Міністерство освіти І науки україни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

• 
  практична значущість;
  
• 
  комплексний і системний підходи до вирішення поставленого завдання;
  
• 
  використання сучасних теоретичних методологій і наукових розробок та досліджень за даною темою;
  
• 
  застосування творчого підходу й відбиття власного бачення вирішення поставленого завдання.
  

1. 
   Титульний аркуш містить (див. додаток А):
   
   • 
     назву Академії;
     
   • 
     назву кафедри;
     
   • 
     назву навчальної дисципліни;
     
   • 
     номер академічної групи;
     
   • 
     дату подачі РГР викладачеві на перевірку - день, місяць, рік;
     
   • 
     інформацію про реєстрацію роботи лаборантом кафедри в журналі для реєстрації письмових робіт студентів, що підлягають обов'язковій здачі викладачам.
     
2. 
   Зміст. Відбиває назви розділів (параграфів і т.п.) письмової роботи, що розкривають зміст РГР. Усі сторінки нумерують праворуч угорі. Винятком є титульний аркуш, тому нумерація починає із цифри «2».
   
3. 
   Вступ. Вступ розкриває сутність, стан наукового завдання і його значення. Тут же вказують мету й завдання дослідження.
   
4. 
   Основна частина. Розкриває наукове дослідження і відповідає обраній темі, вступу й висновкам РГР.
   
5. 
   Висновки. У висновках указують результати, отримані при проведенні дослідження, пропозиції або рекомендації щодо вирішення поставленого завдання відповідно до результатів дослідження.
   
6. 
   Список літератури. Джерела розміщують за абеткою прізвищ авторів або заголовків. Оформлення відбувається в такому порядку:
   

• 
  нормативно-правові акти (Конституція України, Закони, ГОСТ, ДСТУ й т.д.);
  
• 
  використана література (у т.ч. періодична);
  
• 
  література на іноземних мовах;
  
• 
  Інтернет джерела з обов'язковою позначкою, яка інформація міститься на цьому сайті (порталі). Не припустиме посилання пошуків на сайти.
  

7. 
   Додатки. В додатки можуть входити різноманітні таблиці, ілюстрації, схеми, діаграми і т.д. Оформлення виконують у такий спосіб: після списку літератури оформляють окрему сторінку з написом по центру: «ДОДАТКИ», номер якої є останнім. Нумерацію додатків виконують шляхом використання заголовних букв алфавіту (А, Б, В...), які розміщують праворуч угорі.
   
8. 
   ^ Вимоги до оформлення. Шрифт Times New Roman, 14, полуторний інтервал; поля: верхнє й нижнє – 20 мм, ліве - 25 мм, праве - 15 мм. Або РГР оформляють згідно з «Методичними вказівками та вимогами до оформлення рефератів, РГР, курсових, ІНДЗ, дипломних, магістерських робіт», розроблених і затверджених кафедрою.
   

1. 
   Історія розвитку гостинності: стародавній період (IV тисячоліття до н.е. – 476р н.е).
   
2. 
   Історія розвитку гостинності: середній період (V – XVвв н.е.).
   
3. 
   Історія розвитку гостинності: XVI – XVII століття.
   
4. 
   Історія розвитку гостинності: XVIII століття.
   
5. 
   Історія розвитку гостинності: XIX століття.
   
6. 
   Історія розвитку гостинності: XX століття.
   
7. 
   Піонери готельно-ресторанного бізнесу США (Еслфорд Статлер, Маріот, Хілтон, Андерсен та ін.).
   
8. 
   Розвиток кулінарного мистецтва.
   
9. 
   Поява перших ресторанів у Франції.
   
10. 
    Исторія та умови виникнення „Поварської книги”.
    
11. 
    Порівняльна характерістика постоялих дворів на Русі і в США.
    
12. 
    Цезарь Рітц: його внесок у розвиток готельної справи і в організацію гостинності в засобах розміщення.
    
13. 
    Концепція готелів і гостинності.
    
14. 
    Міжнародна і національна системи типології засобів розміщення.
    
15. 
    Обслуговуввання в готелях: фази готельного обсуговування, класи обслуговування, рівні обслуговування (міжнародні й національні).
    
16. 
    Кінінгові технології та нормативна хронологія клінінгових нормативних операцій.
    
17. 
    Використання новітніх прогресівних методів регістрації кліентів у засобах розміщення.
    
18. 
    Проблеми і перспективи уніфікації технології готельних послуг.
    
19. 
    Особливості методів обсуговування туристів: російський, англійський, французській, німецький методи і метод США.
    
