Десмургія. Асептика І антисептика icon

Десмургія. Асептика І антисептика




Скачати 1.16 Mb.
НазваДесмургія. Асептика І антисептика
Сторінка1/8
Дата23.06.2012
Розмір1.16 Mb.
ТипДокументи
Зміст
2. Тривалість заняття
4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
5. Поради студенту.
Будова операційно-перев’язочного блоку.
5.2. Теоретичні питання до заняття
5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті
5.5. Тести для самоконтролю
2. Десмургія, перев'язочний матеріал.
2. Тривалість заняття
4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
5.Поради студенту.
Правила бинтування
Типи бинтових пов’язок
Шапка «Гіппократа»
Пов’язка «чепець»
Пов’язка «вуздечка»
Пов'язки шиї
Клеолова пов’язка
Лейкопластирна пов’язка
Пов'язка на грудну клітину
...
Повний зміст
  1   2   3   4   5   6   7   8





Змістовий модуль 1.


Введення у хірургію.

Десмургія.

Асептика і антисептика.

Хірургічна операція.


1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ХІРУРГІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ


1. Актуальність теми:

Хірургічне відділення сучасної багатопрофільної лікарні є одним з найважливіших медичних підрозділів, в якому проводиться стаці- онарне лікування хірургічних хворих. До них відносяться хворі планові та екстрені,яким необхідно надати невідкладну хірургічну допомогу, в тому числі і спеціалізовану.

Кожний ліжко-день, проведений у лікарні, оплачується з державних фондів.

Тому студенти повинні розуміти чіткість, узгодженість у роботі всього медичного персоналу, спрямованої на найшвидше повноцінне одужпння хворого.

Робота у будь-якому медичному закладі, в тому числі у хірургічному відділенні без знань основ деонтології неможлива, а тому половина заняття присвячена цій проблемі.


^ 2. Тривалість заняття: 2 год.


3. Навчальна мета

Студент повинен:

знати:

  • структуру хірургічного відділення;

  • режим роботи хірургічного відділення;

  • особливості ведення медичної документації;

  • внутрішній розпорядок у відділенні; обстеження хворих з пошкодженнями, невідкладну діагностику;

  • організація відвідування хворих;

  • роботу палатної медсестри у хірургічному відділенні та маніпуляційному кабінеті;

  • шляхи надходження 2-х потоків хворих (планових, ургентних).


вміти:

  • поводитися в операційній;

  • поводитися в перев’язочній;

  • користуватися хіругічним спецодягом (маски, бахіли) та інше.

практичні навички:

  • опанувати правила медичної деонтології.


^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін
Отримані навики

1. Анатомія людини


2.Пропедевтика внутрішніх хвороб


4. Біохімія


5. Пат. фізіологія


6. Гігієна
Знати будову скелета, опорно - рухового апарату, скелетотопію магістральних артеріальних і венозних судин, нервових стовбурів.

Визначати фізіологічне положення для різних частин людського організму

Володіти методикою обстеження хворого. Збирати анамнез, проводити огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію.

Знати особливості обміну речовин


Порушення обміну речовин


Розраховувати гігієнічні норми для приміщень стаціонару.



^ 5. Поради студенту.

5.1. Зміст теми:

Хірургічна клініка складається: з приймального відділення, палат для хворих (стаціонарів, допоміжних кабінетів, діагностичних ( рентгеновський, ендоскопічний, лікувальної фізкультури). Окрім цього, є операційно- перев’язочний блок.

В приймальному відділенні проводиться первинне обстеження хворих, ставиться попередній діагноз, проводяться додаткові лабораторні дослідження, вирішується питання про показання до госпіталізації в хірургічне відділення, вибір метода лікування. В приймальному відділенні повинно бути все необхідне для виконання деяких лікувальних маніпуляцій, для проведення в необхідних випадках заходів доклінічної і догоспітальної реанімації, надання екстреної швидкої допомоги. Викладач вказує на важливість проведення правильного санітарно- гігієнічного режиму для профілактики внутрішньолікарніної інфекції ( огляд хворих, термометрія, повна санітарна обробка поступаючих у відділення хворих.

