Міністерство освіти І науки України
Скачати 0.49 Mb.
|
|
Заняття 2 ^ Мета заняття – визначити оптимальний варіант системи громадського транспорту. Найбільш ефективним варіантом за грошовими показниками є той, в якого найменші річні приведені витрати. Після того, як на першому занятті були розраховані основні показники двох систем МПТ, розраховують приведені витрати на кожну транспортну систему. Приведені витрати розраховують за формулою  , (3)де П – річні приведені витрати на одиницю продукції (пас-км), грн.; С – собівартість 1 пас-км, грн.;  – нормативний коефіцієнт ефективності;К – питомі капіталовкладення, грн.пас-км. Собівартість пасажиро-кілометрів знаходять за формулою  , (4)де  – експлуатаційні витрати по елементах, віднесених до пасажиро-кілометра, грн./пас-км; n – кількість елементів витрат. Для того, щоб розрахувати приведені витрати по кожному варіанту транспортної системи, необхідно розрахувати вартість кожного елемента по капіталовкладення та собівартості. ^ Розрахунок собівартості 1 пас/км Мета заняття – зробити розрахунок собівартості перевезень для двох систем МПТ. Для підрахунку собівартості системи треба визначити і розрахувати всі експлуатаційні витрати для системи МПТ за формулою (4). Норми експлуатаційних витрат за показниками системи МПТ наведені в табл. 6. Таблиця 6 – Норми експлуатаційних витрат
Собівартість пасажироперевезень в абсолютних величинах є вихідною інформацією для подальших розрахунків наведених витрат. Для визначення собівартості пасажироперевезень сумарні експлуатаційні витрати, отримані з табл. 8, треба поділити на загальний обсяг транспортної роботи. Після цього встановлюють структуру собівартості пасажироперевезень, виходячи з таких складових: Таблиця 7
^ Розрахунок питомих капіталовкладень Мета заняття – зробити розрахунок капіталовкладень для двох систем МПТ. Вихідні дані по капіталовкладеннях складаються з витрат на придбання рухомого складу, будівництво системи МПТ (шляхи, сполучення, лінійні пристрої, ремонтно-профілактичне та енергогосподарство). Для визначення вартості елементів системи МПТ користуються табл. 8,9. Таблиця 8 – Вартість рухомого складу
Таблиця 9 – Показники вартості об’єктів ПМТ
Примітка: Добовий пробіг машин визначають як добуток кількості інвентаря що рухається  на середньодобовий час роботи рухомого складу h і на експлуатаційну швидкість  .Щоб отримати питомі капіталовкладення, необхідно сумарні капіталовкладення поділити на загальний обсяг транспортної роботи. Розрахувавши собівартість і питомі капіталовкладення, визначають приведені витрати по кожному з варіантів транспортної системи і переходять до розрахунку показників ефективності інвестицій. ^ Розрахунок показників ефективності інвестицій Мета заняття – розрахувати основні показники оцінки ефективності інвестицій двох транспортних систем, вибрати найбільш економічно привабливу. Існує три основних показники оцінки ефективності інвестицій:
Чистий приведений прибуток – різниця між сумою грошового потоку приведеного до дійсної вартості шляхом дисконтування (за весь період експлуатації проекту) і інвестиційними засобами, вкладеними в цей проект. ЧПП визначають за формулою ЧПП = ПП – К, (5) де ПП – потоки платежів у дійсній вартості за весь період експлуатації інвестиційного проекту (Р); К – інвестиційні кошти, спрямовані на реалізацію проекту, тобто це сума капіталовкладень. Якщо повний період експлуатації до початку нового інвестування в даний об’єкт визначити складно, то його в розрахунках приймають у розмірі п’яти років. ЧПП не повинен дорівнювати чи бути менше нуля. Дійсна вартість коштів (Р) являє собою суму майбутніх грошових надходжень, приведених з урахуванням визначеної ставки % (дисконтної ставки) до дійсного періоду. Визначення дійсної вартості коштів пов’язано з процесом дисконтування, що являє собою операцію, зворотну процесу нарощення при обумовленому кінцевому розмірі коштів. У цьому випадку суму % (дисконту) віднімають від кінцевої суми коштів (майбутня вартість коштів). Така ситуація виникає в тих випадках, коли необхідно визначити, скільки коштів треба інвестувати сьогодні