МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Буковинський державний медичний університет
“Затверджено” на методичній нараді кафедри пропедевтики дитячих хвороб Завідувач кафедри професор ____________ Нечитайло Ю.М. “___” ___________ 2010 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ студентам 6 курсу спеціальність «Лікувальна справа» ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ Модуль 5. ПЕДІАТРІЯ. Змістовий модуль 18. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів сечової системи у дітей. ^ Тема заняття № 50 Гостра та хронічна ниркова недостатність у дітей.
Навчальна дисципліна: «Педіатрія, дитячі інфекції» 6 курс спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія» Кількість годин – 5
Методичну розробку склав: доцент Безрук В.В.
Чернівці – 2010 ^ В останні роки у зв’язку зі значним ростом випадків патології нирок у дітей і помітною еволюцією основних клінічних синдромів і симптомів дитяча нефрологія стала одним з найбільш актуальних напрямків педіатрії. Почастішали випадки латентних форм захворювань нирок, їх виявлення тільки у період профілактичних оглядів або при наявності ознак хронічної ниркової недостатності. Частіше зустрічаються спадкові та вроджені нефропатії. ^ 5 год. 3. Навчальна мета (конкретні цілі): визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей; визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях сечової системи у дітей; демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією сечової системи; планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях сечової системи; проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених захворюваннях сечової системи у дітей; ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах, зумовлених захворюваннями сечової системи у дітей. ^ Назви попередніх дисциплін | Отримані навики | Анатомія людини. Гістологія. Фізіологія. Патологічна анатомія. Патологічна фізіологія. Променева діагностика. Догляд за хворими. Пропедевтична педіатрія. Педіатрія. | Знати будову та функції органів сечової системи, патологічну анатомію та фізіологію сечової системи, правила догляду за дітьми із захворюваннями органів сечової системи, правила медичної етики та деонтології. Оцінити зміни функціонування органів сечової системи, що свідчать про порушення стану дитини, проводити об'єктивне обстеження хворої дитини для виявлення симптомів та синдромів, що свідчать про ураження органів сечової системи та стан важкості дитини. Проводити підготовку дітей до інструментальних, функціональних та лабораторних методів дослідження органів сечової системи. Вміти проводити інтерпретації результатів додаткових радіологічних методів діагностики органів сечової системи, доглядати за дитиною із захворюваннями органів сечової системи. | ^ 5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття: Термін | Визначення | Гостра ниркова недостатність | поліетіологічний синдром, зумовлений швидким, множинним, потенційно зворотнім порушенням основних функцій нирок, внаслідок розладу внутрішньониркового кровотоку, виникнення гострого канальцевого некрозу та олігоанурії. | ^ | наявність ознак ураження нирок та/або зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) 60 мл/хв. впродовж 3-х і більше місяців незалежно від їх причини. Основним показником стадії ХХН є величина ШКФ, яка точно та просто характеризує функціональний стан нирок. | 5.2. Теоретичні питання до заняття: Гостра ниркова недостатність у дітей: етіологія, патогенез, клініко-лабораторні симптоми, диференціальна діагностика, екстрена допомога, тактика ведення хворих дітей. . Хронічна хвороба нирок у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей: провідні клініко-лабораторні симптоми та синдроми, диференціальна діагностика, тактика лікування та профілактика. 