“Затверджено”

“Затверджено”

Завідувач кафедри

• 
  визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей;
  
• 
  визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях сечової системи у дітей;
  
• 
  демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією сечової системи;
  
• 
  планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях сечової системи;
  
• 
  проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених захворюваннях сечової системи у дітей;
  
• 
  ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах, зумовлених захворюваннями сечової системи у дітей.
  

1. 
   Гостра ниркова недостатність у дітей: етіологія, патогенез, клініко-лабораторні симптоми, диференціальна діагностика, екстрена допомога, тактика ведення хворих дітей. .
   
2. 
   Хронічна хвороба нирок у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей: провідні клініко-лабораторні симптоми та синдроми, диференціальна діагностика, тактика лікування та профілактика.
   

1. 
   Клінічне обстеження дитини з ураженням органів сечової системи.
   
2. 
   Оцінка загального стану хворої дитини.
   
3. 
   Виявлення симптомів та синдромів ураження органів сечової системи.
   
4. 
   Інтерпретація результатів додаткових методів дослідження органів сечової системи.
   
5. 
   Тактика ведення хворої дитини при гострій та хронічній нирковій недостатності, хронічній хворобі нирок у дітей.
   
6. 
   Невідкладна допомога при гострій та хронічній нирковій недостатності.
   

• 
  початок - поступовий
  
• 
  переважання клініки основного ниркового захворювання на ранніх стадіях ХНН (I-II), в подальшому - однотипове уремічне пошкодження органів та систем з варіаціями поєднання клінічних симптомів та їх вираженості
  

• 
  симптоми інтоксикації (в’ялість, втомлюваність, нудота)
  
• 
  симптоми зміни об'єму рідини (ніктурія, зневоднення на фоні поліурії, набряки - при олігурії чи анурії, перикардит, плеврит, асцит, набряк мозку)
  
• 
  скелетні аномалії (біль в кістках, скелетні деформації, ренальна остеодистрофія, остеопороз)
  

• 
  ендокринні порушення (затримка росту і статевого розвитку, гіперпаратиреоз, гіпотиреоз, зменшення ваги тіла, інсулінорезистентність, імпотенція, інфертильність)
  

• 
  порушення з боку серцево-судинної системи (артеріальна гіпотензія при поліурії та гіпертензія при олігурії, лівошлункова гіпертрофія, перикардит, дилятаційна та вторинна кардіоміопатія, міокардит, аритмія, серцево-судинна недостатність)
  
• 
  гематологічні порушення (дефіцитна анемія, геморагічний синдром)
  
• 
  неврологічні симптоми (загальмованість, астенія, психози, полінейропатія, слабкість рухів, інсомнія, судоми, тремор, порушення пам’яті, зниження уваги та як крайні прояви – ступор і кома)
  
• 
  шлунково-кишкові розлади (анорексія, нудота, блювота, метеоризм, гастрит, виразка, панкреатит, езофагіт, коліт, стоматит)
  
• 
  імуно-дефіцитний стан (часті та тривалі інфекції, септичні ускладнення, схильність до новоутворень, гепатити, ВІЛ)
  
• 
  сухість та десквамація шкіри, свербіж
  
• 
  порушення зору (зниження гостроти зору, ретинопатія, синдром "червоних очей", зірчастий ретиніт)
  
• 
  тунельний сухожильний синдром
  

• 
  нормохромна нормоцитарна еритпоетинзалізодефіцитна анемія (рідше – дефіцитна за вмістом білка, вітамінів)
  
• 
  гіперкреатинінемія, підвищення вмісту сечовини
  
• 
  зменшення ШКФ (формули для розрахунку наведено в додатку 4)
  
• 
  гіпо- та ізостенурія, зниження осмоляльності сечі
  
• 
  гіпокаліємія при поліурії, гіперкаліємія при олігурії
  
• 
  метаболічний ацидоз
  
• 
  гіперфосфатемія, гіпокальціємія, гіперпаратиреоз
  
• 
  підвищення рівня електролітів (магнію, алюмінію) та токсинів
  

• 
  визначення продуктів деградації фібрину в сироватці крові
  
• 
  протамінсульфатний та етаноловий тести
  
• 
  гемолітичні проби (тест Кумбса, визначення гаптоглобіну, ЛДГ) або виключення гемолізу за аналізом периферійної крові (середній вміст гемоглобіну в еритроцитах (MCH), середній об’єм еритроцитів (MCV) та середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC))
  
• 
  визначення вмісту вітаміну В₁₂
  
• 
  визначення концентрації еритропоетину, реніну
  
• 
  дослідження концентрації гормонів, гомоцистеїну, L-карнітину
  

• 
  аналіз за Нечипоренком
  
• 
  уролейкограма
  
• 
  бактеріологічне дослідження
  
• 
  визначення рівня добової протеїнурії
  
• 
  ортостатична проба
  
• 
  визначення осмоляльності
  
• 
  визначення екскреції електролітів з сечею
  

• 
  копрограма
  
• 
  аналіз на дисбіоз
  
• 
  визначення прихованої крові
  

2. 
   Інструментальні дослідження
   

• 
  контроль артеріального тиску, пульсу
  
• 
  контроль маси тіла
  
• 
  контроль росту
  
• 
  дослідження очного дна
  
• 
  ЕКГ
  
• 
  ЕХО-КГ
  
• 
  УЗД органів черевної порожнини і нирок