Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль» icon

Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль»




НазваМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль»
Сторінка2/5
Дата01.06.2012
Розмір0.58 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5
^

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ


Стандартизація – це планова діяльність по встановленню обов'язкових правил, з метою досягнення оптимальної міри впорядкованості в певної області за допомогою встановлення положення для загального і багатократного вживання відносно реальний існуючих або потенційних завдань (за ISO/IEC GUID2:1996).


^ 1.1 Теоретична база сучасної стандартизації

Теоретичною базою сучасної стандартизації є система переважних чисел.

Переважними числами називаються числа, які рекомендується вибирати як переважні перед всіма іншими при призначенні величин параметрів для новостворюваних виробів (продуктивності, вантажопідйомності, габаритів, чисел зворотів, тисків, температур, напруги електричного струму, чисел циклів роботи і інших характеристик проектованих машин і приладів).

Переважні числа отримують на основі геометричної прогресії, i-й член якої рівний ± 101/R. Знаменник прогресії виражається як R = 5, 10, 20, 40, 80 і 160, а i набуває цілих значень в інтервалі від 0 до R. Значення R визначає число членів прогресії в одному десятковому інтервалі. Переважні числа одного ряду можуть бути або лише позитивними, або лише негативними.

Строго обґрунтований ряд переважних чисел необхідний для того, щоб параметри і розміри окремого виробу або групи виробів щонайкраще були погоджені зі всіма відповідними видами продукції (наприклад, електродвигуни – з технологічним устаткуванням, вантажопідйомними пристроями і так далі).

Недотримання цієї умови викликає зайві витрати матеріалів, електричною і інших видів енергії, неповне використання устаткування, зниження продуктивності праці, зростання собівартості продукції.

Наприклад, невідповідність сортаменту круглого прокату, що випускався раніше металургійними заводами, і нормального ряду діаметрів в машинобудуванні призводила до зайвого стружкообразованию, зниженню коефіцієнта використання металу, додатковому непродуктивному завантаженню металоріжучих верстатів. В результаті було потрібно більше устаткування, а отже, нераціонально використовувалися виробничі площі.

Створюються передумови для скорочення номенклатури виробів, їх уніфікації, скорочення тривалості циклу технологічної підготовки виробництва, організації масового виготовлення продукції.

Ряди переважних чисел повинні задовольняти наступним вимогам:

– представляти раціональну систему градацій, що відповідає потребам виробництва і експлуатації;

– бути безкінцевими в напрямах зменшення і збільшення чисел;

– включати всі послідовні десятиразові або дробові значення кожного числа ряду;

– бути простими і такими, що легко запам'ятовуються.

Промислово розвинені країни прийняли національні стандарти на нормальні лінійні розміри. Нормативні документи складені з врахуванням рекомендацій Міжнародній організації по стандартизації (ІСО), встановлює чотири основні ряди переважних чисел (R5, R10, R20, R40) і два додаткових (R80 і R160).


^ 2 НАПРЯМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ

2.1 Перспективна стандартизація (ПС)

Перспективна стандартизація передбачає розробку стандартів з перспективними вимогами.

До стандартів з перспективними вимогами відносяться групи однорідної продукції виробничо-технічного призначення, товарів народного вжитку, комплектуючих виробів і матеріалів. Під групою однорідної продукції розуміється сукупність виробів, що характеризуються загальним цільовим (функціональним) призначенням, володіють загальними основними властивостями.

Метою розробки стандартів з перспективними вимогами є створення нормативно-технічної бази для випуску вітчизняної продукції, відповідної вищому світовому рівню.

Перспективні стандарти забезпечують облік науково і економічно обґрунтованих вимог замовника, використання результатів пошукових, фундаментальних, прикладних НДР, прогнозування, відкриттів, винаходів, встановлення диференційованих значень основних показників технічного рівня і якості груп однорідної продукції, а також сприяють розробці, постановці на виробництво і випуску нової (модернізованою) техніки, зняттю з виробництва застарілих виробів. Такі стандарти використовуються при розробці нормативно-технічної документації на нову техніку, постановці її на виробництво, державній сертифікації продукції, при планеруванні виробництва конкретної високоякісної продукції.

Введення стандартів з перспективними вимогами дозволяє забезпечити економічний ефект за рахунок:

– уніфікації, тобто зведення різноманіття продукція до раціональний одноманітності однорідний продукція;

– створення основних параметрів виробу, який розробляється, що складають групу однорідної продукції;

– зростання технічного рівня і якості виробів;

– скорочення витрати за рахунок спадкоємності продукції при постановці на виробництво і виготовлення нового високоефективного виробу;

– зменшення витрати в експлуатації у зв'язку з економією матеріального і трудового ресурсів.

