Скачати 64.86 Kb.
|
Зміст 1. Актуальність теми.3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи. Назва дисципліни та відповідної кафедри |
|
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра гігієни та екології «ЗАТВЕРДЖЕНО» на методичній нараді кафедри гігієни та екології «____»__________ 2006 року Протокол №_____ Завідувач кафедри професор Л.І.Власик МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА для організації самостійної роботи студентів Тема: «Виробничий травматизм, заходи профілактики» (6 годин)
ЧЕРНІВЦІ-2006 ^ Виробничий травматизм посідає помітне місце в загальній захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. Серед причин травм на виробництві виділяють організаційно-технічні (недостатня механізація виробничих процесів (неправильна організація праці) та санітарні (несприятливі мікрокліматичні умови, нераціональне освітлення, шум, вібрація, вплив токсичних речовин тощо). Важливим є економічний аспект, що пов’язано з виплатою коштів потерпілим. Враховуючи наведене, студенти повинні знати види та причини виробничих травм, основні заходи профілактики.
^
Міжпредметна інтеграція:
Під поняттям «виробнича травма», або «нещасний випадок», розуміють ушкодження раптового характеру, що сталися з робітниками у зв'язку з участю їх у виробничому процесі, супроводжувалися порушенням анатомічної цілості органа і спричинили порушення його фізіо-логічної функції. Виробничі травми можуть бути механічними, хімічними, термічними та електричними. До механічних ушкоджень в умовах виробництва відносять травми у вигляді забиття, поранень м'яких тканин тіла, крововиливи, переломи кісток, розтягнення і розриви зв'язок і сухожилків, вивихи, потрапляння сторонніх тіл у різні органи тощо. Токсичні речовини частіше уражують шкіру, слизові оболонки та очі. Вплив термічних агентів призводить до виникнення опіків. Електричні травми виникають під дією електричного струму великої напруги. Серед причин травм на виробництві виділяють організаційно-технічні (недостатня механізація виробничих процесів (неправильна організація праці) та санітарні (несприятливі мікрокліматичні умови, нераціональне освітлення, шум, вібрація, вплив токсичних речовин тощо). Наприклад, надмірна вологість повітря призводить до погіршення видимості, що в свою чергу підвищує небезпеку травматизму від рухомих частин машин. Виробничі травми можуть бути наслідком порушення робітникими правил техніки безпеки і виробничої дисципліни, нераціональної організації робочого місця, несправності технологічного обладнання і порушення технології виробництва, невикористання засобів індивідуального захисту тощо. У багатьох випадках виникнення травм пов'язане з неуважністю або з недосвідченістю робітників. Небезпека виробничих травм особливо велика на машинобудівних, хімічних заводах, підприємствах з обробки деревини. Характер ушкоджень залежить від особливостей процесу, виконуваної роботи, стану обладнання та ін. У гарячих цехах найчастіше трапляються термічні опіки, а на хімічних підприємствах - хімічні. У цехах, де здійснюється механічна обробка металу, підвищується небезпека ушкодження м'яких тканин кінцівок. Локалізація виробничих ушкоджень пов'язана зі специфікою участі органа в роботі, і тому, наприклад, ручне подавання заготівель на прес приховус у собі небезпеку ушкодження пальців рук. Особливої уваги з боку медичного персоналу потребує очний травматизм, який зустрічається, зокрема, в металургійній і машинобудівній промисловості. Ушкодження очей унаслідок ударів холодним металом, потрапляння в очі стружки, відлітання іскринок або часток наждачного каменю під час обробки відливок на наждачних кругах можуть носити серйозний характер. Унаслідок поверхневих ушкоджень прозорої рогівки на ній утворюються помутніння, які знижують гостроту зору. Гнійне запалення може призвести до сліпоти. У працівників металургійної та машинобудівної промисловості зустрічаються опіки очей. Ці травми характерні для таких професійних груп, як заливальники, вагранники, сталевари, прокатники, ковалі та ін. Захист очей від розжарених часток здійснюють завдяки встановленню спеціальних екранів, а також - використання спеціального одягу. Важливим заходом запобігання хімічним опікам є раціоналізація транспортування кислот і лугів, а також - усіх маніпуляцій, пов'язаних з їх використанням і виготовленням розчинів. Електротравми зустрічаються рідше, однак за важкістю вони посідають одне з перших місць серед професійних захворювань. Електротравми виникають унаслідок відсутності