною патологією. ^ Куратор доповідає основні дані про хворого (скарги, анамнез, дані об’єктивного дослідження, лабораторні дані). Викладач звертає увагу студентів на особливості підготовки хворого до екстреного оперативного втручання: скорочення часу на передопераційну підготовку. З урахуванням одержаних даних про хворого, викладач із студентами проводить оцінку клініко-лабораторних даних, визначають покази та проти покази до операції. Намічають план передопераційної підготовки хворого, який повинен включати в себе слідуючи задачі:
а) якщо операція проводиться не на ШКТ, то спеціальної підготовки не потрібно; б) при операціях на ШКТ – очисні клізми, промивання шлунку по показах. Викладач акцентує увагу студентів на недопустимість очисної клізми при гострому апендициті.
а) туалет операційного поля; б) безпосередньо перед операцією хворий повинен помочитися; в) по показниках корекція порушень кислотно-основної рівноваги і водно-сольового балансу.
Обговорення підготовки хворого до планового оперативного втручання. Доповідь куратора. Куратор доповідає основні дані про хворого. Викладач звертає увагу студентів на особливості підготовки хворого до планового оперативного втручання: відсутність ліміту часу, можливість більш повноцінного обстеження хворого із застосуванням всіх необхідних методів обстеження; можливість проведення при необхідності повноцінної передопераційної підготовки. На основі одержаних даних про хворого викладач з студентами проводить оцінку скарг, анамнезу даних об’єктивного дослідження, клініко-лабораторних даних (загальний аналіз крові, сечі, крові на резус-фактор, діастаза сечі, крові, ЕКГ, рентгенограми, білки крові, хлориди, печінкові проби та інші). Намічається план передопераційної підготовки, що повинен включити слідуючи задачі:
Викладач зі студентами намічають метод операції, метод знеболювання та премедикації. ^ 1.Загальний стан хворого: а) задовільний_______________1 б) середнього ступеня важкості_2 в)важкий____________________3 г) вкрай важкий_______________4 2.Вік: а) 4 – 15 років_________________1 б) 1 - 3 роки___________________2 в) 3 – 12 місяців________________3 г) до 3 місяців та недоношені_____4 3.Травматичність операції: а) мала_______________________1 б) помірна_____________________2 в) травматична операція_________3 г) особливо травматична операція_4 До загальної суми балів додається 1 бал при: - екстреному (ургентному) оперативному втручанні; - особливі умови проведення операції (рентгенівський кабінет, перев'язочна, амбулаторія і.т.п.; - операція в ділянці голови та шиї, травма обличчя та інші, умови, які ускладнюють проведення оперативного втручання та наркозу; ^ 1-й (незначний ризик)_______________3 бали 2-й (помірний ризик)________________4 – 5 балів 3-й (середній ризик)________________6 – 7 балів 4-й (значний ризик)_________________8 – 10 балів 5-й (надзвичайний ризик)___________більше 10 балів Підготовка хворого до наркозу:. ^ Проводиться на протязі всього передопераційного періоду та полягає в ретельному обстеженні органів і систем хворого на які будуть діяти наркотичні засоби. ^ Проводять перед операцією (увечері і безпосередньо перед втручанням): - перед сном дають заспокійливі засоби - виконують очисну клізму - промивання шлунку - звільнення сечового міхура 4. Передопераційний період, його визначення. Період з моменту поступлення хворого в хірургічний стаціонар до операції називається переопераційним періодом. На які етапи ділиться передопераційний період? Передопераційний період можна умовно розділити на діагностичний період і період передопераційної підготовки. 5.В чому суть діагностичного періоду, його задачі? Суть діагностичного періоду заключається в необхідності вивчити загальний статус хворого, його вікові особливості, стан найважливіших систем та органів, використовуючи для цього клініко-рентгено-лабораторні та інші методи дослідження, вираженість основного захворювання, наявність супроводжуючих захворювань. Визначення показів до операції. Задачі обгрунтування визначаються важкістю та складністю захворювання та передбаченого оперативного втручання. Малі та середні операції, при задовільному стані хворого, як правило, не потребують детального дослідження. При виконанні складної операції об’єм досліджень повинен бути максимальним. В залежності від терміновості операції діагностичний період за часом повинен бути варіабельним. 6.В чому суть періоду підготовки хворого до операції, його задачі? Період підготовки хворого до операції включає: а) профілактичні міроприємства, загальні для всіх операцій /санація хворого та інші/; б) корекція виявлених функціональних порушень систем і органів хворого; в) спеціальна підготовка, необхідна при операції на даному органі або при даній методиці операції; г) вибір методу знеболення, премедикації; д) загальні міроприємства по підготовці хворого до операції: гігієнічна ванна, туалет операційного поля та інші. Види операції по терміновості. Планові, термінові, екстрені. Покази до операції: вони можуть бути абсолютними та відносними. Абсолютні - якщо основне захворювання або його ускладнення, що вимагають оперативного лікування, являються загрожуючими життю хворого /перфоративна виразка шлунку, защемлена грижа/. Відносні - якщо основне захворювання або його ускладнення, що вимагають хірургічного лікування, не представляють безпосередньої загрози життю хворого і не корегуються загальноприйнятими консервативними способами лікування /виразкова хвороба 12-ти палої кишки та інші/. Протипокази до операції: вони бувають абсолютні та