Економія від реалізації стандарту з перспективними вимогами залежить від терміну його дії.


^ 2.2 Комплексний стандартизація (КС)

Науково-технічний прогрес вимагає постійного скорочення терміну створення нової техніки з більш прогресивними виробничо-технічними характеристиками. Для цього необхідна комплексна стандартизація (КС). З її допомогою найбільш повно задовольняються вимоги зацікавленої організації і підприємства.

КС забезпечує взаємозв'язок з взаємозалежною та суміжною галуззю по спільному виробництву готової продукції.

КС дозволяє встановлювати найбільш раціональний в технічний відношення параметричний ряд і сортамент промислової продукції, усувати її зайве різноманіття.

Для КС є характерними три головних методичних принципу:

– системність (встановлення взаємозв'язаних вимог з метою забезпечення вищого рівня якості);

– оптимальність (визначення оптимальної номенклатури об'єкту КС, складу і кількісного значення показнику якості);

– програмне планерування (розробка спеціальної програми об'єкту КС, що включає в план державна, галузева і національна стандартизація,).

Розробку комплексного стандарту слідує починати з компонентів, що не мають самостійного експлуатаційного призначення.

У сучасний умовах інструментом практичної організації роботи по КС продукції є розробка і реалізація програми комплексної стандартизації (ПКС). Вона передбачає “крізні” вимоги на сировину, матеріал, напівфабрикат, деталь, вузол, виріб, устаткування, інструмент, технічний засіб контроль і випробування, метрологічне забезпечення, метод організації і технологічної підготовки виробництва, зберігання, транспортування. Багато ПКС є великими міжгалузевими комплексами.


^ 2.3 Випереджаюча стандартизація

Одним з головних проявів науково-технічного прогресу є постійна і своєчасна заміна старих або застарілих, але таких, що знаходяться ще у виробництві виробів новими, прогресивнішими, такими, що відповідають сучасним вимогам науки і техніки, забезпечують значне підвищення продуктивності праці.

У міру розвитку науки і техніки скорочується інтервал між новими науковими відкриттями і їх використанням у виробництві. Якщо раніше відкриття науки втілювалися в техніці через десятиліття, то тепер, як правило, це відбувається протягом декількох років. Звідси основні параметри виробів, зафіксовані в стандартах, швидше старіють і повинні систематично передивлятися з врахуванням довгострокового прогнозу і випередження темпів науково-технічного прогресу.

Випереджаюча стандартизація (ОС) встановлює підвищені по відношенню до вже досягнутого на практиці рівня норм, вимог до об'єктів стандартизації, які згідно прогнозам будуть оптимальними в подальший час. Єство випереджаючої стандартизації полягає в тому, що в стандартах встановлюють перспективні вимоги для продукції, що знов розробляється, що випереджають сучасний досягнутий у нас і за кордоном науково-технічний рівень з метою, аби і в період виробництва її технічний рівень і якість не поступалися кращім світовим зразкам. ОС здійснюється шляхом розробки окремих стандартів або їх комплексів, що регламентують вимоги до новітніх систем (комплексам) технічних пристроїв, що визначають технічний рівень і якість належній розробці техніці, що розробляються. Випереджаюча стандартизація також сприяє кращому планеруванню і виробництву запасних частин для техніки, що знаходиться в експлуатації.

Науково-технічна база ОС включає результати фундаментальних, пошукових і прикладних наукових досліджень, відкриття і винаходи, прийняті до реалізації, методи оптимізації параметрів об'єктів стандартизації і прогнозування потреб народного господарства і населення в даній продукції.

Процес випереджаючої стандартизації є безперервним, тобто після введення в дію випереджаючого стандарту відразу ж приступають до розробки нового стандарту, якому належить замінити предыдущий. Його можна розділити на наступні основні етапи: підготовча робота, створення випереджаючого стандарту, його впровадження.

Основні вимоги до випереджаючої стандартизації:

1) базування на планах економічного і соціального розвитку країни, довгостроковому і короткостроковому науковому прогнозуванні;

2) вивчення новітніх відкриттів як в країні, так і за кордоном;

3) широке використання патентної інформації;

4) детальне ознайомлення з рівнем проектно-конструкторських робіт, з результатами доведення аналогів і базових експериментальних зразків виробів;

5) облік зауважень і рекламацій на базову модель.

Наукові дослідження при випереджаючій стандартизації повинні проводитися за допомогою обчислювальної техніки і АСОВІ.


