Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено»
Скачати 95.39 Kb.
|
Зміст 1. Актуальність теми.2. Навчальна мета Міжпредметна інтеграція 3.2. Зміст теми. В історії виробничої діяльності людства виділяють 4 основних етапи 3.4. Матеріали для самоконтролю. |
|
|
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра гігієни та екології «ЗАТВЕРДЖЕНО» на методичній нараді кафедри гігієни та екології «____»______________ 2006 року Протокол №_____ Завідувач кафедри професор Л.І.Власик МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА для організації самостійної роботи студентів Тема: «Антропогенна деградація біосфери та проблеми екології» (6 годин)
ЧЕРНІВЦІ-2006 ^ Екологічна ситуація, яка склалася у світі наприкінці ХХ століття, спонукала все цивілізоване людство усвідомити, що подальше безвідповідальне споживацьке ставлення до природи та природних ресурсів може завершитися глабальною катастрофою. Під впливом антропогенного забруднення почали змінюватись екосистеми: з них зчезають цілі блоки організмів, спростилися структури, функціонування їх стало менш ефективним. Як результат прямого знищення живих організмів людиною (внаслідок рибальства, полювання, заготівлі лікарських рослин тощо) відбувається збідніння живої речовини біосфери. Має місце і опосередковане знищення, коли рослини і тварини вимирають внаслідок руйнування їхніх місць життя та розмноження. До цього додаються антропогенні катасрофи (пожежі, аварії тощо). Екосистеми та біосфера вцілому все більше втрачають здатність до саморегуляції, можливі непередбачувані зміни у кругообігу речовин у природі. Стабільність функціонування біосфери опинилась під загрозою. Тому для студентів є актуальним вивчення теми щодо особливостей антропогенної деградації біосфери, шляхів вирішення сучасної екологічної кризи. ^
^
^
Для широких верств населення вагомими сигналами неблагополуччя природного середовища стали екологічні катастрофи. Серед них слід назвати трагедію у Севезо (Італія, 1976). Внаслідок аварії на хімічному заводі в атмосферу було випущено 2 кг ТХДД (тетрахлор дібензодіоксин) - отрути, дія якої у 67 разів перевищує дія цианістого калію. В результаті у великої кількості людей розвинулись хронічні захворювання, загинуло 78 тисяч сільськогосподарських тварин, протягом багатьох років народжувались діти с вродженими вадами. В 1988-1989 рр. у м. Чернівці виникло захворювання дітей на алопецію, причиною якого було забруднення навколишнього середовища талієм та частково бором в результаті разового промислового викиду. В м. Кіріші (північний схід Росії) сталось масове захворювання жителів у зв’язку із забрудненням атмосфери викидами біохімзаводу з виробництва мікробіологічного білку папріну та БВК (білково-вітамінного контцентрату). Вплив вказаних речовин на органи дихання людинивкрай несприятливий, веде до розвитку важких алергічних астмоподібних захворювань, що нерідко закінчуються смертю. Значними екологічними катастрофами вважаються Чорнобильська аварія (1986), Аральська екологічна криза, війна в Ірані. Число екологічних катастроф у світі зростає: за десятеріччя у 1960-1970 рр. їх трапилось 14, а у 1980-1990 рр. - 70. Тількти у 1989 р. зареєстровано 1773 великі аварії с викидами нафти та різнихї токсичних речовин. Почали реєструватись техногенні землетруси (Німеччина, Білорусь), що виникли в результаті виробки гірських порід, нафти або газу, заповнення водосховищ, заповнення пластів гірських порід промисловими стічними водами або відкачування їх. Екологічною кризою називають глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною і природою, пов’язаний с невідповідністю виробничих сил та виробничих відносин у людському суспільстві ресурсним можливостям біосфери. Екологічна криза ХХ століття - перша криза, зумовлена не природними процесами, а технолого-виробничими причинами. Темпи зміни параметрів біосфери, причиною яких вона являється, виявились у сотні і тисячі разів більшими, ніж темпи природної еволюції. Почалась загальна глобальна деградація природного середовища. У розвитку екологічної кризи чималу роль відіглрає складний соціальний фон с розколом суспільства на конкуруючі блоки: