"Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь"
Скачати 399.33 Kb.
|
|
Буковинський ДЕРЖАВНий МЕДИЧНий університет Кафедра догляду за хворими та вищої медсестринської освіти " ЗАТВЕРДЖЕНО " на методичній нараді кафедри догляду за хворими та вищої медсестринської освіти "______"___________________200___ р. протокол №___ Зав. кафедри, доцент. Плеш І.А. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №11 Тема: “Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь”. Навчальний предмет - “Клінічне медсестринство” (цикл “Хірургія”). 2-й медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців (денна форма навчання, навчання з неповним робочим тижнем ) 3-й курс медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців Спеціальність- 6.110100 “Сестринська справа” Освітньо-кваліфікаційний рівень- “Медична сестра-бакалавр” (навчання з неповним робочим тижнем). Тривалість - 2 години. Методичну розробку склав Доцент, к.м.н. Хомко О.Й. ЧЕРНІВЦІ - 2007рік. Тема: “Гемотрансфузія та інфузія, Покази, протипокази, техніка переливання, можливі ускладнення, профілактика ускладненнь”. Актуальність теми: Переливання крові іноді призводить до ускладнень, тому медичні сестри повинні знати клініку, особливо перші ознаки того чи іншого ускладнення, щоб вчасно припинити переливання крові і надати першу допомогу. Ряд захворювань, а також травматичні пошкодження, які супроводжуються великою крововтратою та розвитком геморагічного шоку, потребують переливання крові. Тому визначення груп крові, проб на сумісність крові донора і реципієнта, знання показів та проти показів для переливання крові, ускладнень при переливанні крові, дозволяють підвищити рівень теоретичних і практичних знань студентів. Важливе місце в комплексному лікуванні хворих хірургічного профілю займають компоненти крові та кровозамінники. Медична сестра повинна знати та вміти використовувати при переливанні крові та її компонентів суворо під контролем лікаря всі кровозамінники та компоненти крові, які знаходяться у відділенні, правилами їх використовування, строками їх використання. Вона повинна знати про ускладнення, які можуть бути при їх використанні. ^ Навчити студентів діагностувати вид кровотечі, ступінь крововтрати та уміння виконувати тимчасову зупинку кровотечі. Розібрати з студентами клінічну картину ускладнень та методи надання першої допомоги та лікування. 2.1. Студент повинен знати:
2.2. Студент повинен вміти:
2.3. Опанувати практичні навички:
ТРАНСФУЗІОЛОГІЯ І. Історична довідка
2) Наукові підстави для вирішення цієї проблеми мали місце після ^ ,коли Вільямом Гарвеєм було відкрито вчення про анатомо-фізіологічні особливості кровообігу.
тивні результати цих дослідів були розвинуті і застосовані в клінічній практиці.
основні періоди: 1. До 1628 р., враховуючи час від древніх часів (2000-3000р. до наш.ери, Єгипет - перші спроби по переливанню крові ) до відкриття Гарвеєм законів кровобігу та їх анатомо-фізіологічне обгрунтування.
3. 1914 р. Юстен, Юревич та Розенгерд відкрили стабілізатор цитрат натрія (6%).
В 1921 р. прийнята міжнародна класифікація груп крові. На сьогодні у всьому світі виділені чотири групи крові: Група І (0) - в еритроцитах немає аглютиногена, а в плазмі (сироватці) є аглютиніни . Повна формула І (0). Група ІІ (А) - в еритроцитах містяться аглютиноген А, в сироватці - аглютинін . Група ІІІ (В) - в еритроцитах міститься аглютиноген В, а в сироватці - аглютинін . Група ІV(АВ) - в еритроцитах містяться аглютиногени А і В, а в сироватці аглютиніні немає. Слід зауважити, що серед людей з ІІ та ІV гр. є підгрупи по аглютиногену А: А1 - 95%; А2 - 5%. Таким чином, (умовно) можна вважати, що існують шість груп крові. В даний час прийнято позначати порядкове розпреділення груп крові римськими цифрами та по вмісту аглютиногенів в еритроцитах, які позначаються великими літерами А, В та О. Серед населення планети, відмічено слідуюча частота розпреділення людей по груповій належності:
ІІ. Методи визначення групової належності крові проводяться по: а) по стандартним сироваткам ^
3) маркіровка сироваток І(0) - на етикетці полос немає ІІ(А) - дві полоси синього кольору ІІІ(В) - три полоси червоного кольору ІV(АВ) - чотири полоси жовтого кольору Температура зберігання 4-10С. Перші ознаки аглютинації повинні появлятися через 30 сек. при температурі 15-25С. Методика визначення:
груп крові двох різних серій.
зберегти необхідний титр антитіл).
Результати: а) І група - якщо аглютинації в І, ІІ, ІІІ луночках не наступає; б) ІІ група - аглютинація наступила в луночках І та ІІІ гр., але не наступила в лунці ІІ гр. - група ІІ(А); в) ІІІ група - аглютинація з сироватками І та ІІ гр. - група ІІІ(В); г) ІV група - аглютинація з сироватками всіх 3-х груп - група ІV(АВ); д) для виключення неспецифічної аглютинабільності еритроцитів, необхідне додаткове ви- значення з стандартною сироваткою ІV групи. Відсутність аглютинації з цією сироваткою, підтверджує ІV групу крові. ^ Для виключення недогляду за істинною аглютинацією слід:
При недотриманні цих правил можливо:
б) визначення по стандартним еритроцитам Методика визначення:
Можливі 4-ри варіанти реакції аглютинації:
в) визначення груп крові по системі А. В. О. за допомогою моноклональних антитіл анти-А та анти-В (целіклони анти-А та анти-В) Целіклони анти-А та анти-В використовують для визначення групи крові замість стандартних гемаглютинуючих сироваток. P.S. Виготовляється з мишиних антитілоутворюючих В-лімфоцитів з клітинами мишиної мієломи. Це є розведена асцитична рідина мишей, що містить імуноглобулін М проти антигенів А та В. Целіклони дають більш швидку та чітку реакію аглютинації, ніж стандартні сироватки. При використанні целіклонів виключається можливість передачі віруса гепатиту та ВІЧ (СНІДу). Методика визначення (температура 15-25С)
Можливі варіанти :
групи;
Визначення крові на Rh-фактор. 85% людей мають в еритроцитах антигенний фактор, що називають резус фактором - Rh(+). А решта 15% не мають в крові Rh-фактора - Rh(-). При повторному переливанні крові Rh(+) Rh(-) - виникає тяжка посттрансфузійна реакція, що може призвести до смерті. При вагітності - до викидишу. Визначення Rh-фактора:
Індивідуальна проба на Rh-сумісність.
Таким чмном для переливання крові необхідно провести - 5 проб на сумісність.
Визначення групи крові донора і реципієнта по системі А.В.О. - групова належність. (Кров з пальця. Визначається по стандартним сироваткам, стандартним еритроцитам та моно- клональним целіклонам).
(Проводиться при t - 22-25 С (17-25 С). Методика. - з вени хворого беруть кров (2-3 мл) в пробірку з 0,3 мл 6% цитрата Na. - центрифугують і беруть сироватку реципієнта і змішують з краплиною крові (1к : 10с). - нагляд 5 хв. Якщо аглютинації немає - кров сумісна по системі АВО.
Методика. Перші 75 мл вливають струйно в 3-ри прийоми по 25 мл з інтервалом 3-5 хв. Поява ознак гемолітичного шоку (нудота, блювота, різке погіршення стану) - є протипоказом для переливання крові
|