заземлення, недотримання технічних правил, невикористання захисних пристосувань. Ступінь інтенсивності ураження людини при електротравмах залежить від безпосереднього проходження струму через організм і від енергії, в яку він перетворюється. Клінічно ураження проявляється у вигляді тетанічного скорочення м'язів (що утруднює дихання) та сильного болю. Потім, після вимкнення струму, з'являються запаморочення, головний біль, блювання, психічні порушення, депресія, іноді судоми епілептоїдного типу. У хворих виявляють підвищення черепного тиску, кисневе голодування мозку, іноді - опіки шкіри. Профілактичні заходи повинні передбачати дотримання правил техніки безпеки під час роботи електроустановок. Робітники повинні застосовувати засоби індивідуального захисту та інструменти з ручками, виготовлені з ізоляційного матеріалу. Як підкреслюється в «Глобальному аналізі» ВООЗ, показники травматизму і професійних захворювань продовжують зростати попри всі зусилля, спрямовані на їх зниження. Щороку у світі скоюється 50 млн нещасних випадків на виробництві, або 160 тис. випадків на день, причому багато з них призводять до постійної інвалідності. Важливу роль у запобіганні травматизму відіграє правильна організація обліку виробничого травматизму, а також реєстрація й аналіз його причин. Реєстрацію та облік усіх травм здійснюють працівники медико-санітарних частин. Суттєве значення у зниженні травматизму має раціональне влаштування обладнання, правильна організація праці, робочого місця, справність обладнання та інструментів. На новозбудованих і реконструйованих підприємствах із високим ступенем механізації виробничий травматизм значно знижується. Стружкодробильники, механічні пристосування для видалення стружки зі станків, а також безпосередньо від різальних інструментів забезпечують профілактику порізів металевою стружкою. Обладнання для запобігання падінню вантажу повинно мати пристосування для самогальмування і автоматичного утримання вантажу. У цехах хімічних виробництв переливання кислот має бути механізоване і здійснюватись шляхом перекачування кислоти за допомогою стиснутого повітря через переливні труби. Не можна допускати закладання проходів і майданчиків заготівками і відходами. Запобіганню травмам в умовах виробництва великою мірою сприяє дотримання відповідних санітарних правил, особливо правил раціонального освітлення. Важливим є також застосування засобів індивідуального захисту. До них належать спеціальний одяг, взуття, головні убори. Засобами захисту очей від ушкоджень є спеціальні захисні окуляри, маски й щитки. Велике значення має санітарно-технічний інструктаж, що передбачає вивчення правильних прийомів праці. Робітника можна допустити до роботи лише після ознайомлення з правилами техніки безпеки. За дотриманням цих правил має здійснюватися щоденний технічний нагляд.
3.4. Матеріали для самоконтролю.
|
![]() | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Перспективи екологічної конверсії промислового та сільськогосподарського виробництв» | ![]() | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Безпека життєдіяльності в умовах повсякденного життя, у побуті та на виробництві» |
![]() | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Техніка безпеки при виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів» | ![]() | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Вплив навколишнього середовища на здоров населення. Наслідки аварій на аес.» |
![]() | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Охорона праці І техніка безпеки у виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів» | ![]() | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Правові основи щодо захисту населення І територій від надзвичайних ситуацій» |
![]() | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Теоретичні основи та методика гігієнічного нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті» | ![]() | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Вплив наслідків аварії на Чорнобильській аес на стан здоров’я населення в Україні» |
![]() | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Медико-соціальні проблеми, значення та засоби профілактики шкідливих звичок І наркоманій» | ![]() | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Гігієнічна характеристика засобів індивідуального захисту від шкідливих факторів виробничого середовища» |
![]() | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Охорона праці І техніка безпеки при роботі з отруйними лікарськими речовинами в аптечних закладах» |