для того, щоб через певний період часу отримати заздалегідь обумовлену суму. У фінансово-економічних розрахунках визначення дійсної і майбутньої вартості коштів можна здійснювати як у простих, так і у складних відсотках. Прості % застосовують при короткостроковому, складні % - при довгостроковому інвестуванні. Простим % називається сума, що нараховується за первісною (дійсною) вартістю внеску наприкінці одного періоду платежу, обумовленого умовами інвестування коштів (місяць, квартал, рік). При розрахунку суми простого % використовують формулу І = К  n i, (6)де І – сума % за обумовлений період інвестування в цілому; К – первісна сума внеску (капіталовкладень); n – тривалість інвестування, що визначається кількістю періодів, по яких здійснюється кожний відсотковий платіж (кількість років); i – відсоткова ставка, виражена десятковим дробом. Майбутню вартість коштів за простим % (S) визначають так: S = К + І = К + К nі = К (1 + n і ), (7)де (1 + n і) – множник (коефіцієнт) простих %, його значення завжди повинно бути більше 1.У роботі дійсну вартість коштів знаходять за простими %. Дійсну вартість коштів (Р) за допомогою простих % з урахуванням дисконтної ставки визначають так: P = S – D = S – (S – S  ) = S , (8)де S – майбутня вартість коштів (кінцева сума внеску), обумовлена умовами інвестування; D – сума дисконту за простими % за обумовлений період інвестування в цілому;  – використовувана дисконтна ставка, виражена десятковим дробом;– дисконтний множник.Суму дисконту (D) за простими % розраховують так: D = S – S (9)Усі дані з відсоткової ставки періоду інвестування та дисконтної ставки наведені в табл. 10. Таблиця 10 – Дані для розрахунку дійсної вартості коштів
Показник індекс прибутковості (ІП) може використовуватися не тільки як критеріальний показник, але і як показник порівняльної економічної ефективності, що визначається за формулою ІП =  , (10)де ПП – потоки платежів у дійсній вартості; К – інвестиційні кошти, спрямовані на реалізацію проекту. ІП не повинен бути менше чи дорівнювати нулю. Показники ЧПП і ІП зв’язані між собою: ЧПП = 0 ІП = 1, ЧПП ? 0 ІП ? 1. Для критеріального показника можна використовувати один з них ЧПП чи ІП, якщо ж їх брати як порівняльний показник, то треба визначити обидва. Студент повинен розрахувати показники з двох транспортних систем МПТ, взявши за основу капіталовкладення, розраховані раніше. Заняття 7 Розрахунок періоду окупності Мета заняття – розрахувати період окупності двох транспортних систем і заповнити основні техніко-економічні показники МПТ в підсумкову таблицю: ПО =  , (11)де  – середня сума грошового потоку в дійсній вартості.Середня сума грошового потоку в дійсної вартості розраховують так:  . (12)Розглянемо на прикладі розрахунок ефективності інвестицій двох проектів (табл. 11). У місто надійшли для розгляду бізнес-плани двох альтернативних проектів. Період інвестування першого проекту – 2 роки, другого – 4 роки. Відсоткова ставка (і) першого проекту – 12%, другого – 15%. Дисконтна ставка першого проекту – 10%, другого – 12%. Таблиця 11 – Основні техніко-економічні показники системи МПТ
Примітка: У роботі суму грошового потоку за роками визначити як ділення усієї суми потоку на кількість років. Після розрахунків усі основні техніко-економічні показники системи МПТ заносять до табл. 12. Таблиця 12 – Розрахунок інвестиційних показників проектів
На основі приведених розрахунків вибирають оптимальну систему міського пасажирського транспорту. Заняття 8 Складання проектного балансу території міста Мета заняття – оволодіти навичками графічного заміру структурних елементів генерального плану міста і складання проектного балансу території. Проектний баланс генерального плану міста виконують в період закінчення його розробки, він відображує прийняті в проекті рішення щодо функціонального зонування міської території. Порівняння проектного балансу з попередніми розрахунками дозволяє вирішити, як вдалося витримати розрахункові нормативи з перспективного територіального розвитку міста. Проектний баланс території міста складають з виділенням окремих функціональних зон: сельбищної, промислової, комунально-складської тощо. У результаті складають баланс згідно з формою табл. 13. Таблиця 13
