Методичні вказівки icon

Методичні вказівки




НазваМетодичні вказівки
Сторінка2/3
Дата24.06.2012
Розмір0.56 Mb.
ТипДокументи
1   2   3

^ Завдання 3. Тема «Вибір і розрахунок такелажних засобів»

Підібрати параметри такелажні засобів для безпечного підйому в проектне положення ферми (рис. 3.1; табл. 3.1.а, 3.1.б). Розрахунку підлягають:

3.1. Канат стропа;

3.2. Траверза;

3.3. Такелажна скоба;

3.4. Вантажозахватний крюк.



Рис. 3.1 - До розрахунку такелажних засобів:

1 – крюк; 2 – такелажна скоба; 3 – траверза; 4 – стропи; 5 – ферма (Q – вага ферми; m – загальна кількість гілок стропа).


Таблиця 3.1.а

^ Вихідні дані за варіантами

Передостання цифра номеру залікової
книжки

Варіативний
параметр а:

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Q, кН

28

32

40

52

64

60

48

40

30

35

m, шт.

2

4

4

4

4

2

4

2

2

4




Таблиця 3.1.б

^ Вихідні дані за варіантами

Остання цифра номеру залікової
книжки

Варіативний
параметр б:

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

?, град

0

15

30

45

60

0

15

30

45

60

l, м

12

18

24

30

36

36

30

24

18

12


3.1. Вибір каната стропа [7, 9, 12]

Правильний підбір конструкції канатів для визначення умов праці забезпечує їх тривалу й безпечну експлуатацію. На будівельно-монтажних роботах застосовують в основному сталеві дротяні канати [9, с. 238, рис. 7.5]. Їх застосовують для оснастки вантажопідйомних машин усіх видів, як стропи, розчалки, відтяжки та ін. При монтажу будівельних конструкцій і технологічного обладнання використовують гнучкі стропи [ГОСТ 3071-74].

Щоб визначити технічні дані гнучких стропів, необхідно виконати розрахунок [9, с. 246, рис. 7.12]:

3.1.1.) визначають зусилля (натяг) в одній гільці стропа:

S = Q/(m∙cos?) = k∙Q/m,

де S - розрахункове зусилля, задане до стропа, без урахування коефіцієнта перевантаження та дії динамічного ефекту, кН;

Q - вага вантажу, що піднімається, кН;

m - кількість гілок стропа;

? - кут між напрямком дії розрахункового зусилля стропа;

k - коефіцієнт, залежний від кута нахилу гілки стропа до вертикалі [7, 9, 12];

3.1.2.) визначають розривне зусилля в гілці стропа:

R = S∙кз,

де: кз - коефіцієнт запасу міцності стропа, що встановлюється залежно від типу стропа [7, 9, 12].

За знайденим розривним зусиллям підбирають канат і визначають його технічні дані: тимчасовий опір розриву, якомога ближчий до розрахункового; його діаметр [12, табл. III.I].


3.2. Визначення розрахункових параметрів траверзи [7, 9, 12]

У будівельній практиці широко розповсюджені траверзи, за допомогою яких здійснюють захват різноманітних вантажів. Застосування траверз дозволяє більш рівномірно розподілити навантаження в конструкції. Це наближає умови підйому до умов, близьких до проектного положення елемента.

Траверзи – це тверді вантажозахватні пристрої, виготовлені із суцільного перерізу у вигляді одиночних двотаврів, швелерів чи сталевих труб різноманітних розмірів, а також наскрізного переріз, що складаються із спарених двотаврів чи швелерів, з’єднаних сталевими пластинами, зміцнених елементами твердості [2, 12].

Конструювання траверзи проводять з урахуванням технології монтажу конструкції і починають з вибору розрахункової схеми. За розрахунковою схемою знаходять переріз необхідних елементів траверзи і перевіряють її міцність.

Розрахункова схема балочної траверзи з безпосереднім кріпленням балки до крюка вантажопідйомного механізму наведена на рис. 3.1. Траверзи такого типу працюють на вигин [9, с. 249-250].

Розрахунок необхідних даних траверзи, що працює на вигин, виконують у такій послідовності:

3.2.1.) підраховують навантаження, що діє на траверзу:

Р = Q∙кп∙кд,

де Q – вага вантажу, що підіймають, кН;

кп = 1.1 – коефіцієнт перевантаження;

кд = 1,2 – коефіцієнт динамічності вантажу;

3.2.2.) знаходять максимальний згинаючий момент у траверзі, кН∙см:

Mmax = 0.5∙Р∙а,

де а – плече траверзи, см;

3.2.3.) встановлюють необхідний момент опору поперечного перерізу траверзи, см3:

Wн = Mmax /(n∙Rвиг∙?),

де n - коефіцієнт умов праці [12, табл. III.9];

Rвиг - розрахунковий опір при згині у траверзі, Па;

? = 0,9 – коефіцієнт стійкості при згині.