Стаціонар складається з декількох відділень: чистого, гнійного ( кожний окремо). Відділення повинні бути ізольовані один від одного, мати свій інвентар, обладнання та персонал.

Хірургічне відділення складається із палат для хворих, операційного блоку, перев’язочної та підсобних приміщень (санвузол, їдальня, буфет, кімната для білизни, кімната для медперсоналу та інш.). Палати повинні бути просторими, в розрахунку 4 кв.м. площі на кожного хворого. Природнє освітлення повинно бути таким, щоб площа вікон відносилась до площі підлоги, як 1:6. Штучне освітлення- матові плафони в люстрах і настільної лампи у важкохворих. Хірургічне відділення повинно бути забезпеченим водопроводом, центральним опаленням, гарячим водопостачанням, каналізацією та приточно-витяжною вентиляцією, кондиціонерами.

Забезпечення: в палатах встановлюють лікарняні ліжка з пружинною сіткою, а також функціональні ліжка, які дозволяють надати при необхідності хворим різгне, найбільш вигідне положення. В палатах повиннібути тумбочки біля кожного ліжка, стілець для відвідувачів. В палаті повинна бути тиша, гучномовці не допускаються, хворі слухають радіо, користуючись навушниками, хворому виділяють індивідуальні предмети гігієнічного догляду.

Сигналізація може бути світова та звукова. Потрібно підкреслити перевагу світової сигналізації перед звуковою, Коридорі просторі і зручні. Підкреслити перевагу бокових коридорів перд центральними, Прибирання приміщення вологе, не менш 2 разів на день.

Операційна призначена для виконання найбільш відповідального етапу лікування хворих- операції. Операційні для гнійних операцій знаходяться в приміщенні гнійного відділення, поза основним блоком.


^ Будова операційно-перев’язочного блоку.

А* розміщення операційної в хірургічному відділенні (ізольованість, як умова попередження інфікування);

Б* кількість кімнат, які входять до складу операційного блоку: - найменша кількість – передопераційна кімната і операційний зал. Сучасні блоки містять: операційний зал, передопераційну кімнату, стерилізаційну, інструментальну, автоклавну, душеву і туалетну;

В* операційна кімната має бути просторою (40 кв.м. на один операційний стіл) з добре налагодженою вентиляцією, Для одержання розсіяного світла вікна операційної розміщяють на північ, північний схід, або північний захід; аппарат для кондиційного повітря;

Г* природне і штучне освітлення операційного залу: заокруглені кути, кафельні стіни, або масляне фарбування стін і стелі ( перевага фарбування ії кольоровою фарбою, негативна сторона білої фарби);

Д* побудова підлоги в операційному залі- підкреслити первагу підлоги із метлахських плит перед підлогою із лінолеума, особливо перед звичайним фарбуванням підлоги);

Е* опалення операційного блоку: перевага центрального опалення перед пічним, оптимальна температура в приміщеннях операційного блоку +20, 22 °С при вологості 55-60%;

Ж* обладнання операційної: операційний стіл і його склад, стул операційної сестри, стіл для розчинів, пересувний інструментальний столік, стіл анестезіолога, безтіньова лампа, тазики для використаного матеріалу; при необхідності вноситься інше обладнання;

І* асептична і гнійна операційні. Їх розміщення в хірургічному відділенні. Об’єм роботи в кожній з них. Розгортання операційної для невідкладних операцій і об’єм роботи останнього. Необхідність організації в хірургічному відділенні двох перев’язочних- гнійної і чистої. Обладнання і оснащення їх, об’єм роботи і викорстання кожної з них.

Прибирання операційно- перев’язочного блоку проводиться не менше 2 разів на день з використаанням дезінфікуючих розчинів, один раз на тиждень проводять генеральне прибирання.


^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:


  1. Структура хірургічного відділення.

  2. Обладнання та режим роботи хірургічного відділення.

  3. Обладнання палат. Медичний пост сестри. Медична документація.

Облік наркотичних речовин.

  1. Структура, облік, режим роботи маніпуляційного кабінету.

  2. Внутрішній розпорядок відділення. Організація відвідування хворих.

  3. Структура, режим роботи операційного блоку.

  4. Організація та обсяг роботи в чистій та гнійній операційній.