Згідно з виданим на занятті проектом генерального плану міста необхідно знайти й розрахувати основні елементи території та заповнити в графи проектного балансу території міст. Заняття 9 Аналіз плану міста з точки зору потреби в транспорті Мета заняття – навчитися оцінювати віддаленість місць проживання населення відносно центру міста згідно з транспортним фактором. Важливий показник міського плану – ступінь компактності, що характеризує дальність поїздки пасажира. Вимірником ступеня компактності міста є віддаленість населення від центру міста – середньозважена (по населенню) відстань усіх зон міста від загальноміського центру. Для визначення віддаленості населення необхідно побудувати на плані міста кілометрограму, сумісну з точковою планограмою розселення. Кілометрограма – сукупність кілометричних ліній, кожна з яких являє собою геометричне місце точок, рівновіддалених від центру побудування. Планограма – графічне зображення розселення мешканців міста, кожна точка якого відповідає залежно від масштабу 100, 500, 1000 мешканців. Середньозважена віддаленість населення розраховують за формулою:  , (13)де  ? середньозважена віддаленість населення, км; ? чисельність населення зони, обмеженої i-ю та j-ю кілометричними лініями;  ,  ? відстань від центру побудови i-ї та j-ї кілометричних ліній;^ населення міста; п – кількість кілометричних зон. Згідно з виданим генеральним планом студент повинен оцінити компактність міста, розрахувати віддаленість населення. Розглянемо приклад міста з населенням Н = 337 тис.чол. Для оцінки компактності міста будуємо на генплану кілометрограму, сумісну з точковою планограмою розселення. Від центру міста відкладаємо по основних збіжних вулицях відстань, що дорівнює 1, 2, 3, 4…км. Потім з отриманих точок, проводимо лінії під кутом 45˚ до осі вулиці, поки вся територія не буде покрита кілометричними лініями. Кілометричні лінії створюють замкнутий контур. Віддаленість населення, яку потрібно знайти, може бути отримана, якщо на побудовану кілометрограму нанести точкову планограму розселення мешканців міста. Віддаленість населення від центру міста (Н = 337 тис.чол.) розраховуємо згідно з формули (13). Середньозважена віддаленість населення дорівнює:  км.Дані з кілометрограми та планограми заносимо до табл. 14. Таблиця 14 – Розрахунок віддаленості населення
Пісня знаходження середньозваженої віддаленості населення місто класифікується згідно з ознакою віддаленості населення. Класифікація міста за цією ознакою запропонована О.Н.Якшиним (табл. 15). Таблиця 15
Місто відносять до другої групи міст з малою віддаленістю населення, бо знаходиться в межах від 1,51 до 2,50.^ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(млн.грн.)
= 1,08
= 1,25
= 3,781 млн.грн
= 1,751 млн.грн.
= 1,85 року
= 3,2 рокуСхожі:
 | Положення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської... | | Положення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської... |
| Положення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської... | | Рішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України" Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської... |
| Рішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України" Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської... | | Рішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України" Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської... |
| Міністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни... | | Положення про нагородження нагрудним знаком "Петро Могила" Міністерства освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської І севастопольської міських... |
| Міністерство освіти І науки україни пр. Перемоги Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської... | | Міністерство освіти І науки україни пр. Перемоги Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської... |
| Міністерство освіти І науки україни пр. Перемоги Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської... |