3.2.4.) визначають розрахункову схему перерізу траверзи, задаючись суцільною чи наскрізною конструкцією балки [12, табл. III.2, III.3, III.4];

3.2.5.) підбирають профіль з моментом опору:

Wх ? Wн;

3.2.6.) на підставі обраних параметрів траверзи підраховують її загальну масу (маса 1 м, кг надана у [12, табл. III.3, III.4]).


3.3. Розрахунок такелажних скоб [12; 9, - с. 253-256]

Такелажні скоби (рис. 3.2) використовують для з’єднання окремих ланцюгів різних вантажозахватних пристроїв; а також як самостійні захватні пристрої.


Рис. 3.2 - Такелажна скоба:

1 – гілка скоби;

2 – штирь;

3 - бобишка


Розрахунок такелажних скоб виконують у такій послідовності:

3.3.1.) знаходять зусилля, що діє на скобу:

Р = S∙кп∙кд ,

де S – навантаження, що діє на скобу (вага ферми і траверзи);

кп = 1.1 – коефіцієнт перевантаження;

кд = 1,2 – коефіцієнт динамічності вантажу.

За табл. III.8 [12] за зусиллям підбирають типорозмір такелажної скоби;

3.3.2.) перевіряють гілку скоби визначеного типорозміру на міцність при розтягу:

Р /(2∙Fc) ? m∙Rp.

де Fc – площа перерізу гілки скоби, см2, визначають з розміру діаметра гілки скоби dc за табл. III.8 [12 ];

m - коефіцієнт умов праці, табл. III.9 [12 ];

Rp - розрахунковий опір прокатної сталі 12, табл. III.10];

3.3.3.) визначають згинаючий момент у штирі, Н∙см:

М = Р∙l/4,

де l – довжина штиря між гілками скоби, табл. III.8 [12];

3.3.4.) знаходять момент опору перерізу штиря, см3:

W= 0.1∙dш3;

3.3.5.) перевіряють штир скоби на міцність при згині:

М / W? m∙Rв;

3.3.6.) перевіряють штир скоби на зріз:

Р /(2∙Fш) ? m∙Rзр ,

де Fш – площа перерізу штиря, см2.

3.3.7.) перевіряють отвори скоби на зминання:

Р /(2∙?∙dш) ? m∙Rзм,

де ? – товщина бобишки скоби для штиря, см; дорівнює діаметру гілки скоби.

Коли результати розрахунків не задовольняють вимогам, вибирають більший типорозмір скоби і розрахунок повторюють.


3.4. Підбір і розрахунок крюків [7, 9, 12]

Безпека підйому і тимчасового закріплення будівельних конструкцій і виробів значною мірою залежить від способів захвату і кріплення вантажу. Безумовно, одним з основних елементів монтажної оснастки є вантажозахватні крюки. Розрахунок і конструювання крюків особливо необхідні, коли відсутні інвентарні пристрої та обладнання і коли існуючі типи пристроїв не забезпечують безпеку підйому і установку будівельних конструкцій.

Крюки можна розподілити на два типи залежно від їх форми у криволінійній частині. Форма перерізу в криволінійній частині крюка може бути круглою і трапецієподібною (рис. 3.3)


Рис. 3.3 - Розрахункова схема крюка при трапецієподібному перерізі в криволінійній частині


Вантажні крюки для блоків і траверз перевіряють на розтяг у хвостовій частині та на спільну дію згину і розтягу в криволінійній частині (рис. 3.3).

3.4.1.) Розрахункове навантаження у хвостовій частині при розтягу визначають за формулою

,

де Р- діюча вага на крюк (вага ферми і траверзи), кН;

Fн – площа перерізу крюка з урахуванням ослаблення його різьбою;

m – коефіцієнт умов праці; табл. [12, III.9];

Rроз – розрахунковий опір на розтягання сталі [12, табл. III.10].

3.4.2.) Знаходять площу перерізу хвостової частини крюка та його діаметр:

.

Площа перерізу крюка нетто Fн, дорівнює Fн =0,72 Fбр, де Fбр - площа перерізу крюка без послаблення (брутто), см2. Площа перерізу крюка залежить від його форми в криволінійній частині:

  • при трапецієподібному переріз:

Fбр = (a + b)h/2, см2;

  • при круглому переріз:

Fбр =(?dбр2)/4, см2.

При конструюванні трапецієподібних крюків рекомендують прийняти:

2а = b = h = l.

3.4.3.) У криволінійній частині крюка в перерізі А-А (рис. 3.3) одночасно діють розтягуючі й згинальні зусилля.