^ 3 ДЕРЖАВНА СИСТЕМА СТАНДАРТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ


3.1 Основні терміни і поняття

Стандартизація в Україні здійснюється з метою забезпечення:

- Безпеки продукції, робіт і послуг для навколишнього середовища, життя, здоров'я і майна;

- Технічної та інформаційної сумісності та взаємозамінності продукції;

- Якості продукції, робіт і послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технології;

- Єдності вимірювань;

- Економії всіх видів ресурсів;

- Безпеки господарських об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

- Обороноздатності та мобілізаційної готовності країни.

Розробка стандартів здійснюється в складі науково-дослідних робіт (НДР), дослідно-конструкторських робіт (ДКР), правил стандартизації, коли за підсумками проведених досліджень і розробок, що закінчилися позитивним результатом, готуються проекти нового стандарту або зміни до чинного стандарту або пропозиція (з необхідним техніко-економічним обґрунтуванням).

Об'єкт стандартизації - конкретна продукція, конкретні послуги, конкретні роботи (або виробничий процес) або їх групи.

Конкретна продукція (конкретні послуги) - це продукція (послуги) даної моделі (марки, типу, артикулу, фасону і т.п.), що характеризується певними конструктивно-технологічними рішеннями, конкретними значеннями показників її цільового (або функціонального) призначення і конкретними значеннями показників рівня якості (корисності) і рівня споживчої економічності.

Конкретний виробничий процес - це процес, який використовується для виробництва конкретної продукції або надання конкретної послуги.

Стандарти встановлюють:

- Терміни і визначення,

- Умовні позначення та скорочення,

- Класифікація, вимоги до головних параметрів або розмірами,

- Вимоги до основних показників рівня якості,

- Вимоги до основних показників економічності,

- Вимоги до комплектності продукції,

- Вимоги до методів і засобів зберігання і транспортування,

- Вимоги до засобів відновлення (ремонту),

- Вимоги безпеки продукції для життя, здоров'я і майна при її виробництві, обігу та споживанні,

- Вимоги охорони навколишнього середовища,

- Вимоги до правил і засобів приймання продукції,

- Вимоги до методів, методик і засобів контролю показників рівня якості продукції,

- Вимоги до маркування продукції,

- Вимоги до упакування продукції, транспортній та споживчій тарі,

- Вимоги та умови технічно ефективного і безпечного споживання продукції за її цільовим призначенням,

- Вимоги та умови технічно ефективної і безпечної утилізації (захоронення чи знищення).

Нормативний документ по стандартизації - це документ, який містить правила, загальні принципи, характеристики, що стосуються об'єктів стандартизації, і доступний широкому колу користувачів. До них належать стандарти, технічні регламенти, правила по стандартизації.

Стандарт - нормативний документ по стандартизації, розроблений на основі згоди, що характеризується відсутністю протиріч з істотних питань у більшості зацікавлених сторін, прийнятий (затверджений) підприємством. Стандарти ґрунтуються на результатах досягнень науки, техніки та практичного досвіду (пр. еталони виробів, матеріалів і речовин).

Державний стандарт України (ДСТУ) приймається державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації. Розробляється на конкретну продукцію, конкретні виробничі процеси або їх елементи, що мають загальнонародне значення.

Технічний регламент - документ, що встановлює характеристики продукції або пов'язані з нею процеси і методи виробництва. Включає вимоги до термінології, символіка, пакування, маркування.

Стандарт галузі - стандарт, прийнятий державним органом управління в межах його компетенції. Розробляється на конкретну продукцію або послуги, конкретні виробничі процеси, що мають внутрішньогалузеве значення.

Стандарт підприємства - стандарт, затверджений самим підприємством. Розробляється на конкретну продукцію, послуги, процеси, що мають застосування на самому підприємстві.

Стандарт науково-технічного або інженерного товариства - приймається науково-технічним чи інженерним суспільством або іншим громадським об'єднанням.

Регіональна стандартизація - це міжнародна діяльність з стандартизації, участь у якій відкрита для відповідних органів країн переважно лише одного географічного або економічного регіону світу. До них належать, наприклад, країни - члени СНД, ЄЕС, Арабської організації з стандартизації та метрології (АСМО), Панамериканського комітету стандартів (КОПАНТ) і т.д.

Національна стандартизація - це діяльність зі стандартизації, що проводиться на рівні однієї країни світового співтовариства.

В одних країнах світу національна стандартизація здійснюється державними органами управління (наприклад, в Росії, в Україні, в Білорусі, в Японії, у Китаї, в КНДР, в Республіці Куба), в інших - недержавними організаціями (ФРН, Великобританії, Фінляндії).