  5. Загальні принципи догляду за хірургічними хворими в стаціонарі.

  6. Поняття про асептику та антисептику, Використання методів асептики та антисептики у хірургічному відділенні.

  7. Визначення деонтології та ії використання.


^ 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Розрахунок гігієнічних норм хірургічного відділення.


5.4. Питання для самоконтролю:

1.Структура хірургічного відділення.

2.Обладнання та режим роботи хірургічного відділення.

3.Обладнання палат. Медичний пост сестри. Медична документація.

Облік наркотичних речовин.

4.Структура, облік, режим роботи маніпуляційного кабінету.

5.Внутрішній розпорядок відділення. Організація відвідування хворих.


^ 5.5. Тести для самоконтролю:

  1. Яка площа у палаті припадає на одного хворого:

  1. 2 кв. м.

  2. * 4 кв. м.

  3. 6 кв.м.

  4. 8 кв.м.

  1. Яке повинно бути у палаті співвідношення площі вікна до площі підлоги:

  1. * 1:6

  2. 1:8

  3. 1:10

  4. 2:3

  1. Яка площа повинна припадати в операційній на один операційний стіл:

  1. 20 кв.м;

  2. 30 кв.м;

  3. *40 кв.м.;

  4. 50 кв.м.


4. Яка температура є оптимальною для приміщень операційного блоку:

1. 18 °С;

2. * 20 °С;

3. 25°С;

4. 28°С.

5. Яка вологість є оптимальною для приміщень операційного блоку:

1. 40 %;

2. 50 %;

3. *60 %;

4. 70 %.

6. У якому відділенні проводиться первинне обстеження хворого, виставляється попередній діагноз:

1. спеціалізованому відділенні;

2. операційно-перев’язочному блоці;

3. *приймальному відділенні.

7. Гнійна та чиста половина хірургічного відділення повинні розміщуватися:

1. разом;

2. окремо.

Рекомендована література:

Основна:

  1. Загальна хірургія / за ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. Київ, "Здоров'я", 1999.

  2. С. В. Петров. Общая хирургия //”Питер”, Санкт-Петербург, 2002

  3. Волколаков ЯВ. Общая хирургия. Рига, 1989.

  4. Стручков ВИ., Стручков Ю.В. Общая хирургия. Москва, 1988.

  5. Рычагов Г. П., Гарелик П. В., Мартов Ю. Б. Общая хирургия. Минск, 2002

  6. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія // Київ, 2004 р.

  7. Хірургія: Підручник з загальної хірургії / За редакцією Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шідловського.- Дніпропетровськ:РВА “Дніпро-VAL”, 2006.- 443 с.

Додаткова:

  1. Юрихин А.П. Десмургия. Ленинград, 1986.

  2. Казицкий В.М., Корж НА. Десмургія. Київ, 1999.

  3. Гребенев А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными. Москва, 1991.

  4. Мурашко ВВ., Шуганов Е.Г., Панченко А.В. Общий уход за больными. Учебное пособие. Москва, 1988.

  5. Петров СП. Общая хирургия. Санкт-Петербург, 1999.

  6. Методика обстеження хірургічного хворого / під ред. М.О.Ляпіса. Тернопіль, 2000.

  7. Жизневский Я.А. Основы инфузионной терапии. Минск, 1994.

  8. “Хірургія” – Збірник нормативних документів. Київ МНІАЦ медичної статистики МВЦ “Медінформ”, 2006.– 524 с.



^ 2. ДЕСМУРГІЯ, ПЕРЕВ'ЯЗОЧНИЙ МАТЕРІАЛ.

ТИПОВІ БИНТОВІ ПОВ'ЯЗКИ. ПОВ'ЯЗКИНА ГОЛОВУ, ШИЮ, ГРУДНУ КЛІТКУ. ПОВ'ЯЗКИ НА ЖИВІТ, ПРОМЕЖИНУ, КІНЦІВКИ.


1. Актуальність теми:

Широке розповсюдження різних видів ран, пошкоджень зв’язок, суглобів, вивихів, переломів техногенної природи зумовлює необхідність вивчення студентами десмургії та практичного засвоєння основних видів пов’язок.


^ 2. Тривалість заняття: 2 год.