відносні. Абсолютні - термінальний стан, некорегуєма серцево-судинна декомпенсація, ниркова недостатність. Відносні - коли є наявність супроводжуючих захворювань, вимагаючих корекції, можуть ускладнити виконання операції та протікання післяопераційного періоду /грип, гнійничкові захворювання, ангіни та інші. ПРЕМЕДИКАЦІЯ Вибір методу знеболення відзначається загальним станом хворого, важкістю основного захворювання та супроводжуючого об’єму оперативного втручання. Проводиться разом з анестезіологом. Ефективність хірургічного лікування багато в чому визначається адекватністю його анестезіологічного забезпечення. Воно складається з таких етапів: передопераційний огляд та оцінка стану хворого, підготовка до операції та анестезії, проведення загальної анестезії, ведення раннього післяопераційного періоду. У процесі знайомства з хворим треба звернути увагу на його психічний стан і за наявності підвищеної збудливості збільшити дозу седативних засобів перед операцією. Слід з'ясовувати, чи є в нього шкідливі звички (куріння, алкоголізм, наркоманія), бо при цьому нерідко спостерігається стійкість до загальних анестетиків. Будь-яке планове оперативне втручання, яке проводиться під загальною анестезією, потребує певного рівня лабораторного та клінічного обстеження. Якщо є дані про наявність інших захворювань, потрібна консультація відповідних фахівців. Результати передопераційного обстеження хворого визначають тактику анестезіолога до операції, під час її проведення та після неї. Для адекватного анестезіологічного забезпечення хірургічного втручання потрібно мати об'єктивну уяву про ступінь операційного ризику. Ступінь ризику оцінюють у балах. Об'єм та характер передопераційної підготовки значною мірою визначаються тяжкістю основного та супутнього захворювань. Перед плановими оперативними втручаннями проводять такі заходи: розмова анестезіолога з хворим про анестезію та операцію; обмеження прийому їжі перед операцією (не менше ніж за 5 - 6 год), очисна клізма увечері (напередодні операції) та зранку; спорожнення сечового міхура; зняття з'ємних зубних протезів; медикаментозна підготовка (премедикація). Перед екстреними хірургічними втручаннями проводять очищення шлунка через зонд. Премедикацію проводять для заспокоєння хворого, забезпечення його відпочинку перед операцією, зняття психічного напруження, нормалізації обміну речовин. Премедикація зменшує втрати загальних анестетичних засобів, запобігає появі небажаних нейровегетативних реакцій, побічній дії наркотичних засобів, гальмує салівацію, секрецію бронхів та потовиділення. Використовують препарати, що володіють енергетичним потенціюванням. Для поліпшення сну призначають снотворні засоби, які також володіють певним седативним ефектом, що посилюється призначенням транквілізаторів. Подібним чином діють наркотичні аналгетики. Вони значно підвищують поріг больової чутливості, зменшують необхідну концентрацію анестетиків, бо потенціюють їх дію. Значною мірою седативний ефект доповнюють деякі протигістамінні засоби з нерізким нейролептичним впливом. Всі ці препарати гальмують небажані нейрорефлекторні реакції, однак повністю не замінюють холінолітичні засоби. Як правило, у клініці використовують 2—3 схеми премедикації. У пропонованій схемі наведені середні дози засобів для премедикації, що найчастіше застосовуються для пацієнтів з масою тіла 50—70 кг. Для ослаблених хворих, пацієнтів похилого та старечого віку дозу препарату відповідно зменшують. Найчастіше використовують премеди-кацію за схемою І. Вона розрахована на спокійних, урівноважених хворих, яким передбачається виконати не дуже травматичну і тривалу операцію. Премедикація за схемою II показана хворим з підвищеною збудливістю нервової системи й інтенсивними обмінними процесами (тиреотоксикоз), а також у разі тривалого і травматичного оперативного втручання. У разі тривалого і травматичного хірургічного втручання за ЗО— 40 хв до операції хворим разом із атропіну сульфатом внутрішньом'язово вводять 0,0025 г дроперидолу і 0,0005 г фентанілу. Схема премедикації
Контрольні питання 1. З якого періоду починається передопераційна підготовка хворого ? 2. Коли слід проводити гоління шкіри перед плановою операцією ? 3. З якою метою не дозволяється хворому їсти перед операцією ? 4. В чому полягає безпосередня підготовка хворого на передодні операції ? 5. Які існують методи передопераційної підготовки ? 6. Як навчити хворого мочитися лежачі ? 8. Які покази до промивання шлунку перед операцією ? 9. Чому не можна проводити очисну клізму при гострих хірургічних захворюваннях ? 10. Як проводиться катетеризація сечового міхура ? 11. Як проводиться обробка операційного поля ? 12. Навіщо потрібно видалення зйомних зубних протезів ? Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті
^
Література Основна:
Додаткова:
|
![]() | Особливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна Колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна | ![]() | Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців |
![]() | Буковинський державний медичний університет «Затверджено» ... | ![]() | Буковинський державний медичний університет «Затверджено» ... |
![]() | Буковинський державний медичний університет «Затверджено» ... | ![]() | Буковинський державний медичний університет |
![]() | Буковинський державний медичний університет | ![]() | Буковинський державний медичний університет |
![]() | Буковинський державний медичний університет | ![]() | Буковинський державний медичний університет |
![]() | Буковинський державний медичний університет |