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: Клінічне обстеження дитини з ураженням органів сечової системи. Оцінка загального стану хворої дитини. Виявлення симптомів та синдромів ураження органів сечової системи. Інтерпретація результатів додаткових методів дослідження органів сечової системи. Тактика ведення хворої дитини при гострій та хронічній нирковій недостатності, хронічній хворобі нирок у дітей. Невідкладна допомога при гострій та хронічній нирковій недостатності. ^ Ниркова недостатність характеризується порушенням фільтраційно-концентраційної, екскреторної та інкреторної функції нирок. Гостра ниркова недостатність (ГНН) - поліетіологічний синдром, зумовлений швидким, множинним, потенційно зворотнім порушенням основних функцій нирок, внаслідок розладу внутрішньониркового кровотоку, виникнення гострого канальцевого некрозу та олігоанурії. Клінічні симптоми: олігурія та анурія, головний біль, анорексія, нудота, блювота, судоми, спрага, артеріальна гіпертензія. ^ порушення функцій нирок, що спостерігається протягом трьох і більше місяців, виникає в результаті прогресуючої загибелі нефронів і строми при хронічному захворюванні нирок (далі ХЗН), підгострозлоякісному гломерулонефриті або після гострої ниркової недостатності із тривалістю анурічного періоду понад 3 тижні. ^ (ХХН) – наявність ознак ураження нирок та/або зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) 60 мл/хв. впродовж 3-х і більше місяців незалежно від їх причини. Основним показником стадії ХХН є величина ШКФ, яка точно та просто характеризує функціональний стан нирок. ^ Стадія | Характеристика факторів | ШКФ (мл/хв./1,73м2) | Рівень креатиніну плазми (ммоль/л) | Рекомендації | ХХН-І | Ураження нирок з нормальною або збільшеною ШКФ. | > 90 | < 0,123 | Діагностика та лікування основного захворювання. | ХХН-ІІ | Ураження нирок з хронічною нирковою недостатністю (ХНН) з помірним зниженням ШКФ. | 60-89 | 0,123-0,176 | Діагностика та лікування основного захворювання. Застосування препаратів для сповільнення темпів прогресування ХНН. | ХХН-ІІІ | Ураження нирок з ХНН із середнім ступенем зниження ШКФ. | 30-59 | 0,177-0,352 | Оцінка швидкості прогресування ХНН та застосування препаратів для сповільнення її темпів. Лікування ускладнень. | ХХН-ІV | Ураження нирок з ХНН із значним ступенем зниження ШКФ. | 15-29 | 0,353-0,528 | Діагностика та лікування ускладнень. Підготовка до НЗТ. | ХХН-V | Ураження нирок з термінальною ХНН. | < 15 | > 0,528 | НЗТ та лікування ускладнень. | ^ 3.1 Клінічні критерії: початок - поступовий переважання клініки основного ниркового захворювання на ранніх стадіях ХНН (I-II), в подальшому - однотипове уремічне пошкодження органів та систем з варіаціями поєднання клінічних симптомів та їх вираженості ^ симптоми інтоксикації (в’ялість, втомлюваність, нудота) симптоми зміни об'єму рідини (ніктурія, зневоднення на фоні поліурії, набряки - при олігурії чи анурії, перикардит, плеврит, асцит, набряк мозку) скелетні аномалії (біль в кістках, скелетні деформації, ренальна остеодистрофія, остеопороз) ендокринні порушення (затримка росту і статевого розвитку, гіперпаратиреоз, гіпотиреоз, зменшення ваги тіла, інсулінорезистентність, імпотенція, інфертильність) порушення з боку серцево-судинної системи (артеріальна гіпотензія при поліурії та гіпертензія при олігурії, лівошлункова гіпертрофія, перикардит, дилятаційна та вторинна кардіоміопатія, міокардит, аритмія, серцево-судинна недостатність) гематологічні порушення (дефіцитна анемія, геморагічний синдром) неврологічні симптоми (загальмованість, астенія, психози, полінейропатія, слабкість рухів, інсомнія, судоми, тремор, порушення пам’яті, зниження уваги та як крайні прояви – ступор і кома) шлунково-кишкові розлади (анорексія, нудота, блювота, метеоризм, гастрит, виразка, панкреатит, езофагіт, коліт, стоматит) імуно-дефіцитний стан (часті та тривалі інфекції, септичні ускладнення, схильність до новоутворень, гепатити, ВІЛ) сухість та десквамація шкіри, свербіж порушення зору (зниження гостроти зору, ретинопатія, синдром "червоних очей", зірчастий ретиніт) тунельний сухожильний