3. Навчальна мета

Студент повинен:

знати:

  • визначення поняття “десмургія” ;

  • визначення поняття “пов’язка” ;

  • визначення поняття “перев’язка”;

  • характеристику перев’язочного матеріалу;

  • мету накладення пов’язки;

  • правила накладання бинтових пов’язок;

  • покази до накладання пов’язок на голову;

  • покази до накладання пов’язок на верхню та нижню кінцівку;

  • покази до накладання пов’язок на промежину;

  • покази до накладання косинкових пов’язок;

  • покази до накладання липкопластирних пов’язок;

вміти:

  • надати органу необхідне функціональне положення;

  • бинтувати згідно правил бинтування;

  • оцінювати накладені бинтові пов’язки на предмет можливості виникнення ускладнень;

практичні навички:

  • самостійне накладання бинтових пов’язок на голову, верхню кінцівку, шию, грудну клітку.

  • самостійне накладання бинтових пов’язок на живіт, промежину, нижню кінцівку.


^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін
Отримані навики

1. Анатомія людини


2. Топографічна анатомія
Описувати будову скелета, опорно - рухового апарату, скелетотопію магістральних артеріальних і венозних судин, нервових стовбурів.

Визначати фізіологічне положення для різних частин людського організму

Визначити хід магістральних судин, нервових стовбурів, їх відношення до кісткових утворень


^ 5.Поради студенту.

5.1. Зміст теми:

Під пов’язкою розуміють накладання перев’язочного матеріалу на більшу частину тіла з метою:

а) захисту пошкодженої тканини від зовнішнього впливу і попадання мікробів;

б) зупинка кровотечі;

в) місцевого застосування лікарських речовин.

Закріплення перев’язочного матеріалу, або утримання хворої частини тіла в нерухомому стані носить назву "пов’язки". Пов’язки бувають м’які і тверді. До м’яких пов’язок відносяться: бинтові, косиночні, сітчатотрубчас- ті, липкопластирні, клейові, пращеподібні, Т-подібні. До твердих пов’язок- шинні, гіпсові. Перев’язочний матеріал повинен бути гігроскопічним, еластичним і м’яким. Бинтування має здійснюватись згідно правил:
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Десмургія. Асептика І антисептика iconКалендарно-тематичний план
Тема № Десмургія (Тестовий контроль за темами: асептика, антисептика, десмургія)
Десмургія. Асептика І антисептика iconЗмістовий модуль Введення у хірургію. Десмургія. Асептика І антисептика. Хірургічна операція

Десмургія. Асептика І антисептика iconТематичний план практичних занять з курсу загальної хірургії з доглядом за хворими
Змістовий модуль Введення в хірургію. Асептика та антисептика. Десмургія. Основи анестезіології та реанімації. Вчення про рани
Десмургія. Асептика І антисептика iconТематичний план практичних занять з курсу загальної хірургії з доглядом за хворими
Змістовий модуль Введення в хірургію. Асептика та антисептика. Десмургія. Основи анестезіології та реанімації. Вчення про рани
Десмургія. Асептика І антисептика iconТематичний план практичних занять з курсу загальної хірургії з доглядом за хворими
Змістовий модуль Введення в хірургію. Асептика та антисептика. Десмургія. Основи анестезіології та реанімації. Вчення про рани
Десмургія. Асептика І антисептика iconПрактичного заняття
Санітарно-протиепідемічний режим гінекологічного стаціонару. Асептика та антисептика в гінекології”
Десмургія. Асептика І антисептика iconКрок 1 Фармація Вісь 1
Поняття про асептику. Стерилізація. Дезінфекція. Антисептика. Методи, заходи та контроль ефективності
Десмургія. Асептика І антисептика iconТематичний план практичних занять з загальної хірургії для студентів 3 курсу медичного факультету №2
Змістовий модуль Введення у хірургію. Десмургія та догляд за оперованими хворими
Десмургія. Асептика І антисептика iconЛекції
Десмургія. Визначення поняття “перев’язка” та “пов’язка”. Види пов’язок. Сучасні вимоги до перев’язочного матеріалу. Типи бинтових...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи

База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Програми
Закони
Накази
Архіви
Документи
Документи