Область поширення стандарту - це конкретні об'єкти стандартизації, а також аспекти стандартизації, вимоги до яких встановлені в даному стандарті.

Сфера дії стандарту визначається статусом і компетенцією органу (або організації), що прийняв (затвердив) стандарт даної категорії. Це може бути територія СНД (ГОСТ), територія України (ДСТУ), галузь науки і техніки (ОСТ, СТО), підприємство (СТП).

Міждержавний стандарт - стандарт, прийнятий державами, що приєдналися до Угоди про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації (1992 р.). Міждержавні стандарти є в цей час міжнародними стандартами регіонального типу.

Національний стандарт - стандарт, прийнятий національним органом по стандартизації. Такими є, наприклад, державні стандарти Російської Федерації (ГОСТ Р), України (ДСТУ), Німеччини (DIN), США (ASTM).

Міжнародна стандартизація - це міжнародна діяльність з стандартизації, участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн світової спільноти. Вона здійснюється в рамках не тільки таких організацій, як ISO та IEC, а й багатьох інших (неурядових та міжурядових), наприклад: Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) при ООН; Продовольчої і сільськогосподарської Організації Об'єднаних Націй (ФАО); Міжнародної організації цивільної авіації ( ІКАО); Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ); Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН) та ін

Міжнародний стандарт - стандарт, прийнятий міжнародною (світової) організацією зі стандартизації. Такими є неурядові організації ІСО (ISO) і МЕК (IEC), тому статус стандартів, прийнятих для застосування в країнах - членах ISO та IEC, добровільний.

Дата введення стандарту в дію - це дата, з якої стандарт набуває юридичну силу. Встановлюються для стандартів, що містять обов'язкові вимоги (ДСТУ, ОСТ, СТП). Для стандартів науково-технічних, інженерних товариств (СТО), що є для суб'єктів господарської діяльності повністю добровільними, дати введення їх в дію не встановлюються

Користувач стандарту - це юридична або фізична особа, що застосовує стандарт у своїй науково-технічної, дослідно-конструкторської, технологічної, проектної, виробничої, стандартізаторской, управлінської, навчально-педагогічної та інших видах діяльності.

Структурні елементи стандарту:

1) титульний лист (обов'язковий елемент);

2) передмова (обов'язковий елемент);

3) відомості про право власності на цей стандарт (обов'язковий елемент);

4) зміст (при необхідності);

5) введення (при необхідності);

6) найменування (обов'язковий елемент);

7) область застосування (обов'язковий елемент);

8) нормативні посилання (за наявності);

9) визначення або терміни і визначення (за наявності);

10) позначення та скорочення, що використовуються в тексті стандарту (за наявності);

11) вимоги (головний і обов'язковий елемент);

12) програми обов'язкові та рекомендовані (за наявності);

13) бібліографічні дані, тобто інформаційні відомості про документи, які були використані при розробці даного стандарту (за наявності);

14) відомості про віднесення стандарту до певної класифікаційної угрупованню Універсальної десяткової класифікації (УДК) друковано-книжкової продукції (обов'язковий елемент);

15) позначення даного стандарту (обов'язковий елемент).

Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення, змісту і позначення стандартів, прийнятих на території України, встановлені в ДСТУ.

Об'єктивний закон стандартизації - це соціально-економічна необхідність своєчасного усуспільнення нових позитивних результатів творчої інтелектуально-технічного праці дослідників і розробників у формі нормативно-технічної інформації.


^ 4 СИСТЕМА ОРГАНІВ І СЛУЖБ СТАНДАРТИЗАЦІЇ В УКРАЇНІ


Систему органів і служб стандартизації в Україні утворюють такі структури:

- Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України), підпорядкований Уряду України;

- Управління технічного нормування, стандартизації та сертифікації в центральному апараті Держкомітету України, підпорядкованого Уряду України;

- Групи фахівців з стандартизації в центральних апаратах державних органів управління (в міністерствах і відомствах України), підпорядкованих Уряду України;

- Технічні комітети (ТК) зі стандартизації, що створюються зацікавленими сторонами (підприємствами і організаціями) на добровільній основі;

- Підрозділу стандартизації, які створюються самими суб'єктами господарської діяльності (підприємствами і організаціями).