соціалізм - капіталізм, Захід - Схід, країни, що розвиваються - економічно розвинуті країни тощо. Економічна та соціальна нерівність породжує прагнення досягти більш високого рівня розвитку за будь-яку ціну. Національний сепаратизм веде до ігнорування глобальних екологічних проблем. Техногенний тип розвитку цивілізації в умовах швидкогно росту населення вимагає залучення до виробничих процесів все більшої кількості природних ресурсів. Так, тільки у 1958-1986 рр. у світі було використано 117 млрд. тонн викопного палива, яке є невідновним ресурсом. Для видобування його здійснювались широкомасштабні втручання в геосферу планети з порушенням геологічної структури масивів гірських порід та зміною ландшафту територій. У світі зареєстровано більш ніж 9 млн видів штучно отриманих хімічних речовин. Багато с них токсичні для живих організмів, а ГДК розроблені тільки для 4,5 тис. з них. Для більшості забруднюючих речовин відсутні методи реєстрації їхньої наявності у природному середовищі. Широкомасштабне споживання ресурсів та матеріалів веде до зростання кількості відходів. У середньому в промисловості тільки 1 - 1,5 % споживаних ресурсів включається в кінцевий корисний продукт, решта забруднюють навколишнє середовище. Загальний їх об’єм в світі оцінюється в 600 млн тонн на рік. Найбільш високовідходними є промисловість і сільське господарство. Види антропогенного забруднення довкілля:
Територіальні аспекти антропогенного забруднення навколишнього середовища. Глобальна екологічна криза кінця ХХ століття охопила всі континенти та акваторії. Ступінь деградованості навколишнього середовища та біомів є найбільшою в тих регіонах, де вища щільність анселення та більша інтенсифікація промислового та сільсткогосподарського виробництва. Так, на території США 41% ріллі охоплено ерозією, за 1964-1982 рр. на 170% зросла кількість використаних пестицидів. Для збереження власного природного середовища США намагаються розмістити екологічно брудні виробництва на території інших країн і континентів (робилась спроба вивозити сміття для спалювання в Антарктиду, та фондом захисту навколишньго середовища було порушено судову справу проти Національного наукового фонду США). На Європейському континенті за рік утворюється 2 млрд тонн відходів, більшість яких скидаються у ріки. Зараз тілько 4% рік є чистими, у той час як 15 років тому їх було 20%. На кінець ХХ століття стоки Дунаю, Дніпра, Дністра зменшаться на 40-70%, а скиди стічних вод до них збільшаться у 1,5-5 разів. Все більше погіршуються донні відкладення - в них концентруються важкі метали та токсичні речовини. Найбільш екологічно забрудненими із жвропейських країн вважаються Чехія і Словакія: грунт на 60% сільськогосподарських угідь змінений під впливом кислотних дощів, процесом висихання охоплено 70,5% лісів, пад загрозою зникнення знаходиться 65% видів флори на 62% ссавців, тривалість життя людей на 7 років менша, ніж в інших європейських країнах. В країнах, що розвиваються, екологічна чистота навколишнього середовища тривалий час підтримувалась завдяки сільськогосподарській орієнтації виробництва. Але у другій половині ХХ століття демографічний вибух та прискорення індустріалізації призвели до швидкої деградації природного середовища В першу чергу це стосується Африки, Китаю. Так в Китаї промислового пилу утворюється 13,9% млн тонн на рік, стічних вод - більше 25,2 млрд тонн. Стан навколишнього середовища в Україні. Україна знаходиться у східній частині Європи і займає територію 60355 тис га. За природними ресурсами Україна належиться до найбагатших держав світу, але структурна деформація економіки с орієнтацією на продаж сировини та ресурсоємні виробництва у сполученні с екстенсивним розвитком сільського господарства при низькій екологічній культурі виробництва призвели до того, що на кінець ХХ століття природне середовище Україхни також зазнало деградаційних процесів. Найбільш забрудненими регіонами є Донбас та Придніпров’я, оскільки вони займають всього 18% території, а населення, що проживає - 28% і виробництво - 40% від загальної кількості продукції. В процесі виробництва в Україні щорічно залучається більш ніх 1,5 