20. 
    Основні різновиди меню та особистості їх використаня.
    
21. 
    Основні й додаткові послуги в готельному господартсві: історія, проблеми, перспективи розвитку.
    

• 
  самостійність виконання;
  
• 
  логічність і послідовність викладення матеріалу;
  
• 
  повнота розкриття теми (проблемної ситуації або практичного завдання);
  
• 
  обґрунтованість висновків;
  
• 
  використання статистичної інформації та довідкової літератури;
  
• 
  можлива наявність конкретних пропозицій;
  
• 
  якість оформлення.
  

• 
  укластися у встановлений термін підготовки відповіді;
  
• 
  викладати теоретичний матеріал чітко, коротко, пов'язано й обґрунтовано;
  
• 
  уміти оперативно розібратися в запропонованій ситуації, грамотно оцінити її й обґрунтувати ухвалене рішення;
  
• 
  упевнено відповідати на запитання викладача й без зауважень із їх боку;
  

• 
  викладати теоретичний матеріал обґрунтовано й складно;
  
• 
  укластися у встановлений термін підготовки відповіді;
  
• 
  не утруднятися у виборі рішення при аналізі запропонованої ситуації;
  
• 
  уміти обґрунтувати ухвалене рішення;
  
• 
  добре відповідати на запитання викладача.
  

• 
  викладати теоретичний матеріал у доступній для розуміння формі;
  
• 
  розібратися в запропонованій ситуації й розробити пропозиції щодо вирішення;
  
• 
  позитивно відповідати на запитання викладача;
  
• 
  допускаються недостатньо впевнені й чіткі відповіді, але вони повинні бути, власне кажучи, правильні.
  

1. 
   Закон України „Про туризм” дійсний з 01.01.2004р.
   
2. 
   ГОСТ 28681.4 - 95. «Туристско-экскурсионное обслуживание. Классификация гостиниц».
   
3. 
   ГОСТ 30389 – 95 / ГОСТ Р 50762 - 95 «Общественное питание. Классификация предприятий».
   
4. 
   ДСТУ 4268 : 2003. „Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги”
   
5. 
   ДСТУ 4269 : 2003. „Класифікація готелів”.
   
6. 
   ДСТУ 4527 : 2006 „Терміни і визначення”.
   
7. 
   ДСТУ 3862 - 99. «Ресторанне господарство. Терміни та визначення”.
   
8. 
   ДСТУ 4281 : 2004. „Заклади ресторанного господарства. Класифікація”.
   

1. 
   Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание. Учебное пособие: 3-е изд., стереотип. – К.: Дакор, 2008. – 288с.
   
2. 
   Гостиничный бизнес: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальностям сервиса / С. Медлик, Х.Инграм; [пер. с англ. А.В. Павлов]. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 239с.
   
3. 
   Джон Р. Уокер. Введение в гостеприимство: учебник. / Пер с англ. – М.: ЮНИТИ, 1999.
   
4. 
   Уніфіковані технології готельних посуг: Навч. Посіб./За ред. Проф. В.К.Федорченка; Л.Г. Лукя’нова, Т.Т. Дорошенко, І.М.Мініч. –К. Вища шк., 2001. – 237с.: іл.
   

1. 
   Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. – К.: ВИРА-Р, 2001.-208с.
   
2. 
   Волков Ю.Ф. Введение в гостиничный и туристический бизнес/Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. – 352с.
   
3. 
   Крымская Б.А., Балашов В.В. Справочник официанта. – М.: Экономика, 1986. – 192 с.
   
4. 
   Л.І. Нечаюк, Н.О. Телеш. Готельно – ресторанний бізнес: Менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Центр начальної літератури, 2003. – 348с.
   
5. 
   Организация общественного питания в гостиничном комплексе. Пятницкая Н.А. – К.: Вища школа, 1984. – 256 с.
   
6. 
   Сорокина А.В. Организация обслуживания в гостиницах и туристских комплексах: Учебное пособие. – М.: Альфа-М; ИНФРА-М, 2006.- 304с.
   
7. 
   Уокер, Джон Р. Управление гостеприимством. Вводный курс: Учебник для студентов вузов., Пер. с англ. – М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2006.-880с.
   

1. 
   www.rada.gov.ua – Сервер Верховної Ради України.
   
2. 
   www.nau.kiev.ua – Нормативні акти України.
   
3. 
   www.ukrpravo.com – Українське право.
   
4. 
   www.ezi.ru – Енциклопедичний словник.
   
5. 
   www.kmu.gov.ua – Сайт органів Виконавчої влади в Україні.