Держстандарт України здійснює державне управління стандартизацією на Україні, включаючи координацію діяльності державних органів управління України з громадськими об'єднаннями, в тому числі з технічними комітетами зі стандартизації, із суб'єктами господарської діяльності, бере участь в роботах з міжнародної, регіональної стандартизації, організовує професійну підготовку та перепідготовку кадрів у галузі стандартизації, а також встановлює правила застосування міжнародних і регіональних стандартів, правил, норм і рекомендацій по стандартизації на території України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами (або угодами)

До системи Держстандарту України входять: наукові організації, включаючи державний науковий центр в галузі метрології; промислові підприємства з виробництва засобів вимірювань вищих класів точності; територіальні органи (ЦСМ) у всіх промислових центрах України; Інститут стандартизації, метрології та сертифікації (навчальний); видавничо - виробничий комплекс (ІПК) "Держстандарт".


^ 4.1 Види стандартів, які застосовуються в Україні

Залежно від виду конкретного об'єкта стандартизації, а також від змісту встановлюються до нього вимог, в Україні розробляють і застосовують стандарти трьох основних видів:

- На конкретні виробничі процеси або стандарти на їхні окремі елементи, в тому числі стандарти на методи контролю;

- На конкретну продукцію певного виду та стандарти на її окремі елементи;

- На конкретну послугу певного виду та стандарти на її окремі елементи.

Найбільш характерними аспектами стандартизації виробничих процесів є:

- Організаційно-технічні положення і правила процедури виконання робіт у певній галузі діяльності;

- Загальнотехнічні вимоги, норми і правила, що забезпечують, по-перше, взаєморозуміння, технічне єдність і взаємозв'язок різних галузей науки, техніки і виробництва у процесах створення і використання продукції, а по-друге, охорону навколишнього природного середовища, безпеку продукції, послуг та виробничих робіт для життя, здоров'я, майна та інші загальнотехнічні вимоги;

- Основні вимоги до методів, операцій, прийомів, режимам, нормам виконання різного роду типових робіт у технологічної частини виробничих процесів досліджень, розробки, виробництва, зберігання, транспортування, споживання, ремонту, утилізації продукції;

- Вимоги до методів контролю (випробувань, вимірювань, аналізу) регламентованих параметрів та показників якості продукції при її створенні, сертифікації та використанні.

У стандартах на продукцію можуть встановлюватися вимоги:

- Терміни і визначення продукції (при необхідності);

- Умовні позначення конкретної продукції та її елементів (при наявності);

- Класифікація, вимоги до головних параметрів і (або) розмірами продукції (обов'язково);

- Вимоги до основних показників рівня якості продукції (обов'язково);

- Вимоги до основних показників рівня економічності продукції (обов'язково);

- Вимоги до комплектності продукції, що постачається (за наявності);

- Вимоги до методів і засобів зберігання і транспортування продукції (обов'язково);

- Вимоги до методів і засобів ремонту (при можливості);

- Вимоги безпеки продукції для життя, здоров'я і майна при її виробництві, обігу та споживання (обов'язково);

- Вимоги охорони навколишнього природного середовища при виробництві, обігу та споживання продукції (обов'язково);

- Вимоги до правил і засобів приймання продукції (обов'язково);

- Вимоги до методів, методик і засобів контролю продукції (обов'язково);

- Вимоги до маркування продукції (обов'язково);

- Вимоги до упакування продукції, транспортної та споживчої тари (при наявності та необхідності);

- Вимоги та умови технічно ефективного і безпечного споживання продукції (обов'язково);

- Вимоги та умови технічно ефективної і безпечної утилізації (захоронення чи знищення) продукції (обов'язково).

1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль» iconМіністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни
Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни “Металургійні основи легування та модифікування чорних металів”...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль» iconМіністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни
Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни “Виробництво виливків з кольорових металів” для студентів заочної...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Системи технологій” для студентів за напрямом 030601
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни ”Системи технологій” для студентів за напрямом...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль» iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Числові методи та моделювання на еом” для студентів...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль» iconМіністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України робоча програма методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни
Робоча програма дисципліни «Комп’ютерна техніка I органiзацiя обчислювальних робіт»
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль» iconМіністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни
Програма, методичні вказівки та курсова робота з дисципліни “Виробництво виливків з чавуну” для студентів заочної форми навчання...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль» iconМетодичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль» для студентів напряму 050401 «Металургія»
«Стандартизація, метрологія та контроль» для студентів напряму 050401 – «Металургія»
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль» iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія»
Робоча програма, методичні вказівки тa індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль» iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства енергетична електроніка робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання
Енергетична електроніка. Робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання (для студентів заочної...
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль» iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства математичні задачі електроенергетики робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання
Математичні задачі електроенергетики: робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання (для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи