|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Буковинський державний медичний університет
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри пропедевтики дитячих хвороб
Завідувач кафедри
професор ____________ Нечитайло Ю.М.
“___” ___________ 2010 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
студентам 6 курсу спеціальність «Лікувальна справа»
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
Модуль 5. ПЕДІАТРІЯ.
Змістовий модуль 18. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів сечової системи у дітей.
^
Тема заняття № 49
Диференційна діагностика інфекційно-запальних захворювань сечової системи у дітей.
Навчальна дисципліна:
«Педіатрія, дитячі інфекції»
6 курс
спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»
Кількість годин – 5
Методичну розробку склав:
доцент Безрук В.В.
Чернівці – 2010
^ В останні роки у зв’язку зі значним ростом випадків патології нирок у дітей і помітною еволюцією основних клінічних синдромів і симптомів дитяча нефрологія стала одним з найбільш актуальних напрямків педіатрії. Почастішали випадки латентних форм захворювань нирок, їх виявлення тільки у період профілактичних оглядів або при наявності ознак хронічної ниркової недостатності. Частіше зустрічаються спадкові та вроджені нефропатії.
^ 5 год.
3. Навчальна мета (конкретні цілі):
визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей;
визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях сечової системи у дітей;
демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією сечової системи;
планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях сечової системи;
проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених захворюваннях сечової системи у дітей;
ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах, зумовлених захворюваннями сечової системи у дітей.
^
Назви попередніх дисциплін
|
Отримані навики
|
Анатомія людини.
Гістологія.
Фізіологія.
Патологічна анатомія.
Патологічна фізіологія.
Променева діагностика.
Догляд за хворими.
Пропедевтична педіатрія.
Педіатрія.
|
Знати будову та функції органів сечової системи, патологічну анатомію та фізіологію сечової системи, правила догляду за дітьми із захворюваннями органів сечової системи, правила медичної етики та деонтології.
Оцінити зміни функціонування органів сечової системи, що свідчать про порушення стану дитини, проводити об'єктивне обстеження хворої дитини для виявлення симптомів та синдромів, що свідчать про ураження органів сечової системи та стан важкості дитини.
Проводити підготовку дітей до інструментальних, функціональних та лабораторних методів дослідження органів сечової системи.
Вміти проводити інтерпретації результатів додаткових радіологічних методів діагностики органів сечової системи, доглядати за дитиною із захворюваннями органів сечової системи.
|
^
5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін
|
Визначення
|
Інфекції сечової системи
|
мікробнозапальне ураження органів сечових шляхів без уточнення топічного рівня ураження
|
Пієлонефрит
|
неспецифічне мікробне запалення нирки з переважним вогнищевим ушкодженням тубулоінтерстиційної тканини, чашечок та миски
|
Цистит
|
неспецифічне мікробне запалення слизової оболонки сечового міхура
|
Тубулоінтерстицийний нефрит
|
неспецифічне абактеріальне запалення інтерстицію, судин та канальців що супроводжується зниженням функцій нирок (переважно тубулярної)
|
Полакіурія
|
Часте сечовиділення
|
Олігурія
|
Зменшення кількості виділення добової сечі
|
Анурія
|
Повне припинення сечовиділення
|
Ніктурія
|
Переважне сечовиділення вночі
|
Поліурія
|
Збільшення добового діурезу
|
Енурез
|
Денне або нічне нетримання сечі
|
Facies nefritica
|
Вираз обличчя (загострені риси, гримаса болю при нирковій коліці, пастозність або набряки обличчя).
|
5.2. Теоретичні питання до заняття:
Провідні клінічні симптоми та синдроми при інфекційно-запальних захворюваннях сечової системи (інфекції сечової системи, уретриті, циститі, пієлонефриті) у дітей.
Клінічні варіанти перебігу та ускладнення інфекційно-запальних захворювань сечової системи, інтерстиціального нефриту у дітей.
Дані лабораторних та інструментальних досліджень при найбільш поширених інфекційно-запальних захворюваннях сечової системи, інтерстиціальному нефриті.
Диференційна діагностика найбільш поширених інфекційно-запальних захворювань сечової системи, інтерстиціального нефриту.
Тактика ведення хворої дитини при найбільш поширених інфекційно-запальних захворюваннях сечової системи та їх ускладненнях, при інтерстиціальному нефриті.
Профілактика уретриту, циститу, пієлонефриту.
5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Клінічне обстеження дитини з ураженням органів сечової системи.
Оцінка загального стану хворої дитини.
Виявлення симптомів та синдромів ураження органів сечової системи.
Інтерпретація результатів додаткових методів дослідження органів сечової системи.
Диференційна діагностика найбільш поширених інфекційно-запальних захворювань сечової системи, інтерстиціального нефриту у дітей.
Тактика ведення хворої дитини при найбільш поширених інфекційно-запальних захворюваннях сечової системи та їх ускладненнях, при інтерстиціальному нефриті у дітей.
Профілактика уретриту, циститу, пієлонефриту.
^
Шифр за МКХ-10:
N10-11.1 Інфекції нирок, в тому числі
N 10 Гострий тубулоінтерстиційний (тубулоінтерстиціальний) нефрит
N 11 Хронічний тубулоінтерстиційний (тубулоінтерстиціальний) нефрит
N 11.0 Необструктивний хронічний пієлонефрит
N 11.1 Хронічний обструктивний пієлонефрит
N 11.9 Хронічний тубулоінтерстиційний (тубулоінтерстиціальний) нефрит не уточнений
N 12 Тубулоінтерстиційний (тубулоінтерстиціальний) нефрит, не уточнений як гострий і хронічний*
N 13 Обструктивна уропатія та рефлюкс-уропатія
N30 Цистит
N30.0 Гострий цистит
Інфекції сечової системи (ІСС) – мікробнозапальне ураження органів сечових шляхів без уточнення топічного рівня ураження.
Пієлонефрит (ПН) – неспецифічне мікробне запалення нирки з переважним вогнищевим ушкодженням тубулоінтерстиційної тканини, чашечок та миски.
Цистит – неспецифічне мікробне запалення слизової оболонки сечового міхура.
Тубулоінтерстицийний нефрит (ТІН) – неспецифічне абактеріальне запалення інтерстицію, судин та канальців що супроводжується зниженням функцій нирок (переважно тубулярної).
КЛАСИФІКАЦІЯ
Згідно до затвердженої рішенням 2-го з’їзду нефрологів України, 2005, ІСС класифікуються (рисунок 1):
Рисунок 1
За наявності ускладненого перебігу ПН можливо використання класифікації згідно попереднього наказу №365 від 20.07.05 (таблиця 3) або класифікації О.Ф.Возіанова, В.Г.Майданника, І.В.Багдасарової, затвердженої XI з’їздом педіатрів України в 2004 році (додаток 1).
Таблиця 3
^
Форма
|
Перебіг
|
Активність
|
Функція нирок
|
Ускладнений (вторинний, обструктивний)
|
Гострий
Хронічний
а) рецидивуючий
б) латентний
|
Активна стадія
Часткова клініко-лабораторна ремісія
Повна ремісія
|
Збережена
Порушена
Хронічна ниркова недостатність
| |