При згині переріз h, меншим або рівним відстані l від центра крюка до центра ваги перерізу А-А (рис. 3.3), напруження від згину в цьому перерізі приблизно можна визначити за формулами:

  • для крюків трапецієподібного перерізу:

, кПа;

  • для крюків круглого перерізу:

, кПа,

де W – момент опору, см3.

Момент опору для трапецієподібного перерізу:



Момент опору для круглого перерізу:

Wкр=0.1∙d3.

3.4.4.)Розрахункове напруження в крюку повинно задовольняти рівнянню:

? = ?р + ?виг ? m∙Rроз + m∙Rвиг.


Завдання 4. Тема «Забезпечення монтажної стійкості будівельних конструкцій»

4.1. Розрахунок монтажної стійкості колон [1]

При виконанні монтажних робіт особливу увагу слід приділяти стійкості розчалених колон. Через відсутність у ПВР відповідних розрахунків створюються аварійні ситуації, які спричиняють втрату стійкості колон, що монтуються; інших колон (що вже встановлені); інших конструкцій; і, як результат цього, травматизм з тяжкими наслідками.

Монтажну стійкість колон, закріплених розчалками, визначають у строго вертикальному положенні на дію повітряного навантаження. Для простоти розрахунку при цьому не враховують вплив тимчасового закріплення колон у фундаментах.

Рівняння стійкості колон має вигляд

кз·М0 < Mу + S·r,

де кз = 1.4 – коефіцієнт запасу;

М0 – перекидаючий момент від дії повітря;

Mу – утримуючий момент, створений масою колони;

S - зусилля в розчалці;

r - плече зусилля S.

Розрахункова схема стійкості колон наведена на рис. 4.1.


Рис. 4.1 - Розрахункова схема стійкості колон


Перекидаючий момент з умов найбільш вигідного напряму дії повітря d площині однієї з розчалок:

М0 = W1(h1/2) + W2(h1+h2/2),

де W1 і W2 – тиск повітря;

h1 – висота дії повітряного навантаження;

h2 – те саме від рівня більше 10 м над поверхнею ґрунту;

W1 =q0·c·d· h1,

де q0=270 н/м2 – розрахунковий повітряний тиск на висоті ? 10 м;

с = 1,4 – аеродинамічний коефіцієнт;

d – ширина вантажного майданчика, перпендикулярного до напряму повітря:

d = (a + b)∙cos45o,

де a, b – параметри колони:

W2= q2·c·d· h2,

Де: q2 – розрахунковий повітряний тиск повітря на висоті більше 10 м (q2= 1,35 q0).

Утримуючий момент від власної маси колони відносно місця перекидання О:



де mk - вага колони (штатну вагу залізобетону приймають 26000 Н/м3)

Момент, сприйнятий розчалкою:

Мр = S·r=кз ·М0- Му.

Зусилля, сприйняте розчалкою:

.

Для сталевих канатів вводять коефіцієнт стійкості, кс = 3 і за табл. III.1 [12] підбирають сталевий канат відповідного діаметра.

Необхідні для виконання цього розділу індивідуального завдання вихідні дані містяться у табл. 4.1.а, б.


Таблиця 4.1.а

^ Вихідні дані за варіантами

Передостання цифра номеру залікової
книжки

Варіативний
параметр а:

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

а, м

0,4

0,5

0,4

0,5

0,5

0,3

0,3

0,4

0,6

0,6

b, м

0,3

0,4

0,4

0,5

0,4

3,3

0,4

0,5

0,6

0,5




Таблиця 4.1.б

^ Вихідні дані за варіантами

Остання цифра номеру залікової
книжки

Варіативний
параметр б:

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

?, град

45

40

30

35

50

55

60

30

45

60

Н, м

12

15

18

21

24

27

12

15

18

21


^ Завдання 5. Тема «Виявлення небезпечних та шкідливих факторів при виконанні окремих видів будівельних робіт»

Підрозділ будівельної організації виконує роботи, назва яких наведена в табл. 5.а.

Таблиця 5.а

^ Вихідні дані за варіантами

Передостання цифра залікової книжки

Варіативний параметр а:

Найменування робіт

Примітки

0

Навантажувально-розвантажувальні роботи

Умови виконання заданої роботи студент приймає самостійно

1

Грабарства

2

Влаштування підлог

3

Теслярські й столярні роботи

4

Кам'яні роботи

5

Штукатурні роботи

6

Покрівельні роботи

7

Малярські роботи

8

Газозварювальні роботи

9

Монтажні роботи

Потрібно:

1) Дати визначення поняттям „небезпечний виробничий фактор” і «шкідливий виробничий фактор» [6].

2) Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* скласти перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для виконання роботи, порядковий номер якої збігається з передостанньою цифрою номеру студента.