синдром ^ нормохромна нормоцитарна еритпоетинзалізодефіцитна анемія (рідше – дефіцитна за вмістом білка, вітамінів) гіперкреатинінемія, підвищення вмісту сечовини зменшення ШКФ (формули для розрахунку наведено в додатку 4) гіпо- та ізостенурія, зниження осмоляльності сечі гіпокаліємія при поліурії, гіперкаліємія при олігурії метаболічний ацидоз гіперфосфатемія, гіпокальціємія, гіперпаратиреоз підвищення рівня електролітів (магнію, алюмінію) та токсинів ^ 3.3.1 Лабораторні дослідження А. Обов`язкові: аналіз крові клінічний аналіз крові біохімічний з протеїнограмою, визначенням рівню креатиніну, сечовини, електролітів (натрій, кальцій, калій, фосфор) визначення кислотно-основного стану визначення швидкості клубочкової фільтрації (можливо за формулою із рівнем креатиніну) загальний аналіз сечі аналіз сечі за Зимницьким ^ I-II стадія | III стадія | IV стадія | Примітки | Загальний аналіз крові з визначенням лейкоцитарної формули, тромбоцитів, гематокриту, ретикулоцитів | 1 раз на 3 місяці | Щомісячно | при проведенні замісної протианемічної терапії – згідно відповідного протоколу | Визначення креатиніну, сечовини крові | 1 раз на 3 місяці | Щомісячно |
| Визначення електролітів крові (кальцій, калій, натрій, хлор, фосфор) | 1 раз на 3 місяці | щомісячно
| частіше при судомах, порушенні роботи серця, лікуванні вітаміном Д | Дослідження кислотно-основного стану | 1 раз в 6 місяців | 1 раз на 3 місяці | щомісячно |
| Печінкові проби (АлТ, АсТ, білірубін і його фракції, тимолова проба), Нвs-антиген, анти-HCV антитіла | 1 раз на 6 місяців | 1 раз на 3 місяці | частіше при при гепатиті, HbsAg-емії | Визначення лужної фосфатази | 1 раз на 6 місяців | 1 раз на 3 місяці | 1 раз на 1-3 місяці | частіше при лікуванні вітаміном Д | Визначення загального білка крові, глюкози, ά-амілази, за необхідності - холестерину, протеїнограми | 1 раз на 3 місяці | Щомісячно |
| Коагулограма, час згортання, С-реактивний протеїн | 1 раз на 3 місяці | щомісячно | частіше при тромбоемболічних ускладненнях, кровотечі, ДВЗ-синдромі | Визначення рівня паратгормона сироватки (ПТГ) | 1 раз на 3 місяці |
| Визначення ВІЛ | одноразово | одноразово | Одноразово | частіше за умов гемотрансфузії і при перебуванні на гемодіалізі | Визначення групи крові та резус-фактору | Одноразово та за необхідності | Визначення показників обміну заліза (концентрація заліза та феритину сироватки, залізозв`язуюча здатність, насичення трансферину) | 1 раз на 3 місяці | Щомісячно |
| Визначення ШКФ (за кліренсом ендогенного креатиніну) | 1 раз на 3 місяці | Щомісячно |
| Загальний аналіз сечі | Щомісячно |
| Аналіз сечі за Зимницьким | 1 раз на 6 місяців | За необхідності |
| Аналіз сечі на цукор | одноразово | одноразово | 1 раз на 3-6 місяців |
| Визначення діурезу | Щоденно |
| Визначення рівня соматотропного гормону, соматомедину та гормонів щитоподібної залозі, денситометрії рентгенографії рук – за наявності нанізму | Визначення HLA – типу одноразово | В. Допоміжні: Крові: визначення продуктів деградації фібрину в сироватці крові протамінсульфатний та етаноловий тести гемолітичні проби (тест Кумбса, визначення гаптоглобіну, ЛДГ) або виключення гемолізу за аналізом периферійної крові (середній вміст гемоглобіну в еритроцитах (MCH), середній об’єм еритроцитів (MCV) та середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах (MCHC)) визначення вмісту вітаміну В12 визначення концентрації еритропоетину, реніну дослідження концентрації гормонів, гомоцистеїну, L-карнітину Сечі: аналіз за Нечипоренком уролейкограма бактеріологічне дослідження визначення рівня добової протеїнурії ортостатична проба визначення осмоляльності визначення екскреції електролітів з сечею Калу: копрограма аналіз на дисбіоз визначення прихованої крові Інструментальні дослідження А. Обов`язкові: контроль артеріального тиску, пульсу контроль маси тіла контроль росту дослідження очного дна ЕКГ ЕХО-КГ УЗД органів черевної порожнини і нирок |