млрд тонн природних речовин, с яких більше 1 млрд тонн надходить у відходи. Так, у 1991 р. у повітряний простір України с різних джерел надійшло 14,3 млн тонн забруднюючих речовин. Основні викиди - за рахунок металургійних підприємств (33%), енергетики (30%), вугільної (10%) та хімічної (7%) промисловості. Це призводить до зростання загазованості промислових центрів: в м. Горлівка ртуті викидається до 0,015 кг на людину, в м. Костянтинівка - кадмію до 0,01 кг, в м. Комунарську - промислового пилу до 1,9 кг, в м. Рубіжному - сірчаної кислоти до 2,9 кг, в м. Красноперекопську - азотної кислоти до 381,5 кг на людину. Велика кількість підприємств споживає води у 2-3 рази, а деякі - у 10-13 раз більше, ніж передбачено технологією. Основним споживачем води є сільське господарство, яке використовує для зрошення 7,8 млрд м. Відбувається процес швидкої втрати якості поверхневих та підземних вод, що пов’язано із скиданням сильно забруднених стічних вод. Основний стік (до 48%) неочищеної води дає комунальне господарство, що обумовлено недосконалістю очисних споруд. Вода в р. Дністер забруднена аміаком та органічними речовинами. Забрудненість річок басейну р. Дніпро в ряді випадків перевищує 14 ГДК нітратів, 11 ГДК нафтопродуктів, 10 ГДК фенолу. Майже всі підземні води містять залишкову кількість пестицидів, у тому числі ДДТ, мінеральних добрив. Забруднення рік та підземних вод призводить до зростання забруднення Азовського та Чорного морів (за ступенем забруднення на 1 м3 води Азовське море знаходиться на 1-му місці у світі). Щорічно в Азовське море скидається 1,1 млрд м3 неочищених стоків, в Чорне море - 2 млрд3.
1. Герасимчук А.А., Палеха Ю.І. Основи екології. - Київ, 1999. 2. Загальна гігієна /За ред. акад. АМН України Є.Г.Гончарука. - К.: Вища школа, 1995. - 552 с. 3. Злобін Ю.А. Основи екології: Підручник. - К.: Лібра, 1998. - 250 с. 4. Кучерявий В.П. Екологія. - Львів: Світ, 2000.- 500 с. 5. Одум Ю. Основы экологии.- М.: Мир, 1975. - 290 с. 6. Одум Ю. Экология. - М.: Мир, 1986. - 372 с. 7. Рифлекс Р. Основы общей экологии. - М.: Мир, 1979. - 335 с. 8. Стадницкий Т.В., Родионов А.И. Экология. - М.: Высшая школа, 1988. - 290 с. 9. Чернова Н.М., Былова А.М. Экология. - М.: Просвещение, 1988. - 272 с. ^ 3.4.1. Питання для самоконтролю:
3.4.2. Завдання для самоконтролю: 1. Знайдіть на карті України регіони, які зазнали найбільшого забруднення внаслідок розвитку промисловості. Оцініть їх величину у порівнянні з територією, яку займає країна вцілому. | |||||||||||||||||
Схожі:
 | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Перспективи екологічної конверсії промислового та сільськогосподарського виробництв» | | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Безпека життєдіяльності в умовах повсякденного життя, у побуті та на виробництві» |
| Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Техніка безпеки при виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів» | | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Вплив навколишнього середовища на здоров населення. Наслідки аварій на аес.» |
| Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Охорона праці І техніка безпеки у виробництві синтетичних хіміко-фармацевтичних препаратів» | | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Правові основи щодо захисту населення І територій від надзвичайних ситуацій» |
| Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Теоретичні основи та методика гігієнічного нормування вмісту шкідливих речовин у ґрунті» | | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Вплив наслідків аварії на Чорнобильській аес на стан здоров’я населення в Україні» |
| Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Медико-соціальні проблеми, значення та засоби профілактики шкідливих звичок І наркоманій» | | Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Гігієнічна характеристика засобів індивідуального захисту від шкідливих факторів виробничого середовища» |
| Буковинський державний медичний університет кафедра гігієни та екології «затверджено» Тема: «Охорона праці І техніка безпеки при роботі з отруйними лікарськими речовинами в аптечних закладах» |