3) Коротко описати методику оцінки стану охорони праці за коефіцієнтом безпеки, заохочення працюючих за дотримання правил охорони праці. Дати характеристику поняття "безпека праці". Розрахувати коефіцієнт частоти травматизму, коефіцієнт ваги травматизму та загальний показник травматизму, що характеризують стан умов охорони праці в будівельній організації, відповідно до варіантів, вихідні дані до яких брати з табл. 5.б).


Таблиця 5.б

Вихідні дані за варіантами: варіативні параметри групи б

Остання цифра номеру залікової книжки

Загальна кількість працюючих

Нещасних випадків за рік

Днів непрацездатності за рік

0

56

3

25

1

80

1

5

2

72

0

0

3

43

2

16

4

29

2

36

5

63

4

46

6

49

6

99

7

46

8

124

8

57

1

35

9

33

1

12

^ Вказівки до виконання задачі:

Перш ніж приступити до виявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів /НШВФ/ для заданого виду робіт, студент повинен вивчити технологію виконання цих робіт з літератури [10, 11] та ін. Після цього він приймає самостійні рішення з конкретизації умов праці при виробництві заданих йому робіт, максимально спрощуючи виробничий процес. Ці рішення він викладає в короткому описі умов праці при виконанні заданих робіт.

На підставі сформульованих вихідних даних, користуючись ГОСТ 12.0.003-74*[3], студент складає перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що можуть виявити себе при виконанні заданого виду робіт. Перелік слід складати по групах /фізичні, хімічні і т.д./ у тій же послідовності і термінології, як вони наведені в ГОСТ 12.0.003-74*. У дужках дають лаконічне пояснення з приводу походження того чи іншого ОВПФ, виявленого студентом.

Розрахунок коефіцієнтів частоти, ваги й загального показника травматизму здійснюють за формулами:

а) показник частоти

Кч= Т*1000/Р;

б) показник ваги

Кт= Д/Т,

де Т – кількість нещасних випадків;

Р – кількість робітників підприємства;

Д – кількість днів непрацездатності;

в) загальний показник травматизму

^ Кзагальний = Кчт.


Завдання 6. Тема «Електробезпека на об’єктах будівництва»

Розрахувати заземлюючий пристрій для заземлення електрообладнання напругою U =380 В у трифазній мережі з ізольованої нейтраллю при наступних вихідних даних:

грунт - суглинок з питомим електричним опором "?", що вказано в табл. 6.а. Необхідний за опір пристрою, що заземлює (згідно з ГОСТ 12.1.030-81) див. там же.

Вихідні дані за варіантами:

Таблиця 6.а. Група варіативних параметрів а.


Показники

Одиниця вимірювання

Передостання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

?,

Ом · м

100

90

110

120

115 125

95

105

100 120

120

125

Rзаземлення,

Ом

? 4

? 4

? 10

? 4

? 4

? 10

? 4

? 4

? 10

? 4

Як заземлювачі, прийняті сталеві труби діаметром "d" і довжиною "l", розташовані вертикально і з'єднані на зварюванні сталевою смугою 40 х 4 мм (див. табл. 6.б).

^ Вихідні дані за варіантами:

Таблиця 6.б. Група варіативних параметрів б.

Показники

Одиниця вимірювання

Остання цифра номеру залікової книжки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

d

м

0,05

0,08

0,06

0,08

0,07

0,05

0,08

0,07

0,06

0,06

l

м

2,5

3,0

2,5

2,6

3,0

2,7

2,8

2,6

2,8

3,0


Потужність електродвигуна - 15 кВт, число оборотів - 3000 у хвилину. Потужність трансформатора 170 кВА.

Потрібно:

1. Визначити опір одиночного вертикального заземлювача.

2. Визначити опір сталевої смуги, що з'єднує стержневі заземлювачі.

3. Визначити необхідну кількість одиночних стержневих заземлювачів.

4. Визначити загальний опір пристрою, що заземлює, з урахуванням сполучної смуги й оцінити його відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81

5. Накреслити схему пристрою електродвигуна, що заземлює, і розташування одиночного заземлювача

Вказівки до розв’язання задачі

Задачу слід вирішувати за методикою, викладеною на сторінках 87 - 88 [12] з урахуванням допустимої величини загального опору пристрою, що заземлює, установленої ГОСТ 12.1.030-81. При вирішенні задачі можливе використання [9, - с. 188-193]

Схему пристрою, що заземлює, зобразити за аналогією з рис.VI.3 на стор.88 [12] або з рис. 6.24 на стор. 191 [9]. Додатково необхідно показати контур пристрою, що заземлює, у плані. При цьому число одиночних стержневих заземлювачів, показаних на схемі, повинно відповідати розрахунковому.


1   2   3

Схожі:

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
Методичні вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
Методичні вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи